Спеціальні потреби

Тарасюк порівняв війну в Грузії з терактами 11-го вересня


Російська агресія проти Грузії за своїми міжнародними наслідками співмірна з терактами в Нью-Йорку 11 вересня 2001-го року. Таку думку висловив голова комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк. Заява прозвучала під час круглого столу «Конфлікт на Кавказі: чи потрібна Україна нова стратегія безпеки?»

Вторгнення Росії в суверенну державу Грузію кардинально змінило безпекову ситуацію в світі, – вважає Борис Тарасюк:

«З точки зору безпеки війну на Кавказі, на мою думку, можна за своїми наслідками порівняти хіба що з подіями 11 вересня 2001-го року, які довели всьому світові, що ні окремий громадянин, ні така потужна у військовому відношенні держава, як Сполучені Штати Америки, не кажучи вже про інші держави, не можуть бути ґарантовані від використання сили, від агресії, від терористичних актів.

На мою думку, наслідки цієї війни на Кавказі можуть порівнятися з цими подіями, які докорінним чином змінили підходи до понять безпеки громадянина, безпеки держави і колективної безпеки».

Дії Росії однозначно підпадають під визначення агресії, прийняте ООН, – наголосив Тарасюк. Проте, за його словами, для виправдання насильства російська сторона вдалася до маніпуляцій такими термінами, як «примус до миру», «гуманітарна катастрофа», «етнічні чистки» і навіть «геноцид». Тим самим росіяни мавпували термінологію, яка з`явилася під час подій навколо Косова. На думку Тарасюка, російська окупація Грузії стала свого роду «відлунням визнання незалежності Косова». Війна на Кавказі підтвердила також, що «так звана миротворчість, якою ніби займалася Росія, це лише прикриття», – заявив голова парламентського комітету. Як він зауважив, Росія вправно користується методами інформаційної війни, щоб у викривленому світлі подати причини та перебіг воєнного конфлікту.

Борис Тарасюк прокоментував також питання про те, чи наблизила, чи віддалила ця війна надання Україні і Грузії Плану дій щодо членства в НАТО. За його прогнозом, на наступному саміті Альянсу в грудні цього року питання Грузії і України розглядатимуть окремо:

«Очевидно, НАТО буде розглядати дві ситуації. Україна і Грузія не обов`язково мають бути пов`язані, як це було в Бухаресті».

Прогнози Тарасюка поділяє інший учасник круглого столу, професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань:

«Дійсно, я думаю, що ситуація України і Грузії буде розглядатися і має розглядатися дещо окремо. Тобто кожна країна має свою ситуацію, яка впливає в той або інший бік на приєднання до ПДЧ. Тобто Грузія має територіальні конфлікти, Україна, тьфу-тьфу, не має цих конфліктів. Наша політика є збалансованою, зваженою, і цей фактор НАТО має враховувати».

Інше за темою

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG