Спеціальні потреби

Актуально

У США беруться за реформу фінансової системи




Днями, вперше з початку фінансової кризи минулого року, індекс Доу Джонса перетнув позначку у 9 тисяч, а ринок цінних паперів та нерухомості почав поступово оживати. Однак говорити про оздоровлення американської економіки ще зарано і тому президент Обама закликає реформувати фінансову систему країни.

Вину за фінансову кризу чимало експертів складають на жадобу та безвідповідальність великих корпорацій. Президент Обама вважає, що саме відсутність ефективної системи урядового контролю над фінансовим сектором спричинила таку ситуацію:

«Це була не просто помилка окремих людей чи компаній - провалилась вся система загалом. Діяльність багатьох фірм роками залишалась безконтрольною. У деяких випадках оборудки деяких з них були настільки комплексними, а іноді і темними, що небагато людей навіть всередині компаній розуміли, що насправді відбувається.

Економічний радник Білого дому Кристін Ромер каже, що існуюче законодавство, написане у 30-их роках, вже просто не здатне зарадити складним проблемам 21-го століття:

«Що стало очевидним, коли ми переживали кризу, так це наявність прогалин у нашій системі урядового контролю, і ми просто мусимо її покращити», - каже Ромер.

Відтак президент виніс чи не найсміливішу з часів Великої депресії пропозицію щодо реформування фінансової системи.

Міністр фінансів США Тимоті Ґайтнер говорить:

«Реформи, запропоновані нинішньою адміністрацією, покликані зміцнити наші ринки, відновивши довіру споживачів та відповідальність корпорацій, але водночас зберегти традиції вільної ринкової економіки».

Перший крок реформи, як пояснює президент Обама, - надання Міністерству фінансів ширших повноважень у регулюванні діяльності великих банків та провідних фінансових установ.

«Ми прагнемо створити таку систему, за якої ринки продовжуватимуть працювати вільно та на умовах справедливої конкуренції. Створити систему, захищену - коли звичне для сфери бізнесу коливання не призведе до повного розвалу механізму - систему адекватну, як для фірм так і для споживачів».

Крім того, президент пропонує створити нове агентство, яке б регулювало діяльність компаній, що надають позики на житло та загальні кредити.

Міністр фінансів Тимоті Ґайтнер підтримує цю пропозицію:

«Ми вважаємо, що єдиний шлях – це створити урядовий орган, який би мав повний та чітко визначений обсяг повноважень для захисту прав споживачів, фінансових послуг, опрацювання правил та у разі необхідності - накладання санкцій».

Нове агентство, за планом адміністрації, має опрацювати правила для регулювання діяльності кредитних банків. Втім, як каже Ґайтнер, таке агентство забирає ряд повноважень, які наразі має Федеральна резервна система – тобто Центральний банк країни.

«Ми пропонуємо забрати у Центрального банку обов’язок створення системи захисту споживача фінансових послуг. Крім того, ми вимагатимемо, щоб Центральний банк виділяв термінові кредити лише з письмового дозволу міністра фінансів».

Голова Федеральної резервної системи Бен Бернанкі визнає, що його установа не змогла належним чином захистити позичальників від поточної кризи. Втім він є проти створення єдиного урядового органу та наполягає, що саме Центробанк має контролювати діяльність наглядового агентства:

«Досвід минулого лише доводить, що США потребують зрозумілої та багатовекторної стратегії, щоб попередити чи звести нанівець наслідки можливих нових проблем. І це реально лише за участю кількох установ з їх великим досвідом», - твердить Бернанкі.

Втім багато законодавців занепокоєні тим, що уряд витрачає забагато часу на сперечання тоді як президентський план дій не відвертає загрози того, що наступна криза може знову опорожнити кишені пересічних американців.

Конгресмен Джеб Генсарлінґ зазначає, що, згідно з цим планом, країна - у разі необхідності - буде знову вимушена викупляти великі корпорації.

Скоріш за все, подальший перебіг подій залежатиме від того, чи президент Обама залишить Бернанкі на ще один термін урядування після закінчення його повноважень наступного року.

Всі новини дня

Північна Корея постачала ракети ПВК "Вагнер" - Столтенберг

Північнокорейська зброя під час параду у Пхеньяні, 1 січня 2023. Фото: North Korea's Korean Central News Agency (KCNA).

Північна Корея поставляла озброєння для російських найманців ПВК "Вагнер" для війни в Україні, заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг. Виступаючи у Сеулі, очільник Альянсу заявив, що безпека НАТО й безпека Південної Кореї як партнера "тісно пов'язані", а безпекові виклики - спільні.

"Загроза з боку Північної Кореї є однією з них. Північна Корея продовжує свою провокаційну та дестабілізуючу поведінку, включаючи безпрецедентні ракетні випробування за останній рік, а також продовження ядерної діяльності та риторики, - сказав Столтенберг. - Північна Корея також поставляла ракети і снаряди російській групі "Вагнера", далі розпалюючи загарбницьку війну Росії проти України".

У грудні Вашингтон і Лондон заявили, що російська приватна військова компанія "Вагнер", яка активно задіяна у війні в Україні, отримала партію зброї з Північної Кореї. Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі сказав 22 грудня, що згідно з американською інформацією той перший вантаж отриманий компанією "Вагнер" містив зокрема ракети.

Відповідаючи на запитання про те, коли війна Росії в Україні може закінчитись, генсек сказав: "Президент Путін може закінчити війну сьогодні. Але проблема полягає в тому, що ми не бачимо жодних ознак того, що президент Путін і правителі в Москві готуються до миру. [...] Що вони активно купують нову зброю, більше боєприпасів, нарощують власне виробництво, але також купують більше зброї в інших авторитарних державах, таких як Іран і Північна Корея. [...] Для всіх, хто вірить у демократію, в заснований на правилах міжнародний порядок, надзвичайно важливо, щоб президент Путін не виграв цю війну. Частково тому, що це буде трагедія для українців, але й небезпечно для всіх нас. Це зробить світ небезпечнішим. Тому що тоді повідомлення авторитарним лідерам, також у цій частині світу, також у Пекіні, буде таким, що застосування сили – це спосіб отримати те, що ви хочете".

Раніше Голос Америки повідомляв, що Столтенберг закликав Південну Корею збільшити військову підтримку України, посилаючись на досвід інших країн, які змінили свою політику ненадання зброї країнам у конфлікті після вторгнення Росії.

У статті використано матеріали Reuters

«Я закликаю Республіку Корея продовжувати й поглибити саме військову підтримку», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ. Відео

«Я закликаю Республіку Корея продовжувати й поглибити саме військову підтримку. Це рішення приймати вам, але я скажу, що кілька союзників по НАТО, політика яких полягала у відмові від експорту зброї в країни, що перебувають у конфлікті, зараз змінили цю політику», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ

Столтенберг закликав Південну Корею збільшити військову підтримку України

Генсек НАТО Єнс Столтенберг під час візиту до Сеула, Південна Корея, 29 січня 2023. Kim Min-Hee/Pool via Reuters

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Південну Корею збільшити військову підтримку України, посилаючись на досвід інших країн, які змінили свою політику ненадання зброї країнам у конфлікті після вторгнення Росії.

Столтенберг виступав у Сеулі під час поїздки, що спрямована на зміцнення зв'язків із західними союзниками в Азії на тлі війни Росії в Україні та зростання конкуренції з Китаєм.

Генсек подякував Південній Кореї за її нелетальну допомогу Україні, але закликав її зробити більше, додавши, що існує "термінова потреба" в боєприпасах: "Я закликаю Республіку Корея продовжувати і активізувати конкретне питання військової підтримки".

"Зрештою, це рішення приймати вам, але я скажу, що кілька союзників по НАТО, політика яких полягала у відмові від експорту зброї в країни, що перебувають у конфлікті, зараз змінили цю політику", - сказав він, посилаючись на Німеччину, Швецію та Норвегію.

"Якщо ми не хочемо, щоб автократія і тиранія перемогли, то їм (українцям) потрібна зброя, це реальність", – додав Столтенберг.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Південна Корея підписала угоди про постачання сотень танків, літаків та іншої зброї до Польщі. Але президент Юн Сук Йоль заявив, що закони Південної Кореї забороняють постачання зброї країнам, які перебувають у конфлікті.

Ймовірність конфлікту США з Китаєм через Тайваня дуже висока - конгресмен Маккол

Прапори Тайваню і США перед зустріччю у Тайпеї, 27 березня 2018. REUTERS/Tyrone Siu

Ймовірність конфлікту США із Китаєм через Тайвань "дуже висока", вважає новий голова Комітету з іноземних справ Палати представників Конгресу республіканець Майк Маккол.

Раніше генерал Військово-повітряних сил США Майк Мініган попередив у службовій записці, що в найближчі два роки можлива війна США з Китаєм. У записці, датованій 1 лютого, але опублікованій у п'ятницю, Мініган заявив: "Моя інтуїція підказує мені, що ми воюватимемо у 2025 році".

"Я сподіваюся, що він помиляється... Але я думаю, що він має рацію", – сказав Маккол в інтерв'ю каналу Fox.

У США і на Тайвані в 2024 році відбудуться президентські вибори, що потенційно створить можливість для Китаю вжити військові дії, пише Мініган.

Маккол сказав, що якщо Китаю не вдасться встановити контроль над Тайванем ненасильницьким шляхом, то вони будуть розглядати можливість військового вторгнення. "Ми маємо бути готовими до цього", - сказав він і звинуватив адміністрацію президента Джо Байдена у проектуванні слабкості після невдалого виведення військ з Афганістану, що може зробити війну з Китаєм більш імовірною.

"Ймовірність того, що може виникнути конфлікт з Китаєм (у зв'язку з) Тайванем та Індо-Тихоокеанським регіоном, дуже висока", - сказав Маккол.

Думка генерала не відображає думку Пентагону, але свідчить про стурбованість американських військових на вищому рівні з приводу можливої спроби Китаю встановити контроль над Тайванем. У суботу представник Пентагону заявив, що коментарі генерала "не відображають точку зору Міністерства (оборони) щодо Китаю".

Міністр оборони Ллойд Остін заявив на початку місяця, що він серйозно сумнівається, що активізація військової діяльності Китаю поблизу Тайванської протоки є ознакою неминучого вторгнення Пекіна на острів.

Польща може надати Україні винищувачі F-16 за погодження з НАТО – Моравецький

Американський винищувач F-16 під час навчань CRUZEX у Бразилії. 21 листопада 2018. REUTERS/Paulo Whitaker

Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький припустив передачу Україні винищувачів F-16 – про це він заявив на пресконференції в Седльцях 30 січня, цитують польські медіа.

«Як це було кілька місяців тому в контексті МіГів, будь-які інші літаки будуть реалізовуватися і, можливо, передаватися в координації з країнами НАТО. Тут ми будемо діяти в повній координації», – сказав голова польського уряду.

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив цього ж дня, що робота над отримання винищувачів F-16 продовжується.

«Маємо позитивні сигнали від Польщі, яка готова передати нам їх у координації з НАТО», – прокоментував він.

У вересні в інтерв’ю Радіо Свобода колишній посол США в Україні (2003-2006), директор Євразійського центру «Атлантичної ради» (Atlantic Council) Джон Гербст припустив, що США врешті-решт постачатимуть свої власні вдосконалені літаки, такі як F-15 та F-16. Але щоб ухвалити це рішення, Вашингтону, ймовірно, знадобиться шість або вісім місяців.

25 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц після багатомісячних вагань погодив рішення надати ЗСУ танки Leopard 2 і дозволити іншим країнам постачати цей танк Україні. Проте Німеччина продовжує відмовлятися обговорювати надання Україні винищувачів.

Більше

XS
SM
MD
LG