Спеціальні потреби

Актуально

Пакистанські екстремісти знищили конвой із західною технікою

Бойовики у Пакистані знищили більше сотні вантажівок, що перевозили необхідну допомогу для НАТО та американських солдатів в сусідньому Афганістані. Поліція говорить, що напад був вчинений в північно-західному місті Пешавар.

Бойовики застосували ракети, вогнепальну зброю та ручні гранати. Внаслідок перестрілки загинув щонайменше один охоронець. Колона перевозила військову техніку і пальне. Очевидці подій розповідають, що близько трьохсот озброєних людей знищили усі сто шість вантажівок.

Тим часом американські війська уже заявили, що ця втрата матиме лише незначний вплив на дієздатність армії у боротьбі з бойовиками Талібану.

Всі новини дня

Війна розлучила з мамою. Історія16-річної української дівчинки з Харкова

Німецьке подружжя стало опікунами 16-річної української дівчинки з Харкова. Діана мусила попрощатись з мамою, яка працює волонтером у Харківському притулку і залишається там аби рятувати тварин із-під завалин. Доньку ж жінка з питань безпеки відправила до Німеччини, до подружжя друзів, захисників тварин, які погодилось стати офіційними тимчасовими опікунами дівчинки.

У цьому котеджі, у маленькому селі неподалік Дюсельдорфа живе родина Бабет та Тім Тервір, з двома синами. У будинку з ними живуть 5 котів та стільки ж собак. На подвір'ї тримають гусей та качок. Віднедавна ця німецька родина прийняла у себе Діану, 16 річну вимушену переселенку з Харкова.

"Я познайомилась з її мамою через порятунок тварин, я відчула її страх за життя доньки. Тому ми не вагаючись погодились її забрати до себе, і я дуже щаслива, що вона в безпеці." – розповідає Бабет Тервір, опікунка Діани.

Опікуни Діани є волонтерами з порятунку тварин
Опікуни Діани є волонтерами з порятунку тварин

"Ми прийняли це рішення разом з мамою, тому що дуже довгий час ми були під обстрілами, після вона мені запропонувала, що є варіант поїхати до Німеччини. Спочатку я не хотіла, бо це моя рідна країна, рідне місто, я не хочу її покидати. Та згодом я зрозуміла, що мені буде краще." – розповіла Діана.

Коли почалась війна, Діана вчилась у 10 класі і жила з мамою у рідному Харкові. Її мама, Юлія Криворотько - добре знана волонтерка у місті, яка вже давно працює у Харківському притулку для тварин Animal rescue Kharkiv. З початку війни вона займається евакуацією тварин до більш безпечних місць.

"Коли почалась війна, моя мама не була зі мною. Вона поїхала до Києва 22 лютого, та вона мене попередила, пояснила, що робити, якщо почнеться війна, а її немає. То понад сто днів я перебувала у друзів родини. Це було дуже складно, я завжди з мамою. Бо я звикла, що я приходжу додому, вона там. Вона знає, що після работи я її чекаю. Тут так вийшло, що я сама, треба все робити самостійно. Я пережила це, і мені легше. Я знаю, що це. Але я скучаю. Я дуже сильно її люблю…Вона є дуже хорошою жінкою."– каже Діана.

Діана була під обстрілами 100 днів.

"Її місто зруйноване, її школа розбомблена, її мати на передодвій у Харкові рятує тварин і людей. З першого дня війни все змінилося. Ти втрачаєш своїх друзів, будинки, які ти знаєш, розбиті, школа зруйнована. Мені так шкода її та її маму. Її мама дзвонить щодня і я кажу - “ Будь ласка, приїжджай. Ти також можеш залишитися з нами. Я хочу, щоб ти була у безпеці. Але для неї дуже важливо допомагати. Допомагати людям у Харкові та тваринам", - розповідає Бабет Тервір, опікунка Діани.

Діана, каже, не може не хвилюватись за маму.

"Я знаю як це, перед сном думати, прокинусь я завтра, чи мене вб'є ракета, чи я проснусь під завалами. Але я можу зрозуміти, чому вона не хоче їхати. Бо вона любить свою країну… І це не просто якісь слова… Вона виражає це діями, вона правда любить народ… вона хоче бути корисною.. Вона помагає тваринам, людям.. І я її дуже поважаю. Але в першу чергу вона моя мама…", – каже Діана.

Діана зідзвонюється з мамою
Діана зідзвонюється з мамою

Бабет і Том називають Діану своєю українською донькою, адже мають старшу доньку, яка не живе з ними.

"Спочатку я подумав, що, можливо, тут буде занадто тісно, а потім ми вирішили, що просто не можемо відправити Діану назад. У нас є кімната, не вільна, але ми її звільнити, та й не користуємося нею так часто.", – розповідає Том Тервір, опікун Діани.

"Ми справді справжня сім'я, ми раді мати другу доньку, а вона щаслива мати другу маму. ", – каже Бабет.

Попри чудові відносини з прийомною родиною Діана каже, Німеччина ніколи не замінить рідний дім.

"Я б хотіла отримати освіту і повернутись в Україну. В будь-якому випадку є ціль повернутись. Хочу допомагати своїй країні, своєму місту."

Війна, каже 16-річна дівчина, змінила не лише її довколишній, а, головне, внутрішній світ.

Дивіться також: Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео.

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

У Білому домі відреагували на нові масовані ракетні удари по Україні 

«Ці напади, яких, за попереднім підрахунком, було кілька десятків, є черговим нагадуванням, як Путін продовжує спроби поставити український народ на коліна та нагадуванням абсолютної брутальності ударів по явно цивільним мішеням. З єдиною метою – спричинити людські страждання. Він точно не цілиться по воєнних об’єктах», - заявив під час спілкування з журналістами 5 грудня радник зі стратегічних комунікацій Ради безпеки США Джон Кірбі.

Кірбі пообіцяв, що США продовжуватимуть надавати Україні все необхідне для захисту: «Ми у постійному контакті з українцями щодо їхніх потреб, не лише у питанні безпекової допомоги, але, як сказав минулого тижня держсекретар Блінкен, щодо надання додаткових ресурсів для їх енергетичної інфраструктури та роботи з європейцями, щоб надати більше обладнання та технічної допомоги».

Жорстокою стратегією назвала нові ракетні удари Росії по Україні посолка США в Україні Бріджит Брінк.

«Ще більше ракетних ударів по цивільній інфраструктурі по всій Україні, які чітко пояснюють жорстоку стратегію Росії: принести свою війну в кожен український дім. Як сказав держсекретар Блінкен: "Спроба Росії використати зиму як зброю — це варварство", - написала у себе в Твіттері дипломатка.

Вона запевнила, що США і надалі продовжуватимуть підтримувати Україну: «Нашим українським друзям: ми з вами, і ми продовжуватимемо забезпечувати протиповітряну оборону та підтримку енергетичної інфраструктури, яка вам потрібна для перемоги».

5 грудня війська РФ завдали чергового масованого удару по Україні. Повітряна тривога тривала три години.

Українські сили протиповітряної оборони змогли збити понад 60 із більш як 70 ракет, запущених Росією вдень 5 грудня. Про це у коментарі Радіо Свобода розповів речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Блекаут: Як міжнародна спільнота допомагає України готуватися до перебоїв. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:12 0:00

Якщо не чути про F-16 чи Рatriot для України, це не означає, що це неможливо - полковник армії США у відставці Гамільтон. Інтервʼю

Українські військовослужбовці запускають ракету "Град" по позиціях російських сил біля Бахмуту. Фото зроблене 24 листопада 2022 року. Фото AP/Libkos

Російські сили продовжують зосереджуватись на напрямку Бахмута, виснажуючи там свої війська з кінця травня. Водночас через численні воєнні поразки Росія змінила свою стратегію і перейшла від спроб масованих і швидких наступів до бомбардувань критичної інфраструктури, намагаючись деморалізувати українців.

Контрнаступ України, підтриманий розширеною та прискореною допомогою США та союзників, продовжує витісняти російські сили з української території, хоча й меншими темпами. Однак ці нелегко досягнуті успіхи несуть із собою можливі виклики, - йшлось у нещодавньому звіті американського аналітичного центру "Атлантична Рада", про який писав Голос Америки. Удари по енергетиці, мобілізація нових російських військ, ядерні погрози - серед нагальних викликів України.

В американському Інституті дослідження війни (ISW) у звіті за 4 грудня наголошують, що «здатність України зберегти військову ініціативу та продовжити темп своїх поточних оперативних успіхів залежить від того, чи українські сили продовжуватимуть проводити послідовні операції протягом зими 2022-2023 року».

Про наступ на Бахмут, атаки на інфраструктуру, а також про підтримку Заходом України "Голос Америки" поспілкувався із полковником армії США у відставці, аналітиком Інституту дослідження зовнішньої політики Робертом Гамільтоном.

Впродовж 30-ти років Гамільтон служив в американській армії, зокрема й у Східній Європі, він також є автором багатьох статей та монографій з питань конфліктів і безпеки, фокусуючись на регіоні Євразії.

Олексій Коваленко: Бахмут зараз є однією з найгарячіших точок на передовій в Україні. Як ви оцінюєте ситуацію на цій ділянці фронту?

Роберт Гамільтон: В цілому я погоджуюсь з оцінкою Інституту вивчення війни. Думаємо, ми зараз вступаємо у фазу, коли наступальні маневри та швидкі територіальні захоплення будуть дедалі складнішими. Особливо з урахуванням змін погоди. Починається сезон, коли земля багниста, а маневрувати по бездоріжжю буде дуже важко. Так, Росія досягає певних успіхів навколо Бахмута, але я не думаю, що ми побачимо там масштабний наступ Росії. Я думаю, що будь-які успіхи у просуванні [російських сил] супроводжуватимуться великою кількістю жертв.

Протягом наступних кількох місяців ми, ймовірно, спостерігатимемо поступове та повільне повернення територій.
Роберт Гамільтон

ОК: Нещодавно генерал-лейтенант Бен Годжес прогнозував, що Україна незабаром відновить контроль над територіями, які були окуповані після 24 лютого. На вашу думку, чи можливе звільнення Маріуполя та інших тимчасово окупованих міст незабаром?

РГ: Думаю, це буде важко зробити у найближчій перспективі через причини, які я окреслив. Погода ось-ось буде, або вже є, несприятливою для наступальних маневрів. В якийсь момент земля замерзне, та навіть у такому випадку – на півдні України земля замерзає, а потім відбуваються відлиги, все вкриється багнюкою та просуватись буде значно складніше. То ж протягом наступних кількох місяців ми, ймовірно, спостерігатимемо поступове та повільне повернення територій.

ОК: Ви згадали важкі погодні умови. Чи будуть вони важчими для російських сил, аніж для української армії?

РГ: Думаю, [погодні умови будуть важчими] для російської армії. Росіяни знаходяться в кінці ланцюжка постачань, який Україна досить успішно перекриває багатьма способами впродовж війни. Вони нам продемонстрували, що російська логістика є їхнім слабким місцем. Їм потрібно забезпечувати свої сили зимовим спорядженням, не тільки для солдатів, а й оснащенням для бойових машин. Ми побачимо, наскільки Росії важко забезпечити все це.

ОК: Україна отримала численні зобов’язання від партнерів на постачання оборонного озброєння та енергетичного обладнання. Втім, поки не йдеться про ракети земля-повітря Patriot. Чи очікуєте ви, що Захід змінить підхід стосовно цих ракет, а потенційно – і щодо ATACMS та F-16?

Оскільки Україна продемонструвала здатність ефективно себе захищати та в багатьох випадках – повернути території, захоплені Росією, у США з’явився більший апетит постачати  ефективніші системи, які потребували більше часу для навчання.
Роберт Гамільтон

РГ: Думаю, швидше за все, США продовжуватимуть надавати ті речі, які вони вже надають, включно із NASAMS, декілька з яких вже в Україні. Думаю, ми побачимо більше таких поставок, оскільки Сполучені Штати мають їх запаси.

Ракети Patriot, на мою думку, є більш політичним рішенням. На початку багато аналітиків говорили, що такі системи як NASAMS і HIMARS потребують багато часу, щоб навчити військових їх використовувати. В перші дні війни було небажання їх надавати. Ми не знали, як довго триватиме війна. Оскільки Україна продемонструвала здатність ефективно себе захищати та в багатьох випадках – повернути території, захоплені Росією, у США з’явився більший апетит постачати ефективніші системи, які потребували більше часу для навчання. Змінилось розуміння того, що ця війна не закінчиться швидко, нам потрібно надавати Україні озброєння не тільки, щоб захистити себе, а й щоб повернути територію, захоплену російськими силами та перемогти у війні. Тож я скажу, що хоч ми і не чуємо про F-16 чи ракети Patriot зараз – це не означає, що це неможливо. Залежатиме від того, наскільки успішною буде Україна та як довго триватиме війна.

ОК: Росія здійснила серію ракетних атак на життєво важливу інфраструктуру та мирні міста України. Що можна зробити Україні та її союзникам, щоб захист від подібних атак був ефективнішим?

РГ: Потрібні поставки більшої кількості різних видів протиповітряної зброї та протиракетних систем, систем протидії дронам, які Захід вже надає Україні. Це життєво важливо. Росія змінила тактику та стратегію ведення війни, намагаючись поставити Україну на коліна. Націлюючись на інфраструктуру, намагаючись позбавити українців світла та води, щоб люди мерзли та голодували взимку. У збройному протистоянні із ЗСУ вони не досягли успіху, вони програють. Тому думаю, що це спроба для Росії змінити фокус війни із воєнного протистояння на далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі, щоб спричинити більше болю. Щоб Україна, можливо, була готовою шукати рішення шляхом переговорів. Я не бачу жодних доказів, що це працює.

У збройному протистоянні із Збройними силами України, вони не досягли успіху, вони програють. Тому думаю, що це спроба для Росії змінити фокус війни із воєнного протистояння на далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі, щоб спричинити більше болю.
Роберт Гамільтон

ОК: Як ви згадали – стратегія Росії значно змінилась зі спроб блискавичних захоплень до бомбардувань інфраструктури і відчайдушних спроб захопити Бахмут. Якою ви бачите стратегію Росії надалі?

РГ: Воєнна кампанія Росії зазнала невдач. Це спроби блискавичних та шокуючих захоплень, спроба взяти Київ за три-чотири дні, повалити уряд, все це було засноване на хибних припущеннях про спроможності України, про волю України до боротьби, волю протидіяти російським силам. Російські збройні сили зазнали невдачі, потім вони перейшли до війни на виснаження на сході, де вони сподівались, що із 300 тисячами мобілізованих солдат їм вдасться виснажити українські сили. Це теж провалилось.

Тому, думаю, що третій етап – спроби перевести війну з поля бою в домівки українців, виводячи з ладу електроенергію та водопостачання, збільшуючи рівень болю. Зараз це дійсно кампанія, спрямована на те, щоб завдати болю мирному населенню. Думаю, що в свідомості Кремля та Міноборони Росії це спосіб компенсувати невдалу воєнну кампанію.

ОК: Іран постачає Росії воєнне обладнання, включно із дронами-камікадзе. Чи можуть підтримка Ірану та Північної Кореї драматично змінити ситуацію для Росії?

РГ: Я не думаю. Ці іранські безпілотники-камікадзе, їх можна використовувати лише один раз, вони вражають ціль та вибухають. Тривалий час дрони мали перевагу як наступальна зброя. Проти них не було багато оборонних засобів. Війна в Україні змусила західні країни розробити системи протидії безпілотникам. Навіть за перші вісім-дев’ять місяців цієї війни вдалось досягти значного прогресу у протистоянні цим системам.

ОК: Нещодавно ви аналізували національну стратегію Джо Байдена. Чому, на вашу думку, війна Росії проти України стала таким шоковим моментом для американської національної стратегії?

РГ: З часів адміністрації Обами США намагались зробити певний поворот до Азії. Ідея полягала в тому, що ХХІ сторіччя стане азійським століттям, а Китай – єдиний виклик, потенційний конкурент для США. Росія не є і не може бути рівним конкурентом.

Тимчасова стратегія національної безпеки, оприлюднена у березні 2021 року, передбачала саме такий вид перебалансування зусиль на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Росія в цьому документі згадувалась лише п’ять разів. Після повторного втручання Росії в Україну, коли вийшла повна версія стратегії національної безпеки Байдена, Росія згадувалась у документі 71 раз чи навіть більше. Ймовірно, більше ніж будь-яка інша країна в документі. Україна також займає важливе місце. В тимчасовому документі з національної безпеки вона не згадувалась взагалі, втім у новій стратегії вона згадувалась 32 рази.

Тож я вважаю, що відбулась фундаментальна переорієнтація у напрямку конфронтації та стримування Росії, визнаючи, що в довгостроковій перспективі Китай все ще є головним викликом для США, єдиним рівним конкурентом.

ОК: Говорячи про довгострокову стратегію національної безпеки США, де ви бачите Україну – як стратегічного союзника чи партнера по НАТО?

РГ: Думаю, теоретично, значно більше союзників НАТО погодились би з думкою про членство України в НАТО сьогодні, ніж до 24 лютого цього року. Пройшла переоцінка того, чим є Росія як супротивник, і що Росія готова зробити, щоб порушити європейську безпеку. Також спосіб, у який Україна себе захищала, стійкість, хоробрість та єдність, які продемонстрували українці, думаю, змінили думку у багатьох столицях НАТО.

НАТО має дочекатись стабільного політичного, військового та дипломатичного врегулювання війни, і потім вирішить, як і коли Україна приєднається до альянсу. Тим часом у НАТО мають продовжувати робити все, що вони робили і раніше – надавати всі можливі потужності Україні не тільки, щоб Україна могла захистити себе, а й повернути територію, окуповану Росією.

Дивіться також: Блекаут. Як міжнародна спільнота допомагає Україні готуватися до перебоїв в енергопостачанні. Відео

Блекаут: Як міжнародна спільнота допомагає України готуватися до перебоїв. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:12 0:00

Financial Times визнала Зеленського "людиною року" і застерегла - після війни доведеться відповідати на складні питання 

"Після закінчення бойових дій президент Зеленський зіткнеться з важкими питаннями щодо неспроможності підготуватись до війни перед повномасштабним вторгненням", - йдеться у статті Financial Times.

Британське видання Financial Times 5 грудня назвало людину року за своєю версією – нею став президент України Володимир Зеленський.

На думку редакції, президент України «став втіленням хоробрості та стійкості українського народу».

«Хоча багато українців до вторгнення в лютому вважали його жартом, аматором, який намагається впоратися з викликом на високій посаді, 44-річний Зеленський заробив собі місце в історії за надзвичайну демонстрацію лідерства та сили духу», – йдеться в матеріалі газети.

На думку Financial Times, 44-річний Зеленський – це повна протилежність президента Росії Володимира Путіна, який "одержимий відродженням імперії".

Газета порівнює Зеленського з колишнім прем'єр-міністром Великобританії Вінстоном Черчіллем, який виступив по радіо, щоб згуртувати свою країну під час Бліцу.

«Зеленський використовував соціальні медіа для невпинної кампанії за військову та фінансову підтримку Заходу, перетворюючи тяжке становище свого народу на моральний важіль впливу на лідерів у Європі та США. Він переконав європейців взяти на себе величезні витрати протистояння Путіну та запропонувати Києву шлях до членства в ЄС», - пише видання.

На думку авторів статті, рішення Зеленського залишитися в Києві на початку вторгнення замість того, щоб прийняти пропозицію США про евакуацію, стало одним із найважливіших моментів у війні, спонукавши українську армію та народ до опору.

Видання також відзначає мужність української нації.

«Зеленський також став втіленням мужності та стійкості українського народу в боротьбі з російською агресією. Саме з цих причин Financial Times обрала Зеленського людиною року», - йдеться у матеріалі.

Разом з тим, видання зазначає, що після закінчення бойових дій президент Зеленський зіткнеться з важкими питаннями щодо неспроможності підготуватись до війни перед повномасштабним вторгненням.

«Служби безпеки не мінували та не підривали мости вздовж ліній атаки Росії з півночі та півдня, що призвело до швидкого та легкого захоплення путінськими військами великих смуг території», - пишуть автори статті і додають заяви Зеленського, що Київ не мав специфічних даних, що російських напад станеться з того чи іншого напрямку.

Автори згадують в матеріалі і почуття гумору президента Зеленського, який «попри абсолютне зло російської війни знаходить моменти для гумору так само, як мільйони українців знаходять розраду, обмінюючись мемами та жартами про російських нападників в соцмережах».

«Наша редакція, як правило, має запеклі дискусії щодо вибору Людини року. Але не цього року», - написала у себе в Твіттері головна редакторка видання FT Рула Халаф.

У статті використані матеріали Financial Times

ОАЕ та Україна почали переговори про угоду, яка може відкрити ринки Азії і Близького Сходу для української продукції 

“Угода про всеосяжне партнерство з Україною надає доступ сільськогосподарській та промисловій продукції з України до нових ринків в Азії, Африці та на Близькому Сході”, - державний міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ, доктор Тані бін Ахмед Аль Зейуді

Україна та Об’єднані Арабські Емірати розпочинають переговори щодо Угоди про всеосяжне економічне партнерство (СЕРА), яку очікують укласти до середини наступного року. Про це повідомляє міністерство економіки ОАЕ.

Спільну заяву про наміри підписали перша віцепрем’єрка-міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ, доктор Тані бін Ахмед Аль Зейоуді.

З початку повномасштабної війни в Україні Об'єднані Арабські Емірати намагалися зберігати нейтралітет, попри тиск країн Заходу на виробників нафти в Перській затоці з метою економічної ізоляції Росії, яка є членом ОПЕК+.

Якщо цю угоду підпишуть, Україна стане першою європейською країною, з якою уряд ОАЕ укладе угоду CEPA.

Державний міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ Тані Аль Зейоуді у коментарі виданню Reuters заявив: "Для нас Україна є ключовим торговельним партнером. Зростання та потенціал інвестицій був високим до всієї геополітичної ситуації; ми вважаємо, що настав час рухатися вперед».

Під час підписання заяви з українською стороною Зейоуді додав: “Угода про всеосяжне економічне партнерство з Україною відкриває низку нових можливостей для наших експортерів, інвесторів і виробників, а також надає доступ до нових ринків в Азії, Африці та на Близькому Сході для сільськогосподарської та промислової продукції з України”.

Міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що ця угода допоможе “нашим бізнес-спільнотам розвиватися та використовувати нові можливості”.

“Україна відома своєю роллю глобального гаранта продовольчої безпеки та швидкозростаючого ІТ-центру. Тож CEPA зробить наші економіки взаємодоповнюючими, і ми з нетерпінням очікуємо на спільну роботу над просуванням торгівлі, цифрової економіки, а також сприяння нашому інвестиційному співробітництву», – цитує очільницю відомства Міністерстерство економіки України.

За даними міністерства економіки України, у 2021 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та ОАЕ склав $1,147 млрд. Крім того, інвестиції ОАЕ в економіку України торік склали понад 243 мільйонів доларів.

Так як Україна є одним із найбільших у світі постачальників зерна, оглядачі вважають, що переговори між Києвом та Абу Дабі будуть зосереджені на можливостях розширення торгівлі в секторі послуг і на продовольчій безпеці.

Раніше цього року ОАЕ підписало угоди про вільну торгівлю з Індією, Ізраїлем та Індонезією. Оглядачі вважають, що таким чином ця близькосхідна країна зміцнює свою позицію як глобальний торговельний та логістичний центр в умовах зростаючої конкуренції з боку Саудівської Аравії.

У цій статті використані матеріали Reuters, Voice of America, Міністерства економіки України.

Більше

XS
SM
MD
LG