Росія погрожує загостренням відносин з Україною

Продовження курсу на євроатлантичну інтеграцію призведе до найглибшої кризи у відносинах між Росією та Україною. Про це повідомило агенції «Інтерфакс» джерело в російському Міністерстві закордонних справ. Коментуючи недавній візит в Україну Генсека НАТО Яапа де Гооп Схеффера, джерело у російському МЗС застерегло також: “Якщо керівництво Альянсу й надалі гнутиме лінію на втягування України в НАТО, засади європейської, та й глобальної безпеки будуть підірвані”.

Водночас в українському зовнішньополітичному відомстві таку реакцію називають “нервовою”. “Насправді росіяни непокояться наближенням демократії і плюралізму до кордонів Російської Федерації”, – заявило джерело в МЗС України, відповідаючи, в інтерв`ю агенції “Інтерфакс-Україна”, на погрози російських дипломатів.

Чи справді слід чекати кризи в українсько-російських стосунках і чи можлива криза, глибша за ту, що існує зараз? Директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський відповідає на це питання ствердно. На думку експерта, відомого своєю проросійською орієнтацією, у Росії є підстави тривожитись через плани України вступити в НАТО. Одна справа коли в НАТО вступає Болгарія чи Польща, і зовсім інша – коли цього прагне Україна, – стверджує Погребинський:

«Це екзистенційна проблема. Це проблема існування спільноти, яка, як би там не розділялася, існувала в різних державах. Вони не можуть собі уявити, як можна існувати в різних блоках. Вони це сприймають як “різати по живому”. Тому до чого тут Болгарія? Коли там була та Шипка і герої Шипки? Це було дуже давно. Стосовно Польщі чи Прибалтики – зрозуміло, що вони не любили Росію ніколи. Поляки взагалі воювали і пам`ятають ці проблеми, а прибалти просто ніколи не любили. Ну як можна ставити на одну дошку інтеграцію Польщі чи Болгарії? Звичайно, вони так чи інакше, але чужі.

А як можна собі уявити мешканця Луганська чи Харкова, Донецька – я вже не кажу про Крим – як про чужих? Дуже важко. Можна собі уявити, що ви живете в іншій країні, але що ця країна, навіть гіпотетично, може стати в планах Генштабу ворогом – а Генштаб же має малювати всі плани, у тому числі й такі, – це їх робота. Для них це важко уявити, вони з цим не можуть змиритися. І йдеться навіть не про імперські зазіхання, я так розумію. Ідеться про певну екзистенціальну сутність такої близькості».

Погребинському заперечує інший експерт, професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. Як нагадує аналітик, в офіційних російських документах НАТО не розцінюється як ворог; навпаки – НАТО розцінюється як партнер. Жодної реальної загрози для Росії вступ України до НАТО не несе, а тому розмови про “кризу стосунків і підрив безпеки” – це тільки розмови:

«Коли відбувався процес розширення НАТО, то Росія неодноразово казала, що буде криза у стосунках. Тобто це було під час першої хвилі розширення – Польща, Угорщина, Чехія, під час другої хвилі розширення, коли відбулося розширення на країни Балтії, ми пам`ятаємо вимоги Єльцина, який казав, що НАТО ніколи не має перейти “червону лінію”. А “червона лінія” це лінія кордону колишнього СРСР. Але це відбулося, і ми бачимо, що ні до яких трагічних наслідків це не призвело. Життя не перевернулося. Тому я думаю, що все залежить від того, як самі росіяни до цього підходять і чи будуть вони па підставі цього робити якусь кризу.

Поняття безпеки, поняття загрози включає реальні загрози і уявні загрози. Тобто для російської еліти розширення НАТО це значною мірою уявна загроза, загроза сприйняття. Тому що насправді основні загрози для Росії лежать не в Європі, не на кордоні з країнами НАТО, а це Південь, Схід, Далекий Схід. Оце основні загрози для Росії. Російська еліта сприймає, однак, по-іншому, і на мою думку, просто приєднання України в перспективі до НАТО – для них це велика символічна поразка насамперед».