Спеціальні потреби

Актуально

Захід критикує визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії

Рішення російської Думи викликало бурхливу реакцію у світі. Білий дім заявив, що питання статусу Південної Осетії та Абхазії не може вирішувати одна окрема країна.

За словами заступника речника Білого дому Тоні Фрато, статус цих двох регіонів, як частини Грузії, закріплений у резолюції Об'єднаних Націй, яку у минулому підтримувала Росія. Тому якщо їхній статус і може переглядатись, то лише міжнародним співтовариством в рамках ООН. Він також наголосив, що за їхньою оцінкою, Росія не виконує зобов'язань щодо виведення своїх військ з Південної Осетії, досягнутих Президентами Росії та Франції.

Також Білий дім оголосив, що Президент США Джордж Буш відряджає в регіон свого віце-президента Ричарда Чейні та велику групу експертів, які мають зробити оцінку ситуації на місці та визначити обсяг допомоги, яку потребує на сьогодні Грузія. Під час візиту, що має розпочатись 2 вересня віце-президент Чейні, серед іншого, побуває в Грузії та Україні, де зустрінеться з президентами цих країн.

У Європі Канцлер Німеччини Анґела Меркель висловила очікування, що Президент Росії Дмитро Медведєв не підпише резолюцію парламенту, оскільки це ще більше, за її словами, загострить ситуацію. Водночас Президент Франції Ніколя Саркозі, який наразі очолює Євросоюз, скликав 1 вересня нараду лідерів країн ЄС для обговорення ситуації в Грузії.

Тим часом директор проекту нових європейських демократій Центру міжнародних та стратегічних досліджень у Вашингтоні Януш Бугайські вказав на те, що резолюція прийнята російською Думою щодо Південіої Осетії та Абхазії створює в регіоні небезпечний прецедент:

«Цього варто було очікувати. Це – політичний хід одного компонента політичної системи. Це дає Путіну та Медведєву додатковий аргумент, який вони можуть розігрувати проти міжнародного співтовариства. Це дає Путіну важіль, який він може використовувати, аби підтримувати контроль не лише в сепаратистських регіонах, але і для забезпечення нейтрального статусу Грузії. Але якщо Путін та компанія дійсно визнають незалежність Абхазії та Південної Осетії, то цим самим вони створюють дуже небезпечний прецедент. Я маю на увазі не лише Україну, але і Росію, яка має багато нестабільних регіонів, таких як Чечня, Інгушетія та інші».

Напередодні російський Президент Дмитро Медведєв заявив про готовність Росії повністю припинити співробітництво з НАТО. Ця заява була зроблена під час зустрічі з послом Росії в НАТО Дмитром Рогозіним, якого відкликали для консультацій у Москву. Президент Росії підкреслив, що Північноатлантичний альянс більш зацікавлений в Росії, ніж Росія в альянсі.

«Якщо наше співробітництво не поділяють, для нас нічого страшного не трапиться. Нам не потрібна ілюзія партнерства», – зазначив Медведєв, додавши, що росіянам не подобаються «коли їх оточують базами».

Експерт Бугайські бачить в цій заяві намагання Росії зберегти обличчя:

«Минулого тижня альянс прийняв деякі рішення щодо обмеження співробітництва з Росією. Втім, він не виключив потенційного співробітництво у майбутньому. Я думаю, що Росія цим самим робить крок у відповідь, показуючи, що вона настільки ж важлива як і НАТО. Вони говорять: «Ми не залежимо від НАТО, ми можемо припинити всі відносини з НАТО без будь-яких наслідків для себе». Я думаю, що відносини між Росією та Північноатлантичним альянсом заморозяться принаймні на найближчий час, поки ситуація в Грузії не буде вирішена».

Всі новини дня

Росія, ймовірно, знімає ядерні боєголовки з ракет, якими обстрілює Україну, - Британія

Фото: рятувальники працюють на місці удару російської ракети, Київ? 23 листопада 2022 року REUTERS/Valentyn Ogirenko

«Росія, ймовірно, знімає ядерні боєголовки зі старих ядерних крилатих ракет і веде вогонь по Україні неозброєними боєприпасами», — заявило Міністерство оборони Британії в суботу в оновлених даних розвідки, опублікованих у Twitter про вторгнення Росії в Україну.

"На зображенні з відкритих джерел видно уламки, очевидно, збитої крилатої ракети повітряного запуску AS-15 KENT (ALCM), розробленої в 1980-х роках виключно як система доставки ядерної зброї. Ймовірно, боєголовка була замінена на баласт", - йдеться в дописі.

У міністерстві заявили: "Хоча така інертна система все одно завдасть певної шкоди через кінетичну енергію ракети та будь-яке невитрачене паливо, вона навряд чи зможе досягти надійного ефекту проти призначених цілей. Росія майже напевно сподівається, що такі ракети функціонуватимуть як приманки та відвернути українську ППО".

"Якими б не були наміри Росії, - заявило британське відомство, - ця імпровізація підкреслює рівень виснаження російських запасів ракет великої дальності.

Як повідомляв Голос Америки, минулого тижня видання The New York Times перерахувало чотири джерела, звідки Росія може брати ракети для обстрілів України.

1. Зброя надходить із Ірану, або Північної Кореї, припускає видання і вказує на слова очільника Пентагону Ллойда Остіна, який в середу заявив, що на тлі зменшення резервів зброї Росія "звертається до Ірану, вони звертаються до Північної Кореї". В ЗСУ також говорили про те, що Росія може отримувати ракети від Тегерана.

Як повідомляв Голос Америки, директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс стверджувала цього місяця, що "експортні обмеження змушують Росію звертатися до таких країн, як Іран і Північна Корея, за поставками, включаючи БПЛА, артилерійські снаряди та ракети".

2. Виробництво в Росії. Видання посилається на звіт оборонного аналітичного центру Janes, де йдеться, що Росія могла створити запаси мікрочипів до повномасштабного вторгнення, або отримати їх в рамках комерційних невійськових поставок, незважаючи на санкції. Також, йдеться в звіті, який наводить NYT, російська військова промисловість працює в три зміни без вихідних.

3. Росія використовує для обстрілів ракети ППО, на кшталт С-300, через нестачу атакувальних ракет. Раніше Росія застосовувала такі ракети для обстрілу місь в Україні. В цьому оглядачі вбачають ознаки нестачі ракет у Росії.

4. Росія створювала запаси, очікуючи війни з НАТО, припускає видання, спираючись на оцінки аналітика Центру Стратегічних досліджень США Марка Канчіана, який вважає, що Росія довгий час вважала таку війну можливою.

Керівники урядів Литви, Польщі та Бельгії в Києві говорили про підтримку України

Архівне фото: проапори ЄС та України. (AP Photo/Pascal Bastien)

У Києві з неоголошеними візитами перебувають прем’єр-міністри Литви, Польщі та Бельгії – Інгріда Шимоніте, Матеуш Моравецький та Александр Де Кроо.

Наразі відомо, що з урядом України інші дві держави-учасниці Люблінського трикутника – Литва та Польща – сьогодні ухвалили спільну заяву. В ній, серед іншого, сторони підкреслили «значну роль Люблінського трикутника у консолідації міжнародної підтримки України у протидії збройній агресії Росі».

«Підтвердили готовність активізувати дискусію в Альянсі щодо запрошення України до переговорів про вступ до НАТО з огляду на майбутній у 2023 році саміт НАТО у Вільнюсі. Уряди Литовської Республіки та Республіки Польща висловили надію на якнайшвидше досягнення відчутного прогресу на цьому шляху», – йдеться у заяві.

Також сторони підтвердили готовність продовжувати свої зусилля щодо забезпечення регулярної та структурованої бюджетної підтримки ЄС для України протягом 2023 року; подальшу участь у відновленні та реконструкції інфраструктури, пошкодженої внаслідок повномасштабної агресії Росії.

З повним текстом заяви можна ознайомитися ТУТ.

Крім того, стало відомо, про теми переговорів з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо, який також сьогодні у Києві.

Як передає агенція УНІАН, на брифінгу за результатами зустрічі президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорив із прем’єром Бельгії реалізацію ініціативи Grain from Ukraine, оборонну підтримку та необхідність посилення санкцій проти Росії.

Зеленський також розповів прем’єру Бельгії про стан української енергетичної системи після російських ракетних ударів та про потреби України у відповідній підтримці.

«Бельгія готова надати необхідні електрогенератори та інше обладнання, яке зараз життєво необхідне для нашого суспільства та України в цілому», – сказав Зеленський.

Повідомляється, що сторони говорили про і взаємодію Бельгії та України в ООН, структурах Євросоюзу, а також про допомогу із розмінуванням українських територій.

З початку повномасштабного російського вторгнення більшість країн ЄС надають Україні свою підтримку. Нещодавно Європейська комісія офіційно запропонувала надати Києву у 2023 році до 18 мільярдів євро макрофінансової підтримки.

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00

USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів. Відео

USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:05 0:00

"Поки Путін продовжує вражати українські електромережі, Сполучені Штати працюють над тим, щоб світло не згасало" - заявила очільниця Агентства США з міжнародного розвитку Саманта Павер.

ЄС, США та Японія посилають у Україну генератори та інше обладнання для відновлення світла і тепла

Ситуація в Києві та інших великих містах погіршилася після найбільшого ракетного обстрілу енергомережі у вівторок, 15 листопада 2022 року. Близько 40% українців відчувають труднощі з постачанням електоенергії та опилення по всій країні. (AP Photo/Андрій Андрієнко)

ЄС та США та Японія активізували зусилля, щоб надати екстрену допомогу Україні для відновлення та підтримки електроенергії та опалення.

Про те, що виконавчий орган ЄС готує передачу в Україну генераторів та трансформаторів з країн ЄС та з резервів Комісії, повідомила у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Розмовляючи з президентом України, вона висловила повну солідарність ЄС з Україною:

“Україна страждає від навмисних і варварських бомбардувань Путіним цивільної інфраструктури країни. Я рішуче засуджую ці напади. Росія повинна відповідати за те, що є військовими злочинами", – заявила керівниця виконавчого органу Європейського Союзу.

Європейська комісія готує для передачі Україні 200 середньогабаритних трансформаторів і великий автотрансформатор із Литви, один трансформатор середнього розміру із Латвії. Також ЄС надасть Україні 40 потужних генераторів із Румунського резерву rescEU, резерву в рамках ЄС на випадок надзвичайних ситуацій. За словами фон дер Ляєн, кожен із цих генераторів може забезпечити безперебійним живленням невелику та середню лікарню.

Крім того, Європейська комісія працює над створенням нового енергетичного центру rescEU у Польщі. Він допоможе скоординувати енергетичну допомогу Україні від Групи Семи (G7).

Вже незабаром до України прибудуть і 100 генераторів від Франції. Про це повідомила міністерка закордонних справ країни Кетрін Колонна, і нагадала: удари по цивільній інфраструктурі — це воєнні злочини.

Додаткові генератори для України надсилають і з Німеччини — сотні на додачу до 135 відправлених раніше.

Дивіться також:

«Щоб світло не згасало». США передають Україні генератори. ЧАС-ТАЙМ
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Японія цього тижня оголосила про виділення Україні двох з половиною мільйонів доларів на закупівлю генераторів та освітлювальних приладів, які працюють від енергії сонця.

Сполучені Штати також надають Україні широку підтримку. Станом на п'ятницю, агентство з міжнародного розвитку USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів, які допоможуть лікарням, школам, рятувальним службам, державним установам і надавачам послуг продовжувати свою діяльність під час війни — про це повідомляюють у Посольстві США в Києві.

Американська посолка у Києві Бріджит Брінк долучилася до передачі понад півсотні генераторів Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.

“Ця допомога є лише частиною відповіді на жорстокі й постійні атаки Росії на критичну інфраструктуру, в той час, як ми продовжуємо підтримувати Україну”, – написала посолка в твіттері.

Згідно з інформацією українського уряду, через обстріли в середу, 23 листопада, 10 цивільних осіб загинуло, 50 людей зазнало поранень, вісім енергооб'єктів постраждало від обстрілів, всі чотири українські АЕС не постачали струм до енергомережі.

Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що сили ППО України збили 51 ракету з 70, а також 5 безпілотників.

Як раніше писав «Голос Америки», в заяві Білого дому, оприлюдненій напередодні, йдеться про те, що нові удари Росії по енергетичній інфраструктурі та цивільних об'єктах України є навмисною спробою "збільшити страждання та кількість смертей українських чоловіків, жінок та дітей".

Більше

Відео - найголовніше

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00
XS
SM
MD
LG