Спеціальні потреби

Актуально

В Україні вже діє закон про підвищення соцстандартів

Підвищення соціальних стандартів, про доцільність якого так довго сперечалися в Україні, відбулося. Поки що на папері. У середу 4 листопада газета «Голос України» оприлюднила закон «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати у 2009-2010 роках».

З офіційною публікацією цей закон, ухвалений Верховної Радою та підписаний президентом, набирає чинності. А відтак, уже з 1 листопада держава гарантує своїм громадянам нові, підвищені соціальні виплати. Прожитковий мінімум, який нині становить 625 гривень, уже з 1 листопада цього року збільшиться до 701 гривні і далі щоквартально підростатиме, досягнувши на 1 грудня наступного року 875 гривень на місяць. Крім того, мінімальна заробітна плата, яка нині встановлена на рівні 669 гривень, з 1 листопада зросте до 744 гривень і на 1 грудня наступного року досягне позначки в 922 гривні на місяць.

Утім, хоч закон гарантує, бюджет забезпечити не може. У Кабміні нові мінімальні зарплати поки що ігнорують. Як заявила у середу міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова, зарплати і пенсії за листопад уряд рахуватиме по-старому. «Поки нараховуємо за старими стандартами. Буде прийнято інше рішення – ми перерахуємо», – пообіцяла вона журналістам.

А міністр юстиції Микола Оніщук підвів під це рішення уряду юридичну базу. Як він заявив, ніякого порушення закону тут нема. Навпаки, порушенням було б виплачувати гроші, не передбачені законом про Держбюджет. Як наголосив міністр, виконання закону про підвищені соцстандарти неможливе без внесення відповідних змін у головний кошторис країни – причому як у бюджет-2009, так і в проект бюджету-2010.

Урядовці повідомили також, що готують звернення до Конституційного Суду. Судді мають розтлумачити, котрий із законів «законніший» – чи про підвищену «соціалку», чи про держбюджет, -- і котрий із тих двох слід виконувати уряду.

Нагадаємо: 20 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про підвищення соцстандартів, який передбачав збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати у 2009-2010 роках. На прийнятті цього закону наполягала опозиційна Партія регіонів. Своєю чергою, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко назвала цей закон «атомною бомбою під фінансове становище країни» та закликала президента ветувати законопроект. Однак Віктор Ющенко відмовився скористатися своїм правом вето і 30 жовтня підписав закон. При цьому як він пояснив, мінімальна зарплата і пенсія не можуть опускатися нижче прожиткового мінімуму, а проблеми бюджету не повинні вирішуватися за рахунок найбідніших верств населення.

За розрахунками урядовців, для виплати нових, підвищених пенсій і зарплат необхідно понад 100 мільярдів гривень. Таких грошей у державі нема, -- твердять у Кабміні, -- і єдиним ресурсом для виконання цього закону називають емісію гривні.

Проти закону про підвищення соціальних стандартів виступив також Міжнародний валютний фонд. На думку експертів МВФ, закон не може бути профінансований без наслідків у вигляді високої інфляції та безробіття. За оцінками Фонду, на нові соцстандарти у 2010 році знадобиться додаткових 7% ВВП, що збільшить і без того значний дефіцит бюджету.

Раніше українські урядовці висловлювали припущення, що в разі набрання чинності законом про підвищення соціальних виплат МВФ може не надати Україні черговий транш кредиту.

Всі новини дня

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00

У Варшаві почав роботу перший міжнародний офіс проекту «Дія. бізнес», покликаний допомогти українцям, які прибули до Польщі через війну Росії в Україні, започаткувати власну справу. Розмова із міністром цифрової трансформації України Михайло Федеровим.

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Законопроект про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів винесли на голосування Сенату на ранок у четвер. З подробицями – Юлія Ярмоленко

Посадовці Адміністрації Трампа помстилися Євгену Віндману – звіт Офісу генінспектора Пентагону

Архів від 19 листопада 2019 року, помічник Ради національної безпеки підполковник Олександр Віндман (ліворуч) зі своїм братом-близнюком, підполковником армії Євгенієм Віндманом, після свідчення перед комітетом з розвідки Палати представників.

У середу, 18 травня, Офіс генерального інспектора Пентагону оприлюднив звіт, в якому дійшов висновку, що Євген Віндман, брат полковника армії у відставці Александра Віндмана, ключового свідка у першому процесі щодо імпічменту екс-президента Трампа, ймовірно, зазнав помсти з боку чиновників тодішнього президента.

«Перебуваючи на службі в РНБ, скаржник зробив захищені повідомлення, стверджуючи, що колишній Президент Трамп порушив закони США, коли президент Трамп звернувся до іноземного уряду розслідувати звинувачення проти колишнього віце-президента і кандидата в президенти від Демократичної партії Джозефа Р. Байдена-молодший, його політичний опонент», - йдеться у повідомленні.

Це вказує на те, що саме Євген Віндман був тим викривачем, який написав анонімну скаргу на телефонну розмову екс-президента США Дональда Трампа і Володимира Зеленського, де висловив стурбованість, що американський президент намагався використати допомогу іноземного лідера для власних цілей у передвиборчій кампанії, що пізніше стало підставою для процесу імпічменту проти колишнього президента США. Згодом Трамп багато критикував викривача й закликав до розкриття його особистості.

«Ми провели це розслідування у відповідь на скаргу, подану на гарячу лінію Міністерства оборони 18 серпня, 2020 року, стверджуючи, що різні посадовці адміністрації, включаючи колишнього президента Дональда Дж. Трампа, вчинив дії проти підполковника Євгена Віндмана (заявника), армії США, коли він працював у Раді національної безпеки (РНБ) у Вашингтоні, округ Колумбія, в помсту за захищені комунікації», - йдеться у звіті.

Скаржник стверджував, йдеться у звіті, що посадові особи, помстилися також й через його зв’язок із братом-близнюком та його захищене спілкування із членами Конгресу.

Його брат, Александр Віндман, що має українське коріння, був провідним свідком у процесі щодо імпічменту президента Дональда Трампа. На слуханнях у Конгресі він визнав, що двічі засвідчував стурбованість стосовно кроків адміністрації Трампа стосовно України. Зокрема, після зустрічі представників української влади з Джоном Болтоном (тоді радник президента з питань національної безпеки) та після телефонної розмови між президентами США та України.

У 44-сторінковому звіті слідчий орган дійшов висновку, що на основі «переваги доказів», «більш ймовірно», що Євген Віндман зазнав помсти, але він не містить рекомендацій щодо потенційних наслідків для посадовців, які вже покинули Білий дім.

Як повідомляв раніше Голос Америки, підполковник Сухопутних військ США у відставці, колишній представник Ради з національної безпеки при президенті США Александр Віндман подав судовий позов до особистого адвоката екс-президента Трампа - Руді Джуліані та Трампа-молодшого, звинувативши їх та інших представників попередньої адміністрації Білого дому у змові із метою залякування.

Улітку 2020 Віндман заявив, що залишає службу у Збройних силах США. Його адвокат тоді сказав, що Віндман став жертвою "кампанії тиску, залякувань та помсти" після свідчень у процесі імпічменту.

Після слухань в Конгресі син президента США Дональд Трамп-молодший твітив: "Якби не фантастичні розслідувальні навички [лідера конгресового розслідування щодо імпічменту у Палаті представників, конгресмена Адама Шиффа - ред.], Дональду Трампу було би складніше знайти, кого необхідно звільнити. Дякую, Адаме!"

Дивіться також: Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

Колишній міністр оборони Молдови: російська загроза для Молдови реальна. Відео

Колишній міністр оборони Молдови: російська загроза для Молдови реальна. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:45 0:00

На нещодавній зустрічі міністрів закордонних справ країн Групи семи було висловлено побоювання, що війна в Україні може перекинутися і на Молдову. Колишній міністр оборони республіки Віталій Марінуца вважає, що російська загроза для Молдови є реальною. Про це він розповів Олександру Яневському.

Як волонтери в Нью-Йорку надають юридичну допомогу українцям. Відео

Як волонтери в Нью-Йорку надають юридичну допомогу українцям. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:26 0:00

Тисячі українців, які були змушені покинути свої домівки через війну, місцем свого тимчасового перебування обрали Сполучені Штати. Влада США запровадила дві програми, одна з яких надання статусу спеціального захисту. Він дозволяє бути на території країни півтора року, а головне – працювати.

Більше

Відео - найголовніше

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00
XS
SM
MD
LG