Спеціальні потреби

Одне містечко у США по-своєму вирішує медичні проблеми





У Сполучених Штатах десятки мільйонів людей не мають медичного страхування, а американська система охорони здоров’я обтяжена проблемами й потребує нагальних реформ. Втім, мешканці одного маленького містечка самі знайшли просту розв’язку з медичною опікою.

Подружжю Сволі нелегко, але вони дають собі якось раду. Олета Сволі особисто переконана, що «простих розв’язок не буває…»

Її чоловік Джим має проблеми із здоров’ям, але в них нема грошей щоб заплатити за медичне страхування. Допомогу він отримує від доктора Дена Бела, який вітаючись завжди запрошує пацієнтів: «Будь-ласка, заходьте до моїх хоромів. Як маєтесь?»

Лікування в медичній клініці доктора Бела безплатне, завдяки праці десятків волонтерів – лікарів, медсестер, фармацевтів, які приходять туди відпрацювавши свій нормальний робочий день.

Джим Сволі надзвичайно вдячний за допомогу і за тепле ставлення до пацієнтів: «Це – найкраще почуття, почуття любові, яке відчуваєш відкривши двері».

Доктор Ден Бел погоджується: «Для мене це могутнє почуття. Принаймні тепер в нас є місце, куди людина може зайти за медичною опікою у противагу почуванню безнадійності: «що, мовляв, я можу зробити і яке кому до мене діло»?

Доктор Ден Бел і його дружина Сузі заснували клініку з думкою про тих людей, які не відповідають вимогам щодо одержання державної допомоги, або не мають чим заплатити за медичне страхування:

Лікар Ді Крузан, відповідальний за догляд за хворими у клініці «Луна» каже: «Це може трапитися із будь-ким із нас. Якщо вас звільнили з роботи - то ви знаєте як може почуватись така людина».
Доктор Ден Бел обстежує чергового пацієнта, який відповідає на його запитання: «Чи тут у вас болить, коли натискаю»?...«Так, дуже болісно, особливо у цьому боці».

Доктор Ден Бел має приватну практику, як лікар-терапевт, його дружина також працює. Отже в клініку вони приходять у вільний від роботи час. Сузі Бел каже: «Ми повинні допомагати один одному, ми повинні любити один одного. Для мене це важливіше, ніж ідеально чиста хата».

Два вечори на місяць спортивний зал місцевої церковної школи перетворюється в клініку.

Пастор «Церква християнської віри» Ґері Гейгирст зазначає, що надання медичної допомоги: «Це – зусилля всієї громади. Люди багатьох різних професій докладають багато зусиль, аби це спрацювало. І саме тому є успіх».

Цього вечора медичну опіку одержало п’ятдесят сім пацієнтів. Хтось із медичного персоналу каже: «Вже досягнуто максимального рівня, але ми, як правило, людей не відсилаємо».

Добровольці з місцевих церков подають також вечерю із почуванням, що: «нас Бог благословить, - як каже один із них, додаючи при цьому, - я гадаю, що в нас багато людей, які хочуть допомагати один другому».

Допомогу надають церкви, лікарні, підприємства. Держава не фінансує цієї програми. Вся ця ініціатива базована на вірі та милосердю по відношенню як до друзів, так і незнайомих людей, а також на загальному переконанні, що «будь-яка громада, незалежно від її чисельності, має людей, які завжди готові допомогти іншим». А зокрема у цій громаді, як визнають вдячні пацієнти: «Не було такого, щоб комусь відмовили».

Щира подяка – це найвища винагорода за самовіддану працю, яку отримують місцеві медики-добровольці.

Інше за темою

XS
SM
MD
LG