Майбутнє демократії перебуває в переломній точці, у всьому світі ми бачимо, як автократи порушують права людини та пригнічують фундаментальні свободи, і війна в Україні ілюструє це найбільше. Про це заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен під час віртуальної панелі «Справедливий і міцний мир в Україні» за участю міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби в рамках Саміту за демократію, який проходить у Вашингтоні.

Блінкен зазначив, що авторитарні режими виходять за межі своїх кордонів через дедалі агресивнішу ревізіоністську зовнішню політику.

"Ніщо так не ілюструє серйозність цієї загрози, як жорстока і невиправдана війна Росії проти України. У лютому 2022 року президент Путін розпочав повномасштабну війну проти народу України, намагаючись завоювати цю країну, повалити демократично обраний уряд, перекроїти їхні кордони. Насправді головною метою президента Путіна було стерти ідентичність України як незалежної суверенної нації, і щоб Росія її поглинула", - заявив Державний секретар США у своїй промові.

Блінкен додав, що війна, яку розпочав Путін, є нападом не лише на Україну, але й на міжнародний порядок, заснований на правилах, що прагне захистити міжнародний мир і стабільність, рівні права чоловіків і жінок, великих і малих націй. "Жертвами російської агресії є не лише українці, а й люди в усьому світі. Війни Кремля загострили гостру відсутність продовольчої безпеки, яка вже досягла кризового рівня через Covid-19. Зміна клімату та інші конфлікти поставили під загрозу мільйони людей і підняли ціни на добрива, паливо та продовольство, що ускладнило сім’ям у всіх частинах світу звести кінці з кінцями", - зазначив Блінкен.

Цього тижня у Вашингтоні відбувається Саміт за демократію. В події, що проходить у віртуальному режимі, за очікуваннями, візьме участь близько 120 країн.

Дивіться також:

На американському Саміті за демократію Зеленський говоритиме про план миру

Державний департамент США проводить дискусію «Справедливий і міцний мир в Україні» під головуванням Держсекретаря США Ентоні Блінкена.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

У віртуальній зустрічі бере участь президент України Володимир Зеленський, а також міністри закордонних справ низки держав. Дискусія проходить в рамках «Саміту за демократію 2023».

Дивіться трансляцію наживо з перекладом українською на онлайн-платформах Голос Америки Українською:

Щонайменше 39 людей загинули, ще 29 зазнали поранень унаслідок пожежі, що сталася ввечері у понеділок, 27 березня, в центрі тримання мігрантів у місті Сьюдад-Хуарес на кордоні США та Мексики, повідомляє Радіо Свобода з посиланням на видання АР.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

Генеральна прокуратура Мексики розпочала розслідування обставин інциденту. Причини пожежі поки не встановлені. Як розповіли у Національному імміграційному інституті Мексики, у віданні якого перебуває обʼєкт, у центрі проживали дорослі чоловіки з Центральної та Південної Америки.

Сьюдад-Хуарес є головним перевальним пунктом для мігрантів, які хочуть потрапити до США. У місті безліч тимчасових притулків для громадян, які запросили притулок до США та очікують на розгляд своїх заявок владою. З іншого боку кордону розташоване місто Ель-Пасо, штат Техас.

Цього тижня у Вашингтоні відбудеться Саміт за демократію. В події, що відбуватиметься у віртуальному режимі, за очікуваннями, візьме участь близько 120 країн.

Офіційне відкриття Саміту заплановане на четвер, але в середу з промовою до Саміту звернеться держсекретар США Ентоні Блінкен. З промовою виступить також президент України Володимир Зеленський. Темою виступів, які Голос Америки транслюватиме наживо з перекладом українською, є досягнення миру в Україні, "різні елементи, необхідні для завершення війни Росії та встановлення міцного миру в Україні, відповідно до принципів Статуту ООН", йдеться в повідомленні Держдепу.

Дивіться наживо з перекладом українською:

Президент США Джо Байден неодноразово називав опір України російським загарбникам - протистоянням між демократією, свободою та авторитаризмом.

"Жорстокість Росії ніколи не перемеле волю вільної України й ніколи не переможе Україну", - зокрема виголошував Байден у своїй промові у королівському палаці Варшави з нагоди роковин повномасштабного вторгнення Росії до України. Він назвав вторгнення Росії до України випробуванням для всього світу, "Це випробування проходила Європа, Америка, випробування пройшло НАТО і всі демократії світу", - наголосив Джо Байден.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

Війна, яку спричинила клептократична автократія в Росії, підтверджує порядок денний Байдена з просування демократії, що дало нагоду поєднати питання безпеки та демократії, зауважують дослідники Німецького фонду Маршалла. Однак, вони вказують, що міркування безпеки переважали над питаннями розбудови демократії минулого року. Експерти Фонду вказали на негативний контекст, коли Сполучені Штати виявляли тепліші стосунки з недемократичними країнами в контексті дипломатії щодо війни, а також збереження регіональної стабільності.

Серед прикладів такої дипломатії, коли США намагалися не допустити дестабілізації на ринку нафти, Reuters називає візит делегації США до Венесуели в березні.

"Адміністрація Байдена зайшла так далеко, ... що веде перемовини з одним диктатором, щоб протистояти іншому", - наводить Reuters слова дослідника Центру стратегічних досліджень США Крістофера Гернандеса- Роя під час брифінгу перед самітом.

Теперішній саміт за демократію - другий, який проводить президент США Джо Байден. Однак, відзначають критики, з часу минулого саміту рік тому, стан демократій у світі не покращився. Зокрема, правоохоронці висловлюють занепокоєння через погіршення стану демократії в Польщі, Ізраїлі, Індії, пише Reuters.

Цього разу, у відповідь на критику, що перший саміт надто зосереджувався на США, Байден долучив співведучих на кожному континенті: президентів Замбії, Коста-Рики, Південної Кореї та прем’єр-міністра Нідерландів, пише AFP.

Туреччину та Угорщину не запрошено на саміт, водночас серед промовців - Беньямін Нетаньягу, проти якого в Ізраїлі відбуваються протести, зауважує Newsweek.

Серед критиків саміту - російський посол Анатолій Антонов, який в коментарі Newsweek, зокрема, заявив, що перший саміт був "верхом лицемірства".

В статті використано матеріали Reuters, AFP.

Світове обурення вторгненням Росії в Україну минулого року виявило «подвійні стандарти» Заходу щодо порушень прав людини в усьому світі, заявила Amnesty International у вівторок.

У своєму звіті за 2022 рік Amnesty вказала звинуватила Захід у “мовчанні” щодо дотримання прав Саудівської Аравії, репресії в Єгипті та поводження Ізраїлю з палестинцями.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

«Грізна відповідь Заходу на вторгнення Росії в Україну підкреслила подвійні стандарти, в порівнянні з тим, наскільки незначною була їхня реакція на багато інших порушень Статуту ООН», — сказала генеральний секретар Amnesty Агнес Калламард, представляючи світовий звіт групи у Парижі.

Напад Росії, який почався 24 лютого 2022 року, «дав нам рідкісну нагоду побачити, що можливе, коли є політична воля діяти», коли Захід мобілізувався, щоб підтримати Україну, додала вона.

Після вторгнення багато країн запровадили санкції проти Москви та відкрили кордони для українських біженців, а Міжнародний кримінальний суд розпочав розслідування воєнних злочинів в Україні.

Але Amnesty заявила, що конфлікт висвітлив недоліки у реагуванні на зловживання в інших частинах земної кулі.

У звіті відзначено «оглушливе мовчання Заходу щодо прав людини в Саудівській Аравії, бездіяльність щодо Єгипту та відмова протистояти ізраїльській системі апартеїду проти палестинців».

Amnesty, правозахисна організація Human Rights Watch і спеціальний доповідач ООН дійшли висновку, що поводження Ізраїлю з палестинцями є політикою апартеїду, сегрегації чорношкірих і білих у Південній Африці, де правлять білі, звинувачення, яке ізраїльська держава заперечує.

Минулого року "ізраїльські уряди, які змінювали один одного, вживали заходів, які змушують більше палестинців залишати їхні будинки, розширюють незаконні поселення та легалізують існуючі поселення та форпости на окупованому Західному березі", - заявила Amnesty.

Але незважаючи на це — і те, що ізраїльські війська вбивають палестинців на окупованому Західному березі — західні країни не вимагали припинення цієї «системи гноблення», йдеться в повідомленні.

"Немає плану"

У Саудівській Аравії правозахисники продовжували сидіти у в’язницях, людей ув’язнювали за переконання, після «вкрай несправедливих судових процесів», 81 особу було вбито за один день, а мігранти помирали під вартою.

У Єгипті, за словами групи, тисячі правозахисників, журналістів, протестувальників і ймовірних дисидентів перебувають за ґратами, а "тортури залишаються нестримними".

Хоча європейські країни прийняли українських біженців, вони не виявляли такої ж доброзичливості до людей, які тікали від бойових дій у Сирії, Афганістані та Лівії, заявила Amnesty.

Сполучені Штати також вітали українців, «але згідно з політикою та практикою, що ґрунтується на античорному расизмі, вони вислали понад 25 000 гаїтян у період з вересня 2021 року по травень 2022 року, а багатьох піддали тортурам та іншому жорстокому поводженню», - йдеться в повідомленні. сказав.

В Ірані «жінки гинули за танці, за спів, за те, що не носили чадру», коли люди піднялися на протести проти ісламської системи країни, сказав Калламард.

Amnesty також підкреслила неспроможність глобальних інституцій «адекватно реагувати на конфлікти, в результаті яких гинуть тисячі людей, зокрема в Ефіопії, М’янмі та Ємені».

Війна в Україні «відвернула ресурси та увагу від кліматичної кризи, інших давніх конфліктів і людських страждань у всьому світі», заявила Amnesty.

«У 2022 році не було знайдено жодних доказів того, що міжнародна реакція на кризу в Україні стане планом для послідовної та узгодженої відповіді на конфлікти та кризи», — сказав Калламард.