Спеціальні потреби

Актуально

Шкідливі звички батьків – загроза для дітей




Батьки завжди відігравали важливу роль в тому, як їхні діти ставитимуться до вживання алкоголю. Принаймні так говорять експерти в галузі охорони здоров'я і попереджають, навіть помірне розпитя алкогольних напоїв в сім’ї у декілька разів підвищує шанси, що ваша дитина також буде випивати.

Кожна країна сама визначає з якого віку людям дозволяється пити алкогольні напої. У деяких найбільш ліберальних європейських країнах обмежень не існує взагалі. В інших ж навпаки – вживання алкоголю забороняють цілком. Незважаючи на те, що у США людям у віці до 21 року алкоголь не можна споживати взагалі, представники охорони здоров’я, однак, занепокоєні вживанням спиртного серед підлітків. Останні дослідження показують, що в середньому діти вперше пробують алкоголь у віці 14 років. Крім того юнаки і дівчата від 12 до 17 років більш схильні до вживання спиртного та наркотиків, якщо їхній батько п’є. Загалом за останні 30 років кількість тих, хто вживає спиртне у неповнолітньому віці у США різко збільшилася.

Працівник Міністерства охорони здоров’я США Пітер Делані дослідив інформацію про дев’ять тисяч батьків та їх неповнолітніх дітей і прийшов до несподіваного висновку – підлітки мали схильність випивати навіть, навіть якщо їхні батьки п’ють небагато і не є залежними від алкоголю.

Підлітки, батьки яких не п’ють взагалі, в більшості випадків теж не пили. А тим батькам, які випивають лише інколи, Пітер Делані радить не відмовлятися від алкоголю, а просто частіше говорити з дітьми щодо вживання спиртного:

«Питання втому, чи збираєтеся ви подавати приклад своїй дитині, особливо коли вона в підлітковому віці. Адже саме в цей період на неї впливає багато зовнішніх чинників. Тож ви повинні говорити зі своєю дитиною. А якщо у вас самих слабкість до алкоголю, то йдіть і лікуйтеся».

Вживання батьками алкоголю також підвищує ймовірність того, що їх діти почнуть вживати наркотики. Тож вихід тут один – з раннього віку пояснювати дитині про шкідливість вживаня алкоголю та наркотиків.

Всі новини дня

Сутички на кордоні Афганістану й Ірану вщухли, ідуть перемовини про мир і доступ до води

Охоронці Талібану у залі готелю Imperial Continental, Кабул, Афганістан, 27 травня 2023 року. AP Photo/Rodrigo Abd

Афганський Талібан і влада Ірану заявили, що збройні сутички між їхніми прикордонними силами безпеки вщухли, і обидві сторони ведуть переговори щодо послаблення напруженості.

У суботу внаслідок зіткнень загинули двоє іранських силовиків та прикордонник Талібану, що посилило напруженість мж країнами на тлі суперечки щодо водних ресурсів.

У неділю іранське державне інформаційне агентство IRNA зацитувало заяву високопосадовця, що "ситуація під контролем".

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану заявив, що його уряд "не хоче воювати зі своїми сусідами", і наполіг на тому, що іранські сили розпочали конфлікт, що змусило афганських прикордонників вжити заходів у відповідь.

Двостороння напруженість нещодавно загострилася через звинувачення Ірану в тому, що Талібан порушує угоду про розподіл води 1973 року між Тегераном і Кабулом, блокуючи потік води з річки Гільменд, яка тече з Афганістану в посушливі східні прикордонні регіони Ірану.

Президент Ірану Ебрагім Раїсі під час візиту до прикордонної провінції закликав талібів поважати договір, який передбачає спільне користування водними ресурсами та окреслює доступ до моніторингу рівня води.

"Виправдання війни та негативних дій не служать інтересам жодної зі сторін", - написав речник Міноборони Афганістану Енаятулла Ховаразмі у Твіттері.

ООН повідомляла, що Афганістан та Іран значно постраждали від тривалої посухи.

Попри нічну атаку РФ "нескорені кияни святкують" день Києва

Наслідки удару РФ по Києву, 28 травня 2023. REUTERS/Valentyn Ogirenko

Під час чергової масованої повітряної атаки Росія випустила по Україні рекордні 54 дрони-камікадзе, Повітряним силам України вдалось знищити 52 з них.

У Києві було знищено понад 40 ворожих безпілотників, загинув один чоловік, ще двоє людей зазнали поранень, повідомляє Національна поліція України.

Президент України Володимир Зеленський у дописі в Telegram подякував силам повітряної оборони та рятувальникам, які допомагають зберегти життя українців.

"Київ стоїть міцно. Київ - вільний. З Днем Києва!" - твітує голова американської дипмісії в Україні Бріджит Брінк.

"Київ. Древній і сучасний. Створений добром. І завжди - під захистом світлих сил, - написав у Facebook мер столиці Віталій Кличко. - Наша єдність і витримка в час випробувань наближають нашу Перемогу! З Днем народження, Києве!"

"Київ, місто вільних і сміливих людей, став символом незламності українського духу та неспроможних імперських амбіцій Кремля.
Минулої ночі Київ пережив одну з найбільших російських авіаційних атак з початку війни. Вони знову зазнали невдачі", - пише міністр оборони України Олексій Резніков.

"З днем народження, Києве! Серце вільного світу, що б'ється", - вітає киян Пол Массаро, старший радник Гельсінської комісії при Конгресі США.

"Нескорені кияни святкують своє місто після чергової ночі російських авіаударів", - йдеться у Twitter-дописі Фредріка Весслау, представника міжнародної команди українських і міжнародних журналістів, юристів та аналітиків проекту The Reckoning Project.

"В Києві можна випити чудової кави та відвідати чудові музеї. Це захоплююче та дуже людське місто, можливо, тому Путін має намір знищити його культуру", - пише шотландський професор Філліпс П. О'Браєн.

Він цитує допис радника Офісу президента Володимира Зеленського й голови Київської школи економіки Тимофія Милованова, який опублікував відео із київського McDonald's, що стало вірусним і набрало мільйони переглядів: "Люди були шоковані, побачивши цивільне життя, гарне обслуговування та позитивний настрій. Вони сказали, що «це не схоже на зону бойових дій». Але це вона".

Фіннська дослідниця Мінна Аландер додає: "Росія може скільки завгодно намагатись, але вона ніколи не зламає Київ. Що більше Росія тероризує Україну, то рішучіше вона змушує українців чинити опір і вистояти".

Атаками на Дніпро і Київ Росія хоче виснажити українську ППО – оглядачі

Пожежники несуть тіло загиблого унаслідок російської атаки по лікарні у Дніпрі, 26 травня 2023 р. Фото від ДСНС України через АР

Руйнування у Дніпрі свідчать, що протиповітряна оборона України не всесильна, а удари безпілотників останніми днями, зокрема на Київ, спрямовані на виснаження української протиповітряної оборони. Такі висновки аналітиків опублікували низка західних видань.

Протиповітряна оборона України краща, ніж будь-коли, але руйнування у Дніпрі демонструють, що вона не ідеальна – пише видання CNN про трагічні події унаслідок ракетного удару по Дніпру. Влада міста підтверджує загибель 4 людей.

Видання Wall Street Journal цитує експертів з питань оборони, які припускають, що удари безпілотників спрямовані саме на виснаження української ППО.

Завдяки західній допомозі Україна зараз багаторівневу мережу протиповітряної оборони. Як нагадує CNN, на озброєнні ЗСУ є франко-італійські SAMP/T, німецькі Iris-T і Gepard, а також американські системи ППО NASAMS і Patriot та інші. Усі ці системи ретельно зберігають у режимі секретності, щоб уникнути атаки РФ.

Тим не менш безпілотники та ракети все ж проривають протиповітряну оборону України. "Іноді їхній вплив мінімальний, але іноді він руйнівний, як, наприклад, смертельний удар у п’ятницю в місті Дніпро", - пишуть оглядачі CNN.

Російська підготовка для майбутніх атак

"Росія намагалася виснажити протиповітряну оборону України, запускаючи хвилі дешевих безпілотних літальних апаратів, поставлених Іраном, які легко придбати, але для України дорого збивати за допомогою передових західних систем протиповітряної оборони, поставлених союзниками в останні місяці”, - пише Wall Street Journal.

Експерти поділилися з виданням припущенням, що виснаження запасів ППО України може бути спрямоване на підвищення ефективності майбутніх атак Росії крилатими ракетами.

Росія має заплатити – так відреагував на смертельну атаку Росії по лікарні у Дніпрі колишній командувач армією США у Європі Бен Годжес. "Їхні [російські - ред.] напади на лікарні та цивільне населення не припиняться, доки вони не зазнають поразки і їхні військові злочинці на всіх рівнях не будуть притягнуті до відповідальності", - написав Годжес у Twitter.

Окрім 4 загиблих ще понад 30 людей у Дніпрі отримали поранення. Президент України Володимир Зеленський назвав атаку черговим злочином Росії проти людяності.

Це російський спосіб ведення війни.
Марк Гертлінг

Генерал США у відставці, колишній командувач Сухопутних сил США у Європі Марк Гертлінг, коментуючи трагедію у Дніпрі, зауважив: "Жодне засудження не зупинить напади. Це російський спосіб ведення війни. Касетні боєприпаси, націлені на цивільну інфраструктуру". Усе це доповнює список воєнних злочинів, які скоїли росіяни – вважає експерт.

Як писав Голос Америки, пацієнтам лікарні, яка постраждала в результаті російської ракетної атаки 26 травня, надають допомогу фахівці організації "Лікарі без кордонів". Вони також закликали вжити всіх заходів, що неприйнятні напади на заклади охорони здоров’я з боку Росії припинилися.

Європа, США і Росія чекають результатів виборів у Туреччині – оглядачі

Турецький історик, професор Ільбер Ортайлі голосує в бібліотеці в Стамбулі, Туреччина, 28 травня 2023 р. AP Photo/Valeria Ferraro

У Туреччині вперше в історії проходить другий тур президентських виборів. Політологи не впевнені в активності виборців під час другого туру, тому очікують сюрпризів. Такі коментарі експертів публікує видання Guardian стосовно виборів у Туреччині 28 травня.

Історичними ці вибори називає і CNN, цитуючи чинного президента Реджепа Таїпа Ердогана під час голосування на дільниці у Стамбулі: "Це вперше в історії демократії Туреччини".

Президент додав, що у голосуванні в першому турі взяли участь у майже 90% участі виборців, назвав це демонстрацією "демократичної боротьби" і висловив сподівання, що показник активності повториться й у другому турі.

Його супротивник, лівоцентристський політик Кемаль Киличдароглу, голосуючи в Анкарі сказав журналістам: "Щоб позбутися гноблення та цього авторитарного керівництва, щоб принести справжню демократію та свободу, - я закликаю всіх громадян піти голосувати".

За словами Киличдароглу, виборча кампанія проходила в складних умовах, використовувалися "всі види чорної пропаганди та наклепу", але висловив віру у "здоровий глузд людей".

Як повідомляв Голос Америки, лише пів відсотка не вистачило нинішньому президенту Туреччини Реджепу Ердогану, щоб перемогти у першому турі виборів.

У аналітичній розвідці журналіст Голосу Америки Андрій Гетьман напередодні в ефірі Час-Тайм констатував: "Ердоган сподівається на наступний президентський термін як мандат для завершення своєї багаторічної політики: перехід Туреччини від демократії західного типу на помірковану ісламську країну з особливими місцем у світовій політиці".

Натомість Киличдароглу обіцяє повернення до демократії, але для перемоги робить ставку на націоналістичні гасла.

"Опозиція бореться за світського націоналістичного виборця", - сказала в ефірі Голосу Америки Євгенія Габер, старша дослідниця Atlantic Council. За її словами, виборці Киличдароглу - найчастіше мешканці великих міст, які дотримуються світських поглядів на життя.

У країні є втома від біженців, складної економічної ситуації, бажання повернутися до турецького націоналізму – саме ці моменти використовує у своїй риториці опозиція.

CNN нагадує, що минулого тижня кандидат, який посів третє місце – Сінан Оган (набрав 5% голосів у першому турі) – публічно підтримав Ердогана, що посилило шанси останнього на перемогу.

Утім за перемогу Киличдароглу борються одразу шість опозиційних груп, які сформували безпрецедентний блок у підтримці спільного кандидата – сподіваючись перемогти Ердогана.

"У Туреччині кожні вибори – про Ердогана. І це референдум щодо того, чи хочемо ми продовжувати цю систему, чи хочемо її змінити", – прокоментувала Голосу Америки Хумейра Памук, старша закордонна кореспондентка Reuters.

Для України ці вибори важливі тим, що Анкара з часу початку російського вторгнення стала важливим партнером для Києва і посередником у спілкуванні з Москвою.

Разом з тим Киличдароглу перед другим туром виборів звинуватив Ердогана у надто тісних відносинах із президентом РФ Путіним, які "можуть спричинити залежність від Росії".

Туреччина відіграла ключову роль у питанні звільнення з полону українських військових та заручників, а також при укладенні угоди про експорт зерна з українських портів. Більше про те, що означатиме для України результат виборів у Туреччині – у матеріалі Голосу Америки.

Видання New York Times нагадує, що за турецькими виборами уважно спостерігатимуть і союзники по НАТО, включно зі Сполученими Штатами, чиї стосунки з Ердоганом були напруженими через перешкоджання зусиллям Альянсу із розширення, зокрема щодо вступу до НАТО Фінляндії та Швеції.

Як пише New York Times, Ердоган під час кампанії характеризував своїх опонентів як слабких і некомпетентних. Та навіть намагався пов’язати їх із тероризмом після того, як опозиція отримала підтримку головної прокурдської партії Туреччини. Цю партію Ердоган звинувачує у співучасті з курдськими бойовиками, які десятиліттями воюють проти турецької держави, вимагаючи автономії. Партія заперечує зв'язки з бойовиками.

Киличдароглу своєю чергою намагався постати протилежністю Ердогана, демонструвати розуміння звичайних людей. Але між двома турами зайняв більш жорстку позицію, пообіцявши депортувати мільйони біженців у наступному році, щоб отримати голоси від ультраправих націоналістів - припускає NYT.

"Офіційно західні уряди не будуть говорити про надання переваги комусь на виборах у Туреччині, щоб уникнути звинувачень у втручання у внутрішню політику іншої країни. Але не секрет, що європейські лідери, не кажучи вже про адміністрацію Байдена, були б раді, якби президент Реджеп Таїп Ердоган програв", - пише оглядач NYT та цитує Карла Більдта, колишнього прем’єр-міністр Швеції, який ще перед першим туром голосування казав: "Ми всі хочемо легшої Туреччини".

Поразка Ердогана в Туреччині викликала б "полегшення на Заході та занепокоєння в Москві", - писали європейські кореспонденти New York Times. "Європейські лідери були б раді мати "простішу Туреччину", тоді як Росія може втратити важливе економічне та дипломатичне партнерство, якщо турецький лідер втратить владу на виборах у неділю", - стверджували оглядачі видання.

Попередні результати очікуються у неділю ввечері за турецьким часом.

Дивіться також:

"Байден правильно сказав, що росіяни мають боятися F-16" - полковник ВПС США у відставці Джеффрі Фішер. Інтерв'ю

Полковник ВПС США у відставці Джеффрі Фішер. Фото: Jeffrey H Fischer, Retired Colonel & Author - Facebook

F-16 можуть надійти до України у жовтні-листопаді, й Україна має дякувати Нідерландам і Великій Британії, тому що вони підштовхнули США до цього рішення.

У цьому переконує американський пілот й полковник ВПС США у відставці Джеффрі Фішер. За свою 30-річну кар’єру він здійснив сім місій до Іраку, Афганістану й на Балкани, оперуючи літаками радіоелектронної боротьби та протидії EC-130H Compass Call та EA-6B Prowler. Також Фішер обіймав високі посади у Пентагоні, в американських дипмісіях у Європі, а також у штаб-квартирі НАТО. Свій бойовий досвід він використав у написанні пригодницької серії книг про "Курт Новер" ('Curt Nover Thriller Series').

В інтерв’ю журналістці Української служби Голосу Америки Марії Прус Фішер розповів, що про універсальність та доцільність F-16 свідчить масовий характер виробництва цих винищувачів, а широкий досвід багатьох країн із використання цих літаків допоможе Україні швидко підготувати для них свої аеродроми та інфраструктуру.

Інтерв'ю відредаговане для ясності й плинності.

Марія Прус, Голос Америки: Cьогодні ми говоримо про F-16 для України. Коли я розмовляла з українським пілотом Джусом, він сказав, що українці в захваті від цієї новини, але також вони розуміють, що попереду – довга дорога, багато чого потрібно зробити, тому це змішане відчуття. Як ви ставитеся до цієї новини і що, на вашу думку, буде далі, у наступні кілька місяців.

Джеффрі Фішер, полковник ВПС США у відставці: Я знаю Джуса, ми з ним листувались, він чудовий хлопець і багато робить для своєї країни, і він повинен пишатися. Він правий. Ви знаєте, це чудове оголошення, що наближається передача F-16. Це справді велике оголошення, але завтра їх ще не буде там, потрібно кілька місяців.

Я писав багато колонок у виданнях Newsweek, The Hill, Kyiv Post, я виступав за F-16 з лютого. Ми нарешті досягли цього, і це гарна новина, але щоб прибули літаки потрібно трохи часу.

М.П.: Який ваш прогноз? Які часові рамки, на вашу думку?

Д.Ф.: Я припускаю жовтень-листопад. Я знаю, що інші можуть припускати, що це станеться раніше. Я думаю, що зараз відставання, швидше за все, буде пов’язане з проблемою навчання, яка, як ви знаєте, була описана у деяких документах, адже схоже, що буде потрібно приблизно чотири місяці, щоб підготувати початкові українські кадри пілотів літати на F-16.

М.П.: Що, на вашу думку, буде найбільшим викликом для українців, які переходитимуть зі старих радянських літаків на F-16?

Д.Ф.: Я вважаю, що багато пов’язане лише з процедурними питаннями, чи не так? У вас різні процедури у випадку надзвичайних ситуацій, різні швидкості посадки, різні швидкості заходу на посадку, відрізняються адміністративні завдання в літаку. Але багато елементів ближнього повітряного бою - запуск бойових ракет, або те, як ви використовуєте зброю - багато з цього буде схожим. Це не дуже зміниться. Це просто знайомство із відмінностями в самих літаках.

М.П.: Тож у чому найбільша перевага F-16? Чому він наскільки універсальний? Наскільки це може бути корисним для України зараз?

Д.Ф.: Так, це чудовий літак. Їх виготовляли з 70-х і 80-х років. Їх виготовили десь 4500. Виробнича лінія все ще відкрита, тож це повинно дати певне уявлення про те, яким цінним і доречним цей літак є.

Я хотів би відзначити, що F-16 – це багатофункціональний літак. Таким чином, він може діяти повітря-земля, повітря-повітря, може придушувати ворожу протиповітряну оборону. Він може робити багато, багато різних речей. Тож коли він надійде до України, українські військові не обмежуватимуться лише однією роллю, яку міг би виконувати цей літак.

Також це дає можливість Україні формувати змішані підрозділи. Вони б мали ще один літак у своєму флоті. Тож коли російські авіатори вирішили б діяти проти українських, вони не були б точно впевнені, проти якого типу літака вони збираються іти. Вони йдуть проти Су-25 чи Су-27, МіГ-29 чи проти F-16? Це лише додає ще один рівень складності для російських пілотів винищувачів.

М.П.: Отже, з точки зору контрнаступу, який або планується зараз, або він вже триває, як припускають деякі експерти. Яким, на вашу думку, буде вплив цих винищувачів у майбутньому і, можливо, у короткостроковій перспективі?

Д.Ф.: Я не думаю, що F-16 прибудуть до початку наступу, але зараз це створює цікаве питання для військових планувальників українських Збройних сил. Тепер, коли вони знають, що F-16 прибудуть, чи вони затримають наступ? Я не знаю, як довго вони хочуть чекати. У них є багато танків, у них є багато техніки Сухопутних військ, яка може принести дуже багато. Я не думаю, що вони чекатимуть.

Думаю, ви побачите, як F-16 повільно надходитимуть у жовтні чи листопаді. Похолоднішає. Я хотів би, щоб ці F-16 були модифіковані або принаймні мали інфрачервоні сенсори, і якщо так, це створить справді чудову можливість для F-16 використовувати це проти російських сил на полі бою, які виділяють тепло, чи це двигун танка або багаття у посеред лісу, або командний намет, який має нагрівальний елемент, і це справді робить бойовий простір легким для розпізнавання, особливо коли ворог ховається в лісі, і це створює чудову можливість для повітряного бою з російськими силами, які думають, що вони ховаються.

М.П.: У питанні військ на полі бою, як це рішення, як ви думаєте, може вплинути на бойовий дух?

Д.Ф.: Я думаю, що кожного разу, коли є оголошення із Заходу, будь-то про танки, ракети "Джавелін" або, в цьому випадку, F-16, я думаю, що це завжди добре, чи не так? Не видно, щоб те саме пропонували Росії. Не видно, знаєте, глобальної підтримки країн (для РФ), я маю на увазі, що Росія врешті-решт зрозуміє, що вона не права, і їй доведеться щось з цим робити.

Найважливіше поле бою - це у вас прямо між вухами, чи не так? Це у вашому мозку. І якщо люди мають надію, вірять, що вони на боці переможців, що вони роблять добро - це величезна сила.

З’являються повідомлення, що у Росії відбуваються повстання, де повстанські сили захоплюють деякі села. І я розумію, що деякі з цих повідомлень не підтверджені. Але Росія стоїть перед великим викликом, чи не так? І кожна маленька частина цієї інформації важлива.

Я зазначу ще одну річ, я чув, як багато людей намагаються сперечатися, яке найважливіше поле бою: чи це земля, чи повітря, чи море. Я хотів би сказати вам, що найважливіше поле бою - це у вас прямо між вухами, чи не так? Це у вашому мозку. І якщо люди мають надію, вірять, що вони на боці переможців, що вони роблять добро - це величезна сила. На противагу цьому я б сказав, що та сторона, яка думає, що програє, в якої немає надії, їй дуже, дуже важко вести таку війну.

М.П.: З точки зору інфраструктури, яка потрібна для F-16, як українці зможуть підготуватись? Адже йдеться про аеродроми, інфраструктуру.

Є певна можливість для приватизованої наземної підтримки та наземного обслуговування, де Україна чи інші організації могли б фінансувати негайне залучення людей, які не обов’язково вестимуть бойові дії, а просто збиратимуться виконувати технічне обслуговування, ремонт, заправку паливом і переозброєння F-16.

Д.Ф.: Ми знаємо, що для ескадрильї F-16 потрібно близько 300 наземних співробітників, щоб підтримувати цей підрозділ. Одна з дійсно цікавих речей про F-16 полягає в тому, що він існує так довго, і оскільки їх було виготовлено 4500, є багато людей, які знають, як проводити технічне обслуговування по всьому світу.

Тож тут є певна можливість для наземної підтримки, для приватизованої наземної підтримки та наземного обслуговування, де Україна чи інші організації могли б фінансувати негайне залучення людей, які не обов’язково вестимуть бойові дії, а просто збиратимуться виконувати технічне обслуговування, ремонт, заправку паливом і переозброєння F-16. Так що я не дуже хвилююся з цього приводу.

Я впевнений, що ми зможемо це зробити. Я, знаєте, я часто я часто трохи жартую що, знаєте, коли президент Байден сказав, що ми не будемо надсилати (Україні) F-16, усе Міністерство оборони відразу підтримало його, і там сказали: "Ні, ви знаєте, ми не збираємося цього робити". А коли президент Сполучених Штатів каже: "Ми будемо відправляти F-16 і ми будемо тренувати хлопців", - ви повинні бути певною мірою впевнені, що люди в Пентагоні знайдуть спосіб це зробити.

М.П.: Отже, якщо говорити про час, то чому, на вашу думку, саме зараз відбулося це оголошення? Чи ви б пов’язали це із успіхами українців, зокрема, із перехопленням "Кинджалів" системою Patriot? Адже президент України Володимир Зеленський казав раніше, що Києву дають певну нову зброю після певних перемог на полі бою?

Усі хочуть бути на боці переможців у кінці гри

Д.Ф.: Я так думаю, що президент Зеленський дещо правий (onto something – ред.). Я б сказав, я думаю, що саме тому Швейцарія змінює позицію, хіба не так? Усі хочуть бути на боці переможців у кінці гри, чи не так? Існують нейтральні країни, які залишалися нейтральними, і вони починають бачити, хто перемагає.

Щодо рішення про F-16, я не переконаний, що погоджуся із президентом Зеленським. І я б також сказав, на жаль, що якби це залежало лише від Сполучених Штатів, я не дуже впевнений, що були б F-16. Я думаю, що були деякі політичні питання, де Сполучені Штати були справді проти F-16.

Я думаю що українцям і президенту Зеленському варто дякувати Нідерландам і Сполученому Королівству, тому що вони були тими, хто підштовхнув це питання. І коли вони підштовхнули це питання, те, що мало статися, якби Сполучені Штати справді не хотіли, щоб Нідерланди й інші передавали свої F-16 Україні, США би сказали, що вони заперечують проти передання F-16 до України. Але якби вони виступили проти, їм би довелось придумати іншу причину, виправдання. А я називаю виправданням те, що вони казали до цього моменту, говорячи про чи-то оперативні (проблеми), чи логістичні, чи навчальні, чи погрози. Я не "ведусь" на жодне з них.

Я писав раніше, що я справді вірю, що це був внутрішній документ, який ще не публікували, незалежно від того, чи це Рада з нацбезпеки США, чи хтось інший – там вагались у тому, щоб відправити F-16, й Нідерланди й Британія запобігла цим (застереженням), тож адміністрації президента довелося зробити цілковитий розворот.

М.П.: То що, на вашу думку, було у тій записці? Чому вони були проти?

Д.Ф.: Ніхто насправді не знає, чи не так? Сподіваюся, колись ми дізнаємося. Тут є кілька потенційних політичних причин. Можливо, були деякі досить потужні країни НАТО, які вагалися. Ми знаємо, що німці на початку вагалися надсилати танки Leopard 2, вважаючи, що це буде ескалацією, і вони не були готові це зробити. І врешті-решт вони сказали: "Добре, ми готові відправити танки".

Можливо, Німеччина не була готова і, можливо, вони відчували, що це ескалація. Я не знаю. Можливо, Німеччина цілком згодна з цим баченням. Це була дискусія між двома столицями і я не був причетний до цієї дискусії.

У Раді з нацбезпеки США також могли бути люди, які дуже вагалися, вважаючи, що якщо Сполучені Штати надішлють F-16, це явно "перетне межу".

Були повідомлення про те, Москва через непублічні канали комунікації відправила до Вашингтона повідомлення, що якби бойові літаки були відправлені, це була б "червона лінія". Я цілком розумію, чому і чому нинішня адміністрація вагалася, якби це було причиною, вони б вагалися розповісти про це американському народу, що вони слухаються і дотримуються російської "червоної лінії" - це б не було добре сприйнято, і я це розумію.

М.П.: А чому ви були переконані, що це не буде "червона лінія"?

Д.Ф.: З кількох причин. Я думаю, ви знаєте, якщо подивитися на Медведєва, який (давно) погрожував ядерними ударами у Twitter та інших соціальних мережах. І також якщо подивитись, що сама Росія зробила щодо ескалації: Росія погрожувала атомній станції у Запоріжжі, використовувала гіперзвукові ракети. Отже, існує триваюча тенденція, коли Росія спричиняє ескалацію без відплати з боку України. Мені це не сподобалося. Я думаю, що це неправильно, і я думаю, що більшість з цього, якщо хочете, просто ревіння російського керівництва.

F-16 не змінять "гру" з точки зору ескалації. Це змінить "гру" на полі бою, і я думаю, що президент Байден мав рацію, коли його запитали на G7, що Росія стурбована, що Сполучені Штати та Захід надсилають F-16, і президент Байден правильно сказав, що вони мають боятися.

Більше

XS
SM
MD
LG