Спеціальні потреби

Актуально

В Україну прибуде місія Міжнародного валютного фонду




Експерти Міжнародного валютного фонду готуються до чергової місії в Україну. Цього разу вони будуть робити оцінку виконання програми по другому траншу кредиту та визначатись з наданням третього траншу. Тим часом ділові кола в Україні переконані, що співпраця України з цією міжнародною фінансовою інституцією є важливим фактором довіри до уряду з боку інвесторів та міжнародних політичних кіл.

Президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі каже, що присутність МВФ в Україні є сигналом стабільності для міжнародної бізнес-громади. Він також висловлює сумнів, що Україна може справитись з кризою без МВФ.

«Я не думаю, що Україна змогла б подолати цю кризу без грошей МФВ. Це навіть не настільки гроші, наскільки сам факт їх надання, який служить важливим фактором стабільності для міжнародного бізнесу та дипломатичного корпусу. Це є ознакою довіри до уряду, до банківського сектора. З нашої перспективи найважливіша річ, яку робить МВФ, це допомога з рекапіталізацією та посиленням банківського сектора в Україні. Їхнє повернення до співпраці є важливим сигналом того, що проблеми банківського сектора вирішуються в правильному напрямку».

За словами Зукоскі, існують два головні фактори, які визначатимуть, як довго триватиме економічна криза в Україні. По-перше, це політичний та економічний розвиток у самій Україні, здатність уряду запровадити реформи, які зроблять Україну конкурентоздатнішою та дадуть їй можливість продовжувати співпрацювати з МВФ та іншими донорами. Іншим фактором, звичайно, будуть зовнішні впливи, а саме як з кризою буде справлятись решта світу. І все ж, каже Зукоскі, інвестори, члени його організації, розглядають Україну як державу, в яку вкладаються довготривалі стратегічні інвестиції.

«Вони розглядають цю економічну кризу як тимчасову поміху на радарі. Вони дивляться на ринок у проміжку 50-75 років. Багато мультинаціональних інвесторів розуміють, що після того, як глобальний зріст економіки відновиться, у світі залишиться не так багато країн, інвестиції в які будуть приносити значні прибутки, і Україна буде однією з цих країн».

Щодо перспективності України президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі навів слідуючі аргументи:

«Україна має 46 мільйонів споживачів, кордон з Європою, потенційну платформу для експорту в Європу, особливо з підписанням договору про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Kрім того вона є потужним торгoвельним партнером з Росією. Ці фактори та те, що на цей момент Україна ще має багато простору для інвестицій. Оскільки вона не могла привабити достатньо інвесторів з часу незалежності – сьогодні це дає багато простору для росту та подальшого розвитку».

Але для цього, на думку президента Американської торгової палати, українському уряду ще треба серйозно попрацювати:
«Український уряд мусить зосередити свої зусилля на зміні іміджу України серед ділової громади у світі, щоб привабити ті обмежені інвестиційні ресурси, які існують у світі. І треба зрозуміти, що ті країни, які здатні конкурувати, зможуть привабити капітал. На жаль, на цей момент Україна ще не може ефективно конкурувати на світовому ринку», -- зазначив Зукоскі.

Всі новини дня

Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.

Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.

Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.

Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.
Мевлют Чавушоглу.

Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».

Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».

«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.

Кого Туреччина називає терористами?

Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.

Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.

Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).

Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.

«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.

«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.

Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.

Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.

2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.

Думки коментаторів

Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?

«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.

Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».

Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.

«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.

Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

З початком війни Джамала відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для ЗСУ.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднаймося для України».

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Американська мережа швидкого харчування Макдональдс оголосила про повний вихід з Росії через її війну проти України

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

У листопаді 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію, почавши так звану «зимову війну». Хоча фінська армія була набагато меншою, радянські загарбники зазнали великих втрат.

Більше

XS
SM
MD
LG