Міжнародний олімпійський комітет відкинув звинувачення з боку України в розпалюванні війни і назвав заяви українських посадовців наклепом, повідомляє Reuters.

У понеділок радник глави Офісу президента Михайло Подоляк написав у Твіттер, що МОК фактично став промоутером війни, убивств та руйнувань: «Міжнародний Олімпійський комітет із задоволенням спостерігає, як Росія знищує Україну, а потім пропонує Росії платформу для пропаганди геноциду та подальших вбивств. Очевидно, що російські гроші, за які купують олімпійське лицемірство, не пахнуть українською кров'ю», - зазначив Подоляк.

Свою чергою, Міжнародний олімпійський комітет назвав такі заяви наклепом. «МОК рішуче відкидає цю та інші наклепницькі заяви. Вони не можуть слугувати основою для будь-якої конструктивної дискусії», - йдеться в повідомленні комітету, яку цитує Reuters.

Напередодні президент України Володимир Зеленський у традиційному вечірньому зверненні засудив імовірні наміри МОК про допуск російських спортсменів до участі в Олімпійських іграх, і повідомив, що звернувся з відповідним листом до президента Франції Еммануеля Макрона.

«Намагання Міжнародного олімпійського комітету повернути російських спортсменів на змагання та Олімпійські ігри – це намагання сказати всьому світу, ніби терор може бути чимось прийнятним. Ніби можна заплющити очі на те, що Росія робить із Херсоном, із Харковом, із Бахмутом та Авдіївкою», - наголосив президент України.

Водночас міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у повідомленні у Twitter пригадав, що під час літніх Олімпійських ігор у Токіо росіяни завоювали 71 медаль. При цьому 45 із них виграли спортсмени, які є членами Центрального спортивного клубу російської армії. Тому, наголосив міністр, абсолютно неприпустимо дозволяти участь росіян у міжнародних змаганнях. "Армії, яка чинить звірства, вбиває, ґвалтує і грабує. Ось кого несвідомий МОК хоче виставити під білим прапором і допустити до змагань", – зазначив Кулеба.

Президент Національного олімпійського комітету, міністр спорту України Вадим Гутцайт не відкидає, що Україна може бойкотувати Олімпійські ігри, якщо в них братимуть участь спортсмени з Росії й Білорусі. Про це він написав у Facebook 26 січня. "Наша позиція незмінна: допоки в Україні триває війна, російських і білоруських спортсменів не повинно бути на міжнародних змаганнях! Безперечно, наші національні спортивні федерації мають посилити комунікацію з міжнародними федераціями, аби заборона лишилася в силі,” - зазначив Гутцайт.

Польща разом з іншими країнами може висунути ультиматум керівництву Міжнародного олімпійського комітету, якщо росіян і білорусів допустять до Олімпійських ігор 2024 року. Про це 27 січня заявив міністр спорту Польщі Каміль Бортничук, повідомляє Polskie Radio.

"Ми вдаємося до низки заходів на міжнародній арені. Ідеться про міністрів спорту 40 країн, які підписували звернення, щоб створити певний тиск на керівництво Міжнародного олімпійського комітету. Тут має бути створення ефективної коаліції країн, без яких організація Ігор була б неможливою", – зазначив Бортничук.

Міжнародний олімпійський комітет закликав спортивні федерації допустити російських та білоруських спортсменів на змагання у нейтральному статусі, про це йдеться в заяві комітету від 25 січня.

"Спортсмени можуть брати участь у змаганнях як «нейтральні» і жодним чином не представляти свою державу чи будь-яку іншу організацію у своїй країні... Лише спортсмени, які повністю дотримуються Олімпійської хартії, можуть брати участь у змаганнях. Це означає, що, по-перше, змагатися можуть лише ті, хто не виступав проти миротворчої місії МОК, активно підтримуючи війну в Україні", – ідеться в заяві організації.

Міністерство закордонних справ Росії заявило, що будь-яка спроба витіснити Москву з міжнародного спорту приречена на провал.

Сполучені Штати залишаються глибоко відданими захисту прав жінок і поширенню їхніх голосів, заявила Катріна Фотоват, керівниця Офісу Держсекретаря США з глобальних питань жінок під час віртуальної зустрічі, присвяченої жіночому лідерству в Україні, ролі українських жінок на шляху до перемоги у війні та їхній боротьбі за майбутнє України. Упродовж історії України жінки відігравали вирішальну роль у боротьбі за свободу, наголосила Фотоват.

У зустрічі взяли участь зокрема посолка США в Україні Бріджит Брінк, посолка України в США Оксана Маркарова, співачка Руслана Лижичко й журналістка Наталія Гуменюк.

Обличчя майбутньої реконструкції також буде жіночим

Оксана Маркарова наголосила, що відсоток жінок в українській армії - один з найвищих у порівнянні із європейськими союзниками. Дипломатка згадала зусилля нобелівської лауреатки Олександри Матвійчук, а також дружини президента України Олени Зеленської, яка представляла Київ на багатьох заходах за кордоном. Також Маркарова нагадала, що попри війну перша леді США Джил Байден побувала в Ужгороді у День матері торік.

"Після перемоги у війні обличчя нашої майбутньої реконструкції також буде жіночим, - заявила українська дипломатка. - Тому ми повинні дякувати нашим жінкам і підтримувати їх, підтримувати одна одну".

Більше зброї для жінок

Співачка Руслана Лижичко під час зустрічі звернулася до усіх знаменитостей - співаків та політиків, людей з бізнесу з проханням бути ще більш активними для допомоги Україні: "Це не тільки про Україну. Це про нас всіх, увесь світ. Якщо ми хочемо мати “завтра”, то нам потрібно припинити цю війну сьогодні". Руслана наголосила, що Україні потрібно більше зброї, у тому числі для 60 тисяч жінок, які воюють в українській армії.

Очільниця "Лабораторії журналістики суспільного інтересу" Наталія Гуменюк говорила про безцінний внесок жінок-репортерок, журналісток, а також тих експерток, які сьогодні вислуховують і документують злочини російських сил в Україні. Окрім важкої та виснажливої роботи ці жінки, нагадала Гуменюк, продовжують бути головними піклувальницями у власних сім'ях, відповідають за безпеку власних дітей.

Цілі громади рятувалися саме завдяки своїм лідеркам

Експертка наголосила на важливій ролі старост - жінок, які очолюють величезну кількість громад, що перебували у небезпеці під час нападу російських військ. При цьому мери та сільські голови виконують аномально великий обсяг роботи за непропорційно низьку оплату їхньої праці, тож зазвичай цю роботу готові робити саме жінки, - зауважила Наталія Гуменюк.

За її словами, це і є неймовірний приклад жіночого лідерства. Нерідко цілі громади рятувалися саме завдяки своїм лідеркам. "Будьмо чесними, іноді їм доводилося домовлятися з окупантами, щоб рятувати своїх людей. Іноді жінки, звертаючись до загарбників, намагалися просто прикинутись матерями літнього віку, щоб, можливо, отримати більше поваги. Але для них самих це була неймовірна небезпека. І ви знаєте про випадки, коли жінок в Україні вбито саме через те, що були очільницями громад", - сказала Гуменюк.

На її переконання, локальні громадські лідерки можуть врятувати країну, зменшуючи страждання у своїх громадах, та сприяти перемозі у війні.

Журналістка також відзначила роль вчителів і вчительок, які фактично роблять подвійну роботу сьогодні - не тільки навчають учнів у своїх містах і селах, які залишилися вдома, але і підтримують навчальний процес онлайні для тих дітей, які виїхали за кордон чи розпорошені по всій Україні після російського вторгнення.

Допомога потерпілим, підтримка жіночого лідерства, а також гранти "жіночому бізнесу" в Україні від США

Посолка США Бріджит Брінк в Україні зауважила: "Я абсолютно впевнена, що Україна не могла б так, як це є сьогодні, дати відсіч жахливій, варварській війні Росії, якби не її жінки, які роблять свій внесок усіма можливими способами".

Посолка відзначила внесок жінок у розвиток українського законодавства - від початку війни українськими депутатками внесено вже понад 100 законопроектів.

Сполучені Штати, наголосила Брінк, постійно допомагають Україні розширити можливості жінок, що включає допомогу у різних професійних сферах, а також тим, хто постраждав від війни, зокрема і від сексуального насильства. Крім того, триває американська підтримка жіночого політичного лідерства та жінок у бізнесі. Зокрема, йдеться і про надання грантів підприємствам, якими володіють жінки.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив 30 січня, що його країна не виключає надсилання військових літаків в Україну, але висунув кілька умов для такого кроку.

Як повідомляє Associated Press, відповідаючи на запитання журналістів у Гаазі, Макрон сказав, що «нічого не виключено». Водночас серед умов, за словами французького лідера, є те, щоб надання такого обладнання не призвело до ескалації напруженості або не використовувалося «для атаки російської землі», а також щоб це не «послабило потенціал французької армії».

Він також додав, що Україні доведеться офіційно подати запит на літаки. Макрон зазначив, що 31 січня в Парижі зустрінеться з міністром оборони України Олексієм Резніковим.

Українські офіційні особи посилили вимоги до західних союзників щодо більш важкого озброєння, щоб відкинути сили Росії.

Франція надіслала Україні системи протиповітряної оборони, ракетні установки, гармати та іншу військову техніку, а також пообіцяла надіслати броньовану техніку спостереження та бойові машини, але не надсилала бойові танки чи більш важке озброєння.

Раніше прем’єр-міністр Матеуш Моравецький припустив передачу Україні винищувачів F-16. «Як це було кілька місяців тому в контексті МіГів, будь-які інші літаки будуть реалізовуватися і, можливо, передаватися в координації з країнами НАТО. Тут ми будемо діяти в повній координації», – сказав голова польського уряду.

Канцлеру Німеччини Олафу Шольцу не вдалось заручитись підтримкою Чилі та Аргентини у питанні допомоги Україні, що засвідчує розбіжності між країнами Заходу та союзними державами з нижчим рівнем доходу.

Під час перших двох етапів своєї поїздки до Південної Америки Шольц намагався підкреслити єдність, зазначивши, що всі три країни, які він відвідує – Аргентина, Чилі та Бразилія – засудили вторгнення Росії на Генеральній Асамблеї ООН минулого року.

Однак наслідки війни та санкції Заходу щодо Росії, зокрема різке зростання цін на продовольство та енергоносії, особливо сильно вдарили по регіону, викликаючи сумніви щодо політики Європи.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

"Аргентина та Латинська Америка не планують надсилати зброю в Україну чи будь-яку іншу зону конфлікту", - заявив президент Аргентини Альберто Фернандес під час прес-конференції в Буенос-Айресі із Шольцем.

Президент Чилі Габріель Борич своєю чергою підтримав своє рішення засудити російське вторгнення, попри те, що "деякі засоби масової інформації чи громадські діячі могли вважати, що втручатися в політику інших країн було неправильним рішенням". Він не відповів на запитання про те, чи погоджується із Фернандесом щодо зброї, він сказав, що Чилі обіцяє допомогти Україні відновитися після війни, наприклад, із розмінуванням.

В обох країнах Шольц відвідав меморіали жертвам їхніх військових диктатур, що, за його словами, підкреслює необхідність боротьби за демократію та свободу: "Біля цього меморіалу численним жертвам диктатури я не можу не думати про молодих людей, яких вбивають в Ірані, бо вони борються за свободу та краще життя".

Представники уряду Німеччини визнають, що країни Латинської Америки мають різні погляди на причини війни Росії в Україні та способи боротьби із нею, але підкреслюють важливість продовження озвучення західної точки зору, як це зробив Шольц під час візитів в Африці та Азії.

У понеділок Шольц проводить зустрічі у Бразилії, зокрема, із президентом Луїсом Інасіо Лулою да Сілвою. Торік він сказав, що Росія не повинна була здійснювати вторгнення в Україну, але додав, що президент України Володимир Зеленський так само винен у війні, як і російський лідер Володимир Путін.