Спеціальні потреби

Актуально

Союзу НАТО виповнилось 60 років – що далі?




Днями в Німеччині і Франції НАТО відзначило свій 60-ий ювілей. Погляд у минуле Альянсу породжує запитання, куди йому рухатись у майбутньому.

У травні 1945 року радянські та американські війська зустрілися на Ельбі. Пройшовши через всю Німеччину, союзницькі війська об’єдналися у самому серці третього Рейху – Друга світова війна цим закінчилась.

Про знаменну подію повідомляв тоді один репортер наступними словами:

«А тепер на березі Ельби кульмінаційний момент цієї війни. Довгоочікувана зустріч східних та західних союзників».

Втім через чотири роки розв’язується інше протистояння – Холодна війна. Епіцентром конфлікту стає Берлін, який опиняється під повним контролем Радянського Союзу. Сталін ізолює місто. У сорок дев’ятому інша перемога радянського блоку – Америка втрачає монополію на атомну потугу, радянські фізики створюють ядерну бомбу. Відтак, відчуваючи загрозу з боку радянського блоку, США та Західна Європа об’єднуються у Північноатлантичному Альянсі. Мета - недопущення Третьої світової війни. Дванадцять країн збираються у Вашингтоні, де підписують статут Альянсу, зазначивши у преамбулі його місію:

«Захистити свободу, спадок та життєвий устрій їх громадян, забезпечити стабільність у північноатлантичному регіоні, зберегти мир та безпеку».

Першим генеральним секретарем організації став тодішній президент США Двайт Айзенгауер, який сказав:

«Вперше в історії людства ми об’єднуємо зусилля заради підтримки миру, а не ведення війни. Наша надія, що за підтримки наших громадян та з Божої волі, цей союз буде успішним».

Відтак, сорок років НАТО перебувало у стані готовності у разі, якщо виникне необхідність, захищати союзників від можливої атаки.

Експерт лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дейна Аллін, вважає, що свою місію НАТО виконало:

«Найбільшим успіхом було те, що західним країнам вдалося вистояти разом, підтримуючи весь цей час належну форму, зберігаючи цілісність західного світу».

Втім східний світ за цей час пережив кілька потрясінь. Спалахи протестів у Східній Німеччині, революційні події в Угорщині, Празька весна у Чехії – все миттєво подавлене Москвою. Відтак з падінням Берлінської стіни у вісімдесят дев’ятому Холодна війна фактично закінчується. Кордон між Заходом та Сходом починає стиратися.

П’ятдесята річниця НАТО затьмарена подіями у колишній Югославії – найбільшого військового конфлікту з часів Другої світової. Деякі експерти вважають, що Альянс цього випробування не витримав.

Продовжує Дейна Аллін з лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень:

«НАТО, та і Захід загалом, відреагував занадто повільно. Щоправда, коли вони почали операції, то діяли ефективно».
Після розпаду Радянського Союзу НАТО міняє обличчя: нові члени, нові завдання. Кордон колишнього східно-західного протистояння наближається до самої Росії. Сьогодні у шістдесяту річницю, контингент НАТО перебуває в Афганістані, однак ресурси Альянсу виснажені. У намаганні довести його актуальність країни-члени у список завдань організації включили такі питання, як кліматичні зміни, міграція, енергетична безпека. Саме питання оновлення місії та нової стратегії і були одними з головних на цьогорічному саміті у Страсбурзі».

Говорить представник НАТО Джеймс Аппатурай:

«Що нам треба робити далі? Чи боротися з кібер-злочинністю, чи вирішувати питання енергетичної безпеки. Як далеко НАТО має розгортати свої операції, хто буде нашими партнерами та якими будуть наші стосунки?»

За 60 років свого існування 12-членний альянс перетворився на могутню організацію, що включає 26 країн. Чи продовжить блок своє поширення? Чи приєднаються до нього Україна та Грузія? Це питання залишається невирішеним, оскільки зумовлене багатьма факторами. З одного боку - гострі заперечення Росії та відсутність рішучої підтримки з боку населення на приєднання серед населення самих країн, з іншого – невизначеність НАТО щодо свого власного майбутнього.

Всі новини дня

Митці Лос-Анджелеса продають свої роботи на аукціоні, щоб допомогти Україні пережити зиму. Відео

Художники та скульптори Лос-Анджелеса продають на аукціоні свої роботи, аби допомогти Україні пережити зиму.  У Каліфорнії пройшов аукціон за участю близько 20 митців, яким не байдужа доля України. На події побувала Христина Шевченко. 

Український чемпіонат з футболу під час війни назавжди увійде в історію. Відео

Український чемпіонат з футболу під час війни назавжди увійде в історію. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:56 0:00

У Катарі – Чемпіонат світу з футболу, а в Україні закінчилась перша половина футбольного сезону. Він відбувся у всіх трьох професійних лігах, попри ракетні обстріли. Хоч і за порожніх трибун, український чемпіонат під час війни назавжди увійде в історію. Розповідає Омелян Ощудляк.

В Китаї тривають наймасштабніші за останній час протести: що викликало невдоволення китайців? Відео

У Китаї тривають масштабні протести через так звану політику «нульового ковіду», яка передбачає суворі карантинні обмеження. В Білому домі поки стримано реагують на демонстрації. Кажуть, підтримують право людей по всьому світу виходити на мирний протест.

Байден сподівається на співпрацю в Конгресі у питанні фінансування України та боротьби з COVID-19

Президент Джо Байден з лідером республіканців у Палаті представників Кевіном Маккарті, лідером більшості в Сенаті Чаком Шумером, спікеркою Палати представників Ненсі Пелосі та лідером республіканців у Сенаті Мітчем Макконнелом. Білий дім. Вашингтоні. 29 листопада 2022 року.

На зустрічі з представниками Конгресу президент США Джо Байден заявив, що забезпечення фінансування для України та на боротьбу з епідемією COVID-19 є його пріоритетами до того, як республіканці переберуть контроль над палатою представників на початку наступного року.

У вівторок президент Байден провів переговори з лідерами демократів і республіканців Палати представників і Сенату про плани спільної роботи до кінця року, доки не зміниться баланс сил у Конгресі.

У результаті листопадових проміжних виборів до Конгресу США, республіканці отримали незначну більшість у Палаті представників і з січня можуть ускладнити голосування за порядок денний Байдена на наступні два роки. Демократи Байдена зберегли контроль над Сенатом.

Президент Байден запросив до Білого дому нинішнього лідера сенатської більшості Чака Шумера, лідера республіканців у Сенаті Мітча Макконнелла, діючу спікерку Палати представників демократку Ненсі Пелосі та лідера республіканців у нижній палаті Конгресу Кевіна Маккарті.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер більшості в Сенаті Чак Шумер виходять після зустрічі з президентом США Джо Байденом та іншими лідерами Конгресу в Білому домі у Вашингтоні, США, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Kevin Lamarque
Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер більшості в Сенаті Чак Шумер виходять після зустрічі з президентом США Джо Байденом та іншими лідерами Конгресу в Білому домі у Вашингтоні, США, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Kevin Lamarque

Вони обговорили питання внутрішньої політики, зокрема, фінансування необхідне для продовження боротьби з COVID-19, та головне питання зовнішньої політики і політики національної безпеки – підтримку боротьби України проти незаконного вторгнення Росії.

Президент Байден сказав, що після підписання понад 200 двопартійних законопроектів, які стали законами, він прагне продовжувати сумлінно працювати над зближенням позицій обох партій.

Тим часом Кевін Маккарті дав зрозуміти, що якщо він обійме посаду спікера Палати представників, як він сподівається, співпраця не піде дуже гладко. Зокрема, у питанні України, він сказав, що готовий працювати з демократами, якщо вони «бажають взяти наші витрати під контроль».

Після зустрічі у Білому Домі Кевін Маккарті сказав, що мав три послання до президента Байдена: забезпечити щільність кордонів, скасувати обов'язкову вакцинацію проти COVID в армії та зупинити «необдумані витрати».
Після зустрічі у Білому Домі Кевін Маккарті сказав, що мав три послання до президента Байдена: забезпечити щільність кордонів, скасувати обов'язкову вакцинацію проти COVID в армії та зупинити «необдумані витрати».

«Я вважаю те, що зробила путінська Росія – це неправильно, це звірство. Я вважаю, що якби ми пішли на певні кроки зазделегідь, це, певно могло б запобігти вторгненню. Але я – не за безлімітні чеки на будь-що. Це важкозароблені гроші платників податків, і я хочу переконатися, що будь-яке фінансування, яке ми виділяємо, потрапляє у правильне місце», – заявив Маккрті, чякий раніше багато разів заявляв, що не проти допомоги Україні, але проти того, щоб Україні давали «необмежений чек».

Маккарті також нагадав, що, ще у 2015 році на зустрічі з президентом Байденом «закликав до того, щоб продавати Україні Джавеліни, захисну зброю, яка б зупинила російські танки», але «на жаль, у той день я не досягнув успіху, хоч привів із собою двопартійну групу законодавців».

15 листопада адміністрація Байдена направила до Конгресу на схвалення додаткове фінансування на 9,25 мільярда доларів на боротьбу з COVID-19 і на 37,7 мільярда доларів на підтримку України.

США надали Україні – майже 66 мільярдів доларів з часу російського вторгнення, більша частина цієї суми була виділена на оборону. На думку багатьох експертів, американці не жертвують ці гроші Україні, а інвестують у свою власну безпеку та безпеку союзників. Бо якщо українці переможуть, вони дадуть поштовх для просування свободи по цілому світу, що є в інтересах США.

«Ми – оркестр нової генерації». Тетяна Калініченко про виступ у Вашингтоні Київського Оркестру «Нова Ера». Інтерв'ю

Тетяна Калініченко: «у Вашингтоні відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал».

«Класичний концерт засвідчує демонстративну відповідь України на російське вторгнення», «По-справжньому «нова ера». Жоден музикант не старше 42 років, це – нова Україна, це – нове покоління, і вони рясніють талантом», – такі відгуки про виступ українського оркестру «Нова ера» лунали у Вашингтоні.

Благодійний концерт на підримку України, що відбувся у середині жовтня на сцені найбільшого концертного залу Вашингтона The Kennedy Center, об'єднав зусилля молодих українських музикантів з Київського Оркестру «Нова Ера» та відомого у всьому світі скрипаля Джошуа Белла. Кошти з концерту, включно з гонораром відомого скрипаля, відправили для платформи United 24, що збирає гроші на боротьбу з російською агресією. Про дебют українських музикантів у США та культурну дипломатію диригентка оркестру Тетяна Калініченко розповіла в ексклюзивному інтерв'ю «Голосу Америки».

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Ілона Войтович: 18 жовтня оркестр Нова ера дебютував на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. Це також була ювілейна дата - 15-річчя оркестру. Але концерт був організований для збору коштів для платформи United 24 на підтримку України. Чи таким Ви собі уявляли ювілей оркестру?

Ми не лише інноваційний оркестр, ми - оркестр нової генерації.

Тетяна Калініченко: Коротка відповідь – не таким я уявляла наш ювілей. Але парадоксально, він відбувся на одній із визначних сцен світу. Я собі й навіть уявити не могла, що ми будемо грати перший концерт цього року разом на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. У залі було 2500 глядачів. Концерт готувався майже сім з половиною місяців – робота, якої можливо зараз не видно але це є результат зусиль дуже багатьох людей, особливо організаторів Chopivsky Family Foundation завдяки, яким цей концерт взагалі відбувся.

Я думаю, що ми і надалі будемо працювати в цьому напрямку і організовувати благодійні збори коштів і концерти. Єдине, що коли такий великий склад - 45 музикантів - це відбувається не так швидко як хотілось би.

І. В. У концерті також брав участь відомий скрипаль, лауреат премії Grammy Джошуа Белл. Розкажіть про його роль в оркестрі і, зокрема, про його виступ Вашингтоні.

Т. К. Він видатна суперзірка, видатний американський скрипаль. Він є наш давній партнер і друг. Ми співпрацюємо починаючи 2015 року. Ми договго вирішували питання відносно репертуару, що саме будемо грати. Опція саме із його концертом - скрипки із оркестром – декілька разів змінювалася, але після довгих місяців перемовин, ми вирішили зупинитися на концерті Макса Бруха. Це концерт для скрипки з оркестром.

На біс він виконав за власним бажання гімн України. Це з його боку був величезний жест на підтримку України.


І. В. Ваш оркестр називають інноваційним у жанрі класичної музики. У складі у вас міжнародні музиканти українського походження. Яким було ваше бачення в його заснування, і чи змінилося воно сьогодні в контексті культурної дипломатії?

З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали.

Т. К. Так, наші музиканти міжнародного рівня, вони всі з України. Якась частина зараз тимчасово перебуває за кордоном. Я також. З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали. Ми зараз тимчасово, нажаль, не можемо активно втілювати проекти але міжнародне визнання для мене було величезним пріоритетом з першого дня.

Окільки зараз Україна звучить скрізь, я бачу нас, як яскравих представників сучасної України. Я б сказала, що ми не лише інноваційний оркестр, ми – оркестр нової генерації. Тим більше ми є незалежний оркестр і наше місце в світі – активно представляти українську культуру. Я роблю все, щоб розширити спектр діяльності оркестру, гастрольні маршрути і, щоб саме «Нову Еру» з України почули якнайбільше у світі.

І. В. Щоб ви хотіли сьогодні сказати українцям? Можливо передати через музику, через мистецтво?

Т. К. Ми сказали зі сцени дуже багато. У нас була в програмі Симфонія № 7 Бетховена. Це одна з найоптимістичніших симфоній. Там дуже сильно відчувається дух перемоги. Разом з тим, там є дуже трагічна друга частина, яку часто називають реквієм. Але сам дух, загальний, цієї симфонії - це жага до життя і дух перемоги.

Ми на декілька кроків у чомусь випереджує увесь світ. І зараз Україна демонструє - цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Що би я хотіла сказати українцям? Наша країна – найкраща в світі. Саме зараз стало зрозуміло, коли багато, хто знаходиться за кордон, що у нас є дуже багато чого, що ми можемо повчити інші країни. Стало зрозуміло, що у нас країна майбутнього в прямому сенсі цього слова. Ми на декілька кроків у чомусь випереджуємо увесь світ. І зараз Україна демонструє цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Коли ми грали у Вашингтоні це дуже відчувалася. Було дуже багато відгуків, де відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал. І те саме стосується всіх українців.

Сподіваюся, що ми можемо передати і показати це, якомога більше глядачів у всьому світі. Я із нетерпінням чекаю, коли ми зможемо зіграти концерт в Києві удома, тому що це ні з чим не можна порівняти.

Більше

XS
SM
MD
LG