Економічна криза вдаряє по малому бізнесу

Стів Ланд відкрив свою кондитерську 11 років тому, коли Парк-Ситі був невеличким гірськолижним містечком. Він говорить:

«Парк-Ситі неймовірно змінився за ці 11 років. Ми були тут під час Олімпіади і були свідками стрімкого розвитку міста . Воно дуже розрослося. З’явилося багато нових будинків на центральній вулиці. Одним словом місто трансформувалося».

Але за останні кілька місяців економічна ситуація у місті погіршилася. Причина - зменшення напливу туристів. За підрахунками газети «Солт-Лейк триб’юн», потік туристів минулої зими скоротився на 20 відсотків. Як наслідок - підйомники простоюють, на схилах гір проглядаються поодинокі лижники.

Рецесія завдала серйозного удару бізнесу Стіва Ланда. Виробництво впало на 25 відсотків. Адже його кондитерська, як зрештою і інші крамнички роздрібної торгівлі в місті, покладаються на туристів.

«Ми розраховуємо на покупців з вулиці», - говорить Стів.

Винятком минулого року став кінофестиваль «Санденс». Фестиваль є благодаттю для місцевого виробника. Протягом 10 днів його проведення до міста стікається багато різноманітного люду – любителі кіно, режисери, продюсери, інвестори, актори. На вулиці часто можна зустріти знаменитостей, як актора Робіна Вільямса.

Як це не парадоксально, але торішній фестиваль, попри загальнонаціональну економічну кризу, виявився прибутковим для місцевого бізнесу. Традиційно корпоративна Америка влаштовувала під час фестивалю чисельні приватні вечірки. Але не цим разом.

«Через те, що економіка у поганому стані, розповідає Стів Ланд, приватні компанії не приїхали на фестиваль, тому більше людей гуляли вулицями замість того, щоб ходити з однієї вечірки на іншу».

Громадський транспорт також процвітав під час фестивалю.

«Це зупинка Єгипетський кінотеатр,- повідомляє водій автобуса. Він знаходиться на бічній вулиці. Дякую всім пасажирам. Насолоджуйтеся фестивалем».

Але із закінченням фестивалю, повернувся «мертвий сезон».

«Я перетворююся на гарбуз, - стверджує водій автобуса. Це, дійсно так. Ми продовжуємо працювати. Їздимо у парк Йеловстоун, у Брансон, Сан-Дієго - спеціальні туристичні поїздки».

І Роберт і Стів невдоволені поточним станом речей. Нещодавно Стів звільнив двох своїх працівників і залишився з одним помічником.

«Джеймсе, каже він, захопи для мене плитку білого шоколаду».

Стів говорить,що тільки шоколад і рятує його у цей важкий економічний час.