Спеціальні потреби

Актуально

Американська преса про реакцію Заходу на агресію Росії

Державний секретар США Кондоліза Райс відбула до Брюсселя на зустріч з лідерами країн Європейського Союзу і НАТО. Головною метою її візиту є обговорення ситуації в Грузії і пошуки шляхів врегулювання конфлікту. Сполучені Штати і Європа докладають багато зусиль у намаганні зупинити розгортання війни. Але чи зможуть союзники дійти згоди і порозуміння у питанні Грузії, – запитують провідні американські газети. Чи спроможні вони вирішити проблеми без залучення до переговорного процесу України – можливого чергового об’єкту агресії Росії, і без того, щоби прийняти Україну до НАТО?

Проблема Європи у тому, що європейці не можуть знайти золоту середину між зростаючою енергетичною залежністю від Росії і загрозою, яку вони бачать в поведінці Володимира Путіна, – зауважує на сторінках «Нью-Йорк Таймс» політолог Кліффорд Купчан з Євроазійської групи. Російсько-грузинський конфлікт і небезпека втягнення у нього України розділили Європу на «стару» і «нову». «Нова Європа», очолена Великобританією і країнами Скандинавії, вимагає зайняти жорстку позицію щодо Росії, натомість «Стара Європа» хоче відігравати лише роль посередника між Вашингтоном і Москвою у конфлікті з Грузією.

Американці шукають швидких заходів покарання Росії, – вважає інший експерт Рональд Асмус з трансатлантичного центру німецького Фонду Маршала, і одним з таких кроків, на його думку, може стати прийняття України в НАТО.

Помаранчева революція в Україні, яку Росія не зуміла зупинити, була справжнім пробудженням для Путіна, – пише оглядач паризького інституту політичних студій Жак Рупнік. Експерт вказує, що після цього росіяни сказали: цього досить, ніяких більше поступок і “ні” членству Грузії та України в НАТО.

Висновок експертів: з огляду на імперські амбіції Росії, що розширює свої кордони від XV-го століття, а також активно діє на сході України і в Криму, НАТО повинно включити Київ у пошуки розв’язки, навіть якщо європейці не мають бажання і потужності захищати ще одну сусідку Росії.

Редакційна стаття «Вашингтон Таймс» назвала вторгнення Росії в Грузію важким ударом по престижу НАТО. Москва таким чином, на погляд газети, по-перше – хоче застерегти інші країни Європи та Кавказу, що вони наражають себе на небезпеку, якщо захочуть вступити в НАТО, і мішенню номер один стає український президент. По-друге – Росія прагне встановити контроль над стратегічно важливим нафтопроводом Баку-Тбілісі-Джейхан. По-третє – це є частиною плану створити зону впливу на території колишнього СРСР і поза його кордонами. І останнє – це політика, яку успішно застосовує Іран – залякування сусідніх держав від військової співпраці з Вашингтоном.

Редактори «Вашингтон Таймс» вважають, що у квітні Франція і Німеччина не підтримали прагнення України і Грузії приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО, оскільки не хотіли провокувати Росію. Але НАТО не може бути важливим альянсом, якщо маленькі демократії, такі як Грузія, кидають напризволяще. Грузію і Україну необхідно прийняти до НАТО. І краще раніше, ніж пізніше.

Всі новини дня

До Хмельницького прибув перший потяг із Херсона: херсонці розповідають про пережите. Відео

На Хмельниччину прибув евакуаційний потяг з Херсону. У кілька валіз переселенці вмістили все життя. Не забули забрати і домашніх улюбленців.

В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Відео

В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Законодавці від обох партій виступили зі словами підтримки України та закликали притягнути до відповідальності винних у руйнуванні Каховської ГЕС.

Переговори Ріші Сунака та Джо Байдена у Вашингтоні – що казали про підтримку України. Відео

Британський прем’єр Ріші Сунак зустрівся із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні. Лідери провели закриту зустріч у Білому домі і пізніше відповіли на питання преси.

У Конгресі США зареєстрували законопроект, який дозволяє українцям, що мають "гуманітарний пароль", залишитися жити у США

Cпільне засідання двох палат Конгресу США під час виступу президента України Володимира Зеленського. Вашингтон, США, 21 грудня 2022 року. REUTERS/Джонатан Ернст

У Конгресі США зареєстрували законопроект, що дозволить українцям з "гуманітарним паролем" залишитися у Сполучених Штатах на постійне проживання. Дата реєстрації вказана 7 червня 2023 року, наразі документ направлений в юридичний комітет Палати представників, в його описі вказано, що він має на меті "забезпечити врегулювання статусу громадян України та для інших цілей".

Двопартійна група американських конгресменів подала на реєстрацію законопроект Ukrainian Adjustment Act, що передбачає дозвіл українцям, які у США мають статус "гуманітарного пароля", залишитися в Америці та отримати так звану "зелену карту" – дозвіл на постійне проживання.

Один з ініціаторів законопроекту - конгресмен-демократ від штату Іллінойс Майк Квіґлі - написав у Twitter, що нове законодавство допоможе українцям, які шукають порятунку від російської агресії, отримати стабільність та "зробити внесок у свої громади тут, у США".

«Цей законопроект забезпечить українських біженців статусом постійного проживання, що надасть їм стабільність і можливість зробити внесок у свої громади тут, у США», – твітить конгресмен.

Квіґлі подав законопроект разом з представниками-демократами Біллом Кітінґом та Марсі Каптур, а також республіканцем Браяном Фіцпатріком.

«Багато українців втікали від терору російських нападів, і США надали їм безпечний притулок, – сказав конгресмен Кітінґ. – І частиною цієї безпеки має бути стабільність і впевненість у тому, що вони зможуть легально проживати в нашій країні, не боячись депортації, доки не будуть готові повернутися додому».

У своїй заяві, копію якої отримав Голос Америки, конгресмен Квіґлі сказав, що новий законопроект дозволить українцям, які шукали безпеки у США, працювати, робити внесок у суспільство та "збудувати нове життя в Америці".

"Законопроект Ukrainian Adjustment Act (Акт про адаптацію українців) базується на нашій роботі з допомоги українським біженцям. Ці люди покинули свої домівки та сім’ї в надії зберегти свою свободу. Їм потрібна наша підтримка та можливість почати будувати нове життя тут, в Америці», – сказав конгресмен Квіглі.

Навесні минулого року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну адміністрація президента Джо Байдена впровадила програму «Єдність заради України» (Uniting for Ukraine, U4U), яка надала можливість громадянам України та їхнім найближчим родичам тимчасово проживати та працювати у Сполучених Штатах.

За офіційними даними, з лютого 2022 року до США в’їхало понад 271 тисяча українців. З них понад 117 тисяч були прийняті саме за програмою «Єдність заради України». За даними американських ЗМІ, які посилаються на Департамент внутрішньої безпеки, DHS, що керує програмою, понад 200 тисяч американців виступили спонсорами українців за програмою U4U.

Близько 150 000 українців прибули до США поза програмою, зокрема, отримавши тимчасовий захист, статус TPS або перетнули кордон США та Мексики ще до запуску програми минулого квітня.

Тривалість програми U4U – два роки, її термін спливає у квітні наступного року. Тимчасовий захист TPS спливає у жовтні вже цього року.

Якщо ці програми не продовжать, багатьом українцям може загрожувати депортація.

Президент Джо Байден має повноваження продовжити терміни U4U та TPS шляхом односторонніх виконавчих дій. Але відсутність законодавчого статусу зробить біженців уразливими, коли до влади прийде інший президент.

Запропонований законопроект, якщо його ухвалять і підпише президент, надасть тим українцям, які приїхали з квітня 2022 року та хто має захист у США ще з 2014 року, можливість отримати статус постійного жителя США, кажуть законодавці.

Представниця демократів Марсі Каптур закликала колег у Конгресі підтримати новий законопроект, щоб він пройшов ухвалення у Палаті представників і Сенаті, і швидше опинився на столі президента для його підписання.

Законопроект для українців створений за зразком закону, що надав подібний статус громадянам Афганістану, які підтримували місію США в цій країні.

Комітет Сенату США одноголосно підтримав проект резолюції з осудом викрадення українських дітей

Будівля Конгресу США
Сприяння незаконному усиновленню суперечить зобов’язанням Росії, які вона взяла на себе відповідно до Конвенції про геноцид і є геноцидом
Текст резолюції проголосованої в комітеті Сенату

Комітет Сенату США із Міжнародних відносин підтримав проект резолюції, яка засуджує незаконну депортацію українських дітей до Росії та називає дії Москви геноцидом проти українського народу.

Комітет прийняв рішення одноголосно під час засідання 8 червня. Тепер проект резолюції буде винесено на голосування в Сенаті. Резолюція не вимагає підпису президента США, адже не потребує дій від виконавчої гілки влади, але засвідчує позицію законодавчого органу США.

Сенатор-демократ від штату Вірджинія, Тім Кейн.
Сенатор-демократ від штату Вірджинія, Тім Кейн.

"Це рішення прийняли одноголосно, тому що це дійсно важлива законодавча ініціатива", - прокоментував результати закритого засідання сенатор-демократ від штату Вірджинія, Тім Кейн Голосу Америки.

Текст документа закликає Сенат визнати Уряд Російської Федерації під керівництвом Володимира Путіна відповідальним за неправомірне та незаконне викрадення українських дітей та офіційно і якнайрішучіше засудити ці дії. Окрім того, текст резолюції називає дії Росії в Україні геноцидом.

"Сприяння незаконному усиновленню суперечить зобов’язанням Росії, які вона взяла на себе відповідно до Конвенції про геноцид і є геноцидом, - йдеться у тексті - РФ намагається знищити покоління українських дітей, тим самим підриваючи здатність України виховувати наступні покоління українських громадян та лідерів, а також відновлювати свою країну після неспровокованої війни, яку розпочала Росія. І робиться це з метою знищення унікальних українських мови, культури, історії та ідентичності".

За словами Бена Кардіна, сенатора-демократа від штату Меріленд, якщо цей документ пройде Конгрес він допоможе у майбутньому притягти росіян до відповідальності за їхні злочини скоєні в Україні.

Бен Кардін, сенатор-демократ від штату Меріленд.
Бен Кардін, сенатор-демократ від штату Меріленд.

"Я вважаю, що це геноцид. Тому потрібна повна відповідальність. Ми проводили слухання з цього приводу в Гельсінській комісії, а також в Комітеті Сенату з міжнародних відносин. Я також вніс законопроект про створення міжнародного трибуналу під егідою ООН. Загалом, на мою думку, це частина стратегії Росії під керівництвом Путіна, щодо здійснення геноциду в Україні", - заявив Кардін журналістці української служби Голосу Америки, після голосування.

Сенатор республіканець від штату Небраска Піт Рікеттс, також підтримав резолюцію в Комітеті та наголосив, що США мають зробити усе можливе, щоб Україна перемогла у цій війні.

Сенатор-республіканець від штату Небраска, Піт Рікеттс.
Сенатор-республіканець від штату Небраска, Піт Рікеттс.

"Це лише частина того, що робить Путін щодо жорстоких репресій в Україні, - викрадення дітей з українських родин і вивезення їх до Росії. Як батько, я навіть не можу уявити біль, якого завдає батькам усвідомлення того, що вони можуть більше ніколи не побачити своїх дітей. І це одна з причин, чому ми, як Сполучені Штати, маємо продовжувати підтримувати Україну та переконатися, що вони переможуть та зможуть повернути дітей їхнім батькам", - сказав Рікеттс Голосу Америки.

Автором резолюції виступив сенатор демократ від штату Мічиган, Гері Чарльз. Загалом під документом підписалися 8 сенаторів, серед яких як демократи так і республіканці, зокрема Марша Блекберн, сенаторка-республіканка від штату Теннессі, Білл Кессіді, сенатор-республіканець від штату Луїзіана, Чак Грасслі, сенатор-республіканець від штату Айова, Джон Баррассо, сенатор-республіканець від штату Вайомінг, Бен Кардін, сенатор-демократ від штату Меріленд, Джин Шагін, сенаторка-демократка від штату Нью-Гемпшир, Рік Скотт, сенатор-республіканець від штату Флорида.

Дивіться також: Вибух на Каховській дамбі: Думки демократів і республіканців. Ексклюзив.

Вибух на Каховській дамбі: Думки демократів і республіканців. Ексклюзив. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:13 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG