Спеціальні потреби

Актуально

У США беруться за реформу фінансової системи




Днями, вперше з початку фінансової кризи минулого року, індекс Доу Джонса перетнув позначку у 9 тисяч, а ринок цінних паперів та нерухомості почав поступово оживати. Однак говорити про оздоровлення американської економіки ще зарано і тому президент Обама закликає реформувати фінансову систему країни.

Вину за фінансову кризу чимало експертів складають на жадобу та безвідповідальність великих корпорацій. Президент Обама вважає, що саме відсутність ефективної системи урядового контролю над фінансовим сектором спричинила таку ситуацію:

«Це була не просто помилка окремих людей чи компаній - провалилась вся система загалом. Діяльність багатьох фірм роками залишалась безконтрольною. У деяких випадках оборудки деяких з них були настільки комплексними, а іноді і темними, що небагато людей навіть всередині компаній розуміли, що насправді відбувається.

Економічний радник Білого дому Кристін Ромер каже, що існуюче законодавство, написане у 30-их роках, вже просто не здатне зарадити складним проблемам 21-го століття:

«Що стало очевидним, коли ми переживали кризу, так це наявність прогалин у нашій системі урядового контролю, і ми просто мусимо її покращити», - каже Ромер.

Відтак президент виніс чи не найсміливішу з часів Великої депресії пропозицію щодо реформування фінансової системи.

Міністр фінансів США Тимоті Ґайтнер говорить:

«Реформи, запропоновані нинішньою адміністрацією, покликані зміцнити наші ринки, відновивши довіру споживачів та відповідальність корпорацій, але водночас зберегти традиції вільної ринкової економіки».

Перший крок реформи, як пояснює президент Обама, - надання Міністерству фінансів ширших повноважень у регулюванні діяльності великих банків та провідних фінансових установ.

«Ми прагнемо створити таку систему, за якої ринки продовжуватимуть працювати вільно та на умовах справедливої конкуренції. Створити систему, захищену - коли звичне для сфери бізнесу коливання не призведе до повного розвалу механізму - систему адекватну, як для фірм так і для споживачів».

Крім того, президент пропонує створити нове агентство, яке б регулювало діяльність компаній, що надають позики на житло та загальні кредити.

Міністр фінансів Тимоті Ґайтнер підтримує цю пропозицію:

«Ми вважаємо, що єдиний шлях – це створити урядовий орган, який би мав повний та чітко визначений обсяг повноважень для захисту прав споживачів, фінансових послуг, опрацювання правил та у разі необхідності - накладання санкцій».

Нове агентство, за планом адміністрації, має опрацювати правила для регулювання діяльності кредитних банків. Втім, як каже Ґайтнер, таке агентство забирає ряд повноважень, які наразі має Федеральна резервна система – тобто Центральний банк країни.

«Ми пропонуємо забрати у Центрального банку обов’язок створення системи захисту споживача фінансових послуг. Крім того, ми вимагатимемо, щоб Центральний банк виділяв термінові кредити лише з письмового дозволу міністра фінансів».

Голова Федеральної резервної системи Бен Бернанкі визнає, що його установа не змогла належним чином захистити позичальників від поточної кризи. Втім він є проти створення єдиного урядового органу та наполягає, що саме Центробанк має контролювати діяльність наглядового агентства:

«Досвід минулого лише доводить, що США потребують зрозумілої та багатовекторної стратегії, щоб попередити чи звести нанівець наслідки можливих нових проблем. І це реально лише за участю кількох установ з їх великим досвідом», - твердить Бернанкі.

Втім багато законодавців занепокоєні тим, що уряд витрачає забагато часу на сперечання тоді як президентський план дій не відвертає загрози того, що наступна криза може знову опорожнити кишені пересічних американців.

Конгресмен Джеб Генсарлінґ зазначає, що, згідно з цим планом, країна - у разі необхідності - буде знову вимушена викупляти великі корпорації.

Скоріш за все, подальший перебіг подій залежатиме від того, чи президент Обама залишить Бернанкі на ще один термін урядування після закінчення його повноважень наступного року.

Всі новини дня

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:17 0:00

Екс-посолка США в Києві назвала російські обстріли цивільної інфраструктури України «ганебними» і заявила про невідворотність покарання Росії за військові злочини.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Британський уряд став першим на Заході, хто ввів нові санкції проти Росії через незаконні так звані «референдуми» на окупованих територіях України. Міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі заявив, що «уявні референдуми під дулом пістолета не можуть бути вільними чи справедливими».

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:11 0:00

Росія зіткнеться з «катастрофічними наслідками», якщо застосує ядерну зброю проти України. Про це заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван.

Додаткові 12 мільярдів доларів Україні може виділити Конгрес США - Reuters

Жителі Ізюма у черзі на отримання гуманітарної допомоги, Харківщина, 25 вересня 2022. REUTERS/Gleb Garanich

Конгрес США може виділити Україні додаткових 12 мільярдів доларів у відповідь на запит адміністрації президента США Джо Байдена. Зараз американські законодавці ведуть обговорення щодо нового федерального бюджету, а голосування може відбутись у вівторок або середу.

Допомога Україні закладена в цей законопроект, повідомляє агенція Reuters із посиланням на власні джерела. У проекті бюджету також закладено допомогу для афганських біженців.

Фіскальний рік у США триває з 1 жовтня по 30 вересня, тож, аби уникнути часткової зупинки роботи урядових установ, коли відсутнє фінансування для федеральних програм, представникам Конгресу необхідно домовитись про новий бюджет до п'ятниці опівночі.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що попри наявну двопартійну підтримку України у Конгресі, все більше республіканців можуть почати виступати проти додаткового виділення грошей для України, зокрема, це критикує екс-президент Дональд Трамп.

Нагадаємо, з початку року на боротьбу з Росією Конгрес США схвалив понад 53 мільярди доларів на безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку через війну Росії проти України світ втратить 2,8 трильйона доларів. Дослідники вважають: криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі, тоді Європі загрожує рецесія.

У статті використано матеріали Reuters

Усі митні пункти Грузії переведені на особливий режим роботи через масовий приїзд росіян

Кордон Грузії з Росією - пункт пропуску Земо Ларсі/Верхній Ларс

Росіяни призовного віку масово їдуть до Грузії

Служба доходів Міністерства фінансів Грузії повідомляє, що за умов підвищеного транспортного потоку в регіоні всі митні пункти переведені на особливий режим роботи. Відомство заявляє, що з метою забезпечення безперешкодного проведення процедур митного контролю на місцях збільшено кількість працівників.

З 21 вересня, після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої "часткової мобілізації", на КПП "Верхній Ларс" на кордоні Росії з Грузією утворилася величезна черга із машин.

За різними джерелами, станом на 26 вересня черга розтягнулася на 20 кілометрів. Чимало громадян переходять кордон на скутерах і велосипедах, щоб скоротити час очікування. Причому, як заявляють місцеві ЗМІ, грузинські митники нібито не впускають до країни жителів Північного Кавказу, при цьому не відмовляючи у в'їзді росіянам, які мешкають в інших регіонах РФ.

«На непередбачений випадок»

Згідно з фотографіями, поширеними через соцмережі, опівдні з російського боку кордону з'явився БТР з російськими військовими, що викликало паніку в лавах громадян, які виїжджають з РФ. Проте, поки що офіційних обмежень щодо виїзду чоловіків призовного віку з Росії не оголошено. Як пишуть у російських ЗМІ, посилаючись на Прикордонне управління ФСБ по Північній Осетії, російських військових розмістили на місці як «резерв на непередбачений випадок, якщо резервісти захочуть прорвати пункт пропуску і без будь-яких прикордонних оформлень покинути країну».

За даними Північної Осетії, за останній тиждень через митний пункт пропуску «Верхній Ларс» грузино-російський кордон в обох напрямках перетнули 37 тисяч автомобілів та понад 115 тисяч осіб. Як заявив 26 вересня віце-прем'єр Північної Осетії Ірбек Томаєв, це на 23,3% перевищує дані щодо перетину держкордону за аналогічний період минулого року.

"У чому логіка?"

Грузинська опозиція вкотре розкритикувала владу за відсутність продуманої політики щодо хвилі мігрантів із країни, що окупує двадцять відсотків території Грузії. Опозиційні політики марно вимагають запровадження віз для російських громадян, тоді як представники правлячої партії «Грузинська мрія» не бачать у цьому необхідності, стверджуючи, що відповідні структури успішно контролюють ситуацію.

Більше того, як заявив ЗМІ депутат від правлячої партії Бека Давітуліані, «влада Росії, яка має проблеми з мобілізацією, і так закриє кордон з 28 числа».

«У чому логіка, аби не пускати людей із Росії, які не хочуть йти на передову фронту? Тобто дати режиму в Росії можливість пустити їх на поле бою та нашкодити Україні? Адже ми маємо допомогти Україні виграти війну, відповідно… якщо це не зашкодить нашим інтересам, то ми приймемо тих, хто не хоче туди їхати», – сказав у коментарі для ЗМІ Давітуліані.

Міграція та інтереси країни

Аналітик Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень Шота Утіашвілі вважає, що запроваджувати візи на даному етапі немає сенсу, оскільки Росія, намагаючись утримати військовозобов'язаних у країні, сама незабаром «закриє кордони». Хоча, експерт вважає, що в цій ситуації влада Грузії не робить необхідних кроків. Насамперед політолог вважає невиправданим те, що влада не розробила відповідну міграційну політику. За його словами, необхідно мати певний план на той випадок, якщо в країні залишиться «надто велика» кількість росіян, необхідно врахувати і те, що росіяни, які ухиляються від заклику, не зможуть повернутися до Росії як мінімум, протягом кількох років, протягом яких їм будуть потрібні кошти для існування.

«Коли в'їжджаєш у західні держави, необхідно документовано підтвердити, що в тебе є кошти для фінансування свого перебування в тій чи іншій країні, наша влада могла хоча б тимчасово ввести цей захід, щоб уникнути в майбутньому проблем, пов'язаних з мігрантами, що залишилися без даху над головою і грошей», - вважає Утіашвілі.

Також експерт наголошує на пасивності влади Грузії щодо співгромадян в Абхазії та Цхінвальському регіоні, де, згідно з незалежними джерелами, активно уникають мобілізації. Утіашвілі вважає, що на даному етапі у Тбілісі з'явився шанс зближення з громадянами, які проживають у тих регіонах. Аналітик каже, що грузинська сторона має створити їм усі необхідні умови, щоб уникнути мобілізації. При цьому політика партії «Грузинська мрія», яка полягає «в діях, спрямованих на те, щоб не розгнівати Росію», на думку Утіашвілі, не виправдана, оскільки суперечить інтересам Грузії.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG