Актуально
Експерти в Україні стурбовані рішенням Обами щодо ПРО
Україна взяла до уваги рішення США щодо припинення процесу розміщення елементів ПРО на території Польщі та Чехії. Так стримано прокоментували зміну планів нової американської адміністрації у Міністерстві закордонних справ України. Ці плани «безпосередньо не торкаються інтересів України», -- заявила прес-служба МЗС у п`ятницю.
У Раді нацбезпеки та оборони України так само не хочуть робити сенсації з відмови Сполучених Штатів від ПРО. Власне, «йдеться не про відмову від ідеї, а про модифікацію шляхів її досягнення», -- вважає перший заступник глави РНБО, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко. «Тому не треба в цьому бачити якоїсь сенсації та кардинальної зміни позицій», -- додав урядовець.
А тим часом більшість експертів висловлює занепокоєння різкою зміною лінії зовнішньополітичної поведінки США. Чи означає рішення Барака Обами поступку вимогам Росії? І коли так, які це матиме наслідки для безпеки України? Своїми думками в інтерв`ю «Голосу Америки» поділилися політологи Володимир Горбач та Євген Жеребецький.
Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва:
«Перш за все – це внутрішня справа Сполучених Штатів Америки і її нинішнього керівництва. Адже наївно було б сподіватися, що адміністрація Барака Обами продовжить зовнішню політику в тому ж руслі, що її вела і закладала попередня адміністрація Джорджа Буша…. А оскільки загальна стратегія змінилася – і щодо Близького Сходу та мусульманського світу, і щодо боротьби з тероризмом – то змінюються підходи й стосовно Ірану. А ця ініціатива зі стаціонарним розміщенням елементів протиракетної оборони планувалася, як відомо, для захисту від атак з боку Ірану. Тому нинішнє рішення США стосується передусім Ірану, а не Росії, і тим більше не Центрально-Східної Європи…. Інша справа, що влада Росії, російська пропаганда неминуче трактуватимуть це на свою користь: мовляв, завдяки їхнім протестам, опору і зусиллям вдалося ‘змусити’ адміністрацію Обами переглянути рішення щодо ПРО. Я думаю, що це велика переоцінка власних можливостей Кремлем. Насправді ситуація не така, як сподівається режим Путіна-Медведєва.... Що стосується Східної Європи, то тут усе лишається, як було. Звичайно, що в не зовсім красивій ситуації опинилися керівники Польщі і Чехії, які насправді вели переговори і виступили стратегічними партнерами Сполучених Штатів – в принципі, адекватними і послідовними партнерами. Спроба змінити цих стратегічних партнерів на стратегічне партнерство з Росією (чого, власне, домагається Росія), на мою думку, не має перспектив, оскільки така поведінка, яку Росія демонструє на зовнішньополітичній арені останнім часом, не може характеризувати її як надійного, послідовного стратегічного партнера…. Так, деякі елементи спільних інтересів можуть успішно вирішуватися. Зокрема, і Захід, і США очікують кроків від Росії щодо іранської ядерної програми. Але насправді нинішня Росія -- агресивна і неадекватна – не може бути стратегічним партнером західного світу, як би не сподівалася ним бути і хто б на Заході не плекав надії вийти на таку модель співпраці… На мою думку, нічого не вийде, поки не буде змінено російські підходи до світової політики…. Що ж до України та її безпеки – то нас ця ситуація формально не стосується і в принципі не обходить. Але у символічному значенні Україна має підстави бути занепокоєною – передусім зміною лінії поведінки Сполучених Штатів. Поки що це не є доконаний факт, це тільки сигнал, -- і Україна занепокоєна, наскільки глибоко і наскільки далеко піде оце стратегічне співробітництво Сполучених Штатів з Російською Федерацією і чи не стосуватиметься воно якимось боком України… На мою думку, всі українські страхи з приводу ‘змови’ Сполучених Штатів з Росією є перебільшеними. За великим рахунком, у це ніхто не вірить. Адже США і Росія є непоєднуваними в стратегічному плані світовими гравцями, оскільки їхні інтереси, цінності та спосіб внутрішньої самоорганізації відмінні, а часом протилежні. І рано чи пізно західний світ це побачить – неможливість працювати у тому форматі, в якому пропонує Росія…. Зараз західний світ шукає ключі співробітництва з Російською Федерацією у різних сферах, передовсім в оборонній, але очевидно, що має пройти час, щоб західні стратеги у черговий раз переконалися в неможливості застосовувати свої підходи до нинішньої Росії без зміни ситуації в самій Росії».
Євген Жеребецький, експерт з проблем міжнародної безпеки:
«Я вважаю, що це дуже погане рішення. Ще гірша новина полягає у тому, що це рішення стало не сенсацією, а радше свідченням цілеспрямованої політики. Ми бачили, як уся Європа сором`язливо ховає очі під час російської агресії в Грузії; як новий генсек НАТО Андерс Фоґ Расмуссен каже, що новий закон про застосування російських збройних сил за межами Росії це звичайна законодавча практика; і ось тепер Сполучені Штати – як того й домагалася Росія – відкладають плани розмістити ракетний щит у Чехії і Польщі…. Іде суцільна ‘здача’ колишніх партнерів та союзників. І те, що робить нинішній президент США Барак Обама, не дозволяла собі робити жодна американська адміністрація. За Рейґана, Буша, Клінтона могла змінюватися стилістика стосунків зі Східною Європою та пострадянськими країнами, -- але стратегічних інтересів американська адміністрація не здавала ніколи…. Тому те, що робить сьогодні Обама, на мою думку, страшенно ризиковано і небезпечно…. Зрозуміло, що цей ракетний щит ПРО, який мали побудувати на території Польщі і Чехії, не вирішував питання безпеки цих країн. Але то був політичний знак з боку Америки, що ці країни вже вийшли зі сфери впливу Росії. Що це суверенні і незалежні держави. І, власне, той галас, який здійняли у Росії з приводу цього нового локатора в Чехії – це смішно, адже такий самий локатор стоїть в Естонії, і естонці чудово можуть бачити, що роблять піхотинці повітряно-десантних військ десь у Псковській дивізії, і ні в кого це не викликає жодних істерик. А тут раптом зачепило, -- саме через важливий символічний зміст…. Так само й відмова Обами від попередніх планів з розміщення ПРО, на догоду Росії, сприйнята як знаковий крок. Це рішення матиме ‘довгограючі’ наслідки, для України зокрема. Це означає, що в Америки з`явилися інші пріоритети. Іде велика гра, і ця гра відбувається, в тому числі, коштом України. Я думаю, що нас потихеньку відкидають назад, у сферу впливу Росії. І це, власне, дуже сумно».
Всі новини дня
- Голос Америки
Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Відео
Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Передовсім він зосереджений на підсиленні протиповітряної оборони.
- Голос Америки
Американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Відео
Тим часом американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Видання Нью-Йорк Таймс пише, що американські супутники з інфрачервоними сенсорами зафіксували вибух на Каховській ГЕС перед її руйнуванням.
Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео
Президент Байден заявив, - упевнений, що в США буде фінансування для України стільки, скільки буде потрібно, незважаючи на деякі скептичні голоси в Конгресі США.
- Голос Америки
У США оприлюднили текст обвинувачень проти Трампа: 31 із 37 пунктів стосується Закону про шпигунство
Міністерство Юстиції США оприлюднило у п'ятницю текст обвинувачень проти колишнього президента США Дональда Трампа. 37 пунктів обвинувачень стосуються, зокрема, несанкціонованого зберігання секретних документів, надання неправдивих свідчень та змови з метою перешкодити правосуддю після того, як Дональд Трамп залишив Білий дім у 2021 році.
31 із 37 пунктів стосуються порушення Закону про шпигунство через зберігання документів щодо національної оборони.
Джек Сміт, спеціальний прокурор, який розслідує ймовірне неправильне поводження Дональда Трампа з секретними документами, заявив у п'ятницю, 9 червня, що порушення законів про захист інформації щодо національної оборони “ставить країну під загрозу”.
Йдеться саме про федеральні звинувачення колишньому президенту США Дональду Трампу, де 31 пункт щодо потенційно неправомірного поводження з секретними документами стосується Закону про шпигунство – інформує видання Forbes.
Цей закон забороняє навмисне збереження інформації про національну оборону.
Щодо інших звинувачень проти Трампа, то вони пов'язані з перешкоджанням правосуддю та наданням неправдивих заяв.
“Сьогодні було розкрито суть обвинувального акту, який звинувачує Дональда Трампа у тяжких порушеннях наших законів про національну безпеку, а також в участі у змові з метою перешкоджання правосуддю”, - заявив прокурор Сміт.
Обвинувачення будуть пред’явлені Трампу у вівторок
Обвинувачення будуть пред’явлені Дональду Трампу пізніше у вівторок, коли він постане перед судом у Маямі. Вони пов’язані із секретними документами, що були привезені до флоридського помешкання Трампа в Мар-а-Лаго після його президентського терміну.
“У нас в країні єдиний набір законів, і вони стосуються всіх”, — наголосив прокурор Сміт на прес-конференції.
Він також додав, що обвинувачені у цій справі мають вважатися невинними, доки їхня провина не буде доведена у суді. Та пообіцяв, що домагатиметься швидкого судового розгляду справи відповідно до суспільного інтересу і прав обвинувачених.
Як повідомляв Голос Америки, Федеральне журі присяжних південного американського штату Флорида ухвалило безпрецедентне рішення про висунення звинувачення проти колишнього президента США Дональда Трампа.
За інкримінований злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
- Голос Америки
Суд у Нідерландах постановив повернути "скіфське золото" Україні. Росія обіцяє відреагувати
Верховний суд Нідерландів поставив крапку у справі «Скіфського золота» –воно хоча і походить з Криму, але є «частиною культурної спадщини України» і має повернутися в Україну, повідомляють західні видання. Тим часом МЗС Росії заявило, рішення вищої судової інстанції Нідерландів «створює черговий небезпечний прецедент» і обіцяють «адекватну реакцію». Російський сенатор прочитав у рішенні суду в Нідерландах «визнання» Криму російським.
Що сталося?
Верховний суд Нідерландів розпорядився повернути в Україну цінну колекцію так званого «скіфського золота» та інших скарбів з Криму, які зараз зберігаються в музеї в Амстердамі.
Ця справа триває з того часу, як колекція – близько 300 творів мистецтва та історичних творів, які були позичені в чотирьох музеях Криму в рамках виставки під назвою «Крим: золото і таємниці Чорного моря», опинилася на виставці в Нідерландах у момент, коли Росія захопила український півострів у 2014 році.
Судова тяганина тривала багато років, поки Верховний суд не підтримав рішення Апеляційного суду від 2021 року, який визнав артефакти частиною української культурної спадщини, і відкрив шлях для Музею Алларда Пірсона, де перебувала колекція на той момент, повернути експонати в Україну, а не в Крим, який був анексований Росією.
"Хоча музейні експонати походять з Криму і тому також можуть розглядатися як кримське надбання, вони є частиною культурної спадщини України", - йдеться в рішенні суду, яке цитують західні ЗМІ.
Які аргументи представили сторони?
Кримські музеї, за якими стояла Росія, намагалися повернути бронзові мечі, золоті шоломи, дорогоцінні камені та інші артефакти, вимагали повернення предметів як частини своїх колекцій.
Уряд у Києві вимагав повернення колекції на підставі того, що вони належать Україні, а не конкретним музеям на конкретній території. Деякі експонати цієї колекції мають понад 2000 років.
Музей Амстердама вирішив зберігати експонати, поки суд не вирішить їхню долю.
У 2016 році Окружний суд Амстердама підтримав цей погляд і послався на конвенцію ЮНЕСКО від 1970 року, яка встановлює, що об’єкти є власністю суверенної держави і мають бути їй повернуті, а питання власності має вирішувати український суд.
Верховний суд у Гаазі постановив повернути колекцію в Україну, бо Нідерланди не визнали російську анексію Автономної Республіки Крим.
Якою є реакція Росії?
Після оголошення рішення Верховного суду в Гаазі російське Міністерство закордонних справ поширило заяву, що це рішення суду «не може бути залишене без адекватної реакції з нашого боку».
«Скіфське золото» є частиною культурної спадщини Криму, і жодні рішення ангажованих судів не можуть скасувати цей незаперечний факт. Історичну справедливість буде відновлено», – цитують у заяві речницю МЗС Росії Марію Захарову.
Російське МЗС порівнює справу про «скіфське золото» зі справою про збиття малайзійського боїнга у небі над Донбасом у 2014 році, і рішення в обох справах вважають несправедливими щодо Росії.
«Ми це бачили, зокрема, на прикладі рішення Окружного суду Гааги у кримінальній справі проти громадян, звинувачених у причетності до краху малайзійського боїнга в небі над Донбасом», – мовиться у заяві Захарової.
Вона додає, що нідерландська судова система «вже давно перестала відповідати стандартам неупередженого та справедливого правосуддя», а займається лише «обслуговуванням політичних замовлень власної, а тепер і київської, влади».
Тим часом віце-спікер Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту, Костянтин Косачов заявив, що в рамках свого рішення суд в Гааазі «визнав Крим частиною Росії». Про це він заявив у п'ятницю у своєму каналі у Telegram.
«В обґрунтуванні свого рішення Верховний суд Нідерландів визнав факт входження Криму до складу Росії! Юридично саме ця обставина стала вирішальною у цій справі», – пише Косачев у своєму телеграм-каналі.
Він наголошує, що у рішенні суду мовиться, що Крим ніби «погодився» відділитися від України й приєднався до Росії «в результаті референдуму». Косачев каже, що у майбутньому Росія буде спиратися на це формулювання суду в Нідерландах.
Насправді рішення суду лише констатувало факт анексії Криму, не згадуючи жодним чином ні про її «добровільність», ні про референдум. Натомість суд наголошує, що «Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії».
«У березні 2014 року автономна республіка Крим вийшла зі складу України та увійшла до складу Російської Федерації. ООН, ЄС і Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії», – мовиться у рішенні суду.
Нідерландські ЗМІ зауважують, що залишається незрозумілим, коли музейні експонати можуть повернути, зважаючи на нинішню ситуацію в Україні.
Також вони відзначають, що судова справа недешево обійшлася музею в Амстердамі. Відповідно до судових документів, судові збори і витрати на зберігання обійшлися музею в понад 500 000 євро.
У матеріалі використані повідомлення Reuters, AP, DutschNews.
Форум