Спеціальні потреби

Актуально

Українська молодь Нью-Йорка – пришестя нового покоління

Вони не є емігрантами так званої «четвертої хвилі», бо штамп у закордонному паспорті зазначає «студент» чи «тимчасовий робітник». Їх історії приїзду до США і види діяльності не схожі між собою. Вони вільно володіють англійською, тоді як рідною вважають українську чи російську. Вони – це українська молодь, що формувалася в період гіперінфляції 90-их, а пізніше вболівала за долю країни на Майдані. Їх об’єднують погляди на проблематику українського державотворення та підхід до життя – покладатися лише на власні сили у досягненні поставлених завдань. Саме з цими представниками української громади мені пощастило спілкуватися в Нью-Йорку, де чимало з них зараз навчається та працює.

Олег Мордик із села Костянтинівка, що на Запоріжжі, потрапив у США в 2007-му році завдяки одній із «новоспечених» київських фірм, яка забезпечила йому в’їзд в країну на правах студента. За це йому звичайно ж довелося викласти немалу суму грошенят. Але випускника Таврійського агротехнічного університету це не зупинило, бо першочерговим завданням хлопця, як до, так і після приїзду, було накопичення стартового капіталу, «щоб розпочати власний бізнес вдома, в Україні». На противагу численним матеріальним перешкодам, він змінив перше місце проживання – фермерське господарство в штаті Огайо – на гамірний Нью-Йорк, де Олег мав всього двох знайомих – супутниць рейсу «Аеросвіт» за маршрутом Київ - Нью-Йорк.

Життя у мегаполісі пахло перспективами заробітку, хоч і за рахунок тяжкої фізичної праці. Олегу довелося «підробляти» електриком, теслярем, малярем, і звичайним помічником на будівництві. Завдяки удосконаленню англійської мови на курсах та особистій цілеспрямованості, він отримав роботу офіціанта в одному із найпрестижніших розважальних клубів міста. У планах на найближчій час – «підрости» до посади менеджера, а пізніше – започаткувати власний бізнес в Україні. Олег зізнається, що життя за кордоном частенько віддає «самотністю, підступністю і просто байдужістю», хоч і довелося зустріти чимало дбайливих та безкорисливих людей. Олега найбільше турбує втрата праці та брак грошей, що в минулому часто призводили до серйозних обмежень у харчуванні. А перспективи в Україні, як сам зізнається, поки що теж не дуже яскраві:

«В урядових структурах країни продовжує панувати безлад, від чого страждає населення країни. Політиків найбільше цікавить просування власних інтересів шляхом внесення змін до законодавства. Цю проблему треба викорінити, якщо ми хочемо бачити Україну незалежною та стабільною. На жаль, я перестав стежити за політичним життям країни після переїзду до Нью-Йорка. Просто часу на це не вистачає».

Олег також додав, що майбутні президентські вибори мають призвести до змін в українському законодавстві, які б спростили процес відкриття власного бізнесу. До того часу у Олега напевне з’явиться необхідний стартовий капітал. Головне, щоб не зникло бажання працювати в Україні.

Схожої думки притримується і киянин Сергій Горовий, який зараз навчається на факультеті фінансів Колумбійського університету. Він вважає, що ключовим завданням влади має бути забезпечення виконання податкового кодексу, аби викорінити корупцію, а відтак – покращити життя населення. На думку молодого професіонала, необхідно також встановити прозорі правила гри для західних інвесторів.

«Україна є привабливою для них з двох причин: низький рівень заробітної плати та витрат на медичне забезпечення, порівняно із сусідніми державами. У результаті, вливання інвестицій призведе до підвищення рівня прибутковості громадян та розвитку інфраструктури. Зміни у сфері оподаткування залежать від українських законодавців, які в цьому не зацікавленні. Це зашкодить їх власним підприємствам та структурам, що належать їхнім спонсорам», – вважає Сергій Горовий.

До подорожі за океан Сергія підштовхнуло палке бажання поглибити вивчення фінансів. Як випускник Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка та автор декількох наукових праць із теорії вірогідності, він чітко знав, що теоретично та на практиці вивчати фінанси краще закордоном, а саме в Нью-Йорку. І це не лише тому, що місто є фінансовою столицею світу. Насамперед, Сергія лякала думка про те, що в Україні йому доведеться мати справу з некомпетентними викладачами, економічні знання яких обмежуються теорією планової економіки та її невід’ємними атрибутами – хабарами. Процес вступу до одного з найпрестижніших навчальних закладів світу, Колумбійського університету, був зовсім іншим – складним, але прозорим. На думку Сергія, вирішальну роль зіграли його дві опубліковані наукові праці на тему теорії вірогідності та ланцюжків Маркова.

Окрім проблем в системі вищої освіти, Сергій виділяє корумпованість у сфері оподаткування підприємств як найсерйознішу перешкоду для економічного розвитку України. На переконання Сергія, існуючі тіньові схеми відлякують численних західних інвесторів, а результати президентських виборів навряд чи щось змінять:

«На сьогодні я не бачу в Україні політичної сили, що має стратегію розвитку країни. То ж не важливо, хто з них прийде до влади. Радикальних змін все одно не відбудеться, бо в них ніхто із політиків не зацікавлений».

Історія Сергія перегукується з історіями багатьох українських студентів, хоч далеко не кожний опиняється в Колумбійському чи Гарвардському університетах. Загалом, кількість українських студентів у США відстає від студентської маси інших східноєвропейських країн. За даними 2006-го року, в Колумбійському університеті навчалося менше десяти українців, тоді як з восьмимільйонної Болгарії було близько сорока студентів.

Як правило, перспективи працевлаштування після закінчення американських ВНЗ перевищують можливості випускників інших закордонних навчальних закладів. Але існують і винятки із правил, про що свідчить історія киянина Іллі Круглікова. Після закінчення Московського фізико-технічного інституту, Ілля займався науковою діяльністю в Київському Інституті фізіології імені О.О.Богомольця. Його численні праці з нейрології привернули увагу одного з професорів Нью-Йоркського університету, куди молодого спеціаліста запросили працювати на кафедру психології та неврології. Ілля з жалем констатує, що обмежене матеріальне забезпечення наукової сфери та відрізаність України від проектів, які фінансує Європейський Союз, унеможливили проведення якісної дослідницької роботи в Україні.

«Як науковець, я б хотів, щоб Україна швидше приєдналася до ЄС, бо це покращить фінансування та можливість співпраці з дослідниками інших країн Європи. Але в наступні п’ять років таких змін не відбудеться. Не впевнений, як саме можна змінити ситуацію в країні загалом, але для початку треба замінити існуючу владу – як на місцевому, так і на державному рівнях. Для цього українці повинні вимагати від своїх лідерів відповідальності та відстоювати власні інтереси. Мене завжди вражало, наскільки толерантно більшість українців ставиться до корупції, у будь-якому з її проявів. Це є найскладнішою перешкодою розвитку країни. Кожен має почати із себе».

Ілля каже, що на президентських виборах обов’язково голосуватиме. «Поки що це все, що я можу зробити, окрім публікації наукових праць, як єдиний українець на кафедрі» – додає він.

Львів’янка Христина Васильків, філолог за фахом в Україні, а у США – студентка магістерської програми з методики викладання англійської мови, акцентує увагу на особистій відповідальності, але запитує, чому українець може працювати чесно і віддано за кордоном, а в себе дома цього не може робити.

«Парадокс у тому, що новоприбулі українці в Америці починають тяжко і чесно працювати, бо іншого виходу просто немає – так працює система. Тому, для змін в Україні кожен із нас повинен почати чесно та віддано працювати для себе і країни загалом. Лише таким чином можна змінити неефективну систему».

Студентка переконана, що кардинальні позитивні зміни відбудуться лише тоді, коли українці переглянуть своє ставлення до самих себе та нації:

«Українцям, нарешті, треба почати поважати самих себе і свою країну, її людей, мову, традиції, а не державних лідерів, які на це не заслуговують. Я вважаю, що цим людям має бути соромно за марнування дорогоцінного часу та ресурсів з початку 90-их і до сьогоднішнього дня. Тому українському народу необхідно триматися купи – об’єднуватися заради бажання жити в стабільній країні. Особисто я планую влаштовувати професійне життя вдома після закінчення програми, бо в Україні роботи – не початий край».

Ось так – «нашого цвіту по всьому світу» – зокрема і в Нью-Йорку. Дехто критикує їх за зраду, але міграційні тенденції є невід’ємною складовою періоду глобалізації, що стали найпомітнішими на теренах Європейського Союзу. Обмін досвідом та здобуття знань є позитивними наслідками таких процесів. Зворотні тенденції повернення молоді на постійне проживання до країн Східної Європи вже спостерігаються у Польщі, Словаччині та Угорщині. До цього мала б долучитися і Україна, чий багатомільйонний людський ресурс із закордону міг би стати рушієм позитивних змін. Окрім академічних та професійних досягнень, ця молодь є носієм глобального світогляду та нових підходів до проблематики українського державотворення. Життя за океаном також виробило повагу до верховенства закону, про існування якого в Україні часто забувають. Лише масове вливання такого «цвіту» могло би мати позитивні наслідки для розвитку країни. Цього можна досягти за рахунок стрімкого зростання економіки, чи наявності конкретних заохочувальних програм. У період світового економічного спаду, що болісно вразив і Україну, лише другий варіант здається можливим. Та на даний момент в країні не видно програм, які би цілеспрямовано залучали українських хлопців та дівчат повертатися на рідну землю. І допоки це питання залишається відкритим, українська молодь примножуватиме здобутки іноземних держав.


Про автора: Ірина Павлова цього літа пройшла стажування в Українській службі Голосу Америки. Останні дев’ять років вона навчалася та працювала в США, куди приїхала на запрошення американської жінки, з якою познайомилася в музеї ім. М.В. Гоголя на рідній Полтавщині. Восени, Ірина планує розпочати навчання в магістратурі Женевського університету за спеціальністю міжнародні відносини та питання Євроатлантичної інтеграції. Окрім налагодження економічних зв’язків між ЄС та Україною, її цікавить робота європейських ЗМІ та їх мінімальне висвітлення внутрішньої ситуації в Україні. Ірина вважає, що детальніше ознайомлення європейської публіки з Україною не лише покращить імідж країни серед європейців, а й допоможе в майбутньому приєднатися до ЄС.

Всі новини дня

Канада ввела санкції проти колаборантів російського режиму, причетних до фіктивних референдумів в Україні

Міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі під час спільної прес-конференції з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном у Вашингтоні

У пʼятницю, 30 вересня, міністр закордонних справ Канади, Мелані Жолі, оголосила, що Канада запроваджує нові санкції у зв’язку з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії в Україну, чере фіктивні референдуми та спробу анексії Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізьких областей України.

На своїй сторінці у Twitter, Мелані Жолі, прокоментувала: "Путінська «анексія» української території не має легітимності і ніколи не буде визнана. Територія України залишиться українською".

Під час спільної прес-конференції Мелані Жолі з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном у Вашингтоні в пʼятницю, Жолі заявила, що Канада вводить санції проти 43 російських олігархів, фінансової еліти та членів їхніх сімей; так званого керівного органу у Херсоні; і 35 підтримуваних Росією високопосадовців у Донецьку, Луганську, Херсоні та Запоріжжі.

Додадково, у заяві на сайті Міжнародних справ Канади йдеться про заборону певних операції в або з окупованими Росією районами Херсонської та Запорізької областей, включаючи інвестиції та експорт.

Канада також продовжуватиме вивчення варіантів нових заходів у відповідь на триваючі порушення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України разом із своїми партнерами-однодумцями.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, МЗС Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Британії, США та Євросоюзу заявили: “Ми ніколи не визнаємо ні так звані анексії, ні фіктивні “референдуми”, які були проведені під дулом зброї. […] Ми закликаємо ширшу міжнародну спільноту відкинути жорстоку експансію Росії, її намагання заперечити існування України як незалежної держави”.

«Жодного перепочинку для Росії». Американські конгресмени про необхідність посилення санкцій

«У нас є двопартійний блок. B ми будемо боротися всіма можливими засобами за кожну найменшу частину фінансування, яка потрібна буде Україні» – конгресмен Фіцпатрік. 

Палата представників США в п’ятницю ухвалила законопроект про фінансування федерального уряду, що включає додаткові 12,3 мільярда доларів на військову допомогу Україні, яка протистоїть російському вторгненню.

Законопроект ухвалив Сенат у четвер за підтримки обох партій. В обох палатах Конгресу законопроект зіткнувся з гострими дискусіями з внутрішньополітичних питань, менш ніж за шість тижнів до проміжних виборів, коли на кону стоїть контроль над Конгресом.

Щодо України, то законопроект також уповноважує Байдена дозволити передати Україні надлишрк зброї зі складів США на 3,7 мільярда доларів.

Також на тлі російських погроз щодо застосування ядерної зброї, законодавство виділить 35 мільйонів доларів «на підготовку та реагування на потенційні ядерні та радіологічні інциденти в Україні», мовится у документі.

CША повинні всіляко допомагати Україні і посилити санкції проти Росії, щоб не дати їй перепочинку. Про це у п’ятницю, в розмові з журналісткою Української служби «Голосу Америки» Катериною Лісуновою заявив Майк Квіглі, член Конгресу від штату Іллінойс.

«Додаткова фінансова допомога зараз важлива, тому що це постійна боротьба, яка лише посилилась у деяких сферах. Але навіть важливішим за це є той факт, що ми надсилаємо сигнал Володимиру Путіну, що Конгрес нікуди не дінеться. Ми будемо тут, незважаючи на його анексії, незважаючи на мобілізацію, незважаючи на ядерні загрози та триваючу війну», – сказав Квіглі.

У своєму твіті він додав, що пишається тим, що Конгрес ухвалює додатковий документ про надсилання допомоги Україні.

«Я пишаюся тим, що сьогодні Конгрес ухвалює додатковий документ про надсилання більшої допомоги Україні. Життєво важливо продовжувати прислухатися до українців і надавати їм зброю та фінансування, необхідні для продовження тиску на російські сили. Разом ми можемо закінчити цю війну», – твітує Квіглі.

За словами Майка Квіглі, дії Путіна є «актом відчаю», а тому США мають посилити санкції, щоб «не давати їм перепочинку».

«Ми бачимо його дії як акти відчаю, можливо, паніки. І в цей момент ми повинні демонструвати силу. І ми повинні визнати, що ми не можемо давати їм перепочинку взагалі. Ми не можемо дозволити їм перегрупуватися політично, військово, економічно. Нам потрібно посилити наші санкції та продовжувати надавати такі пакети допомоги. І надіслати чіткий сигнал, - коли знадобиться новий пакет допомоги Україні, ми будемо тут для цього», – сказав Квіглі.

Його колега з Республіканської партії, Браян Фіцпатрік, член Палати представників від штату Пенсильванія, каже у розмові з «Голосом Америки», що «Україна робить чудову роботу», але українцям потрібна «підтримка Сполучених Штатів і Заходу, а також усіх волелюбних народів світу».

«Це включає ресурси, зброю та гуманітарну допомогу. Це боротьба Давида проти Голіафа, і ми стоїмо на боці волелюбного Давида в цій боротьбі. І продовжимо це робити», – сказав Фіцпатрік у п’ятницю в будинку Конгресу. Він додав, що підтримка України носить двопартійний характер і конгресмени є одностайні в необхідності «боротися всіма можливими засобами» за продовження фінансування України.

«У нас є двопартійний блок, який не дозволить зарубити потрібні рішення, і ми будемо боротися всіма можливими засобами за кожну найменшу частину фінансування, яка потрібна буде Україні, – сказав Фіцпатрік.

Він додав, що це фінансування поєднує у собі військову допомогу, допомогу іммігрантам, гуманітарну допомогу, та інші видатки.

«По суті наше проголосоване рішення надає президенту право виділяти ці кошти за потреби», – сказав конгресмен.

Виступаючи у п’ятницю, президент США Джо Байден заявив, що він «з нетерпінням» очікує нагоди підписати допомогу, проголосовану в Конгресі.

«І я з нетерпінням очікую на нагоду підписати законопроекту Конгресу, який надасть додаткові 12 млрд дол підтримки Україні», – сказав Байден.

Він також повідомив, що після оголошення про анексію частини окупованих українських територій Росією, Америка запроваджує нові «швидкі та жорсткі» заходи проти Росії.

Байден наголосив, що США продовжать мобілізувати міжнародну підтримку для України, надавати Україні устаткування, необхідне для захисту.

У повідомленні було використано інформацію агентства Reuters.

Дивіться також:

Брифінг Голосу Америки. США запроваджують потужні санкції проти Росії
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

Генсек НАТО: «Ми підтримуємо право України обирати власний шлях». Відео

Генсек НАТО: «Ми підтримуємо право України обирати власний шлях». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:49 0:00

«Кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО, і союзники НАТО поважають це право. Ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути», - заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Міністр закордонних справ Латвії: Фальшиві референдуми - знак страху Росії перед українським контрнаступом

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс. Фото зроблене 20 квітня 2022 року. Фото: Reuter/Ints Kalnins

Фальшиві «референдуми» і заяви Росії про незаконну анексію окупованих територій - свідчення страху Росії перед успіхом українського контрнаступу. Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в ексклюзивному інтервʼю журналістці Грузинської служби Голосу Америки Екатеріне Маґалдадзе. Рінкевичс наголошує, що Росія - небезпечна для всього світу країна, погрози якої не відрізняються від вчинків терористів.

Про відповідь Заходу на псевдореферендуми, заяви про анексію і ядерні погрози, визнання Росії державою-спонсором тероризму та європейську єдність - в інтервʼю.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Екатеріне Маґалдадзе: Росія через оголошення анексії окупованих в Україні територій до подальшої ескалації із Заходом, погрожуючи ядерною зброєю та продовжуючи бойові дії навколо Запорізької АЕС. Чому, на Вашу думку, Росія провела ці псевдореферендуми самe зараз?

Едгарс Рінкевичс: Ці фальшиві «референдуми», а тепер поспішне рішення про приєднання цих частин України до Росії відбуваються тому, що деякі з посланих Росією бандитів на місцях вимагали цього і це є свідченням того, що Росія боїться українського наступу, українського успіху. Росія тепер розуміє - якщо українські Збройні Сили будуть такими ж успішними як це було декілька днів і тижнів тому, то українці звільнять частини окупованих територій і Росія вже не зможе претендувати на ці території. Що насправді вражає, те що Росія претендує навіть на ті території, які вони не контролюють, вони вибрали таку агресивну позицію для довгострокової війни.

З цієї точки зору, незаконні референдуми в кількох областях України, я думаю, були проведені лише тому, що Росія відчула, що втрачає ті частини України і Україна їх успішно звільняє. По-друге, я думаю, що вони не так сильно бояться подальшої ескалації із Заходом. Я б не виключав, що хтось у Кремлі розраховує також на якесь застосування тактичної ядерної зброї. В такому випадку, думаю, що позиція мусить бути чіткою із боку Заходу. Якщо хтось у XXI столітті використовує тактичну ядерну зброю в Україні, чому хтось у НАТО чи Європейському Союзі настільки впевнений, що він не стане наступною мішенню ядерної війни? Саме тому я виступаю за дуже жорстку відповідь. Ми зараз обговорюємо, якою була б правильна відповідь. Але я не вважаю, що ще один раунд санкцій чи щось схоже – належна відповідь.

Е.М.: Росія незаконно анексує українські землі і сподівається, що це дасть їй формальне обґрунтування для використання для використання принципу самооборони. Чи вважаєте ви, що це - ще один прорахунок Росії?

Росія тепер розуміє - якщо українські збройні сили будуть такими ж успішними як це було декілька днів і тижнів тому, то українці звільнять частини окупованих територій і Росія вже не зможе претендувати на ці території.
Едгарс Рінкевичс

Е.Р.: Росіяни знають, що це рішення – сміття, тому що міжнародна спільнота і міжнародне право не визнають, що це їхня територія. Це українська територія. Таким чином, використання ядерної зброї в цьому випадку суперечило б міжнародному праву, навіть певною мірою суперечило б законодавству в Росії, тому що можна дискутувати про те, наскільки юридично правильно вони діють навіть відповідно до власних законів. Заяви Росії – свого роду димова завіса на всі випадки життя. Ми говоримо про тактичну ядерну зброю, але давайте не будемо забувати і про хімічну зброю, наприклад, тому що це теж не виключено. Ми бачили, що її неодноразово використовували в Сирії. Росія – справді небезпечна країна і це чітка та реальна небезпека для всього світу.

Е.М.: Парламент Латвії в серпні оголосив Росію державою-спонсором тероризму за навмисні напади на мирних жителів в Україні, а також закликав інші країни прийняти відповідне рішення. Що ця декларація означає дипломатично та чи мусять інші країни наслідувати приклад Латвії?

Е.Р.: Цю декларацію ініціював парламент. Депутати вважали, що поведінка Росії, яка вторглась в Україну в лютому, всі звірства та геноцид проти українського населення, катування військовополонених, Буча та Ірпінь - усі ті приклади, які ми бачили, російські погрози про застосування ядерної зброї, погрози країнам НАТО і ЄС насправді схожі на те як вчиняють терористи.

По-друге, в Європейському законодавстві, оголошення когось державою-спонсором тероризму не має жодних правових наслідків. Але політично це надсилає чітке повідомлення про те, що люди Латвії думають про Росію. Це прокладає шлях наперед, і ми вважаємо, що нам також потрібно працювати на європейському рівні, щоб розглянути подальші заходи щодо заборони громадянам Росії в’їжджати до Європейського Союзу. Ви знаєте, що ми встановили певні обмеження для власників короткострокових шенгенських віз, а також ми повинні вжити заходів щодо конфіскації активів російського уряду, які ми заморозили з початку війни. Це потрібно, щоб допомогти Україні у її зусиллях з відновлення. Отже, з цієї точки зору, хоча ця політична декларація не має жодних правових наслідків, це шлях вперед також і для країн ЄС. Є велика різниця у подібних заявах від США – бо у Сполучених Штатах така декларація мала б дуже чіткі правові наслідки, а в Європі – це більше політична заява.

Е.М.: Цього вересня виповнюється 83 роки з дня нападу нацистської Німеччини на Польщу. Зараз Росія веде війну проти України. Після 7 місяців війни, як, на вашу думку, змінилася безпекова ситуація та загальні оцінки загроз у країнах Балтії та в Європі загалом?

Е.Р.: Якщо говорити про розуміння того, що відбувається, то Європа, країни-члени Європейського Союзу, такі країни як Грузія і Молдова або країни Західних Балкан розуміють всю серйозність ситуації. Звісно, ми всі розуміємо, що все ще є проблеми, які потрібно вирішити і одна із них – енергетична безпека.

Депутати (Латвії) вважали, що поведінка Росії, яка вторглась в Україну в лютому, всі звірства та геноцид проти українського населення [...], російські погрози про застосування ядерної зброї, погрози країнам НАТО і ЄС насправді схожі на те як вчиняють терористи.
Едгарс Рінкевичс

Є країни, які, скажімо, досі не можуть домовитись про повномасштабні санкції проти Росії, коли йдеться про газ і нафту, тому що існує певна залежність. Ми все ще працюємо над підготовкою до зимового сезону. Ми все ще намагаємося знайти довгострокові рішення, коли справа доходить до енергетики – як нафти, так і газу, а також електроенергії. Отже, з цієї точки зору, я вважаю, що ми всі повинні мати те, що я називаю стратегічною витривалістю. Тому що ми повинні розуміти, що війна не закінчиться через тиждень. На жаль, Росія робить наступні кроки, намагаючись приєднати українські землі. Кремль демонструє, що війна затягнеться, конфлікт триватиме довго. Але я також вірю, що незважаючи на деяке занепокоєння, ми зможемо зберегти нашу європейську єдність.

Е.М.: Чи вважаєте ви, що випробування європейської єдності спрацювало проти Росії і вона не отримала того, що очікувала? Що, на вашу думку, потрібно Україні зараз і в чому країни Заходу могли б робити більше?

Е.Р.: Я справді вважаю, що відповіддю номер один є надсилання Україні більше зброї, допомога Україні у військовому, фінансовому, політичному плані, допомога з біженцями. Українська армія воює і їй потрібна зброя. Потрібні всі види зброї. Важкі танки, артилерійські системи, літаки. Ми повинні давати Україні стільки зброї, скільки зможемо.

Е.М.: Труби газопроводів «Північного потоку» пошкоджені після того як Москва загрожувала Європі припиненням газопостачання. Ви назвали це «саботажем» та «найсерйознішим інцидентом у сфері безпеки та навколишнього середовища в Балтійському морі», який вимагає серйозної відповіді. Що сталось, на вашу думку та якою буде реакція НАТО та ЄС?

Е.Р.: Розслідування все ще триває. Втім, з того, що я почув із моїх розмов зі шведськими, данськими та фінськими колегами, дискусій, які ми мали також на рівні НАТО, дискусіями послів - ми можемо сказати зі стовідсотковою впевненістю, що ці три вибухи були навмисними. Це було тим, що називають навмисними нападами чи диверсіями.

Е.М.: Ще до пошкодження газопроводу «Північного потоку», Росія на різних підставах припиняла газопостачання країнам Європи. Як ви вважаєте, чи сподівається Кремль, що використовуючи енергетику як зброю, вони зможуть підірвати допомогу Заходу Україні?

Е.Р.: Тепер, коли ми побачили що для Росії і Білорусі майже все – зброя - енергетика, міграція, інструменти цифрової пропаганди, нам потрібно бути готовими до того, що вони намагатимуться зробити багато неприємних речей, щоб вплинути на думку громадськості, на наш спосіб життя та, звичайно, зима – завжди чудова можливість для цього. Принаймні в цій частині Європи іноді буває холодно, випадає сніг. Безперечно, думаю, що в Росії все ще є надія, що якщо вони використовуватимуть пропаганду в поєднанні з усіма цими енергетичними атаками проти Європи, то вони якимось чином впливатимуть на громадську думку європейських країн на свою користь. Я маю сумніви, що ця стратегія буде успішною. Я думаю, що вони недооцінили європейську рішучість і єдність у лютому та березні. Вони недооцінили готовність України до боротьби. Вони переоцінили власний військовий потенціал, тому я вважаю, що це досить довгий список прорахунків з боку Росії.

Дивіться також: Сенатори – про реакцію США на ядерні погрози РФ. СТУДІЯ ВАШИНГТОН

Сенатори – про реакцію США на ядерні погрози РФ. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:59 0:00

Столтенберг: Україна має право на вступ до НАТО, але першочергим завданням є допомогти їй захиститися від російської агресії

«Ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути. Зараз ми зосереджені на наданні негайної підтримки Україні, щоб допомогти їй захиститися від жорсткого російського вторгнення» –  Генсек НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс «тримає двері відкритими» для України, якщо вона захоче вступити до НАТО, але першочерговою справою зараз є «допомогти їй захиститися від жорстокого російського вторгнення».

Про це Генсек НАТО заявив на прес-конференції у п’ятницю після того, як президент Росії Путін оголосив про анексію чотирьох частково окупованих регіонів України.

«Кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО, і союзники НАТО поважають це право. Ми неодноразово заявляли, що двері НАТО залишаються відчиненими, і ми демонстрували це протягом останніх років, – сказав Столтенберг. – На саміті НАТО в Мадриді союзники також дуже чітко заявили, що ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути».

Зараз ми зосереджені на наданні негайної підтримки Україні, щоб допомогти їй захиститися від жорстокого російського вторгнення
Єнс Столтенберг

Столтенберг нагадав, що рішення про членство ухвалюється консенсусом всіма 30-ма країнами-членами НАТО. І додав, що зараз Альянс спрямовує всі зусилля на те, щоб допомогти Україні захиститися від повномасштабного російського вторгнення.

«Зараз ми зосереджені на наданні негайної підтримки Україні, щоб допомогти їй захиститися від жорстокого російського вторгнення», – сказав Генсек НАТО.

Столтенберг назвав анексію Росією нових територій України «повним порушенням міжнародного права».

«Це захоплення землі є незаконним і нелегітимним, – сказав він. – Ці землі – це Україна, так само, як Крим – це Україна».

Під час прес-конференції в Брюсселі Столтенберг назвав нещодавні дії Росії «найсерйознішою ескалацією конфлікту» з моменту вторгнення Москви в Україну в лютому.

«Путін мобілізував ще сотні тисяч військових, він бере участь у безвідповідальному бряцанні ядерною зброєю і тепер незаконно анексував більше українських територій. Разом це є найсерйознішою ескалацією з початку війни», – сказав Столтенберг на прес-конференції.

Як повідомляв "Голос Америки", у пятницю, 30 вересня, президент України Володимир Зеленський оголосив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «політика США не змінилась, ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але для цього існує процес, якого країни мають дотримуватись», повідомляє кореспондентка "Голосу Америки" Сінді Спенг.

Глава МЗС Канади Мелані Жолі додала: «Ми завжди вірили, що Україна має бути частиною НАТО».

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG