Спеціальні потреби

Актуально

В Україні вже діє закон про підвищення соцстандартів

Підвищення соціальних стандартів, про доцільність якого так довго сперечалися в Україні, відбулося. Поки що на папері. У середу 4 листопада газета «Голос України» оприлюднила закон «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати у 2009-2010 роках».

З офіційною публікацією цей закон, ухвалений Верховної Радою та підписаний президентом, набирає чинності. А відтак, уже з 1 листопада держава гарантує своїм громадянам нові, підвищені соціальні виплати. Прожитковий мінімум, який нині становить 625 гривень, уже з 1 листопада цього року збільшиться до 701 гривні і далі щоквартально підростатиме, досягнувши на 1 грудня наступного року 875 гривень на місяць. Крім того, мінімальна заробітна плата, яка нині встановлена на рівні 669 гривень, з 1 листопада зросте до 744 гривень і на 1 грудня наступного року досягне позначки в 922 гривні на місяць.

Утім, хоч закон гарантує, бюджет забезпечити не може. У Кабміні нові мінімальні зарплати поки що ігнорують. Як заявила у середу міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова, зарплати і пенсії за листопад уряд рахуватиме по-старому. «Поки нараховуємо за старими стандартами. Буде прийнято інше рішення – ми перерахуємо», – пообіцяла вона журналістам.

А міністр юстиції Микола Оніщук підвів під це рішення уряду юридичну базу. Як він заявив, ніякого порушення закону тут нема. Навпаки, порушенням було б виплачувати гроші, не передбачені законом про Держбюджет. Як наголосив міністр, виконання закону про підвищені соцстандарти неможливе без внесення відповідних змін у головний кошторис країни – причому як у бюджет-2009, так і в проект бюджету-2010.

Урядовці повідомили також, що готують звернення до Конституційного Суду. Судді мають розтлумачити, котрий із законів «законніший» – чи про підвищену «соціалку», чи про держбюджет, -- і котрий із тих двох слід виконувати уряду.

Нагадаємо: 20 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про підвищення соцстандартів, який передбачав збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати у 2009-2010 роках. На прийнятті цього закону наполягала опозиційна Партія регіонів. Своєю чергою, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко назвала цей закон «атомною бомбою під фінансове становище країни» та закликала президента ветувати законопроект. Однак Віктор Ющенко відмовився скористатися своїм правом вето і 30 жовтня підписав закон. При цьому як він пояснив, мінімальна зарплата і пенсія не можуть опускатися нижче прожиткового мінімуму, а проблеми бюджету не повинні вирішуватися за рахунок найбідніших верств населення.

За розрахунками урядовців, для виплати нових, підвищених пенсій і зарплат необхідно понад 100 мільярдів гривень. Таких грошей у державі нема, -- твердять у Кабміні, -- і єдиним ресурсом для виконання цього закону називають емісію гривні.

Проти закону про підвищення соціальних стандартів виступив також Міжнародний валютний фонд. На думку експертів МВФ, закон не може бути профінансований без наслідків у вигляді високої інфляції та безробіття. За оцінками Фонду, на нові соцстандарти у 2010 році знадобиться додаткових 7% ВВП, що збільшить і без того значний дефіцит бюджету.

Раніше українські урядовці висловлювали припущення, що в разі набрання чинності законом про підвищення соціальних виплат МВФ може не надати Україні черговий транш кредиту.

Всі новини дня

CША оголосили пакет військової допомоги Україні на суму в понад 1 мільярд доларів. Відео

США оголосили пакет військової допомоги Україні на суму в 1 млрд дол. В нього входять 18 систем HIMARS, боєприпаси до них та інше озброєння. Також США готують санкції у відповідь на проведення РФ того, що вона називає референдумами на тимчасово окупованих територіях України.

Пентагон оголосив про додаткові $1,1 млрд військової допомоги Україні, серед яких 18 HIMARS

Високомобільна артилерійська ракетна система HIMARS під час навчань у Латвії, 26 вересня 2022. REUTERS/Ints Kalnins

Міністерство оборони США оголосило про додаткову безпекову допомогу Україні в розмірі близько 1,1 мільярда доларів США в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (Ukraine Security Assistance Initiative - USAI). "Цей пакет USAI [...] являє собою багаторічну інвестицію в критично важливий потенціал для нарощування потужності Збройних Сил України, які продовжують захищати суверенітет і територію України перед обличчям російської агресії", - йдеться у повідомленні Пентагону.

Американське оборонне відомство пояснює, що на відміну від розпорядження президента Байдена (Presidential Drawdown Authority - PDA), що дозволяло швидко постачати Україні обладнання із запасів Пентагону, USAI дає можливість уряду США закуповувати техніку у виробників.

Відповідно до USAI, США відправлять до України зокрема 18 додаткових ракетно-артилерійських систем високої мобільності (HIMARS) і боєприпасів до них; 150 броньованих багатоцільових машин високої мобільності (HMMWV); 150 тактичних машин для буксирування зброї; 40 вантажівок і 80 причепів для перевезення важкої техніки; два радари для безпілотних літальних систем, тактичні захищені системи зв'язку, системи спостереження, оптика, обладнання для знешкодження вибухонебезпечних предметів, бронежилети та інше польове спорядження.

Загалом від початку неспровокованого та жорстокого вторгнення Росії 24 лютого США виділили для України понад 16,2 мільярда доларів безпекової допомоги, повідомляє Міноборони США. Там зазначено: "Разом із нашими союзниками та партнерами наші об’єднані зусилля допоможуть Україні й надалі досягати успіху сьогодні, одночасно зміцнюючи потужність українських сил для забезпечення подальшої свободи та незалежності українського народу".

Медіа повідомляють, що уже наступного тижня російські законодавці можуть "прийняти до складу" Росії окуповані території України після фіктивних "референдумів" не визнаних США, ЄС, країнами "Групи семи" та Україною. У відповідь на псевдореферендуми, часткову мобілізацію та ядерні погрози ЄС оголосив про новий пакет санкцій проти Кремля, відповідні обмеження готує й Вашингтон.

Урсула фон дер Ляєн: Нові санкції додатково послаблять економіку Росії. Відео

Урсула фон дер Ляєн: Нові санкції додатково послаблять економіку Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:56 0:00

«Мета санкцій - позбавити військовий комплекс Кремля ключових технологій. Ці нові заборони на експорт з ЄС до Росії додатково послаблять економічну базу Росії», - заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Росія може заявити про анексію окупованих територій України вже наступного тижня

Українські Збройні Сили після звільнення від російської окупації міста Куп'янськ, Харківщина, 19 вересня 2022. Ukrainian Presidential Press Service/REUTERS

Державна дума РФ проведе позачергове пленарне засідання 3 жовтня, на якому, найімовірніше, йтиметься про "прийняття до складу" Росії окупованих територій України після фіктивних "референдумів" не визнаних США, ЄС, країнами "Групи семи" та Україною. З погляду міжнародного права це може розцінюватись як анексія, повідомляє "Радіо Свобода".

Російські державні медіа пишуть, що Дума має ухвалити "рішення" за підсумками цих псевдореферендумів, а Рада Федерації може схвалити анексію на засіданні 4 жовтня.

За даними Кремля, в окупованих районах Донеччини, Луганщини, Запоріжжя й Херсонщини за "повернення" до Росії начебто "проголосували" близько 90% людей. Reuters також повідомляє, що на Красній площі у Москві встановили трибуну з білбордами з написами "Донецьк, Луганськ, Запоріжжя, Херсон - це Росія!"

Численні фото й докази засвідчили умови, в яких під час псевдореферендумів на окупованих територіях "голосували" їхні жителі, зокрема, поряд із озброєними людьми, а тим, кому вдалось виїхати на підконтрольну Україні територію, розповідають про "голосування" під примусом, а за іншими свідченнями взяли участь у "референдумах" подекуди не більше 10% мешканців, що залишились.

Фіктивний "референдум", Маріуполь, 25 вересня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko
Фіктивний "референдум", Маріуполь, 25 вересня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

"Фарс на окупованих територіях не можна назвати навіть імітацією референдумів", – заявив президент України Володимир Зеленський.

У відповідь на псевдореферендуми, часткову мобілізацію та ядерні погрози ЄС оголосив про новий пакет санкцій проти Кремля, відповідні обмеження готує й Вашингтон.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", Reuters

Злочинці, винні у злодіяннях в Україні, не повинні знайти притулок у США – слухання в Сенаті

Елі Розенбаум, директор із стратегії та політики забезпечення прав людини давав свідчення в Сенаті на слуханнях «Від Нюрнберга до України: відповідальність за воєнні злочини та злочини проти людяності», 28 вересня 2022 року

Злочинці, винні у скоєнні воєнних злочинів та злочинів проти людяності в Україні, повинні бути покарані і США мають допомогти в цьому Україні. Частиною цих зусиль має бути ухвалення внутрішнього американського законодавства, яке б давало можливість переслідувати злочинців, винних у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, скоєних поза територією США.

Про це американські сенатори говорили на слуханнях в Юридичному комітеті Сенату Сполучених Штатів, які проходили у середу, 28 вересня, під назвою «Від Нюрнберга до України: відповідальність за воєнні злочини та злочини проти людяності».

«Оскільки Росія посилює свою війну, вільні країни світу не можуть сидіти склавши руки, ми повинні підтримувати спадщину нашої нації з часів Нюрнберга, де Сполучені Штати очолили судове переслідування нацистських воєнних злочинців, – притягнувши до відповідальності сьогоднішніх винуватців воєнних злочинів і злочинів проти людства», – сказав головуючий на засіданні сенатор Дік Дурбін.

За словами сенатора, США надають значну підтримку Україні, щоб вона могла переслідувати воєнних злочинців на своїй території. Він послався на дані української прокуратури, які оприлюднив генеральний прокурор України, який нещодавно побував у США, що українські слідчі працюють над понад 35 тисячами справ.

З іншого боку, США хочуть забезпечити, щоб воєнні злочинці не потрапили до Америки і не знайшли притулку в цій країні.

Свідчити у цьому питанні Конгрес запросив і Елі Розенбаума, радника з питань відповідальності за воєнні злочини Міністерства юстиції США, відомого як «мисливець за нацистами». За його словами, поки що американське правосуддя поширюється лише на випадки скоєння злочинів проти американських громадян скоєних американськими громадянами, і американське законодавство не давало можливості судити навіть нацистів, яких знаходили на американській території.

«У нас немає закону про кримінальну відповідальність за «злочини проти людства». Такі закони – перші з яких Сполучені Штати, як відомо, були співпереслідувачами на Нюрнберзькому процесі після Другої світової війни – дозволяють переслідувати певні кримінальні дії, такі як поневолення чи масове вбивство, якщо вони вчинені як частина систематичного чи широкомасштабного нападу проти цивільного населення, навіть якщо ці дії відбуваються поза контекстом збройного конфлікту чи геноциду», – сказав Розенбаум.

Андре Ватсон, помічник директора з питань національної безпеки Міністерства внутрішньої безпеки США також наголосив, що американське влада може не допустити підозрюваних порушників прав людини та воєнних злочинців на територію США.

І з 2008 року понад 350 підозрюваним порушникам прав людини не дозволили в’їхати до Сполучених Штатів через скасування або відмову у видачі віз, або через недопущення в США на кордоні. Часто зловмисники, за його словами, вдаються до фальсифікації документів, щоб в’їхати у США, але якщо таку фальсифікацію не було виявлено вчасно, їх складно притягнути до відповідальності після п’яти років за махінації з візами і 10 років у випадку фальсифікацій при отриманні громадянства.

Сенатор Дурбін нагадав, як учасника геноциду в боснійській Сребрениці, якого виявили у Массачусетсі, судили за візові порушення, а не за участь у масових розстрілах, бо злочин геноциду не був прописаний в американському законодавстві. За словами Дурбіна, таке може повторитися і з учасниками злочинів, скоєними російськими військами в Україні.

Щоб цього не сталося, Дурбін разом з кількома колегами з Сенату вніс на розгляд законодавців «Закон про справедливість для жертв воєнних злочинів».

Юридичний комітет Сенату є постійним комітетом із 22 сенаторів США, які здійснюють законодавчий нагляд за Міністерством юстиції, затверджують кандидатури на посади виконавчих посадовців високого рангу і суддів, а також переглядають законодавчі акти, що очікують на розгляд.

Більше

XS
SM
MD
LG