Майже в кожній установі трапляються співробітники, готові нишком спровокувати інцидент, щоби потім показово розрядити кризу. Ресторатор Джей-Пі Клокдейл пригадує вечір, коли до нього подзвонила менеджер одного з його ресторанів:
«Менеджер, яка подзвонила, сказала, що в ресторан прийшов вкрай роздратований клієнт, готовий рвати і трощити, а вона втрутилась і розв’язала ситуацію, і клієнт, отримавши безкоштовно їжу, пішов з ресторану повністю щасливий.
Клокдейл подякував жінці за добре виконану роботу, але це було до того, як він переглянув зроблені камерою безпеки записи і не побачив на плівках жодного розратовавного клієнта. Згодом менеджер відкрила правду – вона все вигадала, щоб отримати від свого боса підвищення.
Джей-Пі Клокдейл зазначає: «За її поясненням, вона хотіла створити ситуацію, яка б вимагала її втручання і довела би, що вона відповідальна особа, здатна самостійно розв’язувати труднощі».
Психологів дуже турбує явище, коли працівники самі створюють проблеми, щоби пізніше героїчно їх розв’язати і цим виділитись. Психолог Нейт Беннет каже:
«На людей чиниться дедалі більший тиск щодо кращого виконання їхньої роботи, але є багато таких, які просто не знаходять нічого на своїх місцях праці, що може їх виділити».
Професор Беннет знайшов для таких людей термін – професійний Мюнхгаузен – за аналогією з рідкісним психологічним відхиленням, яке також називається Мюнхгаузен. Це коли особи, що доглядають за іншими, фабрикують хвороби, або навіть самі спричинюють їх – навіть у власних дітей, щоб привернути до себе увагу. Психолог зазначає, що іноді на робочому місці деякі менеджери затримують допомогу чи важливу інформацію, щоби пізніше втрутитись і врятувати ситуацію:
«Я, приклад, можу навести історію про менеждера на заводі, який розпустив чутки про те, що незабаром на підприємстві відбудуться звільнення. А за кілька тижнів він оголосив, що завдяки його мудрому діловому підходу звільнень вдалось уникнути.
Одним із найвідоміших прикладів професійного Мюнхгаузена є випадок пожежі, внаслідок якої загинув банкір-мільярдер Едмунд Сафра. Як виявилось, медбрат Сафри спричинив пожежу в розрахунку на героїчне врятування свого пацієнта.
Нейт Беннет каже, що розпізнати таких Мюнгаузенів на роботі досить важко, тому що часто їх просувають по службі, або нагороджують за продуктивність:
«Людей, які роблять такі вчинки на роботі, підштовхує надія привернути більшу увагу. І поки вони отримуватимуть таку увагу, їхня поведінка залишатиметься незмінною».
«Менеджер, яка подзвонила, сказала, що в ресторан прийшов вкрай роздратований клієнт, готовий рвати і трощити, а вона втрутилась і розв’язала ситуацію, і клієнт, отримавши безкоштовно їжу, пішов з ресторану повністю щасливий.
Клокдейл подякував жінці за добре виконану роботу, але це було до того, як він переглянув зроблені камерою безпеки записи і не побачив на плівках жодного розратовавного клієнта. Згодом менеджер відкрила правду – вона все вигадала, щоб отримати від свого боса підвищення.
Джей-Пі Клокдейл зазначає: «За її поясненням, вона хотіла створити ситуацію, яка б вимагала її втручання і довела би, що вона відповідальна особа, здатна самостійно розв’язувати труднощі».
Психологів дуже турбує явище, коли працівники самі створюють проблеми, щоби пізніше героїчно їх розв’язати і цим виділитись. Психолог Нейт Беннет каже:
«На людей чиниться дедалі більший тиск щодо кращого виконання їхньої роботи, але є багато таких, які просто не знаходять нічого на своїх місцях праці, що може їх виділити».
Професор Беннет знайшов для таких людей термін – професійний Мюнхгаузен – за аналогією з рідкісним психологічним відхиленням, яке також називається Мюнхгаузен. Це коли особи, що доглядають за іншими, фабрикують хвороби, або навіть самі спричинюють їх – навіть у власних дітей, щоб привернути до себе увагу. Психолог зазначає, що іноді на робочому місці деякі менеджери затримують допомогу чи важливу інформацію, щоби пізніше втрутитись і врятувати ситуацію:
«Я, приклад, можу навести історію про менеждера на заводі, який розпустив чутки про те, що незабаром на підприємстві відбудуться звільнення. А за кілька тижнів він оголосив, що завдяки його мудрому діловому підходу звільнень вдалось уникнути.
Одним із найвідоміших прикладів професійного Мюнхгаузена є випадок пожежі, внаслідок якої загинув банкір-мільярдер Едмунд Сафра. Як виявилось, медбрат Сафри спричинив пожежу в розрахунку на героїчне врятування свого пацієнта.
Нейт Беннет каже, що розпізнати таких Мюнгаузенів на роботі досить важко, тому що часто їх просувають по службі, або нагороджують за продуктивність:
«Людей, які роблять такі вчинки на роботі, підштовхує надія привернути більшу увагу. І поки вони отримуватимуть таку увагу, їхня поведінка залишатиметься незмінною».
