Спеціальні потреби

Дилема одного містечка – чи брати в’язнів Ґвантанамо





З приходом до влади Барак Обама підписав розпорядження про закриття до 2010 року в’язниці Ґвантанамо, куди попередня адміністрація запроторила запідозрених у тероризмі осіб. І хоча більшість в’язнів звільнили, або відправили до інших країн, понад двісті все ще залишаються в ув’язненні. Перед нинішньою адміністрацією постала дилема, що робити з цими людьми. Мешканці одного з кількох американських міст - куди пропонують перевести в’язнів - з одного боку занепокоєні цим, але з іншого місцева тюрма є для них головним працедавцем, що є суттєвим аргументом у час економічної кризи.

Мешканці Стендіша - типового маленького містечка у штаті Мічиган - налякані, а думки їх поділені.

«Це вороги. Вони прагнуть вбити вас і мене», - стурбовано каже Том Каренс.

Інший мешканець - Джеф Макквін визнає, що він найбільше занепокоєний не тим, що ці люди спробують вирватися на волю, а тим, що хтось спробує їх визволити.

Ідея перевести в’язнів Ґвантанамо до Стендіша, викликала хвилю занепокоєння. Дехто попросту каже, що перевезення цих людей до Сполучених Штатів дуже погана ідея.

Однак, містечко можливо немає вибору. Крамниці зачинені, вчителів скоротили, безробіття понад 20 відсотків, а в’язницю – найбільшого місцевого працедавця - планують закрити першого жовтня.

Тож вибір очевидний: або прийняти в’язнів Ґвантанамо, або і без того складна економічна ситуація міста ще більше погіршиться.

Корт Гілман - член місцевого відділу Клубу підтримки молоді, які щотижня збираються в одній з кав’ярень міста. Останнім часом в’язниця тут головна тема розмов. «Або ми це зробимо - або ця громада помре», - каже Гілман.

Чимало мешканців Стендішу говорять, що разом з в’язнями в місто прийдуть нові робочі місця та гарантовані державні гроші. А Корт Гілман особисто вважає це чудовою нагодою.

Думку Гілмана поділяють і в мерії містечка. Прийняття в’язнів Ґвантанамо може гарантувати роботу в’язниці на десятки років, вважають там.


«Це перспектива на багато років наперед. Я думаю на 50-80 років», - каже мер Кевін Кінґ.

Чимало мешканців погоджуються із ним, однак вагаються. Так, Джен Ґріер каже: «В мене почуття страху у душі, оскільки я не хочу стати мішенню. Я думаю це свідчить про наш відчай мати роботу».

Місцевим жителям також нелегко усвідомлювати те, що вороги їх країни можуть стати для них знаряддям виходу з економічної прірви, в якій опинився Стендіш.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG