Спеціальні потреби

Актуально

Чи продовжать Україна і Росія Договір про дружбу?

Відносини України з Росією ще більше погіршились після того, як Київ підтримав Грузію у питанні російсько-грузинського конфлікту. Наступного року вигасає чинність Договору про дружбу, співробітництво і партнерство, який Україна і Росія ратифікували у квітні 1999-го року. Цей договір буде автоматично продовжено, хіба що одна з його сторін відмовиться від цього за шість місяців до закінчення його терміну. Цей термін завершується першого жовтня. Хоч спостерігачі висловлюють переконання, що чиннiсть договору буде продовжено, політики, експерти і військові представники обох сторін його ретельно переглядають.

Договір про дружбу пiддавався випробуванням останніми місяцями. З одного боку були протести Москви з приводу реверансiв України в сторону НАТО. З другого – Київ звинувачував Росію в намаганні дестабілізувати ситуацію в Криму видачею паспортів його мешканцям.

Виступаючи в Москві на конференції, колишній головнокомандувач Чорноморського флоту Росії адмірал Ігор Касатонов зазначив, що Договір про дружбу гарантує недоторканість кордонів України. При тому він висловив занепокоєння з приводу того, що нове покоління українських солдатів, пройшовши навчання у військових і юридичних питаннях і вiльно користуючись українською мовою, почувається комфортно в колах НАТО. Касатонов додав, що Україна є для Росії незамінним партнером, який розташований на геостратегічному перехресті важливих економічних і транспортних інтересів Росії. З цієї причини – заявив Касатонов – Росія мусить вести боротьбу за Україну.

Адмiрал Касатонов сказав, що Росія мусить боротися конкретними методами, перш за все використовуючи російські установи, які мають будь-яке відношення до питання України. За його словами Росії необхідно дотримуватись стійкої позиції і не поступатися ні на міліметр, коли йдеться про її інтереси.

Касатонов додав, що дальша присутність Російського чорноморського флоту в Севастополі залежить від Договору про дружбу, чинність якого він рекомендує продовжити.

Багато учасників конференції висловили стурбованість тим, що, мовляв, українська мова поволі витискає російську мову в українському суспільстві. Проте член російської Думи Костянтин Затулін заявив недавно, що використання російської мови поширюється в Україні і що в перспективi їй ніщо не загрожує.

Російський православний священик Георгій Рябих нагадав про поширення враження, що Україна сприяє своїй мові, культурі та історії за рахунок російських цiнностей. Звинувачуючи українських політиків у втручанні в церковні справи, він закликав російську державу допомогти розвинути, як він це назвав, єдину православну цивілізацію в Росії, Україні та інших країнах. Затулін відкинув цей заклик як порушення принципу відмежування церкви від держави. Крім спільних релігійних зв’язків отець Георгій Рябих заявив, що добробут сучасної Росії залежить від її дальших зв’язків з історією Київської Русі.

Отець Георгiй додав, що інтереси Росії до України чи Білорусі не мають ніякого відношення до будь-яких імперських амбiцiй, чи бажання не втратити величезні території, які мають велику сільськогосподарську, геостратегічну, геополітичну та економічну вартість. Справжня причина – заявив він – це необхідність зберегти цивілізаційну єдність України з Росією, щоби національна свідомість російського народу далі спрямовувалась у здоровому напрямку.

Народний депутат Верховної Ради України Дмитро Табачник вказав на результати недавніх опитувань громадської думки, згідно з якими українці засуджують російські дії під час російсько-грузинського конфлікту минулого місяця.

За словами Табачника, опитування доводять, що після цього конфлікту кожний четвертий мешканець Києва має більш негативну думку щодо Росії, а лише кожний десятий має більш позитивну думку. Український законодавець також висловив погляд, що непродовження чинності Договору про дружбу послабить позицію українських інтелектуалів і політиків, які віддають перевагу нейтралітету України у питанні НАТО.

Міністерство закордонних справ Росії недавно видало заяву в якій говориться, що бажання України вступити в НАТО порушує дух двостороннього Договору про дружбу і шкодить інтересам Росії. У свою чергу Міністерство закордонних справ України відповіло, що Москва може сприяти позитивному розвитку українсько-російських стосунків, якщо вона усвідомить, що рух України в напрямку членства в Європейському Союзi і НАТО – безповоротний.

Всі новини дня

Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.

Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.

Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.

Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.
Мевлют Чавушоглу.

Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».

Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».

«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.

Кого Туреччина називає терористами?

Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.

Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.

Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).

Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.

«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.

«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.

Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.

Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.

2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.

Думки коментаторів

Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?

«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.

Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».

Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.

«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.

Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

З початком війни Джамала відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для ЗСУ.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднаймося для України».

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Американська мережа швидкого харчування Макдональдс оголосила про повний вихід з Росії через її війну проти України

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

У листопаді 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію, почавши так звану «зимову війну». Хоча фінська армія була набагато меншою, радянські загарбники зазнали великих втрат.

Більше

XS
SM
MD
LG