Спеціальні потреби

Актуально

Бжезинський про виклики в трикутнику США-Україна-Росія

«Якщо ж Грузія чи Україна не вистоять, Росія знову перетвориться в імперію…»,«Якби Польща не була членом НАТО і була поділеною країною, вона сьогодні могла б бути другою Грузією…». Ці та інші думки висловив в інтерв`ю Голосу Америки відомий американський політолог Збіґнєв Бжезинський. Розмову з ним провела Мирослава Ґонґадзе. Внизу пропонуємо Вам відео інтерв`ю мовою оригіналу та його розшифровку в перекладі на українську.



Мирослава Ґонґадзе: У процесі «перезавантаження» взаємин з Росією виглядає на те, що адміністрація Обами досі не сформулювала стратегію США щодо регіону Східної Європи і зокрема щодо України. Якими на Вашу думку повинні сьогодні бути пріоритети нової адміністрації щодо тієї частини світу?

Збіґнєв Бзежинський: Я думаю, що адміністрація Обами має гарне гасло - «перезавантаження». Але воно дуже широке і дещо інфантильне. Неможливо «перезавантажити» серйозні взаємини. Їх намагаються стратегічно переформатувати. І мені здається, Сполучені Штати мають два на перший погляд взаємозаперечливі завдання, які фактично не є взаємозаперчливими. Перше - це мати взаємини з Росією, базовані на співпраці. Росія є важливою країною. Ми маємо певні взаємні інтереси, які ми переслідуємо, наприклад, - Південно-Центральна Азія, проблема ядерної програми Ірану, роззброєння, ядерна стабільність у широкому розумінні. Це легітимні і важливі завдання. Але ми також маємо інші завдання, - а саме консолідація політичного плюралізму на території колишнього Радянського Союзу. Конкретно, - це підтримка Грузії і забезпечення того, щоб Україна не перетворилась у сателіт. Отже, виглядає з першого погляду, що ці завдання конфліктують один з одним, але фактично це не так. Оскільки, якщо Грузія вистоїть, якщо Україна процвітатиме, тоді збільшиться ймовірність того, що Росія в перспективі стане пост-імперіалістичною демократичною державою. Якщо ж Грузія чи Україна не вистоять, Росія знову стане імперією, зі зростаючими амбіціями, що зробить довготривалі взаємовигідні взаємини набагато складнішими. Тому це взаємозаперечення лише уявне, і з реалістичної точки зору ми повинні рухатись в обидвох напрямках наших взаємин з Росією, і це не може визначатись простим гаслом «перезавантаження».

Мирослава Ґонґадзе: Чи Ви погоджуєтесь з сенатором Луґаром, який каже, що Сполучені Штати повинні вести більш активну політику по відношенні до України, особливо зараз, напередодні президентських виборів Україні.

Збіґнєв Бзежинський: Я погоджуюсь з цим. І я вже довгий час говорю подібні речі. Але відверто кажучи, оскільки це інтерв’ю призначене для української аудиторії, я мушу чесно сказати, що відповідальність за захист української незалежності, в кінцевому підрахунку, лежить на плечах українців та української еліти. І мене охоплює депресія, коли я спостерігаю за чварами у демократичному, про-незалежницькому таборі керівництва України, за внутрішніми міжусобицями та інтригами, які відкривають двері сторонньому гравцю маніпулювати внутрішньою політикою в Україні. Будучи польського походження, я відчуваю, що те, через що проходить Україна сьогодні, на превеликий жаль, нагадує те, через що пройшла Польща у вісімнадцятому сторіччі. У Польщі тоді фактично домінувала аристократична, заможна еліта з різними особистими інтересами, і країною маніпулювали зовнішні сили - Прусія, Австрія та Росія. У результаті Польща втратила незалежність. Сьогодні ми маємо олігархічну еліту в Україні, залежну від зовнішні сил, які маніпулюють багатством країни собі в догоду, і які не справді віддані розбудові суто української демократії, що у свою чергу могло б стати базою для інтеграції у Європу. Ви не можете сподіватись від європейців на захід від України чи людей тут у США бути більш про-українськими ніж самі українці. І я наголошую на цьому тому що Україна зараз наближається до президентських виборів і ці вибори будуть маніпулюватись із-зовні з метою послаблення української незалежності, можливо навіть з метою перетворення України у сателіт чи навіть частину більшої імперіалістичної системи, навіть можливо до втрати частини території.

Мирослава Ґонґадзе: Коли Ви говорите про зовнішні сили, що Ви маєте на увазі?

Збіґнєв Бзежинський: Я думаю, більшість українців знають, про що я говорю. А якщо не знають , то вони настільки політично неграмотні після двадцяти років незалежності що це просто жалюгідно.

Мирослава Ґонґадзе: Ви згадали про президентські вибори. Якими, на Вашу думку, повинні бути пріоритети нового президента України у внутрішній та зовнішній політиці?

Збіґнєв Бзежинський: Я б сказав, що головним завданням, як у внутрішній, так і у зовнішній сферах, мала б стати консолідація справжньої демократії в Україні – консолідація, яка зробила б Україну привабливою для решти Європи. Своєю культурою Україна є частиною Європи. І зараз важливо доводити це у політичній та соціально-економічній площинах. Ніхто в Європі не просив Польщу стати членом Європейського Союзу. Польща стала членом ЄС, бо стала привабливою для Європи. Поляки продемонстрували своє прагнення бути європейською державою під кожним оглядом. І це зробило Польщу тією країною, якою вона є сьогодні. Україна може бути другою Польщею через п’ять, десять років, якщо до влади прийдуть толкові лідери і якщо вона обере толкову національну орієнтацію.

Мирослава Ґонґадзе: Останнє запитання стосується питання членства України в НАТО. Дехто каже, що членство України в НАТО чи якійсь іншій безпековій структурі в Європі, могло б мати позитивний вплив на українсько-російські відносини. Ви погоджуєтесь з такою тезою? Чи Ви бачите Україну в НАТО?

Збіґнєв Бзежинський: Я думаю, багато залежатиме від настроїв в українському суспільстві. Якби Україна вступила в НАТО з поділеним в цьому питанні населенням та обмеженою підтримкою ідеї членства в НАТО, це не буде на користь Україні, а, навпаки, причиною розколу, який може бути використаний іншими силами. Передумовою для членства (України) в НАТО є чітко сформована українська національна ідентичність з чіткою геополітичною візією та наближеним до одностайності всенародним бажанням бути членом НАТО. Знову ж вкажу на досвід Польщі. Польща не вступала в НАТО з тридцяти-відсотковою підтримкою ідеї членства серед населення. Рішуча перевага про-натівських настроїв серед населення була тим фактором, який переконав НАТО, що включення Польщі могло сприяти більшій стабільності в Центральній Європі, принесло користі самому Альянсу та допомогло б стабілізувати ситуацію в Європі в цілому. Якби Польща не була членом НАТО і була поділеною країною, вона сьогодні могла б бути другою Грузією. Такого сценарію українці повинні б берегтися. Настав час політичній еліті в Україні та новому поколінню українців, в розсудливий і раціональний спосіб, виробити структуру своїх відносин з Європою та Росію таким чином, який забезпечить життєздатність, безпеку і незалежність української держави. І це не означає, що це мусить відбуватися коштом загострення відносин з Росією. Це не означає, що в НАТО треба йти для того, щоб показати себе анти-російським. Мета – у розширенні системи європейської стабільності та співробітництва, в якій Україна - держава з сорока п`яти-мільйонним населенням і потенційно заможна країна – могла б відіграти дуже важливу роль, водночас спонукуючи Росію більше зближуватися із Заходом. Я вважаю, що Україна, певною мірою, може допомогти Росії формувати своє майбутнє, надати їй більшу стабільність та роль у світі. Бо в протилежному випадку Росія, оточена півтора-мільярдним Китаєм з одного боку та п`ятсот п`ятдесяти-мільйонною Європою - набагато заможнішою від Росії – буде порожнім простором з чимраз-то меншим населенням. Так що, під багатьма поглядами, якщо Україна розвиватиметься в конструктивному руслі, вона цим зможе допомогти забезпечити Росію кращим майбутнім.

Всі новини дня

В ООН закликають допустити гуманітарну допомогу в Херсон, Маріуполь та інші непідконтрольні Києву території  

Мешканка на зруйнованій вулиці Маріуполя 27 травня 2022 року. АР/ Олексій Олекандров.  

Координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані висловила стурбованість тим, що працівники ООН та їхні партнери в Україні не можуть повноцінно виконувати свою гуманітарну роботу через брак безпеки та перешкоди.

Зокрема, доступ працівників міжнародних гуманітарних місій обмежений або неможливий до Херсона, Маріуполя та інших територій, що неповністю підконтрольні українському уряду.

У четвер, 30 червня, вона закликала “рішуче та терміново” забезпечити безпечний та безперешкодний доступ гуманітарних працівників до всіх регіонів України, міст, сіл та селищ, де люди потребують допомоги.

Вона також наголосила на необхідності дозволити цивільним особам залишити територію воєнних дій, якщо люди цього захочуть.

“Попри величезні труднощі, ми разом із нашими партнерами від початку російського вторгнення, від 24 лютого, надали життєво необхідну допомогу майже дев’яти мільйонам жінок, дітей та чоловіків у кожному регіоні України. Це на додаток до неймовірної роботи тисяч і тисяч волонтерів по всій країні, які підтримують власний народ”, - заявила координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні.

За її словами, в районах, де активізуються бойові дії, зростають гуманітарні потреби мешканців.

Напередодні, 29 червня, Моніторингова місія з прав людини в Україні оприлюднила новий звіт щодо порушень в Україні. У ньому задокументовані випадки вбивств, тортур, зникнення людей, а також інші злочини проти цивільного населення за перші три місяці війни. Місія також змогла перевірити і підтвердити 23 випадки сексуального насильства в час війни.

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Сім підсумків саміту НАТО. Як посилиться альянс і що це означає для України?

Лідери країн-членів НАТО. Саміт НАТО в Мадриді, Іспанія, 29 червня 2022 року. Стефан Руссо/Басейн через REUTERS

Широкомасштабна війна, яку Росія розпочала проти України у лютому цього року, за лічені місяці докорінно змінила Північно-атлантичний альянс, вдихнувши в нього нове життя та почуття місії. Альянс, про який ще не так давно казали, що він є «живим трупом», нині, за словами оглядачів, отримав «шок у 50 тисяч вольт».

Вторгнення російських військ в Україну «фундаментально змінило глобальне стратегічне середовище», мовиться у спільній заяві, опублікованій за результатами саміту. У документі зазначається, що «російська агресія становить найбільш пряму загрозу трансатлантичній безпеці та глобальній стабільності з часів закінчення холодної війни».

На самміті в Мадриді було вирішено, що альянс, за словами президента США Джозефа Байдена, «на суші, в повітрі та на морі», збільшиться кількісно – до нього увійдуть дві нові країни, Швеція та Фінляндія, він зміцнить свої позиції на сході Європи, та налагодить співпрацю з країнами Азійсько-тихоокеанського регіону.

Україна має право на самозахист, НАТО її беззастережно підтримуватиме

У заключній декларації країни НАТО повторили свою «непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води». Вони заявили про «повну підтримку невід’ємного права України на самооборону та вибір власних заходів безпеки».

НАТО ухвалило посилений пакет підтримки для України, який:

  • прискорить доставку нелетального оборонного обладнання,
  • покращить кіберзахист і стійкість України,
  • а також підтримає модернізацію її оборонного сектору для досягнення довгострокової сумісності з НАТО.

Також Альянс пообіцяв допомагати Україні у довгостроковій перспективі на її шляху післявоєнної відбудови та реформ.

Питання вступу України до НАТО на цьому саміті не обговорювалося в контексті швидкої перспективи, але в майбутньому важко уявити європейську безпекову архітектуру без України, сказав прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

«Щодо остаточного рішення щодо присутності України в архітектурі безпеки та безпеки Європи. Мені зрозуміло, що згодом це має статися», – сказав британський прем’єр. За його словами, якщо НАТО не готове надати Україні гарантію за п’ятою статтею статуту НАТО, то країни НАТО повинні запропонувати Україні достатню збройну допомогу, щоб вона могла стримувати агресію.

Росія – головна загроза для НАТО

У заключній заяві мовиться, що «війна повернулася на Європейський континент». І цю «агресивну війну» розпочала Росія. У новій стратегії Росія вже не партнер НАТО, яким вона була у попередній стратегії, що створювалася 10 років тому, а «головна загроза».

«Загарбницька війна Російської Федерації проти України порушила мир і серйозно змінила наше середовище безпеки. Її жорстоке і незаконне вторгнення, неодноразові порушення міжнародного гуманітарного права та жахливі напади та звірства спричинили невимовні страждання та руйнування», мовиться у документі.

НАТО посилиться в усіх напрямках у всіх сферах

На саміті НАТО в Мадриді погодили значне збільшення кількості військ, розгорнутих у Європі. З наступного року близько 300 000 військовослужбовців по всьому континенту будуть приведені до стану високої готовності на випадок, якщо Росія загрожуватиме військовим нападом на будь-якого члена альянсу.

Існуюча оборона НАТО на східному фланзі альянсу буде збільшена до розміру бригади – приблизно від 3000 до 5000 військовослужбовців на додаток до місцевих сил.

Президент Байден оголосив про розміщення бригади з 3000 військовослужбовців у Румунії, двох ескадрилій винищувачів F-35 у Великій Британії та двох есмінців ВМС в Іспанії.

Британія направить додаткові 1000 військовослужбовців і один із двох своїх нових авіаносців для оборони Естонії, де Британія вже має близько 1700 вояків.

НАТО буде готове захищати Балтійські країни «з першої секунди»

Ухвалена нова стратегія передбачає розміщення важкої техніки поблизу кордонів НАТО з можливістю її швидкої передислокації. Перед самітом прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявляла, що існуючі оборонні плани НАТО дадуть Росії час стерти Таллінн з карти до того, як західні війська будуть мобілізовані.

Згідно з новою ухваленою концепцією, військ НАТО в Естонії та поблизу її кордонів буде достатньо для ефективної оборони країни «з першої секунди», сказала очільниця уряду Естонії у розмові з кореспонденткою Російської служби Голосу Америки. Раніше для переміщення додаткових танків до країн Балтії знадобилося б 60 днів, визнав під час саміту міністр оборони Великобританії Бен Воллес.

Фінляндія та Швеція офіційно отримали запрошення приєднатися

Фінляндія та Швеця, які зберігали нейтралітет протягом десятиліть, Фінляндія – з часів холодної війни, Швеція – з початку 19 століття, – вирішили вступити до НАТО внаслідок російської агресії в Україні. Туреччина, яка перешкоджала вступу північноєвропейських країн, погодилась на їхній вступ після того, як дві скандинавські країни пообіцяли вжити заходів для контролю за підтримкою курдського тероризму. Їхнє членство мають схвалити парламенти всіх 30 нинішніх країн-членів.

Витрати на оборону виростуть

Якщо раніше більшість країн НАТО намагалися заощадити на обороні, витрачаючи менше, ніж прописані в документах НАТО 2% від ВВП, то нині, за словами Столтенберга, ця цифра буде розглядатиметься більш як нижня відмітка.

Загрози з боку Китаю

У документі НАТО зазначено, що НАТО стикається «з кібернетичними, космічними, гібридними та іншими асиметричними загрозами, а також зловмисним використанням нових і руйнівних технологій». Також відзначається, що конфронтаційна риторика та дезінформація, спрямовані на союзників, а «заявлені амбіції та політика примусу Китаю кидають виклик нашим інтересам, безпеці та цінностям».

Шукаючи більшої взаємної підтримки з країнами НАТО, лідери Австралії, Японії, Нової Зеландії та Південної Кореї вперше відвідали саміт Північно-атлантичного альянсу.

У підготовці матеріалу були використанні повідомлення BBC, DW, The Guardian.

Дивіться також: Прес-конференція президента США Джо Байдена після саміту НАТО – наживо з перекладом українською

"Визначне досягнення" - світові експерти про звільнення острова Зміїний 

Супутникове зображення 2022 Maxar Technologies/Handout через REUTERS

“Визначним досягненням” України називають міжнародні експерти звільнення українськими військовими острова Зміїний. Вони наголошують на стратегічній важливості цього маленького острова як для експорту зерна з Одеси, так і загалом для майбутнього цієї війни.

“Витіснення Україною російських військ із острова Зміїного є значним досягненням для Києва та важливою поразкою для Росії. Українські війська навряд чи самі знову займуть позиції на Зміїному, але їм це і не потрібно — їм потрібно було витіснити росіян звідти, і вони це зробили”, - коментує новини з України експерт Мейсон Кларк з Інституту досліджень війни

“Це надзвичайна стратегічна та моральна перемога. Україна тепер може скористатись виведенням росіян, щоб відкрити порт Одеси та вивезти зерно на світовий ринок. Більше того, символічна поразка Росії та звільнення острова Зміїний”ще більше посилить дух українців”, - пише колишній радник президента США з питань національної безпеки, а нині військовий експерт Александр Віндман.

Хоча звільнення Зміїного дає більше шансів Україні на вкрай необхідний експорт зерна з Одеси, це не знімає всю блокаду росіянами зерна, наголошують оглядачі у США.

Мейсон Кларк, Інститут досліджень війни: “Острів Зміїний потрібен був Росії, щоб загрожувати морському шляху до Одеси вздовж румунського узбережжя, що є найбезпечнішим шляхом для кораблів обходити російську блокаду українського зерна та іншого експорту. Однак Росія не зняла блокаду, її Чорноморський флот та протикорабельні системи наземного базування в Криму та у західній Херсонській області все ще можуть загрожувати кораблям, що прямують до Одеси”.

Цю думку підтримує народний депутат України Олександр Мережко, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

“Тепер це (експорт - ред.) імовірніше», – сказав Мережко в інтерв'ю виданню Newsweek. - “Водночас це не вирішує всієї проблеми, тому що Росія продовжує свою блокаду”.

Аналітик Ейч Ай Саттон, провідний у світі експерт із питань субмарин та підводних військових технологій вважає, що українським військам не варто займати територію Зміїного після відходу росіян.

“Це невдача для Росії. Цей острів стратегічно важливий, тому відмовитися від нього не було легким рішенням”, - пише у Твітері Ейч Ай Саттон.

“Поки незрозуміло, чи Україна займе територію цього острова. Якщо це станеться, бої продовжаться. І їм буде так само важко захищати цей острів, як це було для Росії. Можливо, мати прапор й буде місією острова”, - аналізує оглядач.

Британський дослідник, професор Філіпс О’Браян з Університету Сент-Ендрюса, що в Шотландії, вважає, що бої за острів Зміїний є відображенням логіки всієї війни в Україні.

“Війна на острові Зміїний розвивалася не обов’язково на користь Росії. Битва за Зміїний демонструє закономірність цієї війни. Якщо росіяни не можуть покластися на переважаючий вогонь артилерії, їм дуже важко чого-небудь досягти. У будь-якій справі, де потрібно проявити ініціативу та гнучкість, українці мають перевагу”, - міркує у Твітері Філіпс О’Браян, професор Стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюса.

У четвер, 30 червня, головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив на своїй ФБ сторінці, що російські військові залишили острів Зміїний. Він подякував українським військовим, іноземним партнерам на їхню роль в цій операції, а також віддав належне новоствореній українській гаубиці “Богдана”.

У Міноборони Росії підтвердили відхід зі Зміїного, але назвали це «кроком доброї волі».

“Якби заява Путіна була реальною про те, що відступ росіян є “жестом доброї волі”, він би зняв блокаду і гарантував би безпеку нейтральним кораблям, які рухаються до або з Одеси. Якщо він цього не робить, тоді світ має розуміти реальність, що Путін досі тримає в заручниках важливу частину світового продовольства”, - реагує на заяву російського міноборони Мейсон Кларк з Інституту досліджень війни.

Президент Джо Байден, коментуючи звільнення Зміїново, пообіцяв продовжувати підтримувати Україну.

“Сьогодні українці забрали Зміїний острів. Ми будемо підтримувати Україну, і наші союзники підтримуватимуть Україну стільки, скільки знадобиться, щоб переконатись, що Росія їх не переможе”, - заявив президент Байден у рамках саміту НАТО у Мадриді.

Без застережень надати Україні більш важке озброєння закликав міжнародних партнерів Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи події на Зміїному.

“Після того, як Україна розгромила російських загарбників на острові Зміїний, вони представляють свій відхід як «жест доброї волі». Вони завжди применшують свої поразки. Партнери не повинні остерігатись, щоб надати Україні більш важке озброєння, щоб ми звільнили більше наших земель”, - заявив глава МЗС України.

А керівник Офісу президента України Андрій Єрмак анонсував більше новин, схожих на розгром Зміїного.

“Ба-бах! На Зміїному острові більше немає російських військ. Наші ЗСУ зробили чудову роботу. Більше новин про “ба-бах” буде далі”, - написав у Твітері Єрмак.

Острів Зміїний у Чорному морі перебував під тимчасовою російською окупацією з перших днів повномасштабної війни в Україні. У світі Зміїний став відомим після того, як на початку війни українські прикордонники, яких росіяни намагались взяли в полон, відповіли російському кораблеві у гучномовець нецензурною лексикою.

Держдеп: «Вся Україна зараз – місце скоєння злочину». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:46 0:00

Джонсон: «Українці показали надзвичайну здатність давати відсіч». Відео

Джонсон: «Українці показали надзвичайну здатність давати відсіч». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:12 0:00

«Я переконаний, що ми повинні допомогти їм [Україні], наскільки можемо. Адже вони показали свою надзвичайну здатність давати відсіч. Ми думаємо, що вони справді в силах відштовхнути росіян до позицій 24 лютого», - заявив прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

США оголосять новий транш оборонної допомоги Україні. Обсяг нового пакету допомоги, оголосив президент США, становитиме $800 млн і включатиме "нові просунуті західні системи повітряної оборони, більше артилерії та боєприпасів, контрбатарейні радари та додаткові боєприпаси для систем HIMARS".

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG