Спеціальні потреби

Актуально

Порошенко - новий міністр закордонних справ України

Крісло міністра закордонних справ, яке понад півроку залишалося вакантним, нарешті знайшло свого господаря. Новим очільником МЗС став відомий банкір, один з найбагатших людей України Петро Порошенко. У п’ятницю Верховна Рада затвердила кадрову пропозицію, подану напередодні президентом.

Кандидатура Порошенка, яку багато хто називав несподіваною, пройшла парламентське «чистилище» без особливих проблем. Рішення підтримали у повному складі фракції БЮТ і Блоку Литвина, а також майже вся фракція НУ-НС (за винятком «Єдиного центру» Балоги). Опозиційна Партія регіонів не голосувала, проте й не заважала призначенню. Відтак на електронному табло висвітилась цифра - 240 голосів «за».

Новопризначений міністр тут же в залі склав присягу, а в кулуарах Ради розповів журналістам про своє бачення зовнішньої політики України. Як він заявив, тут є дві ключові позиції.

«Основний напрям зовнішньої політики України – європейський. Росія ж є найбільшим і найважливішим стратегічним партнером. У нас накопичений достатньо добрий попередній досвід взаємодії з Росією, і я гадаю, що тепер він буде реалізований», - сказав Порошенко.

Відповідаючи на запитання журналістів, головний дипломат запевнив також, що забув усі образливі слова, сказані на його адресу прем’єр-міністром Юлією Тимошенко під час «корупційного скандалу». Він пообіцяв, що працюватиме «не на роз’єднання, а на об’єднання», та наголосив на необхідності «представляти єдину команду» у зовнішній політиці.

Як виглядає, новий очільник зовнішньополітичного відомства влаштував усіх. Стримано-позитивно прокоментували це призначення у Блоці Юлії Тимошенко. Новий міністр зможе покращити українсько-російські стосунки, - таке сподівання висловив у п’ятницю перший заступник лідера фракції БЮТ Андрій Кожем’якін. А віце-прем’єр Григорій Немиря, якого називають неформальним міністром закордонних справ при Тимошенко, заявив про свою готовність до ефективної співпраці з новим главою МЗС.

Сама ж лідерка Блоку пояснила: підтримавши кандидатуру Порошенка, БЮТ продемонстрував бажання йти назустріч президенту, знаходити компроміси з Віктором Ющенком.

Своєю чергою, стримано-нейтрально відгукнулися про нове призначення в опозиційній Партії регіонів. Лідер партії Віктор Янукович заявив у п’ятницю, що це призначення - внутрішня справа коаліції. «Таким чином, ми не несемо відповідальності за це призначення», - наголосив головний регіонал. Він, однак, не забув додати дещицю критики. «За нашим переконанням, на такі посади треба призначати професійно підготовлених кадрів», - зауважив Янукович, слова якого цитує прес-служба ПР.

Що ж до експертів, то вони загострюють увагу на суперечливих моментах цього призначення. З одного боку, Порошенко аж ніяк не є кадровим дипломатом і логічніше виглядав би у кріслі голови Нацбанку, чи міністра фінансів. Проте з другого боку - він має відповідний диплом, бо закінчив у 1989 році Київський інститут міжнародних відносин. З одного боку - від нового глави МЗС чекають порозуміння з Росією, але з другого - прізвище Порошенко значиться у списках персон нон-грата, і у 2007 році йому було відмовлено у в’їзді в Росію.

Пояснюючи те, що Віктор Ющенко зупинив свій вибір на Петрові Порошенку та повернув у велику політику давнього «любого друзя», експерти припускають, що тут могли зіграти роль і кумівські зв’язки, і те, що глава держави відчуває банальний дефіцит кадрів. Аналітики зауважують також - запропонувати компромісну фігуру Порошенка президента спонукало і те, що його попередні пропозиції бойкотувалися парламентом.

Нагадаємо: посада керівника МЗС України залишалась вакантною з 3 березня 2009 року, коли парламент відправив у відставку міністра закордонних справ Володимира Огризка. 17 березня президент Віктор Ющенко запропонував на цю посаду кандидатуру посла України в США Олега Шамшура. Проте ця кандидатура так і не була розглянута Верховною Радою.

Всі новини дня

G-7, ЄС і Австралія далі закручують крани російській нафті й пальному

Міністерка фінансів США Дженет Єллен сказала, що санкції проти російських енергоносіїв спрямовані «на зменшення здатності Росії вести незаконну війну» проти України.

З наближенням річниці лютневого вторгнення Росії в Україну країни G-7 і Європейського Союзу розширили ембарго на російські нафтопродукти, щоб зменшити ресурси Москви для ведення війни проти України.

ЄС та G-7 і Австралія погодилися запроваджувати на міжнародному ринку цінову стелю для російських нафтопродуктів зокрема $100 для дизельного пального і $45 для мазуту.

Тим часом у Європі набрала чинності заборона на імпорт дизельного пального та інших нафтопродуктів вироблених в Росії.

«Запроваджені нами цінові стелі будуть відігравати вирішальну роль у намаганнях глобальної коаліції, спрямованих на зменшення здатності Росії вести свою незаконну війну», - сказала про це міністерка фінансів США Дженет Єллен.

США, ЄС, Велика Британія та деякі інші ще раніше відмовилися повністю або частково від купівлі в Росії вугілля й транспортованої морем нафти, а також запровадили в грудні цінову стелю для російської нафти на міжнародного ринку - $60 за барель.

Західні уряди сподіваються, що поєднання ембарго з ціновими обмеженнями означатиме, що світовий ринок буде забезпечений нафтопродуктами, але ціни на російський експорт і зменшаться, скорочуючи прибутки Москви.

Надходження від експорту енергоносіїв є життєвоважливим для російського державного бюджету, і згідно з деякими західними оцінками бажана мінімальна ціна нафти для Росії становить $70 за барель.

Загалом запроваджені проти Росії 2022 року міжнародні санкції не мали такого глибокого впливу на російську економіку, якого сподівалися деякі західні лідери, бо Росія зокрема отримала вигоду від світового стрибка цін енергію спричиненого її вторгненням в Україну.

Але агентство Reuters повідомляє, що згідно з офіційними даними міністерства фінансів Росії за минулий січень рівень місячних доходів від продажу російської нафти й газу впав до найнижчого рівня з серпня 2020 р.

Росія намагається компенсувати втрати, переспрямовуючи свій експорт енергоносіїв до таких країн як Китай, Індія та інші, які збільшили споживання російської нафти, користуючись зокрема ціновими знижками.

У Москві західні санкції називають незаконними і такими, що шкодять світовій економіці.

Дивіться також:

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

Більше

XS
SM
MD
LG