Станом на початок червня 2023 року за зведеними даними у війні Росії проти України загинули 63 медійники.

Про це в інтерв'ю Голосу Америки розповів голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Як сказав Томіленко, 14 колег загинули, безпосередньо виконуючи журналістський обов'язок, ще 9 журналістів - цивільні жертви, чиї обставини і причини загибелі з’ясовуються. І ще 40 медійників загинули, перебуваючи у лавах ЗСУ чи правоохоронних підрозділів, захищаючи зі зброєю незалежність України.

За даними Інституту масової інформрації, станом на 31 травня 2023 року, з 24 лютого 2022 року було вбито десятеро журналістів під час виконання професійних обов’язків. З них четверо українських та шестеро іноземних.

Дивіться також:

Французький репортер став 32-ю жертвою російської агресії серед журналсітів – ІМІ

Голова НСЖУ розповів, що чимало українських журналістів, не чекаючи мобілізації, добровільно подалися до війська захищати свою країну.

“Ми у жодному разі не заохочуємо змішувати службу в армії із незалежною журналісткою. Це принципово різні речі. Люди у війську підкоряються військовій дисципліні”, - додав Томіленко в інтерв'ю кореспондентці Голосу Америки Анні Черніковій.

Керівник спілки сказав, що 20% українських редакцій ЗМІ повідомляють, що їхні працівники мобілізовані до служби в армії.

Минулого місяця, як повідомляв Голос Америки, Сергій Томіленко виступав у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, де повідомив, що серед загиблих є "і професійні журналісти, і цивільні жертви, і герої-медійники в лавах ЗСУ".

Дивіться також:

"Свобода слова - те, чим ми відрізняємось від росіян". Українські журналісти про висвітлення війни

Масова евакуація з Бєлгородської області Росії, що межує з Україною, є «непропорційною реакцією» на кілька рейдів на територію Росії, вважають американські військові експерти. На їхню думку, імовірно, російська влада намагається таким чином показати свою впевненість та здатність реагувати на потенційні загрози.

Як повідомив місцевий губернатор, близько 2500 людей були евакуйовані з Бєлгородської області до регіонів далі всередині Росії після кількох днів українських обстрілів і вторгнень. Це, на думку газети New York Times (NYT) підкреслює швидке перетворення частини західного кордону країни в зону бойових дій.

Губернатор В’ячеслав Гладков у своєму каналі в Telegram повідомив, що четверо людей у Бєлгородській області були вбиті артилерійськими снарядами в п’ятницю, у тому числі дві жінки, які загинули після того, як їхній автомобіль був підбитий біля міста Шебекіно, неподалік українського кордону.

Як пише газета, кількість людей, які евакуювалися, не вдалося підтвердити, але жителі Бєлгорода, які їздили в Шебекіно в четвер, описали місто, в якому проживало 40-тисяч людей як місто-привид. Вони сказали, що багато жителів виїхали, не дочекавшись офіційної евакуації після того, як по кілька годин ховалися в підвалах під час бомбардування.

Американська газета зауважує, що занепокоєння в Бєлгородській області зростає після того, як минулого тижня дві воєнізовані групи перетнули кордон і недовго утримували два села в іншій частині області.

Аналітики американського дослідницького центру Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Міністерство оборони Росії продовжує реагувати «непропорційно» на кілька рейдів на територію Росії. На думку експертів, цим російська влада намагається продемонструвати «впевненість і компетентність у здатності реагувати на передбачувані загрози».

Як зазначають аналітики ISW, керівництво Міністерства оборони Росії навіть нагородило командира мотострілецького батальйону підполковника Олександра Нікітіна за керівництво обороною. Як вважають експерти ISW, мабуть, це було зроблено для того, щоб «перемогу» не приписав собі інший командир – генерал-полковник Олександр Лапін, як про це уже повідомлялося в інформаційному просторі.

Американські аналітики звертають увагу на те, що російські військові блогери «продовжують використовувати ситуацію в Бєлгородській області для критики російського керівництва». Коментатор, пов’язаний з «Групою Вагнера», взагалі заявив, що Міністерство оборони Росії «не ставиться до Бєлгородської області як до російської території». Він стверджував, що російські населені пункти заносять в один список з українськими, які постраждали від українських обстрілів.

Деякі військові блогери вважають, що російські сили добре відреагували на рейди, які, як вони стверджують, є просто «терористичними атаками», спрямованими на психологічний вплив, а не на забезпечення контролю над конкретними територіями.

Один російський блогер, як кажуть в ISW, «абсурдно заявив», що реакція Росії змусила українців дійти висновку, «що починати контрнаступ зараз надто ризиковано».

Експерти ISW навпаки вважають, що рейди, чи інші українські розвідувальні акції були «надзвичайно малими» в порівнянні з тими силами, які Україна готує до контрнаступу.

«Гіперфокус Росії на другорядних тактичних боях підкреслює нервозність і невпевненість Росії щодо майбутнього контрнаступу», – вважають експерти ISW.

Дивіться також:

Зеленський: Україна готова до контрнаступу, але він дорого коштуватиме країні – інтерв'ю Wall Street Journal

Командування РФ перекидає до Бахмута сили повітряно-десантних військ («ВДВ») на заміну «вагнерівцям», що зробить російську оборону «в цілому менш гнучкою в реагуванні на оперативні виклики», кажуть у британській розвідці.

«ВДВ сильно деградувала в порівнянні зі своїм «елітним» статусом до вторгнення. Проте, російські командири, ймовірно, намагалися зберегти деякі з цих все ще відносно боєздатних підрозділів як вільний резерв», – йдеться в повідомленні.

За інформацією розвідки Британії, зараз російське командування перекидає на Бахмутський напрямок частини 76-ї і 106-ї дивізій і двох додаткових окремих бригад «ВДВ», які утримувати місто після відходу найманців «Групи Вагнера».

Раніше в коментарі «Українській правді» командувач Сухопутних військ Олександр Сирський назвав ситуацію на Бахмутському напрямку «тимчасовим затишшям». Однак він додав, що було б хибним враження, що російські війська нібито відмовилися від наступу в цьому районі.

Очільник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин 25 травня заявив про початок виведення «вагнерівців» із Бахмута. У Міноборони України підтвердили, що у передмісті ці підрозділи вже заміняють на службовців збройних сил РФ, але у самому місті «вагнерівці» все ще є.

За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, українські військові продовжують контролювати околиці Бахмута на південно-західній частині і «фактично вхід в місто».

Дивіться також:

Розвідка Британії каже про початок виходу «вагнерівців» з Бахмута. ЗСУ підтверджує «певні ротаційні рухи»

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова розпочати довгоочікуваний контрнаступ, але додав, що він може виявитися тривалим і повернення всіх українських територій дорого коштуватиме країні.

В інтерв’ю газеті Wall Street Journal, яке було записано в Одесі, Зеленський сказав: «Ми твердо віримо, що нам це вдасться».

Він додав, що не знає, скільки часу може тривати контрнаступ, і сказав, що не може дати прогноз про те, як він відбуватиметься.

«Якщо чесно, це може піти різними шляхами, абсолютно різними. Але ми збираємося це зробити, і ми готові», – сказав він Wall Street Journal.

У годинній розмові з газетою Зеленський сказав, що має побоювання, що вибори в США наступного року можуть привести до влади менш сприятливу адміністрацію, і закликав НАТО запропонувати Києву чіткий шлях до членства України.

Зеленський визнав перевагу Росії в повітрі на передовій і сказав, що через відсутність захисту від російської авіації, в контрнаступі «загине велика кількість солдатів».

Говорячи про зброю, яку досі потребує його країна, він сказав, що Україні терміново потрібні додаткові системи протиракетної оборони Patriot виробництва США для захисту громадян від повітряних бомбардувань і для захисту військ на передовій.

Wall Street Journal зазначає, що заяви Зеленського відображають його бажання знайти баланс між натиском, щоб отримати те, що йому потрібно, щоб не втратити незалежність України і внутрішню політичну підтримку, і водночас не відштовхуючи союзників і не підривати їхню підтримку, яка обчислюється у десятках мільярдів доларів.

Як повідомляв Голос Америки, координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі заявив у п’ятницю в Білому домі, що Сполучені Штати, союзники і партнери зробили усе можливе, щоб допомогти Україні підготуватися до контрнаступу.

За його словами, йшлося не тільки про системи протиповітряної оборони, бронетехніку та артилерію, але і про боєприпаси і тренування військових.

Кірбі нагадав про нещодавно оголошений новий пакет безпекової допомоги від Міноборони США вартістю до 300 мільйонів доларів.

У 39-й пакет безпекової допомоги, з серпня 2021 року, входять системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем ППО Patriot та HIMARS, а також зенітні системи Stinger, засоби протитанкової боротьби та боєприпаси, включаючи десятки мільйонів боєприпасів до стрілецької зброї.

Минулого тижня Голос Америки повідомив про те, що за словами міністра оборони США Ллойда Остіна, країни групи «Рамштайн» пообіцяли Україні посилити її наземні системи протиповітряної оборони та заповнити інші прогалини у зброї та військових можливостях після запиту українського міністра оборони.

Дивіться також:

Байден про контрнаступ: очікуємо успіху ЗСУ

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецькі заявив про необхідність надати Україні гарантії безпеки НАТО та пришвидшити вступ України до альянсу.

“Польща виступає за відносно швидкий вступ України до НАТО. Але ми розуміємо, що не всі країни-члени НАТО погоджуються з цим. Ось чому ми хотіли б обговорити це, як запропонувати надійний, життєздатний і вартий довіри Шлях України до НАТО. Але перш ніж це станеться, Україні потрібно отримати певні гарантії безпеки, тому що Україна бореться не лише за власний суверенітет і територіальну цілісність, а й за стабільність усієї Європи та мир у всій Європі”, - заявив глава польського уряду під час свого візиту до Канади у п'ятницю, 2 червня.

Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Канади, на пресконференції зі своїм польським колегою, повідомив, що питання допомоги Україні було головним на порядку денному його зустрічі з прем'єр-міністром Польщі.

Трюдо підсумував допомогу канадських та польських сил у навчанні українських військових.

"Канада та Польща працюють разом в навчанні військових ЗСУ. Військові Збройних сил Канади зараз перебувають у Польщі, де навчають українців в рамках програми Operation Unifier, навчальної місії Канади, яка з 2015 року підготувала понад 36 000 українців. Польща є також там, де канадські військові навчали українців керувати танками Leopard 2. На початку цього року ми направили Збройні сили Канади для підтримки Програми підвищення кваліфікації медичних навичок для особового складу українських Збройних сил під керівництвом Польщі. І лише минулого тижня ми розгорнули більше тренерів канадських збройних сил у рамках нового раунду військової підтримки України”, - сказав Джастін Трюдо.

З усіх членів НАТО Польща має найбільший кордон з Україною. За даними опитувань Ipsos, 82% поляків вважають, що країни НАТО та Європейського Союзу повинні підтримувати Україну, допоки вона не переможе.

У квітні Голос Америки повідомляв про новий пакет військової допомоги Україні з боку Канади та канадські санкції щодо Росії та Білорусі.