Спеціальні потреби

Актуально

Політичне протистояння - перепона до економічних реформ в Україні

Конституційний суд України відклав із жовтня на січень дату президентських виборів. Це дає президентові Віктору Ющенку, популярність якого дедалі падає, більше часу для подолання жорстких передвиборчих викликів. Утім експерти попереджають, що теперішня політична колотнеча і економічна скрута серйозно загрожують політичній стабільності України.

Рішенням Конституційного суду відмінено результати голосування українських парламентаріїв, які здебільшого підтримали проведення виборів двадцять п’ятого жовтня – тобто на два місяці раніше від закінчення терміну президентства Ющенка.

Безперечно, що нинішнє політичне протистояння між президентом, прем’єр-міністром і парламентом негативно впливає на українську економіку, яка переживає тепер важкі часи, але у Києві цього не відчувається. Вулиці - переповнені покупцями, а торговці вздовж них, як виглядає, зайняті бізнесом.

Головний менеджер компанії “Dragon Investment” Дмитро Тарабанюк каже, що ця картина ілюзорна:

«Україна є на грані прірви – це цілком ясно. Те що ми бачимо – це результати багатьох заходів (що є певним способом керування), щоб втримати нас більш-менш стабільно перед цим проваллям».

Дещо підбадьорила Україну минуло місяця добра новина. Міжнародний валютний фонд повідомив про виділення їй другого траншу кредиту із загальної суми в 16.4 мільярда доларів. Утім деякі аналітики - як наприклад, Іван Лозовий, керівник Інституту державництва й демократії у Києві - попереджують, що українська економіка далека від стабільності:

«Криза в Україні значно погіршиться, перед тим як поліпшитись, і є шанс, що цієї осені ми побачимо великі демонстрації і масові арешти. Це цілком можливо. Я гадаю, що шанс цього - п’ятдесят відсотків».

Оглядачі кажуть, що політичні міжусобиці – найбільша загроза стабільності України. Конфлікт між президентом Ющенком і прем’єр-міністром Тимошенко вже паралізував процес опрацювання політичних рішень. З цього безумовно користають політичні суперники - зокрема, Віктор Янукович – лідер опозиційної Партії регіонів, який вже заявив, що змагатиметься за президентство і тепер веде перед у національних опитуваннях. Це пояснюєтья тим, що українці втратили довіру до теперішніх лідерів, - каже законодавець із Партії регіонів Леонід Козара:

«На жаль, у цій країні уряд і президент не можуть поєднати свої сили і сконцентруватись виключно на економічних цілях. Вони говорять про політику цілий день - це безперервний політичний скандал, який показують по телебаченню й чути по радіо. Народ України розуміє, що ми не можемо довше жити у такий спосіб».

Одним із кандидатів у президенти є й колишній спікер парламенту, який був також колись і міністром як закордонних справ так і економіки - 34-літній Арсеній Яценюк. Аналітики кажуть, що він представник поміркованих сил поміж проросійським табором Віктора Януковича і прозахідним табором Віктора Ющенка. В опитуваннях він тепер займає третє місце, а його погляди на економіку оптимістичніші.

«Безумовно, що ми знаходимось в драматичній ситуації в умовах глобальної кризи і ми поражені цією кризою. Я маю на увазі цілу Східну Європу, а не лише Україну, - каже Яценюк. Утім це не вперше, коли Україна опинилась перед кризою. Отже ми її подолаємо і використаємо це як шанс, як ще одну можливість, розвинути і поліпшити нашу країну».

Росія, сусідка України, традиційно вважає її частиною своєї сфери впливу і пильно стежить за ситуацією. Російський Газпром підносить ціни на російський газ для України з 2005 року і підштовхує її поточні торговельні та інші рахунки до межі дефіциту, а в січні Росія на три тижні припинила постачу газу Україні через цінову суперечку.

Колишній радник президента Ющенка Олег Рибачук каже про Росію, що «вона послаблює Україну, підживлюючи різні групи впливу; відкрито використовує енергоносії, як зброю в міжнародній політиці; використовує у своїх цілях релігійні, культурні та інші справи. Ми бачимо багато-дечого, що тепер відбувається, а всі ці події організовані і добре обдумані заздалегідь. Росія явно, до максимуму, використовує українську слабкість для власного зміцнення».

Хоч впливи політичного маневрування Росії у передвиборчий період не слід ігнорувати, але найважливішим тепер для України - з її 46 мільйонним населенням - є питання, як зарадити економічній кризі. Це вирішуватиметься не на виборах - наголошують аналітики - а залежатиме від того як швидко українським політичним лідерам вдасться відкласти свої розходження і проштовхнути вперед важливі політичні реформи.

Всі новини дня

«Ми повинні працювати в коаліції», – конгресвумен-демократка Марсі Каптур. Відео

«Ми повинні працювати в коаліції», – конгресвумен-демократка Марсі Каптур. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:26 0:00

«Ми повинні працювати в коаліції. Це не є питанням, яке Сполучені Штати можуть вирішити самостійно», – конгресвумен-демократка Марсі Каптур.

Зеленський прокоментував повідомлення про можливу зустріч з Байденом у Польщі

Президенти України Володимир Зеленський та Австрії Александер Ван дер Беллен, Київ, 1 лютого 2023. REUTERS/Viacheslav Ratynskyi

Президент України Володимир Зеленський прокоментував повідомлення про його можливу зустріч з президентом США Джо Байденом наприкінці лютого під час його візиту до Польщі.

"Що стосується президента США – ми інколи зустрічаємося з ним. Мене не запрошували в Польщу", – сказав він під час брифінгу з президентом Австрії Александером Ван дер Белленом, повідомляє Радіо Свобода.

Польські видання припускали, що зустріч Байдена, Зеленського та Анджея Дуди може відбутися у Варшаві чи Жешуві.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Як Голос Америки писав раніше, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що президент США Джо Байден, ймовірно, відвідає Центральну Європу в лютому, але додав, що невідомо, до яких саме країни він приїде.

Натомість минулого тижня координатор стратегічної комунікації Ради національної безпеки США Джон Кірбі в інтерв'ю цю інформацію не підтвердив.

«Давно пора». Західні експерти про антикорупційні кроки Зеленського

Західні ЗМІ звертають увагу на те, що обшуки пройшли в «одного з найбагатших людей країни» Ігоря Коломойського.

Західні експерти з надією відгукнулися на антикорупційні кроки президента України Володимира Зеленського, який заявив у вівторок увечері, що планує додаткові зміни в своєму уряді перед зустріччю до з представниками Європейського Союзу в п’ятницю.

Західні видання повідомили, що в Україні «розпочалася нова хвиля антикорупційних рейдів проти високопосадовців». Зокрема у репортажі американського телеканалу CNN звертають увагу на те, що обшуки пройшли в «одного з найбагатших людей країни» Ігоря Коломойського, а також «у рамках очевидної чистки» – у колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Також за підозрою в корупції було звільнено керівництво митної служби України і за результатами розслідувань повідомлено про підозри топменеджменту ПАТ «Укртатнафта».

Генеральний прокурор України Андрій Костін у середу заявив, що «корупція під час війни – це мародерство». Він зазначив, що чотирьом посадовцям – ексзаступнику міністра оборони та ексміністру енергетики і вугільної промисловості, чинному та колишньому посадовцям Міноборони було повідомлено про підозру. «Жодні посади не дозволять уникнути відповідальності», – додав Костін на своїй сторінці у фейсбуці.

Дослідник американського аналітичного центру "Атлантична рада" Андерс Аслунд вважає, що це - «добрі новини».

«Україна починає справді серйозно боротися з корупцією», – твітує експерт, який стежить за Україною впродовж багатьох десятиліть.

Інший відомий економіст, який має багатолітній досвід у регіоні Східної Європи, Тімоті Еш каже, що обшук у будинку Коломойського свідчить про те, що« Зеленський серйозно взявся за боротьбу з корупцією» напередодні зустрічі з керівництвом ЄС.

«Давно пора, - твітує експерт. – Я вважаю, що він хоче надіслати потужний сигнал для просування швидкого вступу до ЄС».

Як заявив Зеленський, він планує кадрові зміни в уряді та «нові реформи», які мають змінити «соціальну, правову та політичну реальність» з метою наближення України до членства у Європейському Союзі. Після подачі заявки на вступ до ЄС через кілька днів після початку російського вторгнення у лютому 2022 року, Київ почав переговори, які мають змінити українську правову, політичну та економічну систему та подолати корупцію.

У червні ЄС офіційно надав Україні статус кандидата на членство. На думку оглядачів, процес приєднання може тривати багато років, але Київ може пришвидшити його, якщо почне активніше боротися з корупцією.

Оглядачі зауважують, що це вже друга хвиля звільнень чиновників після того, як минулого тижня було звільнено низку урядовців, включно зі заступником міністра оборони. Тоді уряд не надав жодних причин для цих кроків, які стали найбільшою кадровою зміною з моменту вторгнення, але оглядачі зауважили, що вони відбулися після публікацій журналістських розслідувань про закупівлі продовольства за завищеними цінами. Міністр оборони Олексій Резніков назвав звинувачення «абсолютною нісенітницею» і продуктом «викривленої інформації».

Професор Школи публічної політики Університету Гарріса Чикаго Костянтин Сонін вважає, що «звільнення ряду високопоставлених чиновників із закупівель, підозрюваних у корупції, є сміливим і важливим кроком».

Він звертає увагу на те, що не було жодних нарікань на Україну з приводу можливих зловживань великою міжнародною допомогою, яку Київ отримує з початку широкомасштабної агресії.

Як повідомляв «Голос Америки», у понеділок Міністерство фінансів США заявило, що не бачить жодних ознак того, що українці могли зловживати американськими коштами.

«У нас немає жодних ознак того, що кошти США були використані не за призначенням в Україні, - заявила речниця Міністерства фінансів США Меган Аппер у коментарі для агентства Reuters. Вона додала, що США вітають зусилля української влади, щоб гарантувати, «щоб допомога США доходила до тих, кому вона призначена».

Також для забезпечення прозорості та звітності щодо наданої допомоги, в Україні працюють спеціальні аудитори від уряду США, Світового банку і міжнародної компанії Deloitte, які мають наглядати за тим, щоб американська допомога виокристовувалася за призначенням. Про це минулого тижня під час слухань у Комітеті з міжнародних справ Сенату США повідомила заступниця держсекретаря з політичних питань Державного департаменту Вікторія Нуланд.

Американська громадська радіостанція NPR нагадує, що Україна, яка після розвалу Радянського Союзу з його командною економікою потрапила в умови «дикого Заходу», вже раніше робила спроби боротися з корупцією, але не завжди вони були вдалими.

Економіст Костянтин Сонін також зауважує, що нинішніх кроків України може бути недостаньо через українську репутацію, яка була «заплямована корупцією минулих урядів» і може відіграти велику негативну роль для підтримки України у світі.

«Звільнення є ще одним сигналом того, що Зеленський дуже серйозно ставиться до репутації української влади. Щоб зберегти громадську підтримку в усьому світі, що має вирішальне значення для військової та гуманітарної допомоги, уряд не повинен терпіти корупцію», – каже Сонін.

Чиказький економіст родом з Росії нагадує, що Зеленський прийшов на посаду президента з антикорупційним мандатом і «війна дала йому шанс зробити ще більше». І тут він бачить «величезний контраст з Росією».

«Путінські генерали та їхні заступники казково збагатилися на державній службі. Можливо, російська армія не воювала б так погано, якби не була настільки корумпованою. Але тоді вони б не пішли воювати, якби не були», – твітує Сонін.


Оглядачі кажуть, що Зеленський посилає сигнал союзникам, що він не терпітиме марнотратства та шахрайства у своєму уряді. Як зауважує газета New York Times, це особливо важливо зараз, тому, що український президент попросить про додаткову військову допомогу, яка обчислюється мільярдами доларів.

Перед голосуванням бюджету США на 2023 рік, у якому закладено допомогу Україні на суму понад 45 мільярдів доларів, законодавці-республіканці заявили, що вимагатимуть перевірки фінансової допомоги та озброєння, наданого під час війни. Деякі з них стверджують, що Україна отримала і має отримати від США майже 100 мільярдів доларів і надання допомоги в майбутньому має бути обмеженим.

Згідно з даними Transparency International, міжнародної організації, що визначає сприйняття корупції у світі, оцінка України покращилася до 33 з 30 (зі 100 пунктів), що свідчить про збільшення прозорості в державному секторі.

Брифінг Голосу Америки. Корупція в Україні у 2022 – як змінилось її сприйняття
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

США ввели санкції проти підставних компаній, що допомагали оборонному комплексу Росії обходити обмеження

Міністерство фінансів США запровадило нові обмеження щодо осіб та компаній, пов'язаних із Кремлем. У санкційний список потрапили 22 фізичних та юридичних осіб у кількох країнах, пов’язаних із мережею, що допомагала Росії обходити запроваджені раніше санкції та підтримувала її оборонний комплекс. Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів США.

"Відчайдушні спроби Росії використати підставні компанії, щоб обійти санкції США, доводять, що обмеження зробили відновлення постачання військової машини Путіна значно складнішим і дорожчим для російського військово-промислового комплексу", - заявив заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо.

Запроваджені обмеження зокрема спрямовані проти російської мережі, яку очолює торговець зброєю з Росії та Кіпру Ігор Зіменков. За даними Міністерства фінансів США, учасники "мережі Зіменкова" брали участь у проектах, пов'язаних із російським оборонним комплексом, зокрема постачанням високотехнологічних пристроїв Росії після початку її повномасштабної війни проти України.

Окремі учасники "мережі Зіменкова" також підтримували підсанкційні державні російські оборонні підприємства "Рособоронекспорт" і державну корпорацію "Ростех", які є ключовими для російського військово-промислового комплексу.

За даними Мінфіну США, Ігор Зіменков разом із сином Джонатаном вели пряме листування з російськими оборонними компаніями, що були під санкціями США, а також брали участь у численних угодах з продажу російських засобів кібербезпеки та гелікоптерів в інші країни.

Крім того, Ігор Зіменков підтримував білоруський військово-промисловий комплекс, та сприяв торгівлі підсанкційного білоруського оборонного підприємства «Белспецзнештехніка» у Латинській Америці.

У Мінфіні США заявляють, що "мережа Зіменкова" використовувала підставні компанії для переміщення грошей всередині мережі, намагаючись при цьому зберегти законний вигляд.

"Усе майно та частки у власності зазначених осіб, що розташоване у Сполучених Штатах, у володінні чи під контролем осіб США, заблоковане. Крім того, блокуються будь-які організації, які належать, прямо чи опосередковано, 50 або більше відсотками одній чи кільком заблокованим особам," - повідомили в Міністерстві фінансів США. Також учасникам мережі та пов'язаним із нею особам і компаніям заборонено проводити будь-які фінансові транзакції на території США.

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Відео

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:31 0:00

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Послухайте, як це було.

Більше

XS
SM
MD
LG