Спеціальні потреби

Актуально

У потерпілих областях введено надзвичайний стан

Стихійне лихо на заході України. Через сильні грозові дощі, які падали останніми днями, вода в річках піднялася на 7-10 метрів, затопленими виявились цілі області. Потерпілі райони визнано зоною надзвичайної екологічної ситуації. Уряд підраховує безпрецедентні збитки.

22 загиблих, серед яких шестеро дітей. Такий наразі рахунок людських жертв, завданих великою водою на заході України. Як повідомляє Міністерство з надзвичайних ситуацій, в Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській, Закарпатській, Тернопільській областях залишаються підтопленими понад 40 тисяч будинків, розмиті десятки тисяч гектарів сільськогосподарських земель, пошкоджені сотні кілометрів автомобільних і залізничних шляхів, зруйновані сотні мостів. Повінь зачепила також Вінницьку область, де через скидання води на Дністровській гідроелектростанції довелося евакуювати близько чотирьох тисяч людей.

Кабінет Міністрів уже оцінив приблизні матеріальні збитки, спричинені паводком. Ідеться про три, а то й чотири мільярди гривень, – заявила на спеціальному засіданні уряду Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко, додавши, що не пригадує подібних втрат від стихії за останні роки:

«Це дійсно величезна сума грошей, які потрібно виділити. Без змін до бюджету неможливо буде ці гроші виділяти».

Щоб внести відповідні зміни до Держбюджету-2008, прем`єрка зажадала скликання позачергової сесії парламенту. Як вона повідомила, необхідні для цього 150 депутатських підписів Блок її імені уже зібрав. Відтак позачергове засідання Верховної Ради у зв`язку зі стихійним лихом на заході України заплановано провести у четвер.

А поки Верховна Рада прийматиме бюджетні зміни, Кабінет Міністрів ухвалив постанову про часткову компенсацію з резервного фонду. За словами Тимошенко, авансові платежі потерпілим від повені становитимуть від однієї до п`яти тисяч гривень. Так, сім`ї, що цілком втратили свої домівки та майно, отримають аванс у п`ять тисяч гривень, а ті, чий будинок зазнав незначних пошкоджень – одну тисячу. При цьому очільниця уряду пообіцяла виплату грошей «адресно, готівкою в руки».

Стихійному лихові було присвячено також сьогоднішнє засідання Ради з нацбезпеки і оборони. Президент України Віктор Ющенко запропонував визнати шість потерпілих західних областей зоною надзвичайної екологічної ситуації. На думку глави держави, такий статус, наданий впродовж трьох місяців, забезпечить адекватне фінансування відновлювальних робіт. Відтак у потерпілих від повені областях Указом Президента оголошено надзвичайний стан.

Стихійне лихо в Україні не залишило байдужими закордонних партнерів. Сполучені Штати вивчають, яким чином можна надати допомогу у зв`язку з трагедією. Про це заявив посол США в Україні Вільям Тейлор, який висловив співчуття потерпілим від повені.

А тим часом на найближчі дні в Україні знову оголошено штормове попередження. Як повідомило Міністерство з надзвичайних ситуацій, 28-30 липня небезпечним залишатиметься становище на Дністровському водосховищі. Високий рівень води, з підтопленням низки сіл, утримається у Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій областях. Крім того, підтоплення загрожує вже Одещині. Мешканців деяких тамтешніх районів закликали підготуватися до можливої евакуації.

Всі новини дня

"Була важлива місія - врятувати життя хлопців" на "Азовсталі" - Бойченко про перебіг гуманітарної операції

Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

З території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Інформацію про те, що гуманітарна операція триває, в інтерв’ю Голосу Америки підтвердив і мер Маріуполя Вадим Бойченко.

"Треба подякувати всім нашим міжнародними партнерами, і місії ООН, і Червоному Хресту, і безпосередньо тому очільнику цієї місії, який має назву президент України Володимир Зеленський. Тому що він долучився до цього, - сказав Бойченко. - Була мета, щоб наші хлопці, які героїчно захищають і місто, і стримували ворога безпосередньо в Маріуполі, не дали йому пройти через Маріуполь, тобто вони врятували націю, вони дали змогу підготуватися Збройним силам України, іншим містами, щоб вони були більш готові до цієї жахливої війни, яка вже сталась в Україні. Тобто була важлива місія врятувати життя і вони це сьогодні роблять".


Бойченко розповів, що на території заводу не залишилось цивільних: "Всі, які були на Азовсталі, вже врятовані, було 2 місії безпосередньо за участі ООН і Червоного Хреста. Сьогодні там лише військові залишаються, лікарі, і сьогодні головна мета, яку бачить президент України, - це врятувати всіх".

На уточнююче запитання про те, куди вивозять українських військовослужбовців, він відповів: "Вони виїжджають сьогодні на ті визначені локації, які були визначені нашою переговорною місією, щоб забезпечити в першу чергу порятунок життя, тому що там є важкі поранення. А друге – щоб вони були в безпеці".

Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko
Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

"І зараз також ідуть переговори про те, що буде відбуватися далі. Головне, що ми маємо розуміти з точки зору інформаційної складової, що головним є президент України, він сьогодні у вечірньому зверненні обов'язково повідомить про те, що сьогодні відбувається, скільки сьогодні наших військових було врятовано і як буде місія відбуватись далі", - додав мер.

Бойченко сказав, що не може повідомити більше подробиць, бо операція "зараз триває, і є велике бажання, щоб воно відбулося".

Тим часом, Reuters повідомив, що сім автобусів із українськими військовиками прибули до колишньої виправної колонії на території окупованої російськими силами Оленівки поряд з Донецьком.

Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko
Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

Водночас, російські медіа повідомили, що Держдума у середу розгляне проєкт ухвали про заборону обміну так званих "нацистських злочинців", а Верховний суд РФ 26 травня розгляне визнання українського полку "Азов" терористичною організацією.

На прохання прокоментувати, як це може вплинути на процес переговорів на можливий обмін військовополоненими, Бойченко сказав: "Є інформаційна складова, яка виключно спрямована на внутрішнього споживача, тобто для Російської Федерації, а є міжнароний перемовний процес, який зараз триває. І це окремі дві задачі, які зараз виконуються. Тобто щось там воно лунає, ми чуємо це, але ми на це не зважаємо, ми рухаємось, бо головна мета - врятувати життя".

У статті використано матеріали Reuters

США запускають програму зі збору доказів воєнних злочинів Росії проти України

Мешканець Бородянки шукає свої речі на руїнах розбомбленого будинку, 5 квітня 2022 року. AP Photo/Vadim Ghirda.

Державний департамент США оголосив про запуск ініціативи, в рамках якої будуть виявляти, аналізувати та широко розповсюджувати докази військових злочинів та інших звірств, вчинених Росією в Україні.

Нова програма отримала назву "Обсерваторія конфліктів". Про це мовиться у заяві Державного департаменту США від 17 травня.

«Обсерваторія конфліктів» аналізуватиме та зберігатиме загальнодоступну та комерційно доступну інформацію, зокрема, супутникові зображення та інформацію, що поширюється через соціальні мережі, відповідно до міжнародно-правових стандартів, для пізнішого використання в поточних та майбутніх механізмах із встановлення відповідальності», - йдеться в заяві.

Як очікується, ці докази будуть використовуватись у майбутніх цивільних і кримінальних юридичних процесах. Крім того, на спеціальному веб-сайті «обсерваторія» буде ділитися документацією, щоб розвіяти російську дезінформацію та розповісти правду про зловживання. Звіти та аналізи будуть доступні онлайн на веб-сайті ConflictObservatory.org

На програму виділено 6 мільйонів доларів. У майбутньому, як очікується, фінансування надходитиме від Європейської демократичної ініціативи стійкості (European Democratic Resilience Initiative, EDRI).

Раніше Білий дім заявляв про виділення принаймні 320 мільйонів доларів на EDRI, зокрема, на питання боротьби з корупцією, сприяння дотриманню прав людини в Україні та в цілому регіоні.

Conflict Observatory — це спільна ініціатива провідної компанії географічних інформаційних систем Esri, лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету, Смітсонівської ініціативи культурного порятунку та PlanetScape Ai. Білий дім також заклимкає інші міжнародні партнерські організації приєднатися до цієї програми.

Державний департамент США заявив, що ця ініціатива – це частина зусиль уряду США на те, щоб домогтися відповідальності Росії за її дії в Україні.

Студія Вашингтон. Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Як вкрадений росіянами ноутбук знайшли у розбитому танку і повернули власниці

Розбита російська техніка в районі села Великий Самбір у Сумській області. Фото надав Віктор Ганжара, місцевий житель.

У розбитих російських танках на Сумщині місцеві жителі знаходять речі, вкрадені російськими солдатами під час окупації Київщині та повертають власникам.

Через небезпеку російської окупації 58-літня вчителька початкових класів київської середньої школи № 258 Галина Ракицька виїхала разом із 30-літньою донькою та котом з Броварів до Києва 4 березня. Перебувати у столиці було більш безпечно ніж на околицях, вирішила тоді вона. Поки їх не було, в хаті зупинялись окупанти.

Родина повернулась у свій приватний будинок в Броварах 7 квітня після відступу росіян. За словами Галини, російські військові пограбували будинок родини Ракицьких, як і чимало інших будинків у місті. Найважливіше серед вкраденого – робочий ноутбук, на якому була збережена уся інформація, необхідна для навчання дітей. Жінка навіть не сподівалась знову побачити свій комп'ютер.

Ноутбук вчительки Галини Ракицької. Фото надано Галиною Ракицькою
Ноутбук вчительки Галини Ракицької. Фото надано Галиною Ракицькою

За словами Галини, після повернення додому вона була вражена картиною, яку побачила. «Ми будували цей будинок з такою любов’ю. Але росіяни усе розмародерили. Тягнули, що могли. Вони виламали двері, все перевернуте в будинку, усі продукти забрали», - каже жінка.

Кухня Галини Ракицької після російської окупації
Кухня Галини Ракицької після російської окупації

Найбільше вчителька була шокована слідами розгульного життя російських солдат: «На столі не те що бруд, а суцільний безлад. Пляшки порожні, недопалки тушили об стіл», - каже Галина. Вчителька згадує, що намагалась сприйняти ситуацію з гумором: «Сміялися, що росіяни забрали навіть електричну зубну щітку. А ще спеціальну суміш для випікання хліба. Що вони будуть робити з нею, не уявляю».

За два дні після повернення Галина отримала дзвінок із незнайомого номера. Українець на імʼя Віктор повідомив, що знайшов ноутбук вчительки в одному з розбитих російських танків та через додаток Вайбер знайшов телефон власниці.

Віктор Ганжара на фоні розбитої російської техніки
Віктор Ганжара на фоні розбитої російської техніки

29-річний Віктор Ганжара, житель села Великий Самбір у Сумській області, розповідає, що зустрічався з російськими силами віч-на-віч. На початку війни, каже він, російські війська рухались на Київ через дорогу, що проходить через Конотопський район, де знаходиться село Віктора.

Під час наступу росіяни стріляли з вогнепальної зброї у місцевих цивільних жителів. За словами Ганжари, російські військові вбили шістьох людей з його села, двоє з них були пенсіонерами. «Але ми з хлопцями - мисливці. Теж дали їм прикурити», - говорить Віктор. Розповідає, що коли селяни почали відстрілюватись із мисливської зброї, російські сили відступили від села.

Коли російські солдати відходили з Київщини, то знову рухались через Великий Самбір. Там російську техніку розбили українські війська. Віктор поділився фотографіями, які зняв власноруч після того, як бої закінчилися. В танках селяни знайшли чимало краденого. «Телевізори, меблі знаходили. Але як ти встановиш власника шафи наприклад?» - жаліється Віктор. За словами чоловіка, цінні речі власників, яких неможливо було знайти, селяни віддали на потреби ЗСУ. У російських танках познаходили також планшети та ноутбуки. Один з цих ноутбуків, як виявилось, належав Галині Ракицькій з Броварів під Києвом.

«Я знайшов пані Галину через Вайбер на десктопі. У мене тітка у Броварах і ми швидко знайшли, як його передати», - каже житель Великого Самбора.

Галина розповідає, що не могла навіть повірити у повернення власного ноутбуку, за допомогою якого знову почала навчати дітей. Тепер вчителька зідзвонюється з Віктором час від часу та запрошує його в гості після перемоги України.

Дивіться також: Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

США закликають до більшої економічної підтримки України

Міністрка фінансів США Джанет Єллен свідчить під час слуханнь комітету Палати представників з питань фінансових послуг щодо річного звіту Ради з нагляду за фінансовою стабільністю на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні.

Міністерка фінансів США Джанет Єллен закликає союзників посилити економічну підтримку України. За її словами, закладеної нині фінансової допомоги буде недостатньо для задоволення основних потреб держави, навіть у короткостроковій перспективі.

Про це посадовиця заявила під час виступу на економічному форумі в Брюсселі, який стартував цього вівторка, 17-го травня, 2022-го року, повідомляє міністерство фінансів США. За словами Єллен, наразі Україні потрібне «бюджетне фінансування для оплати праці солдатів, службовців та пенсіонерів, а також для управління економікою, яка має задовольнити основні потреби громадян».

Наразі українські чиновники відзначалися хоробрістю та винахідливістю в процесі підтримки державної економіки в рамках війни, однак «потреби України у фінансуванні є значними», наголошує американська посадовиця.

Міністерка фінансів США перебуває із тижневим візитом до Європи. Вона зокрема відвідає Варшаву, Брюссель та Бонн, Німеччина, де зустрінеться зі своїми колегами на саміті міністрів фінансів Групи семи. Центральною темою цієї зустрічі також називають допомогу Україні.

Міністри фінансів країн Групи семи хочуть підготувати пакет допомоги Україні на 15,8 мільярдів доларів на своїй зустрічі в Бонні, заявив у вівторок високопоставлений урядовець Німеччини, повідомляє Reuters. Пакет охоплюватиме три місяці з короткостроковим фінансуванням переважно у вигляді грантів, які, на відміну від позик, не потрібно повертати, сказав чиновник. США вже запропонували надати половину допомоги у вигляді грантів на суму 7,5 мільярдів доларів, сказав чиновник, додавши, що міністри G7 хотіли б узгодити спільне комюніке на своїй зустрічі, яка розпочнеться в середу.

Однак, як пише The New York Times, Євросоюз нині зіштовхнувся із власними економічними труднощами, включаючи швидку інфляцію та зростаючі витрати на енергоносії. Також ситуацію ускладнює очікуваний процес відходу від російської енергоресурсів.

За словами Єллен, Сполучені Штати можуть допомогти Європі позбутися залежності від російської енергії частково шляхом збільшення американського експорту скрапленого газу. Вона також визнала, що деякі кліматичні цілі щодо скорочення викидів можуть бути відкладені. Однак за словами Єллен, нинішнє скрутне становище має стати нагадуванням про необхідність «подвоїти наші зусилля щодо чистої та відновлюваної енергії».

Енергетика є іще одним важливим питанням, яке політики обговорять на саміті міністрів фінансів Групи семи в Бонні цього тижня. Очікується, що Сполучені Штати запропонують Євросоюзу розглянути альтернативні варіанти перед поетапним планом введення російського нафтового ембарго до кінця року.

Представники міністерства фінансів США заявили у вівторок, що вони хочуть, щоб Європа розглянула механізми ціноутворення, в рамках якого можна було би запровадити обмеження ціни або тарифу, що з'їсть більшу частину прибутку Росії від нафти, водночас даючи країні достатній стимул для продовження виробництва, повідомляє The New York Times.

У своїй промові Джанет Єллен також сказала, що рішення Росії скоротити поставки газу до Польщі та Болгарії має стати уроком того, що західні країни не повинні обмінювати національну безпеку на дешевші ресурси. Така ситуація зробила їх вразливими для країн, які можуть використовувати свої багаті природні ресурси для руйнування ринків.

У статті використано матеріали The New York Times, Reuters.

Дивіться також: Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

"Війна вже зараз негативно впливає на діагностування раку в Україні", - Кудіненко, благодійний фонд "Таблеточки"

Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки" Ксенією Турковою. Фото: кадр з відео.

Засновницю фонду «Таблетки» Ольгу Кудиненко називають однією з найвпливовіших жінок України. В українській онкосфері завдяки її фонду відбулися революційні зміни. Але війна змушує все починати спочатку. Також фандрейзерка та членкиня опікунської ради дитячої лікарні «Охматдит» розповіла журналістці Російської служби "Голосу Америки" Ксенії Турковій про те, як війна вплинула на сім'ї із окнкохворими дітьми в Україні.

"Спочатку війни ми евакуювали 800 родин, в яких є онкохворі діти. 800 дітей знаходяться на лікуванні у Європі, Канаді та США".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

Ксенія Туркова, Голос Америки: Ольго, ви приїхали до Вашингтону, щоб у тому числі, обговорити з американськими політиками ситуацію, в якій опинилися онкохворі діти. Із ким ви зараз зустрічаєтесь? Я вже бачила ваше фото із Гілларі Клінтон.

Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»: Я приїхала в США, аби залучитися допомогою для онкохворих дітей в Україні. Я не тільки у Вашингтоні. Це вже мій 6-й тиждень в країні. Я була тиждень в Сан-Франциско, три тижні у Мемфісі, де знаходиться найкращий у світі шпиталь для лікування дитячого раку «Saint Judes children's research Hospital». Цей шпиталь прийняв на лікування 8 родин з України, в яких є онкохворі діти. Ну, і вже зараз приїхала у Вашингтон, у тому числі, заради зустрічей із політиками. Я не хочу щоб складалося враження, ніби я зустрічаюся тільки з політиками. Я зустрічаюся з усіма небайдужим людьми, які готові допомагати онкохворим дітям в Україні та з України.

"В Україні рівень виживання серед дітей з раком становить тільки 50%. У той час як в розвинених країнах таких як США, Канада, Німеччина, Велика Британія, - рівень виживання понад 85%. Тобто в Україні кожна 2-га дитина, на жаль, помирає від раку. У той час як в розвинених країнах майже 9-теро дітей із 10-ти одужують".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

КТ: Чим зараз можуть Сполучені Штати допомогти?

ОК: Спочатку війни ми евакуювали 800 родин, в яких є онкохворі діти. 800 дітей знаходяться на лікуванні у Європі, Канаді та США. Чим вони можуть допомогти зараз? По-перше, цим родинам потрібна допомога в країнах Європи, тому що люди їхали з лікарень, без речей, дехто без документів виїжджав. Їм потрібна допомога на місцях. По-друге, і це потрібно робити вже зараз, ми повинні думати про відновлення онкологічної служби в Україні. Тому що вивозячи людей ми тим самим, ставимо під загрозу онкологічному службу в Україні. Це значить, що ми не зможемо повернути потім людей до України, щоб вони отримували якісне лікування там.

Також, діти будуть діагностовані з раком навіть під час війни. Нам потрібно думати: де це буде зроблено? Як ми будемо залучати ліки? Де ми будемо брати витратні матеріали? І як ми будемо забезпечувати безперервний процес лікування для онкохворих дітей?

КТ: Беззаперечно війна вплинула на ситуацію, але я хочу вас запитати із якими проблемами, до початку повномасштабної війни, стикалася сфера онкології в Україні?

"В Україні понад 1000-чу дітей кожного року діагностується з онкологією. Тобто, 3-ри родини на день дізнається, що у їхньої дитини рак. Зараз, цифри набагато менші. Не тому що дітей з раком стало менше, а тому що не мають змоги вчасно діагностуватися".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

ОК: Я буду говорити про дитячу онкологію. По-перше в Україні рівень виживання серед дітей з раком становить тільки 50%. У той час як в розвинених країнах, таких як США, Канада, Німеччина, Велика Британія, - рівень виживання понад 85%. Тобто в Україні кожна друга дитина, на жаль, помирає від раку. У той час як в розвинених країнах майже 9 із 10-ти одужують. Які основні проблеми були? По-перше, не було сталого забезпечення ліками. Деколи бували моменти, коли ліків не було. Не усі ліки є в наявності. Деякі ліки ми закуповували за кордоном. По-друге, не дуже просто було діагностувати дитячу онкологію, тому що не було онко-настороги серед педіатрів та серед лікарів. По-третє, це оснащеність медичних центрів. Ми мали тільки два медичні центри, які були повноцінно оснащені для лікування дітей з онкологією. Водночас, не було жодного дитячого центру, в якому ми могли би включати увесь повний спектр лікування від раку. Тобто, все одно це були розрізнені місця, розрізнені лікарні, де батьки повинні були бути менеджерами своїх дітей, мали їх перевозити, мали контролювати процес лікування.

Ну, і як кажуть в англійській мові “last but not least” - в Україні не існувало психологічно-соціальної підтримки сімей, в яких діти хворіють на рак. Коли дитина потрапляла в лікарню, вона не відвідувала школу, у неї було обмежене коло спілкування і усе, що їй залишалося, це її хвороба, у той час як її дитинство минало. А це теж впливає і на настрій, і на результати боротьби з раком.

КТ: Як конкретно вплинула війна?

ОК: В деяких містах люди просто не можуть отримувати повноцінну допомогу, а деякі міста окуповані, такі як Херсон. Коли почалась війна, склади із ліками знаходяться в Київській області, вони були окуповані - такі міста, як Ірпінь, Буча, Гостомель, тощо. І ми не могли розвозити ліки, ми дуже переживали, чи цей склад залишиться чи його знищать. Він залишився, але наразі в Україні проблеми з бензином, з топливом. Ми не можемо розповсюджувати ліки тому що у нас, банально, немає бензину.

КТ: До речі, ви згадали окуповані території, а я якраз хотіла спитати вас, яка зараз ситуація на приклад в Херсоні та Мелітополі?

ОК: З Херсону ми вивозили дітей, 35 родин, в яких є онкохворі діти. Ми вже робили це під час окупації. Виїзд дітей зайняв час. Ми планували, коли це можливо буде зробити безпечно для них. Те саме відбувалося з Черніговом. Як відбувається лікування дітей, чи залишився хтось в Херсоні з онкологією серед дітей, я не можу сказати, на жаль. Але я точно можу сказати, що буде проблема із діагностуванням.

Перші симптом раку сім'ї можуть просто не виявити. Вони можуть просто не прийти до лікарів, можуть не знати, куди звернутися. За нашою статистикою, в Україні понад 1000 дітей кожного року діагностується з онкологією. Тобто, якщо говорити грубо, то 3 родини на день дізнається, що у їхньої дитини рак. Зараз, я думаю, цифри набагато менші. Не тому, що дітей з раком стало менше, а тому, що не мають змоги вчасно діагностуватися.

Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки". Фото: кадр з відео.
Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки". Фото: кадр з відео.

КТ: А де зараз в Україні, під час війни, є у мови для лікування таких дітей?

ОК: Це національна дитяча лікарня “Охматдит” в Києві та це Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр у Львові. Але ми розуміємо, що безпечного місця в Україні зараз немає. Ми не можемо гарантувати жодній родині, що у них будуть ліки протягом усього лікування, що якесь місто не буде окуповане, що ми зможемо привести ці ліки під час, наприклад, хіміотерапії, чи забезпечення усього курсу лікування.

КТ: А якщо це припустимо, маленьке місто десь на Сході України, яке зазнає обстрілів зараз, а там є онкохвора дитина, як їй допомогти?

ОК: На жаль, у мене немає відповіді на це питання. Тому що її немає. Я дуже сподіваюсь, що Україна переможе і у цих родин, у яких є діти, у них буде доступ, можливість прийти до лікаря та поставити діагноз.

КТ: Ви відчуваєте, яка величезна підтримка України зараз існує тут, у Вашингтоні?

ОК: Ви знаєте, мені здається, що цього замало. Підтримка є, але війна іще триває і на жаль, на 77-й дені війни, усі до неї звикають. А звикати до цього ми не повинні. Ми повинні залучати якомога більше дій, коштів, влади, усього аби зупинити, усі ці поки що непокарані злочини.

КТ: А якщо уявити собі день, коли відбулася нарешті перемога, що ви будете робити? Як ви собі уявляєте цей день?

ОК: Одразу куплю квитки додому…одразу, куплю квитки додому.

Дивіться також: Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG