Спеціальні потреби

ФБР відзначає соту річницю свого існування


26 липня Федеральне бюро розслідувань США відзначає соту річницю свого існування. З часу створення у 1908-му році, ФБР з невеликого відділу при Міністерстві юстиції, в якому працювало 34 слідчі, виросло до потужної організації, в якій налічується 13 тисяч спецагентів і 23 тисячі осіб обслуговуючого персоналу. У 1924-му році стати його керівником запропонували 26-річному Едгару Гуверу відновив репутацію агентства, яку його перші працівники вже встигли заплямувати політичними корупційними скандалами. Він віддано взявся за реформування бюро і зробив процес служіння законові швидше професією, ніж політичною позицією.



За час головування Гувера у 1935-му році до офіційної назви – “Бюро розслідувань” додали слово – «федеральне». Агенція здобула неперевершену репутацію за розслідування різноманітних злочинів та пошук найвідоміших на той час злочинців, як наприклад Джон Діллінгер, якого застрелили біля чиказького театру 1934-го року. Але найбільше ФБР славилось відсутністю корупції.

Гувер через пресу почав піднімати репутацію ФБР серед громадськості, увійшовши тим самим в історію. Навіть сьогодні агенти, які ніколи з ним не працювали, з великою пошаною говорять про Гувера. Втім, як зазначає колишній агент Стен Піментел, Едгар Гувер будував ФБР як повністю незалежну від структуру, позбавлену від зовнішніх втручань та впливів зі сторони:

«Звісно містер Гувер був підзвітнім перед певними членами Конгресу. Він також був підпорядкований генеральному прокуророві. Але в цілому він був незалежним керівником ФБР і міг, в принципі, робити те, що хотів»

У закритій та ізольованій атмосфері ФБР поступово почало брати участь в неоднозначних операціях, як то електронне підслуховування чи вплив на активістські угруповання у 60-их роках, як наприклад на прихильників Мартіна Лютера Кінга.

Нині 85-річний керівник внутрішньої розвідки Ед Міллер говорить, що Гувер турбуючись з одного боку про громадянські свободи, з іншого переймався впливом комуністів на антивоєнні та цивільні правозахисні групи у США. За словами Міллера, особисто Гувер не мав нічого проти Кінга, але будучи керівником ФБР він мав чимало неофіційних розвідданих і про інші справи до яких той був причетний. Гувер уважно стежив за Мартіном Лютером Кінгом – не те що він не любив його, йому просто не подобалися принципи Кінга.

Після смерті Гувера у 1972-му році ФБР стало більш відкритим і відповідальним перед Конгресом. Керівник бюро так і не побачив того, що могло б його засмутити найбільше – одного з агентів Гувера арештували і звинуватили в шпигунстві на користь Москви. Сьогодні спецагенти мають ширшу спеціалізацію, ніж за часів Гувера. І з переходом бюро в нове століття, агенти розуміють, що акценти нині стоять на питаннях національної безпеки, особливо що стосується контртероризму.

Історик ФБР Джон Фокс говорить, що помилки Бюро за правління Едгара Гувера дали нинішнім агентам неоціненний урок ризикованого балансу між захистом життів, безпекою країни та охороною громадянських свобод:

«Він також залишив нам кілька важливих застережень про ті речі, які заведуть нас не туди, про те, на що ми повинні зважати найбільше і з чим активно працювати, щоб ми дотримувалися того балансу між захистом свободи і гарантуванням безпеки. Гадаю що спадок, який нам залишив Гувер, ми не повинні забувати ніколи».

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG