Спеціальні потреби

Чи загрожує Україні російсько-грузинський сценарій?


Щоб уникнути долі Грузії, в України є два шляхи на вибір: або вступ до НАТО, або повна політична капітуляція перед Росією. Таку думку в інтерв`ю «Голосу Америки» висловив науковий директор Центру Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. З експертом розмовляла київська кореспондентка Оксана Лігостова.

ОЛ: Пане Олександре, чи є, на вашу думку, зв`язок між цим конфліктом і наміром, проголошеним Грузією, вступити до НАТО?

ОС: Є зв`язок між цим конфліктом і намаганням Росії не дозволити Грузії та Україні вступити до НАТО, я сказав би саме так. Але насправді проблема значно ширша. Тому що НАТО це частина проблеми. А загалом проблема – це намагання Росії взяти історичний реванш за період 1991-2004-их років, коли вплив Росії зменшувався, і врешті-решт вона втратила значну частина своєї могутності. Зараз вона хоче «відіграти історію» назад. І ця війна – перша взагалі війна на території колишнього СРСР після незалежності, я маю на увазі, повноцінна міждержавна війна в цій частині Європи, вперше після Другої світової війни. І звісно, що суть цієї війни це боротьба за новий світовий порядок.

ОЛ: В Америці вже лунають голоси про те, що після Грузії може бути Україна. Чи ви бачите таку загрозу?

ОС: Якщо міжнародна спільнота в цій ситуації залишить російську агресію безкарною, то безумовно, Росія не зупиниться на Грузії, і те, що наступною на черзі є Україна, для мене абсолютно очевидно. Є тільки дві умови, виконання яких спроможне запобігти інтервенції Росії в Україну. Один з варіантів – це вступ України до НАТО. Росія ніколи не буде атакувати країну-члена НАТО. А другий варіант це політична капітуляція України перед Росією, відмова від самостійної внутрішньої і зовнішньої політики. Ось у цих двох випадках не буде збройного зіткнення між Україною та Росією. В інших випадках я не бачу як можна його уникнути.

ОЛ: Багато хто каже, що це неможливо уявити, щоб росіяни воювали з українцями.

ОС: Але ж ніхто не міг уявити інтервенції такого масштабу в Грузію. Підніміть пресу за тиждень тому, за місяць тому, за рік тому – хто реально обговорював таку можливість? Це виглядало абсолютно фантастичним. А щодо України це не виглядає фантастичним, якщо підняти деякі російські видання, які вже протягом кількох місяців поширюють сценарії військового вторгнення в Україну. Це питання відкрито в Росії обговорюється, чому ми маємо говорити про його фантастичність.

ОЛ: Зараз Київ обговорює можливість заборони кораблям Чорноморському флоту після бойових дій повертатися в Севастополь. Чи ви вважаєте, що Україна повинна таке робити?

ОС: Треба принаймні донести до кожного жителя Севастополя те, що у випадку, якщо російська військова база використовується як база ведення війни з іншою державою, то це дає леґітимне право тій стороні війни нанести військовий удар по цій базі і по відповідній інфраструктурі. Тобто якщо ми допустимо, що кораблі ці будуть курсувати між Севастополем і театром воєнних дій, то насправді повне леґітимне право буде у Грузії нанести воєнний удар по севастопольській базі. Інша справа, що, напевно, вони цього не будуть робити, але це вже інша справа. Насправді ми просто втягуємо у війну державу в цілому. Згідно з міжнародним правом, Україна стане фактично учасником військових дій. А по-друге, це робить Севастополь мішенню.

ОЛ: У багатьох людей є побоювання, що починається нова світова війна …

ОС: Починається війна за переділ світового порядку. На жаль, ситуація така, що всі вже давно забули про осетинів, про грузинів, про жертви серед мирного населення, а якщо й згадують, то лише заради піару. Нікого на цікавлять ніякі осетини. Цікавить виключно світовий порядок. У Росії є дуже істотне невдоволення тим світовим порядком, який склався в період з 1991-го року. Вони зараз кидають всі зусилля на переділ світу, і Грузія це пробний театр військових дій. Якщо світове співтовариство закриє очі чи змириться з таким розвитком подій, то звісно, що Грузія не буде останнім театром таких дій.

XS
SM
MD
LG