Спеціальні потреби

Актуально

Влада Ірану не анулюватиме результати виборів




Влада Ірану нещадно розганяє акції протестів за допомогою озброєних сил внутрішніх військ. Принаймні 17 людей загинули, сотні отримали поранення, чи були заарештовані. Така тактика приносить результати – останніми днями все менше людей наважується виходити на вулиці. Втім ситуація ще далека від розв’язання. Протистояння триває серед політичної верхівки країни, частина якої вважає, що уряд повинен прислухатись до вимог опозиції. Уряд визнав, що деякі порушення під час голосування були. Які саме? На 50-ти виборчих дільницях в скриньках було більше бюлетенів, ніж зареєстрованих виборців. Втім, на думку Ради вартових конституції Ірану, цього недостатньо, щоб оголошувати перевибори.

У цей момент багато чого залежатиме від дій лідера опозиції Хосейна Мусаві. Втім, від останнього вже кілька днів нічого не чути і він не з’являється серед демонстрантів. Оглядачі кажуть, що Мусаві слід показати свій характер, і що для демонстрантів важлива його фізична присутність.

Режим робить все, щоб ізолювати Мусаві від протестів. Його найближчі соратники і активісти заарештовані, а самому Мусаві погрожують кримінальною відповідальністю, якщо заворушення не припиняться.

Поява цієї людини на чолі опозиції для багатьох виявилася великою несподіванкою. У 80-их він був прем’єр-міністром країни. Його називали ставлеником релігійних лідерів і одним з архітекторів теперішнього ісламського режиму. Експерт Інституту Брукінґса Сюзан Мелоні зазначає:

«Свого часу Мусаві вважали радикальним ісламістом. З крайньо лівими економічними поглядами і категоричною думкою щодо міжнародної політики. Його неможливо було назвати проамериканським».

Зараз Мусаві відмовчується, і важко сказати чи це дипломатична тактика, чи він намагається втихомирити протести. Важко також сказати, чи це Мусаві веде за собою демонстрантів, чи демонстранти штовхають його поперед себе. Експерти кажуть, якщо Мусаві хоче зберегти популярність і довіру з боку людей, він повинен продовжити протести. Він вже дещо позаду цього процесу, тому мусить рухатися вперед.

Тим часом місце неформальних лідерів акцій непокори займають зовсім інші люди. 26-ти річна студентка на ім’я Неда стала символом протестів, після того, як кадри її смерті від поліцейської кулі – облетіли інтернет.

Всі новини дня

Активісти української громади США закликають бойкотувати компанії, які відмовляються залишати російський ринок. Відео

Бойкотувати компанії, які відмовляються залишати російський ринок, закликають активісти Української громади США. Зокрема у штаті Огайо, де розташована фабрика виробника харчів Нестле, місцеві українці вимагають від міжнародної компанії припинити бізнес у Росії.

Як зупинити потік нафти з Росії – пропозиції експертів. Відео

Як зупинити потік нафти з Росії – пропозиції експертів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:39 0:00

Ціни на нафту на світових ринках залишаються на рівні 110-113 доларів за барель. Через високі, хоча і не рекордні, ціни, попри санкції, економіка Росії продовжує функціонувати краще ніж прогнозувалося, вважають певні європейські аналітики. Москва продовжує торгувати нафтою.

Американські фермери скаржаться, що зросла собівартість вирощення їх продукції. Відео

Через війну, врожай в Україні цього сезону буде вдвічі менший ніж торік, прогнозують в українському уряді. Оскільки Україна провідний експортер зернових, світові ціни на пшеницю пішли в гору.

Війна Росії та загроза глобальної харчової кризи. Деталі форуму в Давосі, заяви Байдена в Японії. Відео

Війна Росії в Україні засвідчила, наскільки "економічні відносини з авторитарними режимами можуть створювати вразливість", - заявив генеральний секретар НАТО під час Світового економічного форуму в Давосі, де говорили про Україну, і загрозу глобальної харчової кризи через російську агресію.

80 сенаторів закликали Байдена пришвидшити схвалення заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО 

Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі виступає під час голосування за Закон Build Back Better на залі Палати представників у Капітолії США у Вашингтоні, округ Колумбія, 19 листопада 2021 року. Фото Джима Ватсона / AFP

Група із понад 80 сенаторів США від обох партій закликали президента Джо Байдена пришвидшити схвалення заявок Фінляндії та Швеції на членство в НАТО. Відповідного листа вони надіслали до Білого дому.

Очолили ініціативу сенаторка від Демократичної партії Джин Шагін та сенатор-республіканець Том Тілліс.

“Розширення членства зміцнить військовий і дипломатичний потенціал НАТО, коли Росія загрожує глобальній безпеці своїм вторгненням в Україну”, - написала у Твітері сенаторка Шагін.

“У Сенаті є велика двопартійна підтримка заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО. Саме тому сенаторка Шагін і я очолили зусилля, щоб закликати президента Байдена прискорити подання їхніх заявок на членство в НАТО”, - зазначив на своїй Твітер-сторінці сенатор від Республіканської партії Том Тілліс.

Законодавці офіційно висловили згоду на розширення НАТО та зобов’язалися співпрацювати з Білим домом та свої колегами у Сенаті, щоб забезпечити швидкий розгляд та затвердження заявок Фінляндії та Швеції.

«Як показало неспровоковане вторгнення Росії в Україну, НАТО разом із нашими демократичними партнерами у всьому світі є як ніколи єдине у протистоянні незаконним актам війни, які проводить президент Путін. Розширення НАТО за рахунок включення Фінляндії та Швеції дасть чіткий сигнал Володимиру Путіну та будь-якому лідеру, який спробує піти його шляхом, що вільний світ готовий захищати свої цінності та суверенітет. Ми також продовжимо підтримувати політику відкритих дверей НАТО, яка підтверджує, що нові члени вітаються до Альянсу", - написали в листі законодавці США.

У листі сенатори також зазначили: “Якщо ці два союзники зіткнуться з погрозами або актами агресії через їхнє потенційне приєднання до альянсу, Сполучені Штати повинні надати їм нашу повну підтримку”.

Як повідомляв Голос Америки, Фінляндія і Швеція офіційно подали заявки на членство в НАТО в середу, 18 травня. Очікується, що процес схвалення їхніх заявок може тривати кілька тижнів. У разі згоди представників усіх 30-ти країн-членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи. Наразі лише Туреччина висловила застереження щодо прийому цих двох країн в НАТО.

Більше

XS
SM
MD
LG