Спеціальні потреби

Актуально

В час кризи процвітають продавці ‘швидкої їжі’




Лікарі-дієтологи попереджають, що у зв’язку з рецесією у США може побільшати випадків ожиріння, діабету, гіпертонії та хвороб серця. І все через те, що американці починають економити на їжі, все більше надаючи перевагу ресторанам швидкого харчування.

Америку не дарма називають країною швидкого харчування. Згідно з дослідженнями, американці щороку витрачають 110 мільярдів доларів на ресторани швидкого обслуговування.

Рецесія змусила багатьох змінити стиль життя. Сьогодні американці економлять не тільки на розвагах, але й на шлунку. Все частіше люди купують дешеву і зручну їжу у ресторанах Burger King, Popeye’s і
Wendy’s.

У той час, коли більшість ресторанів у США скаржиться на відсутність відвідувачів, харчувальні заклади їжі швидкого приготування повідомляють про збільшення прибутків. У квітні доходи корпорації Макдональдс зросли майже на 7 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Постійні клієнти одного з Макдональдсів у столичному Вашингтоні зауважують, що черги останнім часом побільшали. Дехто визнає, що почав харчуватись тут частіше, ніж пів року тому.

«Я дійшов висновку, що люди приходять у ресторани швидкого харчування не тому, що їм це подобається, а тому, що вони можуть собі це дозволити. Це означає - каже один із відвідувачів, -, що ти або йдеш до Макдональдсу, або голодуєш. Краще їсти щось, ніж нічого».

Але лікарі-дієтологи попереджають, що їжа швидкого приготування є висококалорійною та має високий вміст жирів. У той же час у ній бракує вітамінів та клітковини. Лікарі застерігають, що надмірне споживання бургерів, картоплі фрі та інших продуктів обсмажених у маслі може серйозно пошкодити здоров’ю.

Лікар Лаліта Коул із лікарні Університету Говарда у Вашингтоні каже:

«У довготерміновій перспективі вживання їжі з високим вмістом натрію та жиру може спричинити гіпертонію та артеріальний склероз. Можна їсти і заробити собі таким чином серцевий напад».

Чимало споживачів їжі швидкого приготування намагаються зекономити на їжі зараз, не замислюючись при цьому, у скільки їм може обійтися лікування хвороб, до яких призводить таке харчування, у майбутньому.

«Сандвіч із куркою та картопля фрі коштує лише два долари тридцять центів. Для мене це дуже гарна ціна обіду» - каже одна жінка.

А чоловік, що також стоїть у черзі визнає: «Особисто я продовжуватиму тут їсти, щоби хоч чимось наповнити шлунок».

Аби бути і ситим і здоровим, доктор Лаліта Коул радить шукати знижки на фрукти, овочі та нежирне м'ясо; під час приготування страви пекти, а не смажити; зберігати баланс між різними групами продуктів і взагалі не їсти забагато. Вона визнає, що харчуватися корисно та залишатися в рамках бюджету вимагає чимало часу та винахідливості, але що це варте таких зусиль:

«Три речі важливі у плануванні – смак, ціна та зручність. Все це має враховуватися. Ведіть рахунок і ви побачте, як почнете економити гроші».

Безумовно, що найбільшим та найприємнішим наслідком такого харчування буде відмінне здоров’я.

Всі новини дня

ЗСУ тепер мають свій "фірмовий" почерк – унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Відео

Збройні сили України тепер мають свій "фірмовий" почерк, унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Які українські традиції використали в роботі над шрифтом для ЗСУ, і чому армія Німеччини користується стилем, який розробили росіяни?

Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"

Судно New Victory під прапором Белізу перевозить зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи ООН, протока Босфор у Стамбулі, Туреччина, 12 травня 2023 року. REUTERS/Yoruk Isik

Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.

Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.

Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.

“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.

“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.

Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.

“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.

Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.

Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.

“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.

У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.

За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.

Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео

Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:37 0:00

Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.

Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео

Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?

Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції

Президент України Володимир Зеленський виступає під час саміту Європейського політичного співтовариства в Молдові, у четвер, 1 червня 2023 року. Мета саміту - продемонструвати єдиний фронт проти війни Росії в Україні. (AP Photo/Vadim Ghirda)

Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.

Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.

«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.

Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.

Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.

«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.

Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.

Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.

Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».

«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.

Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.

Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.

Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.

Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.

На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».

Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.

«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.

Більше

XS
SM
MD
LG