Спеціальні потреби

Актуально

Вийшов фільм про роботу англійського хірурга в Україні




Минулого тижня на американському каналі громадського телебачення PBS із великим успіхом вийшла документальна стрічка «Англійський хірург». Знятий австралійським документалістом Джеффрі Смітом фільм розповідає про англійського нейрохірурга Генрі Марша, який вже п'ятнадцять років їздить в Київ робити найскладніші операції на мозку. Центральна тема фільму - його дружба та співпраця з українським нейрохірургом Ігорем Курильцем. Цей фільм, який робився два роки, зібрав безліч нагород на фестивалях документального кіно. З автором фільму Джеффрі Смітом розмовляла Тетяна Ворожко.

ТВ: Як ви знайшли сюжет для фільму «Англійський хірург»?

ДС: Я їздив в Україну впродовж багатьох років і завжди хотів зробити фільм про Україну, але в мене не було цікавої історії. Доктора Генрі Марша я зустрів у Лондоні випадково і абсолютно з іншої причини. Мене попросили зробити фільм про хірургів. Під час розмови за келишком горілки ми швидко дізналися, що обидва любимо та знаємо Україну. Це була доленосна зустріч. Він був ідеальним героєм, і коли я нарешті поїхав з ним у Київ, я знав буквально через півгодини, що вже маю фільм, який хочу зняти.

ТВ: А чому доктор Марш став для вас ідеальним, як ви кажете, героєм фільму?

ДС: Коли я вперше зустрів Генрі, мене вразило, що він більше здавався творчою людиною, ніж медиком. Він - мислитель, який також є і нейрохірургом. Його будинок є дуже артистичним, він робить багато речей власними руками, збирає предмети мистецтва, його захоплюють ідеї та сюжети. І це чудово, бо він брав участь у створенні фільму, а також - що є дуже важливим - він довіряв мені, відкрився, не боявся показати свої слабкі місця. Він не є таким самовпевненим всезнайкою хірургом, який холодно поводиться зі своїми пацієнтами та не має з ними емоційних стосунків. Навпаки, він дуже переживає за своїх пацієнтів. Він насправді набагато молодший, ніж виглядає. Йому тільки 59 років, а виглядає він на 10 років старшим. Це тому що він справді переживає за своїх пацієнтів, він пускає нас у цей світ дилеми, розмірковує на камеру: «Чи маю я робити це, чи ні… якщо я зроблю це, то що буде з пацієнтом; а якщо я зроблю те, то тоді що буде з пацієнтом?» Саме це робить його таким фантастичним героєм. Він пускає вас у цей світ і артикулює моральну боротьбу.

ТВ: В одному інтерв'ю ви розповідаєте, що Генрі Марш, ще до того як ви почали працювати над фільмом, став одним з ваших найближчих друзів. А вам цей факт у роботі не заважав? Важко ж бути об'єктивним, коли знімаєш кіно про друга.

ДС: Навпаки, я особисто дивуюся, чому більше людей не робить документальні фільми про людей, яких вони близько знають. У сухому залишку, те, що ви бачите у фільмі, - це стосунки героя з режисером. У нашому випадку це - гарні стосунки, побудовані на довірі, любові та гідності. Аудиторія це відчуває, вони почуваються безпечно щодо того, куди рухається історія, коли Генрі пускає мене у своє життя, у життя своїх пацієнтів. А коли це погані стосунки, коли автор фільму використовує свого героя, обманює - аудиторія це відчуває. Тут не йдеться про об'єктивність. Ми не робимо фільму про факти, ми робимо фільм про почуття, внутрішню боротьбу. Отже чим ближче ти до героя, тим краще.

ТВ: Ви виросли в Австралії, живете та працюєте у Лондоні. Чим вас зацікавила Україна?

ДС: Багато людей мають дивні романи. Якщо чесно, то не знаю. В перший раз я поїхав у Радянський Союз ще у 1983 році. Я їхав потягом через всю Росію, провів час в Москві, в Іркутську, в Україні, зустрів фантастичних людей. Я закохався в Україну, її поетичність, її проблеми, всю її трагічність та емоційність. І Генрі також вивчав про радянські республіки в університеті і знав багато. І як тільки він зміг, то в 92-93-х роках поїхав в Україну та в Москву.

ТВ: Яка сцена у фільмі для вас самих є найемоційнішою, яка історія вас зачепила за живе, коли ви працювали над фільмом?

ДС: Сцена, яка є найбільш емоційною для мене, Генрі, а також для аудиторії - історія про те, як він намагався допомогти маленькій дівчині на ім'я Таня. І він не зміг, і переживає через це. І у фіналі фільму він повертається, аби побачити маму Тані. Це - дуже емоційна зустріч. Він намагався допомогти, намагався врятувати життя дівчинки і, хоча він цього зробити не зміг, у його провалі є певна шляхетність. Він дав цим людям надію. І саме тому її мама все ще любить його, незважаючи на те що сталося. Це зачіпає за живе. Всі розуміють людину, яка спробувала, але не змогла, і в якій є певна вразливість, бо він не може про це забути.

ТВ: Як вам працювалося в Україні? Чи важко було отримувати дозволи на зйомки? Записувати та знімати інтерв'ю з пацієнтами?

ДС: Я думаю, що оскільки я часто їздив в Україну, я розумів, що треба робити, аби досягти своєї мети. А також окрім англійської, в нас була ще українська знімальна група із дуже ефективною менеджерем з виробництва. Отримати ж доступ до лікарні СБУ - що, можливо, було б не можливо в інший час - стало можливо через те, що його керівник був добрий товариш Ігоря Курилця і він подумав, що це чудова ідея і дав нам дозвіл знімати. Щождо пацієнтів, то всі були дуже відкриті. Як тільки вони розуміли, що ми робимо фільм про Генрі і Ігоря, вони з радістю із нами співпрацювали. В Україні, на щастя, немає історії брудної експлуатації людей телебаченням. Люди не звикли до ідеї, що мас-медіа може представити їх зовсім в іншому світлі. Ми провели дуже багато часу з пацієнтами в коридорах лікарні з нашою українською знімальною групою. Все проговорювалося, пояснювалося і ми не отримали нічого іншого окрім великого бажання співпрацювати і надати допомогу.

ТВ: Якщо фільм буде показаний в Україні, то що українське суспільство зможе дізнатися про себе?

ДС: Ви знаєте не гірше мене, що існують гарні речі, які характеризують українське суспільство. Люди пишаються своєю країною і мають на це підстави. Але річ, яка є не дуже здоровою в українському суспільстві - це його національна риса - заздрість. Ігор став жертвою злого умислу багатьох людей, які намагаються його зупинити через професійну заздрість. Я думаю, що українське суспільство сьогодні - і в першу чергу нове покоління - мають сприйняти ідею, що людей таких як Ігор треба підтримувати, а не критикувати та намагатися зупинити. Можливо для людини старшого покоління цей фільм беде незручним через те, як він змальовує систему, але я сподіваюся, що вони зрозуміють, що ці чоловіки намагаються робити правильні речі. Я думаю, що це позитивна ідея для людей в Україні. Такі люди як Ігор вибирають залишитися в Україні, вибирають працювати в Україні. Я сподіваюся, що цей фільм покажуть в Україні і люди це зрозуміють.

ТВ: А щодо позитиву? Яке враження для себе про Україну могла для себе зробити, скажімо, американська аудиторія, яка подивилася фільм цього тижня?

ДС: Перші українці, яких ми бачимо, це - Ігор і Мар`ян - пацієнт. Мар`ян дуже бідна людина зі Західної України. Але він ходить до Церкви, де священик звертається до прихожан із проханням його підтримати. І ці люди, які самі бідні, дають йому гроші. А потім ми бачимо його сусіда, Станіслава, який практично нічого навіть не говорить у фільмі, але він присвятив свій особистий час, аби подорожувати з Мар`яном до Києва та підтримати його у цій дуже травматичній операції. З цієї точки зору, ти бачиш дуже сильні характери та риси в українському суспільстві. Разом із Ігорем вони - спражні герої. Я думаю, що аудиторія в Америці подумає після перегляду фільму дуже позитивно про українців.

ТВ: Чи продовжує доктор Марш працювати в Україні зараз?

ДС: З того часу коли фільм був зроблений, Генрі був в Україні принаймні 6 разів. І коли він знаходиться у Англії, він консультує Ігоря по телефону, дивиться рентгени, його робота та відданість не припиняються. Це триватиме доти, поки він може подорожувати.

ТВ: Коли я дивилася фільм, я звернула увагу на те, з якою ретельністю була зроблена звукова доріжка. Можете трохи розповісти про свою роботу над звуком?

ДС: Коли ви йдете до кінотеатру та бачите цей фільм, то найбільше враження на вас напевно зробить відчуття звуку. Багато документальних фільмів не приділяють достатньо уваги звуку. Можливо картинка є великою на екрані, але звук малий. І аудиторія, напевно, навіть не розуміючи чому, не відчуває перебування у кінотеатрі. Я поклав багато зусиль, аби переконатися, що ми відобразили світ госпіталю, український світ. Також мені пощастило і я зміг переконати свого друга Ніколаса Кейва написати для мене музику. Музика у фільмі є дуже важливою, і необхідно, аби композитор написав її саме для цього фільму. Нік та Воррен - генїї саундтреку. Музика додає дуже багато до емоцій та відчуття, що ви побували в цьому місці. Це багато зусиль, але не так вже і багато грошей. 10% бюджету пішло на звук, але це варте того. Після перегляду відчуваєш, що ти подивився фільм, драму, справжнє кіно. І воно було задумано, знято та змонтовано як драматична п'єса.

ТВ: Чи є вже домовленості про показ «Англійського хірурга» в Україні?

ДС: Ми були на фестивалях документального кіно в Києві та Харкові. На двох фестивалях ми отримало чотири нагороди. Зараз після успіху цього фільму в США ми працюємо над тим, аби показати його на українському телебаченні.

Всі новини дня

У Держдепі стурбовані, що перебої в електропостачанні України можуть призвести до ядерної аварії

Запорізька атомна електростанція та енергетика, що там виробляється, є українською, - заявила перша заступниця помічника Держсекретаря США в Бюро з міжнародної безпеки та ядерного нерозповсюдження Енн Ганзер

Про небезпеку внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури в Україні заявила перша заступниця помічника Держсекретаря США в Бюро з міжнародної безпеки та ядерного нерозповсюдження Енн Ганзер. Під час брифінгу 6 грудня вона наголосила на необхідності забезпечити безперебійне електропостачання атомних станцій України.

“Напади Росії призводять до відключення зовнішнього живлення українських атомних електростанцій. Це дуже важливо. Це змушує реактори на станціях аварійно зупинятися. Надійне зовнішнє електропостачання є необхідним для безпечної роботи українських атомних електростанцій, будь-якої електростанції загалом. А без зовнішнього електропостачання, за допомогою якого охолоджується ядерне паливо, це може призвести до ядерної аварії. Це важливо, і ці атаки потрібно припинити”, - зазначила представниця Держдепу.

Вона висловила переконання, що росіяни навмисне ціляться по енергетичній інфраструктурі, і назвала їхні дії неприйнятними.

“Це цілком очевидно, що найбільшим об’єктом (російських - ред.) атак є енергетична інфраструктура України. Ми дуже стурбовані тим, що російські ракети та дрони руйнують цивільну електричну інфраструктуру по всій країні, виводячи з ладу обладнання, яке забезпечує електроенергією, теплом, водою та зв’язком людей України. Ці напади є неприйнятними. Вони є ганебним продовженням і без того жорстокої, невиправданої війни Росії проти України, особливо проти українського народу”, - сказала перша заступниця помічника Держсекретаря США в Бюро з міжнародної безпеки та ядерного нерозповсюдження Енн Ганзер.

Вона наголосила, що США вважають Запорізьку атомну електростанцію та енергетику, яка там виробляється, українською.

“Ми підтримуємо зусилля МАГАТЕ та генерального директора Гроссі щодо захисту цього заводу. Ми дуже стурбовані брязканням зброєю, брязканням ядерною зброєю. Застосування ядерної зброї було б просто поза межами допустимого”, - додала вона..

У відповідь на питання журналістів про вибух газопроводу “Північний потік-2”, Гензер зазначила, що будь-яка енергетична інфраструктура може стати об'єктом потенційної атаки.

“Енергетична інфраструктура в інших місцях також може стати ціллю. … Те, що ми бачимо в Україні, чітко показує, що нам потрібно захистити нашу енергетичну інфраструктуру”, - сказала перша заступниця помічника Держсекретаря США.

Заява США на засіданні Ради Безпеки ООН з питань гуманітарної ситуації в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00

США кажуть, що не сприяють, але й не заважають українцям завдавати ударів у Росії

Держсекретар США Ентоні Блінкен закликав пам’ятати, що України обороняється від російської агресії, і що інші держави допомагають українцям у цьому.

На тлі повідомлень про низку вибухів на військових об’єктах на території Росії, що, як припускають, могли бути здійснені українцями, чільні представники американського уряду відмежувалися від тих інцидентів, але при цьому наголосили, що Україна воює, захищаючись від російської агресії, а тому має підтримку США та інших країн.

Ми ні заохочували, ні сприяли ударам українців всередині Росії, але важливо розуміти, що українці щодня живуть в умовах триваючої російської агресії.
Ентоні Блінкен

В перший тиждень грудня в Росії повідомили, що принаймні три російські авіабази були вражені, як було сказано, дронами - безпілотними літальними апаратами, начиненими вибухівкою.

Згадані бази - в Курській та Рязанській області, а також аеродром в Саратовській області, звідки злітають російські бомбардувальники з крилатими ракетами для здійснення ракетних обстрілів України, що тривають з 24 лютого.

Російська сторона каже, що загинули кілька осіб і пошкоджені літаки.

Україна офіційно не взяла на себе відповідальність за ті вибухи, але західні коментатори назвали інциденти вже не першою ознакою здатності українців завдавати удари на далеких відстанях.

Події знову привертають увагу до того, яку зброю має українська армія, і яку допомогу надають Україні інші держави.

Заявляючи про повну підтримку України, західні країни не постачають українцям певні види зброї, зокрема, ракети далекого радіусу дії, бойову авіацію чи танки західного виробництва, хоча Київ неодноразово закликав надати таку зброю.

На Заході неодноразово заявляли, що насамперед хочуть надати таку зброю і техніку, яку українська армія може використовувати якомога швидше, а також наголошували, що намагаються уникнути розширення конфлікту чи кроків, які могли б розглядатися як участь у ньому.

Державний секретар США Ентоні Блінкен, відповідаючи на запитання журналістів у Вашингтоні 6 грудня, зауважив, що Росія використовує зиму у якості зброї і цілеспрямовано «удар за ударом» намагається зруйнувати цивільну інфраструктуру України, яка забезпечує людей теплом, водою та електрикою.

«Ми ні заохочували, ні сприяли ударам українців всередині Росії, але важливо розуміти, що українці щодня живуть в умовах триваючої російської агресії проти їхньої країни, і ми разом з багатьма партнерами у світі твердо налаштовані зробити так, щоб вони мали в руках спорядження, потрібне їм для самооборони, щоб боронити свою територію, щоб захищати свою свободу», - сказав Ентоні Блінкен.

Під час цієї ж прес конференції американський міністр оборони Ллойд Остін відкинув припущення, що США не перешкоджають українським намаганням розробляти власну зброю далекого радіусу дії.

«Чи США працюють над тим, щоб не допустити розробок Україною її власних можливостей завдавати удари на далеких відстанях? Коротка відповідь - ні. Ми зовсім цього не робимо. Як ви бачите, ми витратили понад 19 мільярдів доларів на безпекову допомогу Україні. На додаток до цього ми залучили також і союзників до надання безпекової допомоги», - сказав міністр.

Дивіться також:

Заява США на засіданні Ради Безпеки ООН з питань гуманітарної ситуації в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00

Заява США на засіданні Ради Безпеки ООН з питань гуманітарної ситуації в Україні. Відео

Заява США на засіданні Ради Безпеки ООН з питань гуманітарної ситуації в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00

Pосійська війна в Україні призвела до найбільшої міграційної кризи з часу Другої світової війни, а також призводить до загострення проблем голоду у світі. Про це під час спеціального засідання Ради Безпеки ООН з питань гуманітарної ситуації в Україні заявила представниця США.

Які кроки робить влада України, щоб унеможливити корупцію під час відновлення країни? Відео

Захід пообіцяв виділяти величезні гроші на відбудову України. Логічно лунають побоювання, що буде зростати корупція. Про те, які кроки робить влада, щоб унеможливити зловживання під час відновлення країни - дивіться у інтерв'ю із представницею Transparency International Ukraine Катериною Риженко

Головний тренер ФК «Шахтар» Ігор Йовічевіч – про футбол, війну та українських воїнів. Відео

Дякує Збройним Силам України за те, що дозволяють робити улюблену справу. Налаштовує своїх гравців битися на футбольному полі, як воїни на полі бою. Любить і співає український гімн, вільно володіє українською сам, і навчив дітей.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG