Спеціальні потреби

Актуально

Тривають дебати навколо причин падіння комунізму

Двадцяті роковини революційних подій у Східній Європі наново відкрили спірні дебати щодо того, що спричинило такий швидкий розпад комунізму у Східній Європі та крах Радянського Союзу. Експерти сходяться на думці, що беззаперечною віхою у цьому процесі було падіння 1989 року Берлінської стіни. Але чи радянський комунізм і без подій 1989 року був приречений?

Швидкий хід подій, які означали кінець Холодної війни, був очевидним. Історичного значення переговори за круглим столом між забороненою в Польщі профспілкою «Солідарність» і правлячою Комуністичною партією Польщі відбулися навесні 1989 року. Кілька місяців пізніше в Угорщині наново запроваджено багатопартійну систему. До кінця року, в результаті Оксамитової революції, драматург-інакодумець Вацлав Гавел був обраний президентом Чехословаччини. А вночі 9 листопада того ж року тисячі мешканців Берліна зібралися біля сіни, які ділила місто від 1961 року.

Послідовність цих доволі логічна. Проте залишається відкритим запитання щодо того, чому так швидко розпався радянський комунізм.

Нинішній президент Чехії Вацлав Клаус каже, що радянська система самоліквідувалася.

«Із самого початку я захищав досить непопулярну думку, що комунізм не зазнав поразки, але що він розпався або розчинився сам. Наприкінці 80-х років комунізм був уже надто слабким, м’яким, старим і надто порожнім, щоб довше існувати», – сказав Клаус.

Впливовий експерт із закордонної політики і колишній високопоставлений службовець в адміністрації президента Клінтона Джозеф Най згідний з Клаусом, що головною причиною краху радянської системи був економічний колапс і занепад комуністичної ідеології. Він каже, що від 1970-х років радянська економіка виявилась нездатною пристосуватися до процесів глобалізації, залежних від вільного обміну інформацією. Най також вказує на інший фактор -- «банкрутство» комуністичної ідеології, яка за сталінізму стала «авторитарною і диктаторською».

«Берлінська стіна впала не від артилерійських снарядів, але від ударів молотків і бульдозерів людей, які втратили віру в ці ідеї», – сказав він.

Втім Най також вважає, що рішення, які прийняв Михайло Горбачов після призначення його на посаду генерального секретаря КПРС у 1985 році, прискорили колапс.

«Він хотів зберегти комунізм, але в процесі намагання зберегти його, він прискорив його розпад. Отже його політика перестройки, а пізніше гласності, прискорили розпад радянської імперії», – каже Най.

Провідний експерт у питаннях Росії і колишній антирадянський ідеолог, який служив в адміністрації президента Рейґена, Ричард Пайпс також говорить про важливість ролі Горбачова. Він посилається на розмову з колишнім близьким радником радянського лідера Олександром Яковлевим про те, як високопоставлені кремлівські вожді дійшли висновку, що система була дефектною у своїй основі.

«Яковлєв сказав, що ми спочатку намагалися, під час трьох перших років правління Горбачова, покращити систему, прискорити її розвиток, але зберігати непорушною. І тоді, у 1988 році, ми прийшли до переконання, що її неможливо реформувати. Її неможливо змінити. Тому зроблено кроки, які її дослівно ліквідували», – сказав Пайпс.

Тоді, як для деяких спостерігачів головним фактором був системний колапс, інші підкреслюють роль, яку відіграли звичайні люди, які із середини працювали на знищення радянського комунізму.

Довголітній інакодумець Міклош Гарасті, який був співзасновником угорського демократичного опозиційного руху у середині 1970-х років, каже що радянська система розпалася тому, що східноєвропейська опозиція успішно зламала комуністичну монополію на інформацію.

«Вона завалилася через свідому діяльність нового покоління опозиції усередині східноєвропейських країн, які протягом двох десятиліть працювали над побудовою альтернативної системи інформації, знаючи, що це найважливіше завдання», – сказав він.

Гарасті при цьому віддає належне ранішим поколінням радянських інакодумців, зусилля яких, за його словами, проклали шлях іншим.

«Всі вони знали, що в них абсолютно не було можливості змінити систему. Вони попросту керувалися мораллю, і це було дуже, дуже важливо. Я б сказав, що їх моральний приклад не можна було нічим замінити. Вони повністю усвідомлювали, що все, що вони могли зробити, так це іти до в’язниці… і вони це робили», – каже Гарасті.

Колишній угорський інакодумець підкреслює, що реформи, які проводилися комуністичними режимами, ніколи не довели б до системних змін без активної опозиції, яка творила те, що він називає «рухом громадянського суспільства».

У липні 1989 року Горбачов офіційно осудив так звану Доктрину Брежнєва -- політику, яка виправдовувала накинуте Радянським Союзом компартійне правління у східноєвропейських сателітних країнах. Ричард Пайпс назвав це рішення віховою подією.

«(Горбачов) дав зрозуміти східноєвропейським лідерам, що коли вони оберуть шлях реформ, Радянський Союз не втручатиметься військово, як це було зроблено раніше в Угорщині (1956) і в Чехословаччині (1968)… Якщо б він цього не зробив, то я думаю, що в Східній Європі не відбулися б жодні реформи… Це було головне рішення, яке уможливило всі інші події, що допровадили до падіння Берлінської стіни», – сказав Пайпс.

Проте експерт також каже, що «величезний вплив на падіння комунізму» мав колишній президент США Рональд Рейґен.

Інші американські коментатори ідуть далі, твердячи, що насправді крах радянського комунізму був результатом нарощування озброєнь Сполученими Штатами і морального керівництва президента Рейґена.

Спеціаліст з питань закордонної політики з консервативного Фонду Спадщина Геллі Дейл говорить:

«Величезна важливість американського керівництва сталася через військове відстрашування Радянського Союзу… а також силу міжнародного радіомовлення і громадської дипломатії зі Сполучених Штатів, які вели ідеологічну боротьбу поза залізну завісу», – каже Дейл.

Втім Джосеф Най Най вважає, що хоча сила американських ідей та їх здатність «відбити радянську агресію» мають велике значення для розуміння процесів, що відбувалися в період закінчення Холодної війни, вони не є основними причинами.

«Колапс Радянського Союзу був процесом ерозії. На мою думку, називати це поразкою створює враження, що це сталося під ударом зовнішніх сил. Я думаю, що значна частина того, що сталося, мала внутрішні причини».

Двадцять років після падіння Берлінської стіни дискусії навколо цього питання продовжуються. Остаточна версія історії кінця Холодної війни ще пишеться і її мабуть писатимуть ще довго.

Всі новини дня

«Ми повинні працювати в коаліції», – конгресвумен-демократка Марсі Каптур. Відео

«Ми повинні працювати в коаліції», – конгресвумен-демократка Марсі Каптур. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:26 0:00

«Ми повинні працювати в коаліції. Це не є питанням, яке Сполучені Штати можуть вирішити самостійно», – конгресвумен-демократка Марсі Каптур.

Зеленський прокоментував повідомлення про можливу зустріч з Байденом у Польщі

Президенти України Володимир Зеленський та Австрії Александер Ван дер Беллен, Київ, 1 лютого 2023. REUTERS/Viacheslav Ratynskyi

Президент України Володимир Зеленський прокоментував повідомлення про його можливу зустріч з президентом США Джо Байденом наприкінці лютого під час його візиту до Польщі.

"Що стосується президента США – ми інколи зустрічаємося з ним. Мене не запрошували в Польщу", – сказав він під час брифінгу з президентом Австрії Александером Ван дер Белленом, повідомляє Радіо Свобода.

Польські видання припускали, що зустріч Байдена, Зеленського та Анджея Дуди може відбутися у Варшаві чи Жешуві.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Як Голос Америки писав раніше, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що президент США Джо Байден, ймовірно, відвідає Центральну Європу в лютому, але додав, що невідомо, до яких саме країни він приїде.

Натомість минулого тижня координатор стратегічної комунікації Ради національної безпеки США Джон Кірбі в інтерв'ю цю інформацію не підтвердив.

«Давно пора». Західні експерти про антикорупційні кроки Зеленського

Західні ЗМІ звертають увагу на те, що обшуки пройшли в «одного з найбагатших людей країни» Ігоря Коломойського.

Західні експерти з надією відгукнулися на антикорупційні кроки президента України Володимира Зеленського, який заявив у вівторок увечері, що планує додаткові зміни в своєму уряді перед зустріччю до з представниками Європейського Союзу в п’ятницю.

Західні видання повідомили, що в Україні «розпочалася нова хвиля антикорупційних рейдів проти високопосадовців». Зокрема у репортажі американського телеканалу CNN звертають увагу на те, що обшуки пройшли в «одного з найбагатших людей країни» Ігоря Коломойського, а також «у рамках очевидної чистки» – у колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Також за підозрою в корупції було звільнено керівництво митної служби України і за результатами розслідувань повідомлено про підозри топменеджменту ПАТ «Укртатнафта».

Генеральний прокурор України Андрій Костін у середу заявив, що «корупція під час війни – це мародерство». Він зазначив, що чотирьом посадовцям – ексзаступнику міністра оборони та ексміністру енергетики і вугільної промисловості, чинному та колишньому посадовцям Міноборони було повідомлено про підозру. «Жодні посади не дозволять уникнути відповідальності», – додав Костін на своїй сторінці у фейсбуці.

Дослідник американського аналітичного центру "Атлантична рада" Андерс Аслунд вважає, що це - «добрі новини».

«Україна починає справді серйозно боротися з корупцією», – твітує експерт, який стежить за Україною впродовж багатьох десятиліть.

Інший відомий економіст, який має багатолітній досвід у регіоні Східної Європи, Тімоті Еш каже, що обшук у будинку Коломойського свідчить про те, що« Зеленський серйозно взявся за боротьбу з корупцією» напередодні зустрічі з керівництвом ЄС.

«Давно пора, - твітує експерт. – Я вважаю, що він хоче надіслати потужний сигнал для просування швидкого вступу до ЄС».

Як заявив Зеленський, він планує кадрові зміни в уряді та «нові реформи», які мають змінити «соціальну, правову та політичну реальність» з метою наближення України до членства у Європейському Союзі. Після подачі заявки на вступ до ЄС через кілька днів після початку російського вторгнення у лютому 2022 року, Київ почав переговори, які мають змінити українську правову, політичну та економічну систему та подолати корупцію.

У червні ЄС офіційно надав Україні статус кандидата на членство. На думку оглядачів, процес приєднання може тривати багато років, але Київ може пришвидшити його, якщо почне активніше боротися з корупцією.

Оглядачі зауважують, що це вже друга хвиля звільнень чиновників після того, як минулого тижня було звільнено низку урядовців, включно зі заступником міністра оборони. Тоді уряд не надав жодних причин для цих кроків, які стали найбільшою кадровою зміною з моменту вторгнення, але оглядачі зауважили, що вони відбулися після публікацій журналістських розслідувань про закупівлі продовольства за завищеними цінами. Міністр оборони Олексій Резніков назвав звинувачення «абсолютною нісенітницею» і продуктом «викривленої інформації».

Професор Школи публічної політики Університету Гарріса Чикаго Костянтин Сонін вважає, що «звільнення ряду високопоставлених чиновників із закупівель, підозрюваних у корупції, є сміливим і важливим кроком».

Він звертає увагу на те, що не було жодних нарікань на Україну з приводу можливих зловживань великою міжнародною допомогою, яку Київ отримує з початку широкомасштабної агресії.

Як повідомляв «Голос Америки», у понеділок Міністерство фінансів США заявило, що не бачить жодних ознак того, що українці могли зловживати американськими коштами.

«У нас немає жодних ознак того, що кошти США були використані не за призначенням в Україні, - заявила речниця Міністерства фінансів США Меган Аппер у коментарі для агентства Reuters. Вона додала, що США вітають зусилля української влади, щоб гарантувати, «щоб допомога США доходила до тих, кому вона призначена».

Також для забезпечення прозорості та звітності щодо наданої допомоги, в Україні працюють спеціальні аудитори від уряду США, Світового банку і міжнародної компанії Deloitte, які мають наглядати за тим, щоб американська допомога виокристовувалася за призначенням. Про це минулого тижня під час слухань у Комітеті з міжнародних справ Сенату США повідомила заступниця держсекретаря з політичних питань Державного департаменту Вікторія Нуланд.

Американська громадська радіостанція NPR нагадує, що Україна, яка після розвалу Радянського Союзу з його командною економікою потрапила в умови «дикого Заходу», вже раніше робила спроби боротися з корупцією, але не завжди вони були вдалими.

Економіст Костянтин Сонін також зауважує, що нинішніх кроків України може бути недостаньо через українську репутацію, яка була «заплямована корупцією минулих урядів» і може відіграти велику негативну роль для підтримки України у світі.

«Звільнення є ще одним сигналом того, що Зеленський дуже серйозно ставиться до репутації української влади. Щоб зберегти громадську підтримку в усьому світі, що має вирішальне значення для військової та гуманітарної допомоги, уряд не повинен терпіти корупцію», – каже Сонін.

Чиказький економіст родом з Росії нагадує, що Зеленський прийшов на посаду президента з антикорупційним мандатом і «війна дала йому шанс зробити ще більше». І тут він бачить «величезний контраст з Росією».

«Путінські генерали та їхні заступники казково збагатилися на державній службі. Можливо, російська армія не воювала б так погано, якби не була настільки корумпованою. Але тоді вони б не пішли воювати, якби не були», – твітує Сонін.


Оглядачі кажуть, що Зеленський посилає сигнал союзникам, що він не терпітиме марнотратства та шахрайства у своєму уряді. Як зауважує газета New York Times, це особливо важливо зараз, тому, що український президент попросить про додаткову військову допомогу, яка обчислюється мільярдами доларів.

Перед голосуванням бюджету США на 2023 рік, у якому закладено допомогу Україні на суму понад 45 мільярдів доларів, законодавці-республіканці заявили, що вимагатимуть перевірки фінансової допомоги та озброєння, наданого під час війни. Деякі з них стверджують, що Україна отримала і має отримати від США майже 100 мільярдів доларів і надання допомоги в майбутньому має бути обмеженим.

Згідно з даними Transparency International, міжнародної організації, що визначає сприйняття корупції у світі, оцінка України покращилася до 33 з 30 (зі 100 пунктів), що свідчить про збільшення прозорості в державному секторі.

Брифінг Голосу Америки. Корупція в Україні у 2022 – як змінилось її сприйняття
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

США ввели санкції проти підставних компаній, що допомагали оборонному комплексу Росії обходити обмеження

Міністерство фінансів США запровадило нові обмеження щодо осіб та компаній, пов'язаних із Кремлем. У санкційний список потрапили 22 фізичних та юридичних осіб у кількох країнах, пов’язаних із мережею, що допомагала Росії обходити запроваджені раніше санкції та підтримувала її оборонний комплекс. Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів США.

"Відчайдушні спроби Росії використати підставні компанії, щоб обійти санкції США, доводять, що обмеження зробили відновлення постачання військової машини Путіна значно складнішим і дорожчим для російського військово-промислового комплексу", - заявив заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо.

Запроваджені обмеження зокрема спрямовані проти російської мережі, яку очолює торговець зброєю з Росії та Кіпру Ігор Зіменков. За даними Міністерства фінансів США, учасники "мережі Зіменкова" брали участь у проектах, пов'язаних із російським оборонним комплексом, зокрема постачанням високотехнологічних пристроїв Росії після початку її повномасштабної війни проти України.

Окремі учасники "мережі Зіменкова" також підтримували підсанкційні державні російські оборонні підприємства "Рособоронекспорт" і державну корпорацію "Ростех", які є ключовими для російського військово-промислового комплексу.

За даними Мінфіну США, Ігор Зіменков разом із сином Джонатаном вели пряме листування з російськими оборонними компаніями, що були під санкціями США, а також брали участь у численних угодах з продажу російських засобів кібербезпеки та гелікоптерів в інші країни.

Крім того, Ігор Зіменков підтримував білоруський військово-промисловий комплекс, та сприяв торгівлі підсанкційного білоруського оборонного підприємства «Белспецзнештехніка» у Латинській Америці.

У Мінфіні США заявляють, що "мережа Зіменкова" використовувала підставні компанії для переміщення грошей всередині мережі, намагаючись при цьому зберегти законний вигляд.

"Усе майно та частки у власності зазначених осіб, що розташоване у Сполучених Штатах, у володінні чи під контролем осіб США, заблоковане. Крім того, блокуються будь-які організації, які належать, прямо чи опосередковано, 50 або більше відсотками одній чи кільком заблокованим особам," - повідомили в Міністерстві фінансів США. Також учасникам мережі та пов'язаним із нею особам і компаніям заборонено проводити будь-які фінансові транзакції на території США.

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Відео

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:31 0:00

У Чикаго відбувся щорічний фестиваль «Колядуймо разом». Послухайте, як це було.

Більше

XS
SM
MD
LG