Спеціальні потреби

Актуально

Мелен Вервір говорить про своє українське походження

story transcript in English, текст англійською



Свого часу в Адміністрації Білла Клінтона працювала Мелен Вервір, американка українського походження. Вона була помічницею, а згодом очолювала секретаріат першої леді Гілларі Клінтон і чимало зробила для налагодження українсько-американських відносин.

Діди та бабусі Мелен Вервір по обох лініях, приїхали до Америки на початку минулого сторіччя. Осіли в Пенсильванії, де тяжко працювали, однак ростили дітей та онуків в українському дусі.

Через понад сто років з часу їх приїзду, їх онука має понад двадцять п’ять років успішної кар’єри в уряді США та громадському секторі. У двохтисячному році Мелен заснувала і очолила організацію - «Vital Voices», «Життєво Важливі Голоси». Ця розташована у Вашингтоні неурядова установа, допомагає жінкам по всьому світі ставати лідерами у своїх громадах, бореться з торгівлею людьми та насильством проти жінок. Організація об’єднує жінок-лідерів з 85 країн світу.

Їх досягнення організація щороку відзначає нагородами в американській столиці. Серед відзначених жінок лідерів з усього світу - чимало українок. Мелен вірить у потенціал українських жінок та українців загалом:

«Вони повинні відчувати, що не зважаючи на усі розчарування кожен з них, як громадянин, відіграє дуже важливу роль. Можливо вони не можуть змінити усе за одну ніч чи багато місяців чи навіть багато років, але те, що вони зробили під час помаранчевої революції, є символом людського потенціалу українців».

Україна займає особливе місце в її серці. Народжена у США Мелен знала про Україну лише з розповідей дідів...традиції та культуру України вона несла у собі з дитинства. Тож, коли на початку дев’яностих доля привела Мелен до Білого Дому, куди в’їхав новий президент, її однокурсник та друг по Джорджтаунському університету Білл Клінтон, професійні обов’язки Мелен тісно переплелись з її національною ідентичністю:

«Бути українкою було дуже важливою частиною мого життя. Я ходила до української школи, де ми співали американський гімн і потім український. Ми вивчали, що відбувається на батьківщині, ми знали наскільки важким було там життя, і ми робили усе можливе, звичайно багато молились, щоб допомогти у складні часи».

Хоча коли Мелен виростала, Україна не існувала як незалежна держава, вона, як і багато інших іммігрантів-українців, свято вірила і переконувала інших, що така країна колись з’явиться на карті світу. У свої студентські роки Мелен вдалось переконати у цьому навіть майбутнього президента США. Вона розповіла, що пізніше Білл Клінтон про це й згадував:

«Він сказав комусь, ‘вона мені говорила, що одного дня Україна стане вільною.’ Я справді цього не пам’ятала. Але виглядає на те, що усі знали, що я американка українського походження. І це було частиною моєї ідентичності. Це якраз є чудом України, що через усі ці роки були люди, які знали, що вони українці. Вони мали мову та культуру, які вони несли у собі і передавали через покоління. Подивіться на історію України, не зважаючи на все, люди які знають, що вони українці залишаються українцями, вони не є частиною австро-угорської імперії, вони не є частиною Радянського Союзу, вони знають хто вони є. І я виросла з цим відчуттям».

Вперше в Україну Мелен Вервір приїхала з президентом Клінтоном. У літаку команда президента вирішила, що вона, як найвища офіційна особа США українського походження, буде спускатись по трапу на українську землю відразу за президентом:

«Вони виконували американський та український національні гімни. Я була у дуже чутливому емоційному стані і у мене текли сльози. Я думала про своїх дідів та бабусь. Вони емігрували з України і були робочою силою в Америці і їхня онука повертається у цю країну з президентом Сполучених Штатів. Це надзвичайна історія».

Працюючи в адміністрації, Мелен Вервір намагалась активізувати роботу з діаспорою. Родина Клінтонів, за її словами, завжди була відкрита до нової інформації та нових контактів:

«Як Білл, так і Гілларі, часто запитували мене про Україну. Ми проводили багато заходів з українською діаспорою під час мого перебування у Білому Домі. Ми запрошували представників діаспори, працювали з організацією «Діти Чорнобиля» та організували одне з перших відзначень у Білому домі річниці Чорнобильської трагедії».

Тепер, коли Гілларі Клінтон стала державним секретарем США, Мелен переконана, що набуті знання про Україну допоможуть Гілларі у процесі формування політики нової адміністрації щодо України:

«Вона безумовно дуже добре знає Україну. Вона побувала там три рази. Звичайно, зовнішня політика визначається президентом. Барак Обама буде визначати рамки співпраці між США та іншими державами. Але я думаю, що відносини з Україною не зміняться. Сполучені Штати хочуть бути добрим партнером і хочуть бачити розвиток демократії, ефективної економіки та повну інтеграцію України із Заходом».

У квітні 2008 року Мелен Вервір нагородили Орденом Княгині Ольги третього ступеня за її багаторічну діяльність на благо України. Мелен планує і надалі допомагати своїй історичній батьківщині, на якій би посаді вона не працювала.


Всі новини дня

Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.

Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.

Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.

Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.
Мевлют Чавушоглу.

Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».

Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».

«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.

Кого Туреччина називає терористами?

Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.

Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.

Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).

Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.

«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.

«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.

Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.

Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.

2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.

Думки коментаторів

Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?

«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.

Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».

Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.

«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.

Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

З початком війни Джамала відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для ЗСУ.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднаймося для України».

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Американська мережа швидкого харчування Макдональдс оголосила про повний вихід з Росії через її війну проти України

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

У листопаді 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію, почавши так звану «зимову війну». Хоча фінська армія була набагато меншою, радянські загарбники зазнали великих втрат.

Більше

XS
SM
MD
LG