Спеціальні потреби

Актуально

Якою буде зовнішня політика адміністрації Обами?


Якою повинна бути нова зовнішня політика США? Чи слід очікувати від адміністрації новообраного президента Барака Обами продовження позиції, яку він оголосив у своїй промові після перемоги на вибрах:

«Справжня сила нашої нації походить не від нашої військової потужності чи розміру нашого гаманця, наша справжня могутність – у наший ідеалах – демократії, свободи, рівних можливостей для всіх та невмирущої віри».

Учасники організованого Інститутом Гадсона спільно з дослідницьким Центром П’ю круглого столу цими днями намагалися спрогнозувати позицію нової американської адміністрації щодо зовнішньої політики.

Президент Буш основним завданням своєї зовнішньої політики колись оголосив просування демократії у світі. Щоправда сталося це вже після атак 11-го вересня. Досвід подій в Іраку, Афганістані, Ізраїлі, Грузії показали – інвестування в демократичні процеси у деяких регіонах з боку потужних держав не завжди приносять бажані результати. Однією з головних причин неспроможності Буша досягнути його головних зовнішньополітичних цілей, професор Стенфордського університету Майкл Макфол назвав реакційність зовнішньополітичної доктрини адміністрації Буша та відсутність чіткого механізму дій:

«Вони окреслили зовнішньополітичну доктрину у процесі дій, на тлі атак 11-го вересня, а не заздалегідь, як це було у випадку з Рейґаном, коли він прийшов у Білий дім. Тому стратегія і була спорадичною та хаотичною. Поставлена мета була гарною, відсутньою була стратегія».

Вісім років тому Президент Буш оголосив – США дотримуватимуться своїх ідеалів попри будь-що, і з того часу у своїй зовнішній політиці американська адміністрація не відходила від цього принципу. Майкл Макфол каже, що Барак Обама натомість займе більш врівноважену позицію та враховуватиме реальний баланс сил у світі:

«Безглуздо було б заявити, що ми припинимо дипломатичні стосунки з Саудівською Аравією, тому що не погоджуємось з ними в ідеологічній площині. Нам потрібен баланс між дотриманням принципів та врахуванням реалій сьогоднішнього світового устрою».

Світоустрою, у якому, за словами експертів, голос таких автократій як Росія та Китай стає все гучнішими. Президент Національного фонду за демократію Карл Ґершман зазначив:

«Ми стоїмо на порозі ери, коли світ переживатиме більше конфліктних ситуацій, переважно між великими потугами. І час, коли Америка була єдиною суперсилою закінчився. Я думаю, що саме вторгнення Росії у Грузію символізувало кінець цієї доби. Таким чином Путін дав світові знати – ми більш не граємо у гру “Америка – єдина супердержава”».

Щодо інструментів зовнішньополітичного впливу, учасники круглого столу погодились – м’яка дипломатія, а тим більше у часи економічної виснаженості – єдиний шлях для нової американською адміністрації. Старший науковий співробітник інституту Гувера Леррі Даймонд каже:

«Допомога на розбудову демократії, посилення законодавчого процесу, відповідальності між гілками влади, встановлення комісій для контролю корупції, забезпечення незалежності ЗМІ, зміцнення ролі громадських організацій – це найдешевший та найбільш ефективний шлях допомоги регіонам на шляху становлення. Перше, що я рекомендую – це посилити політичну допомогу цим країнам».

Важко передбачити, якими будуть перші конкретні кроки зовнішньополітичної команди Барака Обами, втім очевидно, погодились учасники обговорень – у багатьох аспектах політика новообраного президента відрізнятиметься від політики його попередника.

Всі новини дня

Історія родини біженців з Криму, які переїхали до США за програмою "Uniting for Ukraine". Відео

Земфіра та Алідін разом із трьома дітьми переїхали до США за програмою для українських біженців "Uniting for Ukraine".

ЗМІ: США надішлють в Україну ще 4 HIMARS, боєприпаси та міни - новий пакет допомоги на 625 млн.доларів 

Збройні сили США стріляють ракетою високомобільної артилерійської ракетної системи (HIMARS) під час щорічних філіппінсько-американських навчань з бойового десантування (PHIBLEX) у Долині Кроу в Капасі, провінція Тарлак

Наступний пакет допомоги Україні у сфері безпеки від адміністрації Байдена включатиме чотири пускові установки високомобільних артилерійських ракет (HIMARS), боєприпаси, міни та протимінні транспортні засоби. Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на два джерела, поінформовані про пакет допомоги США у 625 мільйонів доларів.

Як очікується, про цю допомогу США оголосять у вівторок, 4 жовтня. Розпорядження президента Байдена (PDA) дозволяє США швидко передавати товари та послуги без схвалення Конгресу у відповідь на надзвичайну ситуацію.

Чотири пускові установки HIMARS і відповідні ракети, близько 200 протимінно-стійких машин із захистом від засідки (MRAP), а також боєприпаси для гаубиць і мін можуть бути відправлені в Україну вже найближчими днями.

Цей пакет допомоги є першим пакетом допомоги від уряду США у новому фінансовому році, що почався 1 жовтня. Наразі цей пакет функціонує в рамках тимчасового фінансування та дозволяє президенту Джо Байдену використати до 3,7 мільярдів доларів для передачі зброї Україні до середини грудня.

Минулого тижня Сполучені Штати оприлюднили пакет озброєнь для України вартістю 1,1 мільярда доларів, який включав 18 пускових систем високомобільної артилерійської ракетної системи (HIMARS), супутні боєприпаси, безпілотники і радіолокаційні системи.

Минулотижневий пакет допомоги був фінансований Ініціативою сприяння безпеці в Україні (USAI). Це означає, що уряд має закуповувати зброю з виробництв, а не вилучати її з наявних запасів зброї в США.

Точність і велика дальність пускових установок HIMARS виробництва Lockheed Martin, які наразі використовуються в Україні, дозволили Києву зменшити артилерійську перевагу Росії.

Чиновники, які виступили на умовах анонімності, повідомили, що вартість та вміст пакету зі зброєю може змінюватися до останньої хвилини.

Разом із цим пакетом допомоги, загальна сума допомоги Україні з боку США у секторі безпеки складе 16,8 мільярдів доларів з моменту вторгнення Росії в Україну 24 лютого.

У статті використано матеріали Reuters, центрального відділу "Голосу Америки".

Дивіться також: Історія Союзу українок Америки

Глава ЦРУ: Росія не отримала від Китаю очікуваної допомоги для війни в Україні, а Путін "впертий у власних судженнях"

Президент Росії Володимир Путін на концерті після анексії РФ окупованих російськими військами українських територій. Москва, 30 вересня 2022. Sputnik/Sergei Karpukhin/REUTERS

Президент Росії Володимир Путін може стати "небезпечним і безрозсудним", якщо він почувається загнаним у кут. Про це директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернз заявив в інтерв'ю телеканалу CBS.

Відповідаючи на запитання, чи останні успіхи України зі звільнення окупованих російськими військами територій непокоять Путіна, Бернз сказав: "Він має бути занепокоєний, і не лише через те, що відбувається на полі бою в Україні, що відбувається у нього вдома й що відбувається на міжнародній арені [...] Він стояв поруч із Сі Цзіньпіном минулого лютого просто перед початком війни, вони проголосили дружбу без обмежень. Що ж, як виявляється, ця дружба має певні обмеження".

Бернз сказав, що Китай дещо притих із підтримкою Росії у її війні в Україні, наголошучи, що хоча Росія не отримала від Китаю очікуваної військової допомоги для повномастшабного вторгнення в Україну, Путін все одно "вперто впевнений у власних судженнях" й має "хибне припущення, що він може впоратися і проти українців, і проти США, і проти Заходу".

Щодо того, наскільки уважно Китай стежить за війною в Україні, Бернз сказав, що Сі дивиться за цим, "як яструб".

"Думаю, він певним чином протверезів від поганих успіхів у російських військовиків", - зауважив директор ЦРУ, говорячи також про плани Китаю щодо вторгнення на Тайвань, - "китайське керівництво також дивиться на те, що стається, коли ти починаєш вторгнення, й люди, до яких ти здійснюєш вторгнення, протистоять із великою відвагою і завзяттям".

4 жовтня Кремль повідомив, що вже нині Путін "ймовірно" підпише закон про незаконну анексію РФ чотирьох окупованих українських областей, пише Reuters.

США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн "Групи семи", Україна та низка провідних держав світу назвали це кричущим порушенням ключових положень Статуту ООН. Чимало країн запровадили щодо Кремля черговий раунд санкцій та оголосили про додаткову допомогу Києву у протистоянні з російськими військами.

У статті використано матеріали CBS News, Reuters

Дивіться також: Україна - на останньому етапі війни, аналізують військові експерти

Союз українок Америки: історія та значення організації для української громади у США. Відео

Союз українок Америки – одна з найстаріших організацій, заснованих українською громадою в імміграції. Цього року вона святкує 97-ту річницю створення.

Нобелівську премію з фізики присудили вченим зі США, Франції та Австрії 

Ален Аспе (Франція), Джон Клаузер (США) і Антон Цайлінґер (Австрія) провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені

Нобелівську премію з фізики 2022 року отримають француз Ален Аспе, американець Джон Клаузер і австрієць Антон Цайлінґер за відкриття в галузі квантової механіки.

Як оголосив 4 жовтня Нобелівський комітет, їх нагородять за «експерименти із заплутаними фотонами, відкриття порушення нерівностей Белла і новаторство у квантовій інформатиці».

Вчені змогли провести новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені.

Напередодні Нобелівську премію у галузі фізіології і медицини отримав шведський вчений Сванте Паабо за дослідження ДНК давніх людей та еволюції людини.

У 2021 році Нобелівську премію з фізики присудили Сюкуро Манабе, Клаусу Гассельманну і Джорджіо Парізі за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем», у тому числі, клімату Землі.

5 жовтня оголосять лауреата Нобелівської премії з хімії, 6 жовтня – з літератури. Лауреата премії миру оголосять в Осло 7 жовтня.

Премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, засновану в 1968 році Банком Швеції, присудять 10 жовтня. Призовий фонд за кожну номінацію становитиме десять мільйонів шведських крон (близько 900 тисяч доларів).

Дивіться також: ЄС посилює дипломатичний тиск на Москву

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG