Спеціальні потреби

Актуально

Експерти у США коментують московський саміт




Американські експерти загалом позитивно оцінили візит до Росії президента США Барака Обами. Особливе вдоволення виступами Обами у Москві та його зустрічами з представниками опозиції висловили західні правозахисники. Про це в інтерв`ю Голосу Америки сказав старший програмний менеджер Дому Свободи Деміан Мерфі, який зокрема дав високу оцінку виступу американського президента у Новій економічній школі у Москві.

«Ми вважаємо, що це його найкращий виступ щодо демократії та дотримання прав людини. Його наголоси на важливості свободи слова та зібрання матиме резонанс не лише у країнах на кордонах з Росією, але і серед громадського руху та правозахисників у всьому світі. Ми особливо цим задоволені і ми уважно стежитимемо, як адміністрація буде розвивати ці ініціативи не лише у виступах, що дуже важливо, не лише у фінансовій підтримці, але також у дипломатичних зусиллях, які проводитиме США. Щоб голови дипломатичних місій США зустрічались з дисидентами у різних країнах, і щоб вони докладали усіх можливих зусиль для поширення демократії та захисту прав людини у цих країнах».

Перші оцінки візиту президента Обами до Москви давали у вівторок і колишні посли США в Україні Стівен Пайфер та Вільям Тейлор під час круглого столу з цього приводу, організованому Фундацією Україна-США у Вашингтоні.

Там дискусія зосередилася на оцінці візиту Барака Обами в контексті перспектив для України та регіону. У зв`язку з цим обидва посли закликали звернути увагу не тільки на те, які угоди були підписані, а і на те, чого не відбулося під час візиту. А саме ідея так званої «Великої угоди», популярної серед російських політологів, не тільки не знайшла підтримки, а, як сказав посол Пайфер, навіть не була озвучена на офіційному рівні.

«’Велика угода’» - це співробітництво Росії зі США у питаннях Північної Кореї, Ірану, Афганістану та Іраку в обмін на визнання російської сфери впливу у пострадянському просторі. І це мало б містити зміну позиції США у таких питаннях, як підтримка вступу України до НАТО, розширення ЄС…. Цікаво, що, по-перше, ми не почули цього від російських офіційних осіб, і, виходячи з результатів зустрічей, стає зрозумілим, що так звана ‘Велика угода’, навіть, якщо вона була висунута, не була підтримана президентом Обамою. Вчора під час прес-конференції Обама спеціально підкреслив, що залишаються питання, де США та Росія мають відмінні позиції і одне з них – Грузія».

Отже перезавантаження російсько-американських відносин, на думку обох послів, не відбувається за рахунок третіх сторін, зокрема інтересів України та Грузії. Також колишній посол США до України Вільям Тейлор зазначив, що дотримання цієї позиції він очікує і від віце-президента США Джозефа Байдена під час його візиту до Києва, що має відбутися пізніше цього місяця.

«Він чітко заявив, що жодних зон спеціального впливу бути не може, і суверенні нації мають право вибирати власні союзи».

Також обидва колишні посли закликали керівництво США та України створити постійну структуру для міжурядової взаємодії. На думку посла Пайфера, це могло б бути щось схоже на комісію, яка діяла в часи правління Леоніда Кучми.

Було б доцільно відновити щось на зразок комісії Кучма-Ґор. Звичайно, має бути певна адаптація з боку України, аби закріпити розподіл влади у виконавчій гілці, а саме українська сторона мусить мати двох співголів, аби ця система працювала. Але це ефективний шлях - забезпечити увагу на найвищому рівні до цілого ряду питань та обійти бюрократичну тяганину. І по-друге, це дає можливість підтримки постійного діалогу, коли ми можемо попросити українців зробити деякі складні речі…. Якщо ви подивитеся на порядок денний між Украйною та США, тут немає великих нерозв`язаних питань. Це дасть можливість США підняти інші питання. І одним з цих питань, має бути реформа у сфері енергетики», - підкреслив Стівен Пайфер.

Всі новини дня

Євросоюз планує підписати угоду на закупівлю артилерії для України на €2 млрд

Українські військовослужбовці 80-ї бригади десантників на передовій поблизу Бахмута, 16 березня 2023. REUTERS/Violeta Santos Moura

Євросоюз має домовитись про угоду у 2 мільярди євро щодо спільних закупівель боєприпасів для України на зустрічі міністрів закордонних справ і оборони ЄС в Брюсселі. Таке сподівання висловив Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.

Він попередив, що без угоди Європейському Союзу буде важко продовжувати постачати зброю Києву. При цьому міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна також заявила, що Україні необхідно допомогти "швидко і негайно".

Запланована угода у 2 мільярди євро (2,14 мільярдів доларів) складається із двох частин: половина суми має піти до країн ЄС на використання їхніх наявних запасів боєприпасів, які можна швидко відправити Києву, інша половина - піде на замовлення виготовлення 155-міліметрових снарядів для України в межах масштабних спільних закупівель, спрямованих на те, щоб спонукати оборонні компанії ЄС нарощувати виробництво.

Минулого тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц у виступі перед німецькими законодавцями у Бундестазі пообіцяв говорити про реформи у Євросоюзі на саміті в Брюсселі "для забезпечення ще кращих безперервних постачань" боєприпасів Україні для захисту від повномасштабної російської агресії. Він заявив: "Дуже важливо, щоб ми швидко постачали Україні необхідні боєприпаси".

Загалом ЄС уже надав військової підтримки Україні на суму 12 мільярдів євро.

Раніше Київ повідомив ЄС, що українським силам потрібно 350 тисяч снарядів на місяць, щоб відбити російський напад і розпочати власні контрнаступи. Як зазначає AFP, країни ЄС наразі ведуть суперечки щодо деталей, наприклад, хто відповідатиме за розміщення замовлень на боєприпаси і чи можуть вони купувати лише в європейських виробників.

Минулого тижня під час засідання Міжнародної контактної групи з безпекової допомоги Україні в форматі "Рамштайн" міністр оборони Сполучених Штатів Ллойд Остін повідомив, що міжнародна коаліція допоможе Україні надалі отримувати танки, бойові машини піхоти та іншу бронетехніку, а також "терміново навчати українських військових на нових потужностях".

У статті використано матеріали Reuters, AFP

Шість центробанків світу вживають рішучих дій, щоб стабілізувати ринки

Фото для ілюстрації: Нью-йоркська біржа, 15 березня 2023 року

19 березня шість світових центральних банків, включаючи Федеральний резерв у США, Європейській центробанк, банк Англії, Національний банк Швейцарії, Банк Канади та Банк Японії виступили із новими заходами, щоб забезпечити для банків своїх країн доступ до доларів. Зокрема йдеться про розширення програми обміну доларів Федеральною резервною системою США на валюти країн інших центробанків.

Спільні дії дозволили стабілізувати ціни на нафту в понеділок, після падіння на 12% минулого тижня, коли, через очікування економічного спаду на тлі банківської кризи, ціна на нафту досягнула найнижчої позначки за 15 місяців.

Все ж нестабільність в світовій банківській системі триває.

Акції банків знизились в ціні в Лондоні та в Європі, після того, як швейцарський банк UBS заявив, що придбає Credit Suisse за 3, 25 млрд дол. Акції Credit Suisse впали на 60% в понеділок, а акції UBS - на 6%, індекс акцій банків Європі знизився на 3% в понеділок зранку, пише The Guardian.

Нестабільність в світовій банківській системі розпочалась після падіння 16-го за розмірами банку США SVB, який 10 березня регулятор у США передав під управління Федеральної корпорації зі страхування інвестицій. Через два дні, регулятор перебрав контроль над іншим американським банком Signature.

Сі Цзіньпін обговорює з Путіним війну РФ в Україні

Архівне фото: російський президент Путін та президент Китаю Сі Цзіньпін

Сі Цзіньпін прибув до Москви з триденним державним візитом у понеділок, щоб зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним. На порядку денному - війна Росії в Україні та мирна пропозиція Китаю.

Сі стане першим лідером іноземної держави, який зустрінеться з Путіним після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського президента.

Минулого місяця Китай оприлюднив план з 12 пунктів, створений для припинення війни Росії в Україні.

У понеділок Сі написав у “Російській газеті”, що видається російським урядом, що китайська пропозиція представляє «наскільки це можливо єдність поглядів світової спільноти», згідно з англійським перекладом статті, опублікованим місією Китаю при ООН.

Прибуття китайської делегації до Москви, 20 березня 2023 року
Прибуття китайської делегації до Москви, 20 березня 2023 року

"Документ є конструктивним чинником нейтралізації наслідків кризи та сприяння політичному врегулюванню. Складні проблеми не мають простих рішень", - сказав Сі.

У People's Daily, газеті ЦК Комуністичної партії Китаю, Путін заявив у понеділок: «Ми вдячні за виважену позицію (Китаю) у зв’язку з подіями, що відбуваються в Україні, за розуміння їх передумов і справжніх причин», повідомляє The Associated Press.

«Ми вітаємо готовність Китаю відігравати конструктивну роль у врегулюванні кризи», — сказав Путін у неділю.

Представник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі сказав Голосу Америки в п’ятницю: "Ми знаємо, що Китай і Росія покращують і зміцнюють відносини різними способами, з обох сторін. Я не можу говорити про вплив, який пан Сі може мати на пана Путіна. Просто варто поглянути про що вони говоритимуть. Нас непокоїть те, що президент Сі не спілкувався з президентом Зеленським, і ми вважаємо, що важливо, щоб він також зробив це – щоб він не просто знав російську точку зору на цю війну, але щоб він знав точку зору президента Зеленського".

Кірбі також сказав про мирний план, запропонований Пекіном: "Нас би турбувало, якби після зустрічі пролунав заклик до припинення вогню, тому що зараз, хоча припинення вогню звучить добре, воно фактично закріплює здобутки Росії. Це фактично служить меті Росії призупинити вогонь прямо зараз без жодного визнання того, що Росія незаконно перебуває в Україні".

Прес-секретар Кремля Дмитро Песков заявив, що два лідери проведуть неформальні переговори сам-на-сам у понеділок, а у вівторок – більш широкі зустрічі.

Візит Сі до Москви є ще однією ознакою росту дипломатичних амбіцій китайського лідера після оголошення минулого тижня про укладену за посередництва Пекіна угоду, яка дозволила Ірану та Саудівській Аравії відновити дипломатичні відносини після семи років ворожнечі.

Китай сигналізує, що хоче долучитись до майбутнього мирного процесу, сказав Моріц Рудольф, співробітник Китайського центру Пола Цая Єльської школи права.

"Частково це прагнення, щоб її сприймали як "міжнародну відповідальну велику державу", - сказав він Голосу Америки.

Пропонуючи припинити вогонь, китайці, схоже, намагаються "врятувати щось для Путіна", сказав Девід Крамер, виконавчий директор Інституту Джорджа Буша.

"Російські війська почуваються погано, - сказав він Голосу Америки. - На даний момент нам не потрібне втручання Китаю».

Не всі спостерігачі поспішають відкинути дипломатичні спроби Пекіна.

Враховуючи те, що Путін спалив свої мости із Заходом і став більш залежним від Китаю, Сі може мати гідні шанси досягти миру, сказав Джордж Бібі, директор із стратегії Інституту відповідального державного управління Квінсі, мозкового центру, який виступає за стриманість зовнішньої політики США.

«Він має обмежений простір для маневру, щоб повністю відмовитися від участі Китаю», — сказав Бібі «Голосу Америки».

Сі і Путін востаннє зустрічалися в Китаї минулого року, коли Путін був присутній на церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор, і знову у вересні на регіональній конференції в Узбекистані.

Речник МЗС Китаю Ван Веньбінь заявив у п'ятницю, що візит Сі Цзіньпіна в Росію сприятиме стратегічній координації та практичній співпраці між двома країнами та дасть новий імпульс розвитку двосторонніх відносин.

Президент України Зеленський має поговорити з Сі Цзіньпінем телефоном після зустрічі президента Китаю з Путіним у Москві.

Візит Сі до Москви стане його першим після того, як Росія вторглася в Україну майже рік тому. Китай публічно дотримується нейтралітету в українському конфлікті, критикуючи західні санкції проти Росії, повідомляє Reuters.

Українських солдатів у Британії вчать виживанню й ефективності на полі бою, каже посол Вадим Пристайко

Український посол у Лондоні Вадим Пристайко з дружиною і британський прем’єр-міністр Ріші Сунак з дружиною та українські й британські військові біля резиденції прем’єра на Давнінґ стріт 10. 24 лютого 2023 р.

Очолювана Великою Британією міжнародна програма навчання українських військових передбачає, що на додаток до майже 10 тисяч солдатів підготованих 2022 року, цього року курси пройдуть ще принаймні 20 тисяч.

Посол України у Лондоні Вадим Пристайко розповів в інтерв’ю Голосу Америки, що українська й британська сторона з’ясовують можливості подальшого розширення, а також визначення спеціальних програм відповідно до потреб, а також типів зброї, якою допомагають західні країни.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Вадим Пристайко наголосив, що британські, а також американські й канадські інструктори ще до повномасштабного російського вторгнення підготували в українських центрах 25 тисяч українських військових, які склали основу тих сил, «що дозволи Україні вистояти».

Українські солдати на полігоні в північній Англії.16 лютого 2023 р.
Українські солдати на полігоні в північній Англії.16 лютого 2023 р.

Після російського вторгнення 2022 року навчання перенесли на територію Великої Британії, де український посол мав нагоду не раз відвідувати співвітчизників.

Голос Америки: Яке враження від того, що ви бачили?

Вадим Пристайко: Якщо казати, що я бачив, то я спочатку я бачив просто цивільних людей таких як ми з вами, які приїжджали в светрах і джинсах, а через п'ять тижнів, коли від'їздили, то це були вмотивовані військові. Вони знають як діяти. Все спорядження, яке їм надали британці, вони брали з собою.

Перше чому навчають британські інструктори, а тепер вже з ними і представники десятьох інших країн, вони вчать солдата вижити на полі бою. Я сам служив в армії ще в радянські часи. Я розумію наскільки це відрізняється від тої військової доктрини, якою послуговувався Радянський Союз, а тепер і Росія.

Для британців, а тепер і для наших військових - молодих офіцерів, які пройшли навчання, це виживання, а друге - ефективність на полі бою. І, повірте, я бачив по них наскільки вони ефективні.

Я часто дивлюся відео в Youtube, наприклад, як наші солдати беруть участь у визволені міст і містечок в Україні, і я впізнаю те навчання, яке бачив тут, як їх цьому навчали. Як вони діють обережно, підтримуючи один одного, скоординовано. Саме тому є висока ефективність і виживання наших солдатів.

Голос Америки: Чи є зараз потреба у розширенні навчання українських військових, збільшенні кількості?

Вадим Пристайко: Минулого року зусиллями британської сторони ми підготували 9 200 солдатів. Це мотострілки, піхота. Але разом з тим не забудьте, що також були підготовані екіпажі військово-морських кораблів, які ми придбали у Великій Британії. Були підготовані вертолітні екіпажі. Зараз - танкові екіпажі, а також екіпажі для самохідних артилерійських установок AS-90. Тобто це трохи ширше, ніж ми бачимо по телевізору.

Цього року Британія запланувала підготувати мінімум 20 000 солдатів. Знову ж таки, це до тих планів, які у нас є і щодо пілотів, танкістів та інших, які готуються поза межами тієї масової програми.

Я знаю, що є потреба і готовність з британської сторони збільшити ту кількість настільки, наскільки потрібно Україні для вчасної підготовки цих збройних формувань, які братимуть участь у визволенні нашої землі.

Безпосередня розмова між британськими та українськими військовими про те, де брати людей, і коли вони мають бути відірвані від тієї війни, щоб покращити навчання, це серйозна робота. Коли ми говоримо про десятки тисяч людей, то можете собі уявити як навіть лише логістично робити.

Упродовж кожного окремого періоду тут перебуває від тисячі до двох з половиною тисяч наших військовослужбовців на чотирьох військових базах. Відбувається постійна ротація.

Король Чарльз Третій з українськими солдатами на полігоні в Англії 20 лютого 2023 р.
Король Чарльз Третій з українськими солдатами на полігоні в Англії 20 лютого 2023 р.

І вони не лише навчаються. Вони до певної міри також працюють послами як і я, бо мають справу з британськими військовими, з військовими інших держав.

Нещодавно їх відвідував міністр оборони, їх відвідував король, їздили моя дружина і дружина прем’єр-міністра й частували наших солдатів українськими стравами й індійськими, бо ви знаєте, що дружина прем'єр-міністра - індійського походження.

Є дуже цікаві речі, які відбуваються поза межами звичайної підготовки.

Я вірю, що вони отримують не лише озброєння і спорядження. Вони також розуміють ті настрої ту моральну підтримку, яка є тут у Великій Британії. І це надихатиме їх, коли вони повернуться додому на поле бою.

Голос Америки: Що ви можете сказати про оголошену Британією програму навчання українських бойових пілотів?

Вадим Пристайко: З приводу того, що є і що можу сказати - це дві великі різниці. Ми хочемо зберегти певний сюрприз нашому ворогу, щоб вони не усвідомлювали всі плани, над якими ми зараз працюємо, і що насправді відбувається просто зараз.

А що стосується підготовки Британією українських пілотів, то досвід вже був. Ми знаємо про ті вертольоти, які були передані Україні, і екіпажі тих вертольотів готували тут, в Британії. Також плануємо готувати пілотів для базового курсу, яких в будь-який потрібний нам момент можна було б перекваліфікувати на певні платформи, які ми отримаємо.

В цьому і полягають розмови, які ми зараз ведемо з Великою Британію, щоб до моменту отримання політичного рішення про передачу нам літаків західного зразка, які незнайомі нашим пілотам.

Нумо не витрачати час і отримаємо підготовлених пілотів, а пізніше, коли точно будемо знати платформу, тоді залишиться небагато, щоб їх навчити.

От в цьому є підхід Британії - не обмінюватися лише статтями в газетах, а працювати. А далі подивимось. Коли буде політичне рішення, то довчимо наших пілотів і будемо рухатися вперед.

Дивіться також:

«Фізрук»: історія шахтаря з Донбасу, який захищає Україну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:20 0:00

Дострокові парламентські вибори в Казахстані: є повідомлення про затримання

В Астані затримують активістів у день позачергових парламентських виборів – про це повідомляє казахська служба Радіо Свобода «Радіо Азаттик» із посиланням на місцеві телеграм-канали 19 березня.

Зокрема, місцева служба повідомляє про затримання активістки Галії Тамабаєвої. Крім того, відомо про блокування людей біля їхніх будинків у різних містах Казасхтану на тлі анонсованих акцій протесту проти дострокових виборів до мажилісу (парламенту) й місцевих масліхатів.

Цивільного активіста Амангельди Джахіна, якого влада зняла з виборів до мажилісу, затримали невідомі в масках і цивільному одязі без пояснень причин, пише telegram-канал NotExtremists.

За повідомленнями, затримано й столичного активіста Марата Мусабаєва. На опублікованому в мережі відео група поліцейських біжить у напрямку Мусабаєва. Це відео переривається словами активіста про те, що його «звичайно, затримають». Раніше у неділю він повідомив, що перебуває на набережній в Астані. За його словами, зранку ймовірні працівники сил безпеки стежили за ним від самого дому.

Раніше сьогодні про зовнішнє спостереження біля його будинку повідомив і громадянський активіст Марат Жиланбаєв, член групи зі створення опозиційної партії «Алга, Казахстан!».

Телеграм-канал Masa.media пише, що юрист Казахстанського бюро з прав людини Артур Алхастов зафіксував на відео у прямому ефірі затримання людей біля пам’ятника Кенесари-хану. За його інформацією, серед затриманих можуть бути як прихильники опозиції, так і випадкові перехожі.

Азаттик запросив інформацію у представника МВС. На момент публікації відповіді не надійшло.

Акімати відмовили активістам в Астані, Алмати, Аксаї та Костанаї у проведенні мирних акцій протесту 19 березня з вимогою визнати нелегітимними та скасувати дострокові вибори до мажилісу та масліхати.

У неділю в Казахстані відбуваються позачергові парламентські вибори, які, як очікується, зміцнять владу президента країни Касим-Жомарта Токаєва та завершать перестановки у правлячій еліті, повідомляє агенство Reuters. Вибори до нижньої палати парламенту, обраної ще за Назарбаєва, який очолював правлячу партію «Нур Отан», мали відбутися 2026 року, але Токаєв оголосив позачергове голосування.

Токаєв перейменував правлячу партію на «Аманат», втім, вирішив її не очолювати. Опитування показують, що вона, швидше за все, і збереже більшість у парламенті та становитиме ядро парламентської підтримки Токаєва. Уперше майже за два десятиліття кілька опозиційних діячів балотуються як незалежні кандидати.

Як повідомляє агенство Reuters, за даними ЦВК, до моменту закриття виборчих дільниць по країні проголосувало 54,2% виборців. Результати екзит-полу мають бути оголошені після півночі за місцевим часом, а офіційні дані будуть опубліковані в понеділок.

В матеріалі використані джерела Reuters.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG