Актуально
Бжезинський про виклики в трикутнику США-Україна-Росія
«Якщо ж Грузія чи Україна не вистоять, Росія знову перетвориться в імперію…»,«Якби Польща не була членом НАТО і була поділеною країною, вона сьогодні могла б бути другою Грузією…». Ці та інші думки висловив в інтерв`ю Голосу Америки відомий американський політолог Збіґнєв Бжезинський. Розмову з ним провела Мирослава Ґонґадзе. Внизу пропонуємо Вам відео інтерв`ю мовою оригіналу та його розшифровку в перекладі на українську.
Мирослава Ґонґадзе: У процесі «перезавантаження» взаємин з Росією виглядає на те, що адміністрація Обами досі не сформулювала стратегію США щодо регіону Східної Європи і зокрема щодо України. Якими на Вашу думку повинні сьогодні бути пріоритети нової адміністрації щодо тієї частини світу?
Збіґнєв Бзежинський: Я думаю, що адміністрація Обами має гарне гасло - «перезавантаження». Але воно дуже широке і дещо інфантильне. Неможливо «перезавантажити» серйозні взаємини. Їх намагаються стратегічно переформатувати. І мені здається, Сполучені Штати мають два на перший погляд взаємозаперечливі завдання, які фактично не є взаємозаперчливими. Перше - це мати взаємини з Росією, базовані на співпраці. Росія є важливою країною. Ми маємо певні взаємні інтереси, які ми переслідуємо, наприклад, - Південно-Центральна Азія, проблема ядерної програми Ірану, роззброєння, ядерна стабільність у широкому розумінні. Це легітимні і важливі завдання. Але ми також маємо інші завдання, - а саме консолідація політичного плюралізму на території колишнього Радянського Союзу. Конкретно, - це підтримка Грузії і забезпечення того, щоб Україна не перетворилась у сателіт. Отже, виглядає з першого погляду, що ці завдання конфліктують один з одним, але фактично це не так. Оскільки, якщо Грузія вистоїть, якщо Україна процвітатиме, тоді збільшиться ймовірність того, що Росія в перспективі стане пост-імперіалістичною демократичною державою. Якщо ж Грузія чи Україна не вистоять, Росія знову стане імперією, зі зростаючими амбіціями, що зробить довготривалі взаємовигідні взаємини набагато складнішими. Тому це взаємозаперечення лише уявне, і з реалістичної точки зору ми повинні рухатись в обидвох напрямках наших взаємин з Росією, і це не може визначатись простим гаслом «перезавантаження».
Мирослава Ґонґадзе: Чи Ви погоджуєтесь з сенатором Луґаром, який каже, що Сполучені Штати повинні вести більш активну політику по відношенні до України, особливо зараз, напередодні президентських виборів Україні.
Збіґнєв Бзежинський: Я погоджуюсь з цим. І я вже довгий час говорю подібні речі. Але відверто кажучи, оскільки це інтерв’ю призначене для української аудиторії, я мушу чесно сказати, що відповідальність за захист української незалежності, в кінцевому підрахунку, лежить на плечах українців та української еліти. І мене охоплює депресія, коли я спостерігаю за чварами у демократичному, про-незалежницькому таборі керівництва України, за внутрішніми міжусобицями та інтригами, які відкривають двері сторонньому гравцю маніпулювати внутрішньою політикою в Україні. Будучи польського походження, я відчуваю, що те, через що проходить Україна сьогодні, на превеликий жаль, нагадує те, через що пройшла Польща у вісімнадцятому сторіччі. У Польщі тоді фактично домінувала аристократична, заможна еліта з різними особистими інтересами, і країною маніпулювали зовнішні сили - Прусія, Австрія та Росія. У результаті Польща втратила незалежність. Сьогодні ми маємо олігархічну еліту в Україні, залежну від зовнішні сил, які маніпулюють багатством країни собі в догоду, і які не справді віддані розбудові суто української демократії, що у свою чергу могло б стати базою для інтеграції у Європу. Ви не можете сподіватись від європейців на захід від України чи людей тут у США бути більш про-українськими ніж самі українці. І я наголошую на цьому тому що Україна зараз наближається до президентських виборів і ці вибори будуть маніпулюватись із-зовні з метою послаблення української незалежності, можливо навіть з метою перетворення України у сателіт чи навіть частину більшої імперіалістичної системи, навіть можливо до втрати частини території.
Мирослава Ґонґадзе: Коли Ви говорите про зовнішні сили, що Ви маєте на увазі?
Збіґнєв Бзежинський: Я думаю, більшість українців знають, про що я говорю. А якщо не знають , то вони настільки політично неграмотні після двадцяти років незалежності що це просто жалюгідно.
Мирослава Ґонґадзе: Ви згадали про президентські вибори. Якими, на Вашу думку, повинні бути пріоритети нового президента України у внутрішній та зовнішній політиці?
Збіґнєв Бзежинський: Я б сказав, що головним завданням, як у внутрішній, так і у зовнішній сферах, мала б стати консолідація справжньої демократії в Україні – консолідація, яка зробила б Україну привабливою для решти Європи. Своєю культурою Україна є частиною Європи. І зараз важливо доводити це у політичній та соціально-економічній площинах. Ніхто в Європі не просив Польщу стати членом Європейського Союзу. Польща стала членом ЄС, бо стала привабливою для Європи. Поляки продемонстрували своє прагнення бути європейською державою під кожним оглядом. І це зробило Польщу тією країною, якою вона є сьогодні. Україна може бути другою Польщею через п’ять, десять років, якщо до влади прийдуть толкові лідери і якщо вона обере толкову національну орієнтацію.
Мирослава Ґонґадзе: Останнє запитання стосується питання членства України в НАТО. Дехто каже, що членство України в НАТО чи якійсь іншій безпековій структурі в Європі, могло б мати позитивний вплив на українсько-російські відносини. Ви погоджуєтесь з такою тезою? Чи Ви бачите Україну в НАТО?
Збіґнєв Бзежинський: Я думаю, багато залежатиме від настроїв в українському суспільстві. Якби Україна вступила в НАТО з поділеним в цьому питанні населенням та обмеженою підтримкою ідеї членства в НАТО, це не буде на користь Україні, а, навпаки, причиною розколу, який може бути використаний іншими силами. Передумовою для членства (України) в НАТО є чітко сформована українська національна ідентичність з чіткою геополітичною візією та наближеним до одностайності всенародним бажанням бути членом НАТО. Знову ж вкажу на досвід Польщі. Польща не вступала в НАТО з тридцяти-відсотковою підтримкою ідеї членства серед населення. Рішуча перевага про-натівських настроїв серед населення була тим фактором, який переконав НАТО, що включення Польщі могло сприяти більшій стабільності в Центральній Європі, принесло користі самому Альянсу та допомогло б стабілізувати ситуацію в Європі в цілому. Якби Польща не була членом НАТО і була поділеною країною, вона сьогодні могла б бути другою Грузією. Такого сценарію українці повинні б берегтися. Настав час політичній еліті в Україні та новому поколінню українців, в розсудливий і раціональний спосіб, виробити структуру своїх відносин з Європою та Росію таким чином, який забезпечить життєздатність, безпеку і незалежність української держави. І це не означає, що це мусить відбуватися коштом загострення відносин з Росією. Це не означає, що в НАТО треба йти для того, щоб показати себе анти-російським. Мета – у розширенні системи європейської стабільності та співробітництва, в якій Україна - держава з сорока п`яти-мільйонним населенням і потенційно заможна країна – могла б відіграти дуже важливу роль, водночас спонукуючи Росію більше зближуватися із Заходом. Я вважаю, що Україна, певною мірою, може допомогти Росії формувати своє майбутнє, надати їй більшу стабільність та роль у світі. Бо в протилежному випадку Росія, оточена півтора-мільярдним Китаєм з одного боку та п`ятсот п`ятдесяти-мільйонною Європою - набагато заможнішою від Росії – буде порожнім простором з чимраз-то меншим населенням. Так що, під багатьма поглядами, якщо Україна розвиватиметься в конструктивному руслі, вона цим зможе допомогти забезпечити Росію кращим майбутнім.
Всі новини дня
План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео
“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.
Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни
Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.
Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.
Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.
Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.
Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.
За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.
«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.
У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.
На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.
Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.
Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.
За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.
Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.
За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.
Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.
За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.
«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео
Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.
Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.
- Голос Америки
"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен
Сполучені Штати прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права, але зараз від Росії ознак про готовність до змістовної дипломатії немає. Про це державний секретар США Ентоні Блінкен заявив під час свідчень перед Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США про "Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав".
Під час слухання обговорювали, зокрема, пропонований Білим домом бюджет на 2024 фінансовий рік, де закладено 63,1 мільярда доларів для Державного департаменту та USAID, що, на переконання уряду, дозволить "продовжувати просувати національні інтереси США, лідирувати у світі в подоланні глобальних викликів і продовжувати підтримувати народ України".
Важливо, щоб це [війна] не тягнулась,.. це буде дуже вигідно для Путіна та Росії
Напередодні під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань Блінкен заявив, що у проекті бюджету збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
Конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Ендрю Кім відзначив, що цей рік є "критичним для України": "Важливо, щоб це [війна] не тягнулась, бо якщо вона затягнеться, це буде дуже вигідно для Путіна та Росії, бо вони зможуть це певним чином перечекати, тому ми маємо переконатись, що ця коаліція, ця воля [підтримувати Україну] - зберігається".
Джон Джеймс, конгресмен-республіканець від штату Мічиган, подякував адміністрації Джо Байдена за продовження гуманітарного паролю для українців: "Серед виборців мого округу є велика українська громада, і я вітаю це".
Співпраця Китаю та Росії
Натомість його однопартієць від штату Кентуккі Енді Барр розкритикував президентську адміністрацію за недостатньо сувору позицію щодо загроз від Китаю, передусім у питаннях китайського аеростата, що, як припускають, вів шпигунську діяльність, а також у китайській підтримці російської війни в Україні.
існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНРКонгресмен Енді Барр
Барр процитував звіт американського уряду, який засвідчив, що "компанії з КНР надавали російським компаніям... продукцію подвійного призначення, що можуть бути використані Росією у війні проти України, китайські державні оборонні компанії надають [Росії] навігаційне обладнання, технології для глушіння сигналу, запчастини для винищувачів".
Законодавець також процитував численні повідомлення у медіа щодо наданих Китаєм технологій для російської війни: "Чому ви тоді просто... попереджаєте про наслідки надання Росії матеріальної підтримки, коли Держдеп приходить до висновку... із доказами... китайської матеріальної підтримки Росії?"
"Ми зосереджені на летальній допомозі, - пояснив Блінкен, - і також ми стежимо за наданням приватними корпораціями технологій подвійного призначення, які можуть викликати занепокоєння". Барр у відповідь заявив про необхідність "накласти санкції на Китай за летальну допомогу": "Йдеться не просто про купівлю [Китаєм російських] нафти чи газу, існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР".
"Незамінна" світова сила
"Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України, до прикладу, [рішення про] ракети далекого радіусі дії, які можна було надати, були відкладено, це могло б стати у пригоді, адже вони могли б знищити іранські дрони, які зараз розміщені незаконно у Криму, - сказав республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон. - Що було зроблено, щоб надати передове озброєння? Зупинімо війну, ми можемо це зробити, надаючи це оборонне озброєння".
Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України
Блінкен у відповідь підкреслив, що "поділяє відданість" тому, аби "надавати українцям те, що їм потрібно, щоб долати російську агресію, це те, що ми робили" від самого початку повномасштабної війни Росії та до її початку. "Звинувачення, що ми цього не робили, це просто неправда", - сказав держсекретар Блінкен, підкресливши, що США "на кожному кроці працюють з міжнародною коаліцією" країн й досягли прогресу, зокрема, на зустрічах контактної групи у форматі "Рамштайн".
Конгресвумен-демократка від штату Пенсильванія Меделін Дін підкреслила, що США - це "незамінна" світова сила, яка об'єднала коаліцію з понад 50 країн, щоб закінчити війну Росії в Україні "якомога швидше, що це не буде тривала війна".
Вона запитала, як саме пропозиція бюджету Держдепу може сприяти цьому.
"По-перше, ми не прагнули цієї війни, ми робили все, щоб запобігти їй, я брав участь в активних дипломатичних зусиллях з нашими російськими колегами, - відповів Блінкен. - На жаль, стало очевидно, й президент Путін сказав про це прямо, що йшлось не про безпекові загрози від НАТО чи України, завжди йшлось про переконання Путіна, що Україна - не незалежна держава, що її треба стерти з карти і включити у російську імперію".
Українці хочуть його більше, ніж будь-хто, зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня.Державний секретар США Ентоні Блінкен
"Незалежність, суверенітет України чітко визнані, вони нікуди не зникнуть, українці нікуди не зникнуть. Але звісно те, як це вирішиться, це важливо. На моє переконання і на переконання адміністрації, ми відчайдушно хочемо миру, хоча українці хочуть його більше, ніж будь-хто. Зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня, вони хочуть тривалого і стійкого миру, що відображає базові принципи міжнародної системи й Статуту ООН", - сказав держсекретар.
Він додав: "Ми не хочемо, щоб Росія просто перепочила, перегрупувалась і знову атакувала - півроку, рік чи два-три роки потому". Блінкен додав, що не бачить жодних "ознак того, що Росія готова до змістовної дипломатії" для закінчення війни.
Напередодні у Сенаті Блінкен назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна "гострою загрозою" для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.
Вихід США з Афганістану
Окрім питання російської агресії, законодавці торкались інших викликів для США, передусім з боку Китаю. При цьому чимало законодавців від Республіканської партії поставили під питання окремі аспекти зовнішньої політики Білого дому, зокрема критикували виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році.
При цьому голова Комітету у закордонних справах Палати представників від Республіканської партії Майкл Маккол, який ініціював відповідне розслідування, заявив, що дає Блінкену час до понеділка, аби надати законодавцям відповідні документи щодо виведення США з Афганістану, й попередив держсекретаря, що його може чекати повістка до суду.
У відповідь Блінкен висловив згоду надати комітету необхідну інформацію, а також законодавці-демократи у своїх виступах підкреслювали, що рішення про виведення американських сил з Афганістану, а також відповідні угоди із Талібаном були прийняті ще за попередньої адміністрації президента Дональда Трампа.
Форум