Спеціальні потреби

Актуально

Реакції на ‘газову’ угоду між Україною та ЄС

Росія, як уже відомо, відстрочила заплановані наради з урядом України до часу вивчення підписаної в понеділок угоди між Києвом та ЄС у справі модернізації української газотранспортної системи. Угода стала предметом гучних заяв з боку російських лідерів та коментарів експертів.

Президент Росії Дмитро Медведєв заявив на засіданні російської Ради з національної безпеки і оборони, що заплановані на наступний тиждень наради прем’єр-міністрів Росії та України повинні бути відстрочені до часу, коли Москва вивчить деталі угоди Києва з Європейським Союзом щодо модернізації українських трубопроводів.

Медведєв сказав, що угода викликає кілька питань, про які також говорив прем’єр-міністр Володимир Путін:

«Ключовим фактором є об’єм прокачуваного газу, так там написано. Це пов’язано з можливістю повернення кредиту. Зрозуміло, що цей газ не може взятися ні звідки, як лише з території Російської Федерації. З нами цього питання ніхто не обмірковував».

Незважаючи на заяву Путіна, міністр енергетики Росії Сергій Шматко був присутній на конференції в Брюсселі, на якій було підписано угоду між Європейським Союзом і Україною.

У рідкісному дусі єдності на зустрічі прем’єр-міністр Юлія Тимошенко і президент Віктор Ющенко - представили ЄС план модернізації трубопроводу на суму семи з половиною мільярдів доларів. Європейські офіційні особи привітали пропозицію як спосіб забезпечення енергетичних потреб континенту і метод надання допомоги українській економіці.

Директор московського Інституту енергeтики і фінансів Володимир Фейгін заявив Голосу Америки, що велике зацікавлення газотранспортною системою України є результатом газового конфлікту між Москвою і Києвом у січні цього року, який на якийсь час припинив постачання газу в умовах суворої зими:

«Європейці, які взагалі займають таку пасивну позицію, стали відчувати, що виборці важливі, що довгі перерви, і тому цим слід зайнятися, якщо вони виділять на це кошти, то вони будуть схвалені, тому що це вже видно, що ці справи пов’язані з їх безпекою, з працею промисловості, енергетики, з життям населення».

Приблизно 80% газу з Росії до Європи проходить через територію України, і покращення транспортних інфраструктури, можливо, збільшило б цей об`єм. Однак експерт з енергетики у Центрі Разумкова у Києві Володимир Омельченко каже, що така ініціатива суперечить планам Москви побудувати газопроводи через північну і південну Європу в обхід України:

«Немає ніякого сенсу робити і північний потік, і південний потік, і ще раз розширювати газотранспортну систему України, тому що для цих нових обсягів, які з’являться, не знайдеться, по-перше, стільки газу, а, по-друге, Європі не потрібно настільки багато газу».

Після закінчення побудови обох газопроводів разом через них можна було б щороку прокачувати 85 мільярдів кубометрів газу, у порівнянні із 125-ма мільярдами, які постачаються тепер через Україну.

У понеділок, через кілька годин після того, як Україна і Європейський Союз підписали угоду в справі газотранспортної системи, Путін погрозив переглянути відносини Росії з ЄС, кажучи, що угода з Україною необдумана, непрофесійна і несерйозна. Він сказав:

«Ми запропонували нашим європейським партнерам, недавно, на зустрічах на різних рівнях, об’єднати наші зусилля і разом надати кредити Україні. Нам відповіли, що Єврокомісія для України не має грошей. Чи це означає, що хтось хоче скористатися кризовими явищами в економіці, щоб відібрати в України її газотранспортну систему?»

Однак Володимир Омельченко сказав, що Київ скористався нагодою для продуктивної співпраці з несподівано активною Європою, частково з приводу побоювання, що російська енергетична монополія Газпром може збільшити свій вплив в Україні і частково з приводу глобальної економічної кризи:

«Коли немає фінансів і немає коштів виплачувати гроші для бюджетників, і країна знаходиться в надзвичайно глибокій фінансовій прірві фактично, то тут вже не думаєш, а що буде завтра і яка політика».

В угоді між Європейським Союзом і Україною не подано фінансових деталей. Проте в ній встановлено правила як для продуцентів так і споживачів, причетних до торгівлі газом. Вона також передбачає реформування керівництва газових компаній України, в основному для захисту іноземних інвесторів.

Всі новини дня

Евакуація з Маріуполя – як волонтеру Денису Мініну вдається рятувати людей з окупації. Відео

У зруйнованій 6 жовтня багатоповерхівці в Запоріжжі був волонтерський склад Дениса Мініна. До 24 лютого він працював ведучим одного з українських телеканалів, а тепер став волонтером, який допомагає евакуювати людей з окупованого рідного Маріуполя.

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

Більше

XS
SM
MD
LG