Спеціальні потреби

Актуально

Про складність механізму виборчої системи США

Президента США не обирають безпосередньо американські громадяни, а так звана колегія виборців – це 538 представників від 50 штатів і столиці Вашингтона. Результати їх підрахунку затверджуються на спільній сесії Конгресу. На випадок, якщо голоси колегії виборців розділяться порівну між кандидатами у президенти, то переможця визначатимуть законодавці Палати представників. Але якщо їм не вдасться погодити кандидатуру, то долю виборів вирішуватимуть у Сенаті. На перший погляд ця система може здатися складною і заплутаною. Однак, на думку її розробників, суть системи у тому, щоби гарантувати усім штатам рівне представництво і запобігти приходу до влади диктатора.



Переможцем виборів президента США не обов’язково стане кандидат, який набере найбільшу кількість голосів загалом по країні. Справа у тому, що американці не голосують за президента напряму. Насправді вони голосують за членів колегії виборців, які 15 грудня обиратимуть президента, виходячи з результатів виборів у тому чи іншому штаті. Загалом колегія виборців нараховує 538 осіб і порядок її роботи чітко визначений Конституцією США. Кожен штат має різну кількість представників у колегії виборців, яка є пропорційною до кількості населення цього штату. У разі перемоги кандидат забирає усі голоси цього штату. Лише два штати – Небраска і Мейн є винятком з цього правила. Вони розподіляють голоси членів своїх виборців відповідно до результатів всенародного голосування. Для того, щоб стати президентом треба набрати 270 з 538 голосів. Професор університету Джорджа Вашингтона Денніс Джонсон зазначає:

«Коли ти думаєш про стратегію виборів, найважливіше пам’ятати про число 270. Це те число, що забезпечить перемогу. 270 є тією магічною цифрою, яку прагне отримати кандидат».

Втім професор Американського університету Куртіс Ґенґ каже, що, намагаючись назбирати потрібну кількість так званих колегіальних голосів, кандидати обирають різну стратегію:

«Кожен кандидат у цій поляризованій країні починає з підрахунку голосів виборців у тих штатах, де він має найбільше шансів перемогти, а відтак у штатах, де він зазнає поразки».

Але є чимало штатів, де важко передбачити перемогу того, чи іншого кандидата заздалегідь. Саме у таких штатах республіканці та демократи активно працюють з виборцями. Стратег демократів Пітер Фен зазначає:

«Доводиться робити надзвичайно важкий вибір, коли вирішуєш проводити кампанію – де саме її проводити, на що варто витрачати гроші, на чому краще зосередити зусилля, щоб отримати 50% плюс один голос, необхідні для перемоги».

Інколи боротьба у цих штатах обертається скандалом, як наприклад під час виборів 2000-го року. Демократ Альберт Ґор переміг свого опонента республіканця Джорджа Буша за результатами всенародного голосування, однак у штаті Флорида результати виявилися надто близьким. Кілька тижнів сторони з’ясовували де і як перераховувати бюлетені. У решті решт кампанія Буша потягла цю справу до Верховного суду. 13 грудня найвищий судовий орган зупинив перерахунок, і голоси виборців Флориди віддали Бушу.

Американська система обрання президента викликає палкі дебати щодо її демократичності, однак професор Джонсон каже, що кожного разу розмови щодо її ліквідації і переходу до прямого голосування закінчуються безрезультатно, оскільки система влаштовує обидві партії:

«Партії щоразу обмірковують стратегії, придивляються до карти, і відтак кажуть: “Знаєте що, ми залишаємо все по старому – переможець забирає собі все”».

Ще одна відмінність американських виборів це те, що вони відбуваються у вівторок, робочий день. Ця традиція, як і система колегіальних голосів, має давнє історичне коріння.

Якщо сьогодні прийти на виборчю дільницю для багатьох американців не становить проблем, то коли люди пересувалися кіньми, а виборчих дільниць була обмежена кількість, це було проблематично. Понад 150 років тому Конгрес обрав днем виборів перший вівторок листопада з двох причин. По-перше, США були країною фермерів, і на початку листопада врожай вже був зібраний. А вівторок обрали через те що у неділю відбуваються религійні служби, а понеділок відвели на те аби люди могли добратися до місця проведення виборів. В Америці активізувався цілий рух активісти якого називають голосування у вівторок застарілою традицією і лобіюють перенесення виборів на вихідні дні.

Всі новини дня

Ядерна загроза найвища з часів Кубинської кризи 1962 року, каже Байден

Президент Байден біля Білого дому у Вашингтоні 6 жовтня 2022 р.

Президент США Джо Байден заявив, що поразки російської армії у війні проти України зробили загрозу атомної війни найвищою з 1962 року.

«Ми не опинялися перед перспективою Армагеддону з часів Кеннеді і Кубинської ракетної кризи», - сказав Байден 6 жовтня у Нью-Йорку.

Баден зауважив, що він «досить добре» знає російського президента Путіна, і припустив, що той «не жартує, коли говорить про використання ядерної, або біологічної, чи хімічної зброї».

На думку американського президента путінські погрози реальні, бо російська армія зазнає поразок в Україні.

Американське агентство новин Associated Press вказує, що офіційні представники США вже тривалий час попереджали про загрозу використання Росією зброї масового знищення, бо Москва постала перед ймовірністю стратегічних втрат на полі бою, але, як пише агентство, «зауваження Байдена стали досі найвідвертішим застереженням від уряду США про ядерні аспекти».

При цьому Associated Press вважає, що зараз не зрозуміло, чи Байден мав на увазі якісь нові оцінки намірів Росії.

Впродовж останніх тижнів офіційні представники США наголошували, що не бачать таких змін в поведінці ядерних військ Росії, які б вимагали підвищення рівня готовності ядерних сил США.

«Ми не бачили жодних причин для змін нашої власної ядерної позиції, і ми також не бачили ознак того, що Росія готується вже застосовувати ядерну зброю», - сказала 4 жовтня речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.

Оприлюднені 5 жовтня результати опитування агентства новин Reuters та соціологічної компанії Ipsos вказують, що 73% опитаних американців вважають, що США повинні і далі підтримувати Україну, незважаючи на погрози Росії застосувати ядерну зброю.

Уроки історії

Зараз вважають, що саме 1962 року уряд США на чолі з президентом Джоном Кеннеді та уряд у Москві на чолі з Микитою Хрущовим впритул наближалися до збройного конфлікту і можливого застосування ядерної зброї.

Протистояння тоді було спричинене намаганням Москви розташувати ядерні ракети на Кубі поблизу США.

Минулого тижня Путін поклав відповідальність на США за те, що він назвав створенням прецеденту застосування ядерної зброї проти Японії наприкінці Другої Світової війни.

Речниця російського міністерства закордонних справ сказала 6 жовтня, що Москва не змінила своєї позиції, яка полягає в тому, що до ядерної війни не можна допускати.

Дивіться також:

Які надії на Європейську політичну спільноту? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

Як російські агенти поширювали дезінформацію про українців в США – інтерв’ю з автором книги “Операція Відплата” Любомиром Луцюком. Відео

Риторика про так званих "нацистів" в Україні бере своє коріння у США та Канаді 60-х років – про це мовиться у книжці “Операція Відплата”, яку презентував канадський професор українського походження Любомир Луцюк. З автором книжки поговорила Ярина Матвійчук.

У Денвері пройшли благодійні перегони на підтримку України. Відео

У Денвері пройшли благодійні перегони на підтримку України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:33 0:00

Українські організації Колорадо та місцевий жіночий велосипедний клуб влаштували благодійні перегони у Денвері на підтримку України. Участь у ньому взяли майже 400 професійних спортсменок. А для глядачів волонтери влаштували виставку речей, які регулярно відсилають в Україну.

Для допомоги Україні не обов'язково бути українцем – це доводить мер міста у Нью-Джерсі. Відео

Щоб допомагати Україні, не обов'язково бути українцем – Майк Гоннелі, мер міста Сікокус у Нью-Джерсі, доводить це. Американець італійського походження, який до початку війни небагато знав про Україну, тепер допомагає українським родинам, які були змушені тікати від війни.

Евакуація з Маріуполя – як волонтеру Денису Мініну вдається рятувати людей з окупації. Відео

У зруйнованій 6 жовтня багатоповерхівці в Запоріжжі був волонтерський склад Дениса Мініна. До 24 лютого він працював ведучим одного з українських телеканалів, а тепер став волонтером, який допомагає евакуювати людей з окупованого рідного Маріуполя.

Більше

XS
SM
MD
LG