Спеціальні потреби

Актуально

Президент Ірану балотується на другий термін




Перед тим, як він був обраний Президентом Ірану у 2005-му році, Махмуд Ахмадінеджад був мером Тегерану, але загалом у світі про нього мало хто чув. Пройшло чотири роки і він є одним із найбільш відомих світових лідерів. Тепер Ахмадінеджад балотується на другий термін на президентських виборах, які відбудуться у п’ятницю.

Одним із його перших рішень після перемоги на виборах було призначення членами уряду таких же маловідомих особистостей. Деякі із них вийшли з революційної гвардії, елітного загону іранської армії, який слідкує за дотриманням громадянами ісламських порядків. Також новообраний президент скасував відділ в уряді, який відповідав за складання бюджету. Це дало йому більший контроль над фінансами країни. Кілька членів уряду пішли зі своїх посад на знак протесту, або їх змусили це зробити. Але не ці суперечливі кроки привернули до Ахмадінеджада увагу міжнародної громадськості. Його запальна риторика та наполягання на тому, що Іран має право розвивати ядерну технологію, зробили його гравцем на міжнародній арені. Сполучені Штати та їхні союзники занепокоєні тим, що Іран розробляє ядерну зброю. Ахмадінеджад наполягає на тому, що його країна переслідує виключно мирні цілі. Втім, Іран відмовляється від співпраці з МАГАТЕ. Серед найбільш контраверсійних позицій Ахмадінеджада –невизнання Голокосту і заяви про те, що Ізраїль має бути знищений:

«Сіоністський режим є фальшивкою. Вони окупанти. Піднімаючи питання Голокосту, я хочу викрити історичний обман. Режим Ізраїлю добігає свого кінця. Більшість світових націй та більшість урядів не хочуть існування держави Ізраїль».

На критику до себе Ахмадінеджад не звертає багато уваги. Втім, за роки правління він встиг втратити чимало прихильників всередині країні. Під час цієї кампанії, на відміну від свого опоненту, він обмежив свої обіцянки до мінімуму, більше покладаючись на гасла. Значна частка його електоральної бази існує у сільських місцевостях та походить із найбідніших верств населення. Одна з його найвідоміших обіцянок полягає у тому, що він принесе прибутки від продажу нафти на стіл кожного іранця.

Минулого разу його виграш не був простим. Ахмадінеджад переміг у другому турі проти колишнього Президента Акбара Хашемі Рафсанджані. Цього разу Рафсанджані підтримує його суперника, колишнього Прем’єр-міністра – Мира Хосейна Муссаві. Опоненти критикують Ахмадінеджада за провали в економіці, які призвели до високої інфляції в країні. А релігійні лідери, які допомогли йому перемогти минулого разу, все ще не висловили публічної підтримки Ахмадінеджаду.

Всі новини дня

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:18 0:00

У Голівуді презентували стрічку “Погані Дороги”, щоб показати історію українсько-російської війни. А також, щоб зібрати кошти для постраждалиx від агресії Росії. На показ приїхала і режисерка стрічки Наталія Ворожбит.

“Не ходіть до школи, школи більше немає”, – історія школи № 66 міста Маріуполя та її директора. Відео

Школа №66 була гордістю Маріуполя – після капітального ремонту вона пропрацювала лише 4 роки та готувалася до чергового випускного. Але все скінчилося 23 лютого.

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драмтеатру в Маріуполі. Інтерв’ю

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драматичного театру в Маріуполі. Міжнародна правозахисна організація опублікувала чергову доповідь, присвячену воєнним злочинам російської армії в Україні.

Підсумки саміту НАТО, анонс нових поставок військової допомоги Україні – подробиці. Відео

В Мадриді завершився саміт НАТО, який багато хто вже назвав історичним. В останній день зустрічей, лідери США та Великобританії анонсували надання Україні нових поставок військової допомоги.

В ООН закликають допустити гуманітарну допомогу в Херсон, Маріуполь та інші непідконтрольні Києву території  

Мешканка на зруйнованій вулиці Маріуполя 27 травня 2022 року. АР/ Олексій Олекандров.  

Координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані висловила стурбованість тим, що працівники ООН та їхні партнери в Україні не можуть повноцінно виконувати свою гуманітарну роботу через брак безпеки та перешкоди.

Зокрема, доступ працівників міжнародних гуманітарних місій обмежений або неможливий до Херсона, Маріуполя та інших територій, що неповністю підконтрольні українському уряду.

У четвер, 30 червня, вона закликала “рішуче та терміново” забезпечити безпечний та безперешкодний доступ гуманітарних працівників до всіх регіонів України, міст, сіл та селищ, де люди потребують допомоги.

Вона також наголосила на необхідності дозволити цивільним особам залишити територію воєнних дій, якщо люди цього захочуть.

“Попри величезні труднощі, ми разом із нашими партнерами від початку російського вторгнення, від 24 лютого, надали життєво необхідну допомогу майже дев’яти мільйонам жінок, дітей та чоловіків у кожному регіоні України. Це на додаток до неймовірної роботи тисяч і тисяч волонтерів по всій країні, які підтримують власний народ”, - заявила координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні.

За її словами, в районах, де активізуються бойові дії, зростають гуманітарні потреби мешканців.

Напередодні, 29 червня, Моніторингова місія з прав людини в Україні оприлюднила новий звіт щодо порушень в Україні. У ньому задокументовані випадки вбивств, тортур, зникнення людей, а також інші злочини проти цивільного населення за перші три місяці війни. Місія також змогла перевірити і підтвердити 23 випадки сексуального насильства в час війни.

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG