Спеціальні потреби

Актуально

Обама: Іран мусить дати ООН повний доступ до ядерного комплексу

Президент Барак Обама вимагає, щоб Іран надав міжнародним інспекторам впродовж двох наступних тижнів повний доступ до свого щойно виявленого ядерного об’єкту. Він назвав переговори Ірану з шістьма великодержавами світу конструктивним початком і зазначив, що тепер Тегеран повинен конструктивно діяти відносно з’ясування його ядерної програми.

Під час переговорів у Женеві Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики і безпеки Хав’єр Солана сказав, що Іран погодився дати доступ інспекторам Об’єднаних Націй до свого другого об’єкту збагачення урану поблизу священного для шиїтів міста Кум.

Солана зазначив, що дипломати погодились провести другу зустріч у справі ядерної програми Ірану ще до кінця жовтня.

Чільний американський представник повідомив репортерів, що керівник Міжнародного агентства з атомної енергії Мохамед ель-Барадей відвідає Іран протягом цього вікенду.

Ель-Барадей заявив, що Іран порушив закони МАГАТЕ, не повідомивши цю установу набагато раніше про існування другого ядерного комплексу.

Голова іранської делегації на переговорах Саїд Джалілі, назвавши переговори у Женеві «добрими», запевнив, що вони будуть продовжуватись.

Помічник державного секретар США Вільям Бернс мав окрему зустріч з Саїдом Джалілі. Гадають, що це були переговори між представниками обох країн на найвищому рівні впродовж багатьох років.

Крім США та Ірану участь у переговорах в Женеві взяли керівники Росії, Китаю, Франції та Німеччини.

Президент Обама наголосив, що Іран повинен доказати, що його ядерна програма є виключно для мирних цілей, включно з практикою передавання урану для збагачення в іншу країну.

Барак Обама додав, що Сполучені Штати не будуть вести переговори безконечно і готові до посилення тиску на уряд в Тегерані.

Об’єднані Нації, як дотепер, втричі накладали на Іран санкції пов’язані з його програмою збагачення урану.

Всі новини дня

Росія в Раді безпеки ООН: механізм усунення агресора існує, але країни-учасниці не готові до радикальних дій

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час засідання Генеральної Асамблеї ООН. AP Photo/John Minchillo

У суботу, 1 квітня, Росія розпочинає місячне головувати у Раді Безпеки – так само як очолювала Раду у лютому 2022, коли розпочала війну.

Ані десятки тисяч задокументованих воєнних злочинів, скоєних російськими силами у війні проти України, ані ордер Міжнародного кримінального суд на арешт президента РФ Володимира Путіна не стали причиною призупинення членства Росії в Радбезі ООН або хоча б її головування.

Однак, правова процедура, яка могла б відсторонити Росію від головування у Раді безпеки існує, кажуть експерти. Але країни-учасниці наразі не готові її застосувати, кажуть фахівці з міжнародного права у програмі "Час Time" Української служби Голосу Америки.

«Абсурдом і аномалією» назвали російське головування у Радбезі представники України, а також низка країн-учасниць ООН, які обурення цим фактом напередодні. Постпред України при ООН Сергій Кислиця назвав «безпрецедентною за всію історії ООН ганьбою» факт головування Росії в Радбезі ООН. за його словами, він “стане ще одним яскравим свідченням тієї глибокої кризи, в якій перебуває Рада Безпеки”.

Критику дій Росії не раз висловювали і представники США в ООН. Але щодо самого виключення Росії з членів Ради Безпеки вони були обережніші.

«На жаль, Росія є постійним членом Ради Безпеки, і не існує міжнародно-правового шляху, щоб змінити цю реальність», – прокоментували ситуацію у постійному представництві США при ООН, повідомляв Голос Америки.

Відмовилися коментувати це питання на камеру і усі шість постійних представництв, які отримали запити Голосу Америки.

У постійному представництві США при ООН лише повідомили - сподіваються, що Росія буде поводитися професійно, щоб Радбез міг продовжувати свою роботу щодо забезпечення миру у світі.

Відсторонення: процедедура існує

Натомість представники академічної спільноти, до яких звернулася Українська служба Голосу Америки, кажуть, що вихід є і наводять можливі варіанти вирішення ситуації.

Томас Ґрант, доктор юридичних наук, професор Кембриджського університету переконаний: питання головування Росії є принциповим для світової спільноти. Адже ця країна наполегливо порушує Статут ООН з 2014-го року.

Ґрант переконаний, що насправді існує процедура, яка може відсторонити Росію від засідань Ради Безпеки – це процедурне положення, яке дозволяє заборону на присутність певного представника.

Це працює просто. Будь-який член Радбезу висуває заперечення щодо присутності того чи іншого представника країни на засіданні.
Томас Ґрант

«Ця процедура повноважень не використовувалася в минулому для фактичного відсторонення представника від участі. Але вона є і вона доступна, - каже професор Ґрант. - Це працює просто. Будь-який член Ради маоже висунути заперечення щодо присутності того чи іншого представника країни на засіданні. Рада має обов’язково розглянути це питання».

Для позитивного рішення, за словами Ґранта, потрібно дев’ять голосів. Далі Рада голосує за процедурне рішення і право вето на нього не поширюється.

Проте, цей мехнізму жодного разу ще не був використаний. Ґрант пояснює це небажанням країн застосувати такий рішучий крок проти одного із постійних членів Радбезу, щоб не створювати прецеденту, який може бути використаний у майбутньому проти них самих.

До дискусії щодо членства Росії в Радбезі та її головування долучилися й інші науковці. Професор Єльського університету Джеффрі Сонненфельд написав вже дві статті на цю тему для журналу Time.

Це здається сумним і трагічним жартом, що країна-агресор, яка повинна була би взяти самовідвід, буде головувати в Раді Безпеки.
Джеффрі Сонненфельд

«Ми провели багато досліджень щодо російських компаній, а також щодо краху російської економіки. І ми першими майже рік тому заявили, що Росія програла на економічному фронті і більше не є економічною наддержавою. Тож це дуже ефективно. Зараз ми взялися за дипломатичний фронт, коли зрозуміли, що Росія вдруге головуватиме в Раді Безпеки 1 квітня. Цей день у багатьох країнах світу є Днем гумору. І це здається сумним і трагічним жартом, що країна-агресор, яка повинна була би взяти самовідвід, буде головувати в Раді Безпеки», - каже Сонненфельд.

За його словами, світова спільнота навіть не здогадується, що Росія отримала членство в ООН та місце постійного члена Радбезу саме як спадкоємиця Радянського Союзу. І процесуально це рішення не було окремо ухвалене Генеральною Асамблеєю.

«Найбільше дипломатичне шахрайство ХХ століття» – Кулеба

Основна місія ООН – не друкувати брошури, щоб дати дітям читати в школі, а підтримувати мир. Але вона не змогла цього зробити, незважаючи на те, що 145 членів ООН проголосували за засудження дій Росії
Джеффрі Сонненфельд

Про це неодноразово говорили і представники України. Так, присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства ХХ століття, - сказав днями міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Гаус у Лондоні.

«Не було жодної хвилини дискусії про це [процедура отримання Росією членства в ООН - ред.], це було порушення статуту Організації Об’єднаних Націй, – каже Сонненфельд – Це дозволяє Росії висміювати ООН. Основна місія цієї організації – не друкувати брошури, щоб дати дітям читати в школі, а підтримувати мир. Але вона не змогла цього зробити впродовж минулого року, незважаючи на те, що 145 членів ООН проголосували за засудження дій Росії”.

Сонненфельд визнає: аби зрушити це питання з місця у США, потрібна політична підтримка як демократів, так і республіканців, щоб посилити тиск на американський уряд.

Юридичний глухий кут

Заступник міністра закордонних справ Литви Мантас Адоменас, своєю чергою, додає: минулий рік показав фундаментальні слабкості ООН.

«Росія, як спадкоємиця Радянського Союзу, зараз користується цією позицією, щоб використати свій імунітет постійного члена Ради Безпеки, щоб порушувати статут ООН. Ми є в юридичному глухому куті, оскільки на будь-які зміни Росія накладе вето», - каже Адоменас.

Проте, наголошує посадовець, якщо країни-члени хочуть зберегти довіру до ООН, вони повинні ініціювати реформування Ради Безпеки, у тому числі, за рахунок розширення Радбезу і, таким чином, обмеження можливостей Росії маніпулювати та експлуатувати цей орган.

“Найскладніше переконати людей говорити” – фахівці Центру документування злочинів РФ ім. Лемкіна. Відео

З початку повномасштабного вторгнення у Варшаві працює Центр документування російських злочинів імені Рафала Лемкіна. Українців просять заповнити детальну анкету, якщо вони стали свідками навмисного руйнування інфраструктури, насилля, депортації. Кожному гарантується анонімність.

Як група пластичних хірургів зі США провела тиждень у львівських лікарнях. Відео

Як група пластичних хірургів зі США провела тиждень у львівських лікарнях. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Одна з найчисленніших американських медичних місій з початку війни: група пластичних хірургів зі США світового класу провели цілий тиждень у львівських лікарнях, допомагаючи цивільним та військовим пацієнтам, а також – дітям.

«Та ще живий». Папа Франциск повернувся до Ватикану з лікарні

Виходячи з лікарні, де він лікувався від бронхіту, папа Франциск залишив автограф на гіпсовій пов’язці дитини. Рим, 1 квітня 2023 року. AP Photo/Gregorio Borgia

Папа римський Франциск повернувся до Ватикану в суботу вранці після триденного перебування в лікарні, де він лікувався від бронхіту. Біля лікарні його зустріли вірні та численні журналісти.

На запитання, як він почувається, папа, відомий своїм почуттям гумору відповів: «Та ще живий», повідомляє кореспондент телеканалу CNN у Ватикані.

86-річний Франциск покинув лікарню Policlinico A. Gemelli в Римі близько 10:30 ранку. Його госпіталізували в середу вдень. Після виходу з лікарні Франциск пішов до базиліки Святої Марії Великої, де помолився перед іконою Діви Марії, йдеться у заяві речника Ватикану. Понтифік подякував усім «за близькість і молитву».

«Я доручаю Марії хворих, особливо наймолодших, як тих, яких я зустрів в онкологічному відділенні в Gemelli. Молімося за тих, хто страждає від втрати близьких, і за тих, хто працює в лікарнях. Це вимагає сміливості. Я захоплююся ними», – сказав папа Франциск у твітері.

Госпіталізація старіючого понтифіка, який переніс серйозну операцію в 2021 році і тепер часто користується ціпком або інвалідним візком через проблеми з колінами та радикуліт, викликала занепокоєння щодо того, чи він зможе продовжувати своє служіння.

Перед госпіталізацією папа просив молитися за «багатостраждальну Україну»

Перед тим, як потрапити до лікарні, папа Франциск провів загальну аудієнцію в середу, 29 березня. На публічній загальній аудієнції на площі Святого Петра у Ватикані він просив бути «витривалими в молитві та в близькості з багатостраждальною Україною», повідомляють Новини Ватикану.

Дещо раніше, вітаючи паломників з Польщі, папа знову відзначив їхню солідарність із ближніми в сусідній країні. «Надалі підтримуйте ваших страждаючих братів і сестер в Україні, у мученицькій Україні», – закликав папа Франциск.

"Українська боротьба дає сигнал світовим автократіям"- сенаторка Джин Шагін. Ексклюзив

Джин Шагін, сенаторка-демократка від штату Нью-Гемпшир під час ексклюзивного інтерв’ю з журналісткою Голосу Америки Катериною Лісуновою.

Готовність України боротися за власну державу та демократію надсилає важливий сигнал не лише Росії, але й Китаю та іншим автократам. Таку думку висловила сенаторка-демократка Джин Шагін в ексклюзивному інтерв’ю для Голосу Америки.

Про тренування українських військових із 2014-го року і до сьогодні, а також про надання Україні винищувачів та визнання Росії державою спонсоркою тероризму, сенаторка розповіла журналістці Голосу Америки, Катерині Лісуновій.

Катерина Лісунова, «Голос Америки»: Чи ви особисто підтримуєте надання Україні винищувачів?

Джин Шахін, сенаторка-демократка, від штату Нью-Гемпшир: Так. І я підтримувала цю ініціативу відтоді, як виникла пропозиція від Польщі про надання цих літаків для України. Підтримка з повітря дуже важлива. Тому я думаю, що зенітно-ракетні системи, Patriot, які ми вже пообіцяли Україні, будуть дуже важливими в стратегії захисту від російських ракет.

К.Л: Повернімося на рік назад, до 24 лютого. Якими були ваші очікування? Що ви знали про повномасштабне російське вторгнення на той момент?

Дж.Ш.: Союзники по НАТО та загалом Захід очікували, що Україна буде протистояти російському вторгненню, але дуже швидко буде захоплена. Тож мужність українців, їхній героїзм у боротьбі з росіянами вразили всіх. І це стало дуже важливим сигналом для країн у всьому світі. Українська готовність боротися за власну державу, боротися за демократію та свободу надсилає дуже важливий сигнал.

Особливо в часи, коли ми бачимо автократів, таких як Путін та Сі Цзіньпін в Китаї, а також лідерів Північної Кореї та Ірану, які готові пожертвувати життям людей, щоб залишитися при владі. Тож, за нинішніх умов, - це дуже сильний сигнал від України.

Після вторгнення Путіна в Крим, у 2014му році США та союзники почали тренувати українських військових

К.Л.: Особисто вас здивувала українська оборона?

Дж.Ш.: Я поділяю думку, як мені здається, більшості американців. Нас надихає те, що українці змогли зробити, як вони захищають свою країну. Влітку 2021-го я була в Україні разом із делегацією Сенату. Під час цього візиту, ми поклали вінки до стіни пам’яті 14 тисяч українців, які вже тоді загинули на Донбасі. Тоді ми сказали одне одному, що це свідчить про справжню стійкість і силу з боку українців, що вони готові продовжувати воювати проти росіян. І тепер, після повномасштабного вторгнення в Україну, ми бачимо як ця стійкість лише посилилась у багато разів.

Журналістка Голосу Америки Катерина Лісунова під час розмови з сенаторкою від штату Нью-Гемпшир Джин Шагін
Журналістка Голосу Америки Катерина Лісунова під час розмови з сенаторкою від штату Нью-Гемпшир Джин Шагін

К.Л.: Ви були в Україні незадовго до повномасштабного вторгнення. Ви повертаєтесь з України і дізнаєтесь, що вторгнення почалось. Що ви тоді відчували?

Дж.Ш.: У день, коли Росія вторглась в Україну, я щойно вилетіла з Польщі. Ті з нас у Конгресі, хто підтримує Україну, відчували справжній страх, що українці не зможуть захиститися від російського нападу. Саме тому, те що сталося опісля, було таким драматичним, таким вражаючим і справді говорить про мужність народу України.

К.Л.: Військова допомога Україні еволюціонувала від джавелінів до систем ППО і тепер танків. Багато українців задаються питанням - чому Західні партнери, і зокрема США, не нададуть усе одразу, щоб уникнути жертв? Як би ви відповіли на ці запитання?

Ми хочемо, щоб українці мали сучасну зброю, а не зброю радянського зразка

Дж.Ш.: Країни-партнери намагаються підтримувати стабільну співпрацю з Україною. Зокрема із військовим керівництвом, щоб з’ясувати, що українцям потрібно, і що вони мають. Чим забезпечені їхні солдати та чого вони навчені. Також, спочатку було важливо, щоб більшість допомоги надходила з країн колишнього радянського блоку. Такі країни мали озброєння, яким багато українських військових вже вміє користуватись.

Але одні із найбільш вражаючих військових зусиль стосувались навчання, які насправді почалися після вторгнення Путіна в Крим, у 2014-му році. Вже тоді Сполучені Штати та низка союзників почали готувати українських військових. Ця підготовка й досі триває. І це дуже важлива частина роботи, яка матиме вирішальне значення в українському протистоянні російським нападам.

Ми хочемо, щоб українці мали сучасну зброю, на якій вони навчались, а не зброю радянського зразка. Це питання також обговорювали в контексті надання Україні танків M1 Abrams, німецьких “леопардів” та британських танків, - важливо було, щоб військові попередньо навчились їх використовувати. Тож це буде дуже важливою частиною нашої роботи. Нам потрібно зробити все можливе, щоб сучасна зброя, яка потрібна Україні для боротьби з росіянами, була в наявності та потрапила до українців.

К.Л.: Питання про визнання Росії державою-спонсоркою тероризму порушували у Конгресі, як резолюцію і як законопроект. Але поки ані Конгрес, ані Білий дім, здається, не бажають зробити такого визнання. Як ви думаєте, чому?

Очевидно, що були скоєні воєнні злочини та звірства проти українського народу. Ми не можемо допустити, щоб винні залишились безкарними

Дж.Ш.: Я не знаю. Нам потрібно обговорити це з Білим домом. Я думаю, є занепокоєння, що це заблокує будь-яку можливість перемовин з Росією в довгостроковій перспективі. Але насправді, важливішим є притягнення людей до відповідальності за воєнні злочини, скоєні в Україні. Коли я була в українській церкві в місті Манчестер (штат- Нью-Гемпшир - ред.) - це було одне із запитань, яке мені ставили присутні там люди. Що завадить Путіну зробити це знову? Що заважає іншим повторювати аналогічні злочини?

Притягнути їх до відповідальності за те, що вони зробили, це один із таких превентивних методів. Я мала можливість зустрітись із генпрокурором України разом із іншими сенаторами. Ми розмовляли про те, як ми можемо бути корисними у зборі необхідної документації, необхідних доказів, щоб просувати цю справу. Тому що, виходячи з усіх доповідей які я бачила, - є очевидним, що були скоєні воєнні злочини та звірства проти українського народу. Ми не можемо допустити, щоб винні залишились безкарними.

К.Л.: Якщо підсумовувати рік повномасштабного вторгнення Росії, як ви вважаєте, чи західні партнери зробили усе правильно? Чи є щось, що, на вашу думку, слід було зробити інакше?

Дж.Ш.: Легко робити висновки заднім числом. Ми завжди можемо повернутися назад і сказати: «Ох, якби ми зробили те чи інше». Я можу сказати, що після вторгнення в Крим у 2014-му році, я вже тоді підтримувала надання Україні летальної зброї, як і багато хто з нас у Конгресі.

Але, на жаль, адміністрація Обами та опозиція деяких наших європейських союзників перешкоджали цьому протягом дуже тривалого часу. Але я думаю, що тепер, переконавшись, що ми можемо виробляти необхідну зброю, забезпечувати Україну боєприпасами та усім, що потрібно, ми повинні надати все можливе, щоб підтримати ці військові зусилля.

Йдеться не лише про Україну. Йдеться про міжнародний світовий порядок, який говорить: одна країна не може просто вторгнутись на територію іншої

К.Л.: Які ваші очікування від цього року у контексті війни?

Дж.Ш.: Я сподіваюсь, що українці зможуть утримати Росію від захоплення своїх східних територій, і що вони зможуть не лише дати відсіч новому наступу, але й спланують власну атаку. Я сподіваюся, що вони отримають необхідні їм танки і поставки важливої для країни зброї продовжаться.

Минулої осені я мала нагоду зустрітись з кількома жінками в українській армії. Було дуже зворушливо поспілкуватись саме із ними, тому що більшість з них мали дітей, чоловіки більшості з них також воюють, а за дітьми доглядають родичі. Тим не менш, одна жінка сказала мені те, що я потім багато разів повторювала у своєму рідному штаті Нью-Гемпшир. Вона сказала: "Нам потрібна зброя для війни з росіянами сьогодні, щоб вам не довелося воювати завтра". І коли я повторюю своїм виборцям у Нью-Гемпширі її слова, вони це розуміють.

Вони розуміють, що поставлено на карту в цій війні. Йдеться не лише про Україну. Йдеться про демократію у всьому світі. Йдеться про міжнародний світовий порядок, який говорить: одна країна не може просто вторгнутись на територію іншої, тому що їй так захотілося. Мають бути наслідки таких дій. Ось, що тут поставлено на карту. Ми маємо зробити все можливе, щоб підтримати український народ.

К.Л.: Що би ви хотіли сказати українцям сьогодні?

Дж.Ш.: Я дякую народу України за вашу мужність, за вашу стійкість, за вашу готовність прийняти бій з росіянами за всіх нас, за усі демократії в інших країнах. Ми хочемо й надалі підтримувати вас.

Раніше Голос Америки опублікував ексклюзивні інтерв'ю із сенатором-демократом Крісом Мерфі, а також із його демократичними колегами: сенатором Шелдоном Вайтгаузом та сенатором Діком Дурбіним.

Також, ми поспілкувались із санатором-республіканцем, співголовою Комітету з міжнародних відносин, Джимом Рішем та конгресменом-республіканцем Майком Лоулером.

Ексклюзивні інтерв’ю на тему року війни також опубліковані із співголовами українського конгресового кокусу конгресменом-демократом Майком Квіглі та конгресменом-республіканцем Браяном Фіцпатріком.

А також із 52-ю спікеркою Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі. Остання наголосила, що "Із жаху та розбитого серця народились героїзм та надія. Усі у захваті від надзвичайних людей України: які перед обличчям жахливих випробувань, відмовляються припиняти боротьбу за власну свободу".

Інші ексклюзивні матеріали дивіться незабаром в ефірі Голосу Америки та читайте на сайті. Зокрема, із конгресовими капеланами, які щотижня перед засіданням законодавців, читають молитву за Україну.

Дивіться відео ексклюзивного інтерв'ю із сенаторкою Джин Шагін: "Нам потрібно зробити все можливе, щоб українці отримали усю необхідну сучасну зброю".

Більше

XS
SM
MD
LG