Спеціальні потреби

Актуально

У США цього літа знову працювали українські студенти  




За останніми даними міністерства праці США, рівень безробіття у країні дедалі зростає. Втім, навіть попри це, сюди щороку, щоби попрацювати протягом літа по спеціальній програмі “Work and Travel” («Працюй і подорожуй»), приїжджають студенти з країн СНД, зокрема і з України. Як відобразилася економічна криза на їх роботі у США цього літа? Чи вона вплинула на ситуацію загалом? Ми поставили такі запитання кільком українським студентам, які літом працювали в курортному містечку Оушен Ситі у штаті Мериленд.

В Оушен Ситі, що на східному узбережжі США, щоліта на роботу приїжджає кілька тисяч студентів. Але цього року, у порівнянні з попередніми, їх кількість дещо зменшилася. Компанії, які допомагають студентам працевлаштуватися, як ось наприклад «E-POINT» кажуть, що цього літа пропозицій по роботі вони мали на третину менше. Відповідно і студентів привезли менше. Та навіть попри це, не всім вдавалося відразу працевлаштуватися. Одні чекали на роботу день, каже представник компанії Звяд Пагава, інші могли чекати і тиждень:

«Червень місяць був невдалим. Травень був хорошим – хто приїхав у травні всі знайшли роботу. Багато навіть влаштувалися відразу на дві роботи. Проблеми почалися у липні, коли була погана погода і не було майже ніякої роботи. Тоді певний відсоток людей приїхав навіть з готовими пропозиціями від роботодавців, і все одно не могли туди влаштуватися, адже у роботодавців бізнес не йшов і вони не хотіли наймати працівників собі в збиток».

Наталя Компанієць з Черкас приїжджає у США уже четвертий раз. Говорить, що конкуренція цього разу більша ніж зазвичай, адже робочих місць не додалося, а студентів приїхало багато. Особливо важко тим, хто тут вперше:

Студенти, які приїжджають другий, третій рік йдуть вже в ті місця, де вони раніше працювали. Тому менеджери вже їх знають і знають як вони працюють. Їх беруть на роботу і дають їм достатню кількість годин».

Втім, Максим Герасимчук зі Львова, який приїхав по програмі вперше, має дещо іншу думку.

«Приїжджайте якомога раніше», - говорить він, «і хороша праця вам гарантована». Маючи дві роботи, Максим каже, що досить добре заробляє, адже йому дають 70 годин на тиждень, і додає – все це завдяки тому, що він приїхав одним з перших – ще у травні місяці:

«Люди, які приїжджали в червні, на початку липня, то час коли дійсно тяжко знайти другу роботу, бо багато студентів і вже всі позаймали найкращі місця».

На собі це відчула Дарія М’якота з Черкас, яка по програмі «Work and Travel» у США працює не вперше. Втім, цього року вона приїхала наприкінці червня і каже, що складно було знайти хорошу працю. Крім того вона отримала менше робочих годин:

«Було складно знайти роботу. У зв’язку з економічною кризою я отримую на 20-30 відсотків менше заробітної плати ніж у минулому році».

Роботодавці кажуть, що масово робочі місця не скорочували, – приблизно до десяти відсотків. Настільки ж була зменшена і кількість робочих годин для студентів. Чимало з них запевняють, що економічна криза на їх бізнес сильно не вплинула, адже туристів цього року приїхало майже стільки ж, як і в попередні роки. Єдина відмінність полягає в тому, кажуть роботодавці, що туристи почали витрачати менше.

Генеральний менеджер парку «Jolly Roger» Стівен Пастусяк пояснює:

«Всі налякані, всі говорять про те, що економіка дуже погана. А насправді люди й далі сюди приїжджають і єдина відмінність від попередніх років полягає в тому, що вони просто стали витрачати трохи менше грошей».

Чи не основна мета багатьох студентів – це відробити гроші, які вони витратили на участь у програмі і на авіаквитки. І досвід у кожного різний. Так Анастасія Кривонос з Києва приїхала у США вперше. Каже, що грошей на життя вистачає, а от кошти, витрачені на програму відробити не встигне, хоча й працює по 12 годин у день з одним вихідним на тиждень:

«Програму не відроблю, але щось привезу. Вистачає і на їжу, і на житло, і щось собі купити, звісно».

Загалом до українців роботодавці тут ставляться добре і, як каже Стівен Пастусяк, вони зарекомендували себе з хорошого боку:

«Вони дуже старанні. Близько 90 відсотків досить добре володіють англійською, дуже привітні, усміхаються. Нам подобаються українці».

А деякі українці не лише привітні, а ще й винахідливі. Так троє хлопців з Тернополя, вперше приїхавши у США, не покладалися лише на роботодавця, а відразу пішли у міську раду і отримали дозвіл на те, щоби на пляжі розважати туристів. Про їхній успіх у тому «бізнесі» розповідає тернопільчан Андрій Заболотний:

«Ми з хлопцями створили свою компанію, купили спеціальні костюми і розважаємо людей, фотографуємося з ними. Скажемо так – веселимо людей».

Хлопці кажуть, що було не складно. Через Інтернет вони замовили костюми і у вільний від основної роботи час почали заробляти стільки, скільки їм не платив ще жоден роботодавець. Напевне, не варто говорити про те, що саме завдяки своїй винахідливості кошти, витрачені на програму, вони відробили ще у перший місяць.

Втім, питання повернути витрачені гроші для багатьох студентів сьогодні уже не стоїть. В компанії «E-POINT» кажуть, що змінилася наразі уся концепція програми «Work and Travel». Адже, якщо в попередні роки студенти в основному працювали, щоби заробити якомога більше, то тепер вони також почали і багато подорожувати, особливо в останній місяць свого перебування у США.

Всі новини дня

Як працює програма спонсорства для українців у США Uniting for Ukraine

Українська родина, що прибула до притулку в церкві у Сан-Дієго, 1 квітня 2022 (AP Photo/Gregory Bull)

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднання заради України» (чи «Єднаймося для України»), повідомили американські медіа з посиланням на Міністерство з внутрішньої безпеки США. Це частина оголошеної 21 квітня президентом Джо Байденом мети прийняти у Сполучених Штатах до 100 тисяч громадян України.

За умовами програми, учасники повинні були перебувати на території України станом на 11 лютого 2022 року, мати спонсора в Сполучених Штатах, пройти вакцинацію та інші вимоги охорони здоров’я, а також пройти необхідні біометричні, біографічні та безпекові перевірки.

Серед спонсорів для двох подружніх пар за програмою Uniting for Ukraine - українка Валентина Лемус та її чоловік із Сальвадору, які мають готель і ресторан Casa Lemus у місті Ратон, штат Нью-Мексико.

"Я опублікувала у Facebook у групі українців в Америці оголошення. Звернулось дуже, дуже багато людей, - розповіла Лемус в інтерв'ю Голосу Америки. - За перших два дні я вибрала дві пари, які були найбільш готові, бо це дуже складний процес. По-перше, ти несеш дуже велику відповідальність, коли ти подаєш форму, це декларація про спонсорство, ти вказуєш всі свої податки, що ти де платиш, скільки грошей в тебе на рахунку, де ти живеш, ти показуєш все".

Валентина каже: сподівається, що спонсоровані ними пари працюватимуть на їхній бізнес: ""Ти розумієш, що в Америці – це не дешево, тобі тут треба працювати. На перший час ми даємо їм безкоштовне житло за умов працевлаштування, тому що нам теж потрібні люди".

При цьому подружжя не вимагає знання англійської, додає Валентина: "Як для початку, коли ти ніколи не був а Америці й особливо не розмовляєш мовою, то можна комунікувати. Плюс моя мама сюди приїхала 8 місяців тому, ще одна українськомовна людина, зможемо якось комунікувати".

Інформаційну та координаційну підтримку для охочих стати спонсорами чи допомогти українцям іншим чином надає неурядова організація Welcome.us. Її керівниця Назанін Еш в інтерв'ю українській службі Голосу Америки розповіла, що ініціативу створили для координації зусиль уряду, неурядових організацій і приватного сектору США з підтримки афганських біженців, а тепер – й українців.

"Унікальність цієї програми, створеної для українців, полягає в тому, що шукати тут притулок можна лише за підтримки спонсора – це пряме запрошення, - пояснює Еш. - Це заклик діяти до американців, щоб допомогти зі спонсорством для українських родин, які потребують безпеки і шукають її тут, у США. З огляду на роботу, яку ми зробили для афганських союзників, щоб зробити це можливим, створити умови, надати інформацію, - для нас це був дуже природній поворот сказати: Америко, це твій час засяяти. Покажімо, який вигляд має американська гостинність".

Водночас, зараз програма Uniting for Ukraine не передбачає жодної фінансової допомоги для спонсорів-американців, тож експерти кажуть, що охочих поручитись за українців може виявитись не так багато.

Наталія Полухтін, імміграційна адвокатесса, розповідає: "Якщо ми подивимось на ситуацію з афганськими біженцями, що була не так давно, - її дуже критикували за те, що людей привозили сюди без жодної підтримки, жодних ресурсів, які можна надати цим людям. Я очікую, що станеться те саме і з українською громадою".

Поліна Фрішко разом з родиною знайшла спонсора у Південній Кароліні, однак за її словами, пошук був непростим: "Програма просто каже, що вся фінансова підтримка лежить на плечах людей, які тебе прийматимуть. І це, напевно, їх лякає. Бо це два роки, немає страхування, немає жодної підтримки".

Але попри це Назанін Еш переконує, що їхня організація побачила значну готовність американців допомогти українцям: "Ми побачили неймовірний відгук у перші дні від нашого запуску, на нашому вебсайті було понад 250 унікальних відвідувань за хвилину. Тисячі американців уже підписались на нас для отримання інформації про те, як вони можуть стати спонсором, і також ми бачимо у наших партнерських організаціях дзвінки та запити від американців, які почули про програму і хочуть дізнатись, як вони можуть допомогти".

Серед американців, які поручились за українців, - медсестра з Колорадо, яка попросила Голос Америки не називати її ім'я. Вона не має українського коріння, але вирішила стати спонсоркою для знайомої з України, а також для ще однієї родини, яка попросила про це у соцмережах.

"Вони написали, що шукають спонсора, тож я написала їм, це був достатньо простий процес, вони – дуже гарні люди, - розповідає спонсорка українців за програмою Uniting for Ukraine. - Я була вражена їхньою щедрістю, працелюбністю, вони дуже незалежні. Думаю, це одне із занепокоєнь, що ти береш на себе відповідальність. Але я думаю, що все вийде добре, це дороможе людям, які дуже потребують допомоги".

Програма Uniting for Ukraine передбачає можливість отримати дозвіл на роботу, а перебувати у США можна протягом двох років. Після того українцям доведеться покинути країну або змінити свій міграційний статус.

"«Єднання заради України» спирається на потужну гуманітарну допомогу, яку надає уряд США і яка доповнює щедрість країн усієї Європи, де приймають мільйони громадян України та інших переміщених осіб", - йдеться на порталі Міністерства з внутрішньої безпеки США.

При цьому, посольство України у США відзначає, що "з 25 квітня громадянам України, які мають намір перетнути сухопутний кордон з США без наявності дійсної візи або без попереднього дозволу на в'їзд до Сполучених Штатів через програму «Єднаймося для України», буде відмовлено у в’їзді та скеровано для подання заявки через цю програму".

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

"Була важлива місія - врятувати життя хлопців" на "Азовсталі" - Бойченко про перебіг гуманітарної операції

Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

З території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Інформацію про те, що гуманітарна операція триває, в інтерв’ю Голосу Америки підтвердив і мер Маріуполя Вадим Бойченко.

"Треба подякувати всім нашим міжнародними партнерами, і місії ООН, і Червоному Хресту, і безпосередньо тому очільнику цієї місії, який має назву президент України Володимир Зеленський. Тому що він долучився до цього, - сказав Бойченко. - Була мета, щоб наші хлопці, які героїчно захищають і місто, і стримували ворога безпосередньо в Маріуполі, не дали йому пройти через Маріуполь, тобто вони врятували націю, вони дали змогу підготуватися Збройним силам України, іншим містами, щоб вони були більш готові до цієї жахливої війни, яка вже сталась в Україні. Тобто була важлива місія врятувати життя і вони це сьогодні роблять".


Бойченко розповів, що на території заводу не залишилось цивільних: "Всі, які були на Азовсталі, вже врятовані, було 2 місії безпосередньо за участі ООН і Червоного Хреста. Сьогодні там лише військові залишаються, лікарі, і сьогодні головна мета, яку бачить президент України, - це врятувати всіх".

На уточнююче запитання про те, куди вивозять українських військовослужбовців, він відповів: "Вони виїжджають сьогодні на ті визначені локації, які були визначені нашою переговорною місією, щоб забезпечити в першу чергу порятунок життя, тому що там є важкі поранення. А друге – щоб вони були в безпеці".

Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko
Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

"І зараз також ідуть переговори про те, що буде відбуватися далі. Головне, що ми маємо розуміти з точки зору інформаційної складової, що головним є президент України, він сьогодні у вечірньому зверненні обов'язково повідомить про те, що сьогодні відбувається, скільки сьогодні наших військових було врятовано і як буде місія відбуватись далі", - додав мер.

Бойченко сказав, що не може повідомити більше подробиць, бо операція "зараз триває, і є велике бажання, щоб воно відбулося".

Тим часом, Reuters повідомив, що сім автобусів із українськими військовиками прибули до колишньої виправної колонії на території окупованої російськими силами Оленівки поряд з Донецьком.

Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko
Гуманітарна операція з вивезення українських військовиків з території заводу "Азовсталь", 17 травня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

Водночас, російські медіа повідомили, що Держдума у середу розгляне проєкт ухвали про заборону обміну так званих "нацистських злочинців", а Верховний суд РФ 26 травня розгляне визнання українського полку "Азов" терористичною організацією.

На прохання прокоментувати, як це може вплинути на процес переговорів на можливий обмін військовополоненими, Бойченко сказав: "Є інформаційна складова, яка виключно спрямована на внутрішнього споживача, тобто для Російської Федерації, а є міжнароний перемовний процес, який зараз триває. І це окремі дві задачі, які зараз виконуються. Тобто щось там воно лунає, ми чуємо це, але ми на це не зважаємо, ми рухаємось, бо головна мета - врятувати життя".

У статті використано матеріали Reuters

США запускають програму зі збору доказів воєнних злочинів Росії проти України

Мешканець Бородянки шукає свої речі на руїнах розбомбленого будинку, 5 квітня 2022 року. AP Photo/Vadim Ghirda.

Державний департамент США оголосив про запуск ініціативи, в рамках якої будуть виявляти, аналізувати та широко розповсюджувати докази військових злочинів та інших звірств, вчинених Росією в Україні.

Нова програма отримала назву "Обсерваторія конфліктів". Про це мовиться у заяві Державного департаменту США від 17 травня.

«Обсерваторія конфліктів» аналізуватиме та зберігатиме загальнодоступну та комерційно доступну інформацію, зокрема, супутникові зображення та інформацію, що поширюється через соціальні мережі, відповідно до міжнародно-правових стандартів, для пізнішого використання в поточних та майбутніх механізмах із встановлення відповідальності», - йдеться в заяві.

Як очікується, ці докази будуть використовуватись у майбутніх цивільних і кримінальних юридичних процесах. Крім того, на спеціальному веб-сайті «обсерваторія» буде ділитися документацією, щоб розвіяти російську дезінформацію та розповісти правду про зловживання. Звіти та аналізи будуть доступні онлайн на веб-сайті ConflictObservatory.org

На програму виділено 6 мільйонів доларів. У майбутньому, як очікується, фінансування надходитиме від Європейської демократичної ініціативи стійкості (European Democratic Resilience Initiative, EDRI).

Раніше Білий дім заявляв про виділення принаймні 320 мільйонів доларів на EDRI, зокрема, на питання боротьби з корупцією, сприяння дотриманню прав людини в Україні та в цілому регіоні.

Conflict Observatory — це спільна ініціатива провідної компанії географічних інформаційних систем Esri, лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету, Смітсонівської ініціативи культурного порятунку та PlanetScape Ai. Білий дім також заклимкає інші міжнародні партнерські організації приєднатися до цієї програми.

Державний департамент США заявив, що ця ініціатива – це частина зусиль уряду США на те, щоб домогтися відповідальності Росії за її дії в Україні.

Студія Вашингтон. Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Як вкрадений росіянами ноутбук знайшли у розбитому танку і повернули власниці

Розбита російська техніка в районі села Великий Самбір у Сумській області. Фото надав Віктор Ганжара, місцевий житель.

У розбитих російських танках на Сумщині місцеві жителі знаходять речі, вкрадені російськими солдатами під час окупації Київщині та повертають власникам.

Через небезпеку російської окупації 58-літня вчителька початкових класів київської середньої школи № 258 Галина Ракицька виїхала разом із 30-літньою донькою та котом з Броварів до Києва 4 березня. Перебувати у столиці було більш безпечно ніж на околицях, вирішила тоді вона. Поки їх не було, в хаті зупинялись окупанти.

Родина повернулась у свій приватний будинок в Броварах 7 квітня після відступу росіян. За словами Галини, російські військові пограбували будинок родини Ракицьких, як і чимало інших будинків у місті. Найважливіше серед вкраденого – робочий ноутбук, на якому була збережена уся інформація, необхідна для навчання дітей. Жінка навіть не сподівалась знову побачити свій комп'ютер.

Ноутбук вчительки Галини Ракицької. Фото надано Галиною Ракицькою
Ноутбук вчительки Галини Ракицької. Фото надано Галиною Ракицькою

За словами Галини, після повернення додому вона була вражена картиною, яку побачила. «Ми будували цей будинок з такою любов’ю. Але росіяни усе розмародерили. Тягнули, що могли. Вони виламали двері, все перевернуте в будинку, усі продукти забрали», - каже жінка.

Кухня Галини Ракицької після російської окупації
Кухня Галини Ракицької після російської окупації

Найбільше вчителька була шокована слідами розгульного життя російських солдат: «На столі не те що бруд, а суцільний безлад. Пляшки порожні, недопалки тушили об стіл», - каже Галина. Вчителька згадує, що намагалась сприйняти ситуацію з гумором: «Сміялися, що росіяни забрали навіть електричну зубну щітку. А ще спеціальну суміш для випікання хліба. Що вони будуть робити з нею, не уявляю».

За два дні після повернення Галина отримала дзвінок із незнайомого номера. Українець на імʼя Віктор повідомив, що знайшов ноутбук вчительки в одному з розбитих російських танків та через додаток Вайбер знайшов телефон власниці.

Віктор Ганжара на фоні розбитої російської техніки
Віктор Ганжара на фоні розбитої російської техніки

29-річний Віктор Ганжара, житель села Великий Самбір у Сумській області, розповідає, що зустрічався з російськими силами віч-на-віч. На початку війни, каже він, російські війська рухались на Київ через дорогу, що проходить через Конотопський район, де знаходиться село Віктора.

Під час наступу росіяни стріляли з вогнепальної зброї у місцевих цивільних жителів. За словами Ганжари, російські військові вбили шістьох людей з його села, двоє з них були пенсіонерами. «Але ми з хлопцями - мисливці. Теж дали їм прикурити», - говорить Віктор. Розповідає, що коли селяни почали відстрілюватись із мисливської зброї, російські сили відступили від села.

Коли російські солдати відходили з Київщини, то знову рухались через Великий Самбір. Там російську техніку розбили українські війська. Віктор поділився фотографіями, які зняв власноруч після того, як бої закінчилися. В танках селяни знайшли чимало краденого. «Телевізори, меблі знаходили. Але як ти встановиш власника шафи наприклад?» - жаліється Віктор. За словами чоловіка, цінні речі власників, яких неможливо було знайти, селяни віддали на потреби ЗСУ. У російських танках познаходили також планшети та ноутбуки. Один з цих ноутбуків, як виявилось, належав Галині Ракицькій з Броварів під Києвом.

«Я знайшов пані Галину через Вайбер на десктопі. У мене тітка у Броварах і ми швидко знайшли, як його передати», - каже житель Великого Самбора.

Галина розповідає, що не могла навіть повірити у повернення власного ноутбуку, за допомогою якого знову почала навчати дітей. Тепер вчителька зідзвонюється з Віктором час від часу та запрошує його в гості після перемоги України.

Дивіться також: Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

США закликають до більшої економічної підтримки України

Міністрка фінансів США Джанет Єллен свідчить під час слуханнь комітету Палати представників з питань фінансових послуг щодо річного звіту Ради з нагляду за фінансовою стабільністю на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні.

Міністерка фінансів США Джанет Єллен закликає союзників посилити економічну підтримку України. За її словами, закладеної нині фінансової допомоги буде недостатньо для задоволення основних потреб держави, навіть у короткостроковій перспективі.

Про це посадовиця заявила під час виступу на економічному форумі в Брюсселі, який стартував цього вівторка, 17-го травня, 2022-го року, повідомляє міністерство фінансів США. За словами Єллен, наразі Україні потрібне «бюджетне фінансування для оплати праці солдатів, службовців та пенсіонерів, а також для управління економікою, яка має задовольнити основні потреби громадян».

Наразі українські чиновники відзначалися хоробрістю та винахідливістю в процесі підтримки державної економіки в рамках війни, однак «потреби України у фінансуванні є значними», наголошує американська посадовиця.

Міністерка фінансів США перебуває із тижневим візитом до Європи. Вона зокрема відвідає Варшаву, Брюссель та Бонн, Німеччина, де зустрінеться зі своїми колегами на саміті міністрів фінансів Групи семи. Центральною темою цієї зустрічі також називають допомогу Україні.

Міністри фінансів країн Групи семи хочуть підготувати пакет допомоги Україні на 15,8 мільярдів доларів на своїй зустрічі в Бонні, заявив у вівторок високопоставлений урядовець Німеччини, повідомляє Reuters. Пакет охоплюватиме три місяці з короткостроковим фінансуванням переважно у вигляді грантів, які, на відміну від позик, не потрібно повертати, сказав чиновник. США вже запропонували надати половину допомоги у вигляді грантів на суму 7,5 мільярдів доларів, сказав чиновник, додавши, що міністри G7 хотіли б узгодити спільне комюніке на своїй зустрічі, яка розпочнеться в середу.

Однак, як пише The New York Times, Євросоюз нині зіштовхнувся із власними економічними труднощами, включаючи швидку інфляцію та зростаючі витрати на енергоносії. Також ситуацію ускладнює очікуваний процес відходу від російської енергоресурсів.

За словами Єллен, Сполучені Штати можуть допомогти Європі позбутися залежності від російської енергії частково шляхом збільшення американського експорту скрапленого газу. Вона також визнала, що деякі кліматичні цілі щодо скорочення викидів можуть бути відкладені. Однак за словами Єллен, нинішнє скрутне становище має стати нагадуванням про необхідність «подвоїти наші зусилля щодо чистої та відновлюваної енергії».

Енергетика є іще одним важливим питанням, яке політики обговорять на саміті міністрів фінансів Групи семи в Бонні цього тижня. Очікується, що Сполучені Штати запропонують Євросоюзу розглянути альтернативні варіанти перед поетапним планом введення російського нафтового ембарго до кінця року.

Представники міністерства фінансів США заявили у вівторок, що вони хочуть, щоб Європа розглянула механізми ціноутворення, в рамках якого можна було би запровадити обмеження ціни або тарифу, що з'їсть більшу частину прибутку Росії від нафти, водночас даючи країні достатній стимул для продовження виробництва, повідомляє The New York Times.

У своїй промові Джанет Єллен також сказала, що рішення Росії скоротити поставки газу до Польщі та Болгарії має стати уроком того, що західні країни не повинні обмінювати національну безпеку на дешевші ресурси. Така ситуація зробила їх вразливими для країн, які можуть використовувати свої багаті природні ресурси для руйнування ринків.

У статті використано матеріали The New York Times, Reuters.

Дивіться також: Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG