Спеціальні потреби

Актуально

Частішають викрадення дітей власними батьками




Щороку понад двісті тисяч американських дітей стають жертвами викрадення членами їхніх родин. Найчастіше дітей викрадають батьки-іммігранти, які забирають їх на батьківщину. Викрадення дитини є злочином у США і карається законом. Однак досить часто постраждала сторона прагне не стільки правосуддя, як повернення назад дитини.

Втім повернути дитину досить складно, адже багато країн не входять до Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей і перевезення їх в іншу країну, або не мають зі США двосторонньої угоди в питанні батьківських прав.

Скот Карлсон, для прикладу, не мав на що нарікати. Все в житті склалося якнайкраще: цікава робота, добра дружина, здоровий син. Він проводив багато часу з Седриком і між ними встановився тісний зв’язок.

Однак 28 вересня 2005 року його щасливе буття закінчилося. Родина була в аеропорту у Швейцарії, коли раптом дружина відмовилася пустити сина до США.

Скот Карлсон каже, що він був змушений піти з нею до поліцейського відділення, бо вона тримала сина і не хотіла його відпустити.

У поліції йому пояснили, що він може забрати Седрика до США лише з дозволу його матері або судового рішення. Тож, прибувши до Вашингтону, він негайно пішов до суду.

«Американський суд, розглядаючи нашу справу, - каже Скот Карлсон,- визнав за мною повне право опікуватись сином, з огляду на поведінку дружини», - каже він.

Втім, незважаючи на те, що американські і міжнародні закони є по його боці, Скот не зміг забрати сина до Америки.

І таких випадків – тисячі.

Саме так сталося з американкою Дженет Ґрір, чию трилітню доньку дванадцять років тому викрав її батько і забрав зі собою до Єгипту.

Дженет каже, що вона «не бачила, коли випадали у доні молочні зуби, коли вона вперше пішла до школи, у мене не було Дня матері. Нічого не було», - додає вона з гіркотою.

Нещодавно державний секретар США Гілларі Клінтон порушила справу Ґрір на зустрічі з міністром закордонних справ Єгипту і зазначила:

«Мені, як матері, надзвичайно болісно навіть подумати, що я не могла б бачити свою доньку дванадцять років».

У результаті Дженет Ґрір одержала право на двогодинне побачення з дочкою у Каїрі.

«Посміхаючись, - каже матір викраденої дівчинки, - вона виглядає точно як я. Я не можу цього пережити».

Однак закон Єгипту вимагає, щоб дитина залишалася в країні. Подібні закони мають багато інших країн. Крім того, Єгипет не підписав Гаазьку конвенцію про захист прав дитини і не уклав із США угоду в питанні батьківських прав.

Американець Дейвид Ґолдман домагається повернення йому сина Шона, відколи мати викрала дитину п’ять років тому і забрала до Бразилії. Хоч бразильський суд визнав батьківські права Ґолдмана, справа остаточно нерозв’язана і Шон все ще живе в Бразилії.

Між тим Скот Карлсон звернувся за допомогою до Федерального бюро розслідувань і до Національного центру в справі зниклих і експлуатованих дітей - громадської організації, що тісно співпрацює з урядовими і правоохоронними органами. Працівниця цієї організації Морін Гедз каже:

«Є закон про зниклих дітей і про допомогу в їх розшукуванні. Це законодавство вимагає від правоохоронних органів, щоби вони розслідували випадки зникнення дітей і вводили інформації про це в національну базу даних».

Скот Карлсон каже, що його непокоїть те, як викрадення впливає на психіку його сина:

«Він тепер у тому віці, коли знайомиться з іншими дітьми, а вони розповідають про своїх татів. Я думаю, що він почувається дещо одиноким. І на мій погляд - це почуття посилиться мабуть у майбутньому», - додає Скот.

Втім він не покидає надії, що одного дня син все таки повернеться до нього:

«Я завжди був оптимістом і якщо я дозволю, щоб і це від мене забрали, - каже Скот Карлсон, - то я відберу в Седрика один із дарів, які я можу йому дати: віру в те, що в житті є багато любові; багато такого, на що варто з нетерпінням чекати; і що навіть у кепській ситуації, можна щось змінити на краще».

За чотири роки - відколи Седрика було викрадено - Скот бачився зі сином всього п’ять годин. З-го липня його син відзначав свій п’ятий день народження.

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG