Спеціальні потреби

Актуально

Тривають дебати навколо причин падіння комунізму

Двадцяті роковини революційних подій у Східній Європі наново відкрили спірні дебати щодо того, що спричинило такий швидкий розпад комунізму у Східній Європі та крах Радянського Союзу. Експерти сходяться на думці, що беззаперечною віхою у цьому процесі було падіння 1989 року Берлінської стіни. Але чи радянський комунізм і без подій 1989 року був приречений?

Швидкий хід подій, які означали кінець Холодної війни, був очевидним. Історичного значення переговори за круглим столом між забороненою в Польщі профспілкою «Солідарність» і правлячою Комуністичною партією Польщі відбулися навесні 1989 року. Кілька місяців пізніше в Угорщині наново запроваджено багатопартійну систему. До кінця року, в результаті Оксамитової революції, драматург-інакодумець Вацлав Гавел був обраний президентом Чехословаччини. А вночі 9 листопада того ж року тисячі мешканців Берліна зібралися біля сіни, які ділила місто від 1961 року.

Послідовність цих доволі логічна. Проте залишається відкритим запитання щодо того, чому так швидко розпався радянський комунізм.

Нинішній президент Чехії Вацлав Клаус каже, що радянська система самоліквідувалася.

«Із самого початку я захищав досить непопулярну думку, що комунізм не зазнав поразки, але що він розпався або розчинився сам. Наприкінці 80-х років комунізм був уже надто слабким, м’яким, старим і надто порожнім, щоб довше існувати», – сказав Клаус.

Впливовий експерт із закордонної політики і колишній високопоставлений службовець в адміністрації президента Клінтона Джозеф Най згідний з Клаусом, що головною причиною краху радянської системи був економічний колапс і занепад комуністичної ідеології. Він каже, що від 1970-х років радянська економіка виявилась нездатною пристосуватися до процесів глобалізації, залежних від вільного обміну інформацією. Най також вказує на інший фактор -- «банкрутство» комуністичної ідеології, яка за сталінізму стала «авторитарною і диктаторською».

«Берлінська стіна впала не від артилерійських снарядів, але від ударів молотків і бульдозерів людей, які втратили віру в ці ідеї», – сказав він.

Втім Най також вважає, що рішення, які прийняв Михайло Горбачов після призначення його на посаду генерального секретаря КПРС у 1985 році, прискорили колапс.

«Він хотів зберегти комунізм, але в процесі намагання зберегти його, він прискорив його розпад. Отже його політика перестройки, а пізніше гласності, прискорили розпад радянської імперії», – каже Най.

Провідний експерт у питаннях Росії і колишній антирадянський ідеолог, який служив в адміністрації президента Рейґена, Ричард Пайпс також говорить про важливість ролі Горбачова. Він посилається на розмову з колишнім близьким радником радянського лідера Олександром Яковлевим про те, як високопоставлені кремлівські вожді дійшли висновку, що система була дефектною у своїй основі.

«Яковлєв сказав, що ми спочатку намагалися, під час трьох перших років правління Горбачова, покращити систему, прискорити її розвиток, але зберігати непорушною. І тоді, у 1988 році, ми прийшли до переконання, що її неможливо реформувати. Її неможливо змінити. Тому зроблено кроки, які її дослівно ліквідували», – сказав Пайпс.

Тоді, як для деяких спостерігачів головним фактором був системний колапс, інші підкреслюють роль, яку відіграли звичайні люди, які із середини працювали на знищення радянського комунізму.

Довголітній інакодумець Міклош Гарасті, який був співзасновником угорського демократичного опозиційного руху у середині 1970-х років, каже що радянська система розпалася тому, що східноєвропейська опозиція успішно зламала комуністичну монополію на інформацію.

«Вона завалилася через свідому діяльність нового покоління опозиції усередині східноєвропейських країн, які протягом двох десятиліть працювали над побудовою альтернативної системи інформації, знаючи, що це найважливіше завдання», – сказав він.

Гарасті при цьому віддає належне ранішим поколінням радянських інакодумців, зусилля яких, за його словами, проклали шлях іншим.

«Всі вони знали, що в них абсолютно не було можливості змінити систему. Вони попросту керувалися мораллю, і це було дуже, дуже важливо. Я б сказав, що їх моральний приклад не можна було нічим замінити. Вони повністю усвідомлювали, що все, що вони могли зробити, так це іти до в’язниці… і вони це робили», – каже Гарасті.

Колишній угорський інакодумець підкреслює, що реформи, які проводилися комуністичними режимами, ніколи не довели б до системних змін без активної опозиції, яка творила те, що він називає «рухом громадянського суспільства».

У липні 1989 року Горбачов офіційно осудив так звану Доктрину Брежнєва -- політику, яка виправдовувала накинуте Радянським Союзом компартійне правління у східноєвропейських сателітних країнах. Ричард Пайпс назвав це рішення віховою подією.

«(Горбачов) дав зрозуміти східноєвропейським лідерам, що коли вони оберуть шлях реформ, Радянський Союз не втручатиметься військово, як це було зроблено раніше в Угорщині (1956) і в Чехословаччині (1968)… Якщо б він цього не зробив, то я думаю, що в Східній Європі не відбулися б жодні реформи… Це було головне рішення, яке уможливило всі інші події, що допровадили до падіння Берлінської стіни», – сказав Пайпс.

Проте експерт також каже, що «величезний вплив на падіння комунізму» мав колишній президент США Рональд Рейґен.

Інші американські коментатори ідуть далі, твердячи, що насправді крах радянського комунізму був результатом нарощування озброєнь Сполученими Штатами і морального керівництва президента Рейґена.

Спеціаліст з питань закордонної політики з консервативного Фонду Спадщина Геллі Дейл говорить:

«Величезна важливість американського керівництва сталася через військове відстрашування Радянського Союзу… а також силу міжнародного радіомовлення і громадської дипломатії зі Сполучених Штатів, які вели ідеологічну боротьбу поза залізну завісу», – каже Дейл.

Втім Джосеф Най Най вважає, що хоча сила американських ідей та їх здатність «відбити радянську агресію» мають велике значення для розуміння процесів, що відбувалися в період закінчення Холодної війни, вони не є основними причинами.

«Колапс Радянського Союзу був процесом ерозії. На мою думку, називати це поразкою створює враження, що це сталося під ударом зовнішніх сил. Я думаю, що значна частина того, що сталося, мала внутрішні причини».

Двадцять років після падіння Берлінської стіни дискусії навколо цього питання продовжуються. Остаточна версія історії кінця Холодної війни ще пишеться і її мабуть писатимуть ще довго.

Всі новини дня

Зеленський, Залужний та Мусаєва - у сотні найбільш впливових людей року за версією Time

Президент України Володимир Зеленський

Президент України Володимир Зеленський та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний потрапили до сотні найвпливовіших людей року за версією видання Time в категорії «Лідери». Причому розділ про президента Зеленського написав президент США Джо Байден.

«Коли Володимир Путін розв'язав брутальну війну проти України, і українцям потрібен був лідер, слова Володимира Зеленського прокотились всім світом – президент тут», - починає свою статтю Байден. Він зауважує, що в особі Зеленського народ України має лідера, вартого його сміливості та стійкості.

«Кожного разу, коли ми говоримо, я чую в голосі президента Зеленського безмежну рішучість людини, яка глибоко вірить у свій обов'язок перед своїм народом та кожного дня виконує священну відповідальність вести свою націю у ці темні та важкі часи», - пише Байден.

Він додає, що країни вільного світу, натхненні прикладом президента Зеленського, більш об'єднані, більш рішучі та більш цілеспрямовані, ніж будь-коли в сучасній історії.

«За підтримки США, наших союзників та партнерів, він залишив свій слід в історії та довів світу, що Україна витримає, і що українці досягнуть демократичного майбутнього, якого вони так довго хотіли», - завершує статтю Байден.

«Посеред цього хаосу, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний виявився військовим головою, якого потребувала країна, пише про Залужного його колега Голова об'єднаного комітету начальників штабів американської армії генерал Марк Міллі. Він зазначає, що за лідерства Залужного, українська армія змогла швидко адаптуватися на полі бою з росіянами.

«Потенціал війни між великими силами росте. Українці, які захищають свою батьківщину проти російської агресії неймовірні. Генерал Залужний – людина, яка стоїть за цими зусиллями та несе величезний тягар лідерства у бою. Його роботу запам'ятає історія», - пише Міллі.

Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди» попала в список сотні найвпливовіших людей року в категорії «Інноватори».

«У найкривавішій війні в Європі у цьому столітті Україна бореться за своє майбутнє та право існувати. Севгіль Мусаєва, головна редакторка топового незалежного новинного сайту «Українська правда», переконується, що її видання висвітлює всі аспекти конфлікту», - пише колега Севгіль Ферріс-Ротман.

Вона зазначає, що під лідерством Мусаєвої журналісти УП висвітлюють широкий спектр тем – від російських воєнних злочинів до історій героїв-українців та списків яхт та літаків російських олігархів.

«Я почуваю себе гарячою лінією», - каже Time Мусаєва. Кожного дня вона отримує понад 100 повідомлень з порадами та проханнями про допомогу.

«Мусаєва добре знає силу своєї команди, яка документує правду – Одного дня Україна буде вільною», - пише Ферріс-Ротман.

Остаточний список сотні найбільш впливових людей світу обирають редактори видання після того, як за них голосують читачі. 19 травня Тайм повідомив, що Зеленський очолив список читацького голосування, отримавши понад 3,3 мільйона голосів.

У березні цього року Time розмістив на обкладинці номеру цитату з виступу президента Зеленського «Життя переможе світ, а світ- темряву»

У цьогорічному списку сотні найбільш впливових людей світу крім інших також опинились Джо Байден, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, канцлер Німеччини Олаф Шольц, президентка єровпейського центробанку Крістін Лагард та очільник Китаю Сі Цзіньпін.

В матеріалі використані джерела видання Time.

Країни Балтії та Словаччина закликають використовувати російські активи для відбудови України – Reuters

Прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, прем'єр-міністр Латвії Крісьяніс Каріньш та прем'єр-міністр Литви Інґріда Сімоніте позують для ЗМІ в Ризі, Латвія, 4 лютого 2022 року. REUTERS/Ints Kalnins

Литва, Словаччина, Латвія та Естонія у вівторок, 24 травня, закликатимуть до конфіскації російських активів, заморожених Європейським Союзом, для фінансування відбудови України та компенсації постраждалим від російського вторгнення. Про це йдеться у спільному листі чотирьох країн, з яким ознайомилося агентство Reuters.

"Суттєву частину витрат на відбудову України, включаючи компенсацію жертвам російської військової агресії, має покрити Росія", - йдеться у листі, який має бути представлений міністрам фінансів ЄС у вівторок.

У листі зазначається, що країни ЄС та партнери, які вже заморозили активи, що належать російським фізичним і юридичним особам, і резерви центробанку Росії, мають визначити «законні шляхи максимального використання цих ресурсів як джерела фінансування – як для витрат на постійні зусилля України, щоб протистояти російській агресії, так і для повоєнної відбудови країни».

ЄС наразі заморозив активи російських і білоруських олігархів і організацій на суму близько 30 мільярдів євро та резерви центробанку на суму близько 300 мільярдів доларів.

За оцінкою проекту «Росія заплатить», який здійснюється Аналітичним центром при Київській школі економіки спільно з Офісом Президента України та українським урядом, станом на 19 травня, «загальна сума прямих задокументованих збитків для інфраструктури складає майже $97.4 млрд або 2.9 трлн гривень».

У Палаті представників США 8 травня за двопартійної підтримки був зареєстрований законопроект, «Змусити Росію заплатити», яким Конгрес, у разі затвердження законопроекту, уповноважить Міністерство фінансів створити в рамках свої установи Український фонд гуманітарної допомоги та передати туди захоплені російські активи. Міністр фінансів уповноважується спрямовувати ці кошти на гуманітарну та військову допомогу України та відбудову її інфраструктури.

Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00

Рамштайн-2: США відзначили поставки Україні протикорабельних систем з Данії, гелікоптерів з Чехії

Міністр оборони США Ллойд Остін, фото від 5 квітня 2022 року(AP Photo/Еван Вуччі)

Приблизно 20 країн оголосили про нову оборонну допомогу Україні під час засідання Міжнародної контактної групи з оборони України "Рамштайн-2" у понеділок, 23 травня. Італія, Греція, Норвегія та Польща - серед країн, які оголосили про надання нової допомоги Україні, вказав очільник Пентагону Ллойд Остін на прес-конференції за результатами зустрічі.

Остін назвав засідання успішним та продуктивним, а заяви країн про допомогу Україні - справжнім прогресом.

Американський посадовець особливо відзначив поставки Україні протикорабельних установок "гарпун" та ракет від Данії, "щоб допомогти Україні захистити узбережжя" а також "значну підтримку з боку Чеської Республіки", яка надає Україні ударні гелікоптери, танки та ракетні системи. Остін також наголосив на тому, що Велика Британія докладає значних зусиль з координациї безпекової допомоги Україні і надає значні поставки.

Оборонні потреби України, вказав Остін, відповідаючи на питання журналістів, залишились практично тими самими, що і чотири тижні тому, коли відбулось засідання "Рамштайн-1". Ці потреби включають зброю дальної дії, броньовані машини, а саме танки та бронетранспортери, спорядження для безпілотників, сказав він.

Посадовець відзначив, що в цій фазі війни основною є артилерійська боротьба. "В останні декілька тижнів є серйозний обмін артилерійським вогнем", - додав він.

Як повідомляв Голос Америки, відкриваючи засідання, Остін прокоментував хід війни в Україні. Він сказав: "Впродовж трьох місяців Україна воює і виявляє відданість та тактичну винахідливість проти абсолютно непровокованого вторгнення з боку значно більшого сусіда".

"Україна вже отримала історичну перемогу в битві за Київ", що змусило Путіна змінити фокус війни і зосередити сили на нападі на півдні та сході, додав посадовець. Він відзначив, що в цій новій фазі "Україна бореться так само потужно і так само добре. Українські збройні сили вміло використовують як нові, так і старі засоби. Вони зупинили наступ Росії на сході і продовжують переймати ініціативу".

Дивіться також: У Пентагоні заявили про зібрання другого засідання контактної групи з оборони України. Відео

Компанія Starbucks повністю вийшла з російського ринку

Архів - Люди чекають своїх замовлень біля кав'ярні Starbucks у Москві, Росія, 29 жовтня 2021 року.

Компанія Starbucks цілком припинила ведення бізнесу в Росії, в тому числі і доставку до Росії своїх продуктів. Про це повідомив голова компанії Кевін Джонсон. Рішення про такий крок було прийнято 8 травня.

«Starbucks прийняв рішення вийти з (російського-ред.) ринку та не мати на ньому ніякої брендової присутності», - йдеться у прес-релізі.

Компанія продовжить підтримувати майже 2000 колишніх робітників в Росії, в тому числі продовжить протягом півроку виплачувати заробітну плату та допоможе їм знайти нову роботу за межами Starbucks. В Росії компанія мала 130 кав`ярень, де працювало 2000 працівників.

У попередньому зверненні до працівників від 4 березня Кевін Джонсон написав, що компанія засуджує неспровоковані, невиправдані та жахливі напади Росії на Україну та висловив співчуття тим, хто стали жертвами цих нападів.

«Вторгнення та гуманітарний вплив цієї війни спустошують та створюють ланцюжкову реакцію по всьому світу…У такі часи, як компанія, як партнери, ми намагаємось не стояти осторонь», - йдеться у листі.

Від 4 березня компанія оголосила, що віддаватиме всі прибутки від бізнесу в Росії на гуманітарні потреби для України. Також Starbucks виділив 500 тисяч доларів World Central Kitchen та Червоному Хресту на гуманітарні потреби в Україні.

За підпахунками дослідників Єльського Університету, Росію через її війну проти України повністю чи частково залишили понад 1000 західних компаній.

Дивіться також: Як буде, ймовірно, розпадатися РФ: аналіз американського дослідника Януша Бугайські. Відео

«Мені ще ніколи не було так соромно за свою країну». Радник Місії РФ при ООН в Женеві подав у відставку

Зала засідання Ради з прав людини під час виступу Верховного комісара ООН з прав людини в Організації Об'єднаних Націй в Женеві, Швейцарія, 27 лютого 2020 року. REUTERS/Денис Балібуза

Радник Місії Російської Федерації при ООН в Женеві Борис Бондарєв заявив про те, що подав у відставку. За даними незалежної неурядової правозахисної організації UN Watch, він є найбільш високопоставленим дипломатом, який добровільно залишив посаду після початку вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого.

«За двадцять років роботи мені доводилося спостерігати різні віражі нашої зовнішньої політики, але ніколи ще мені не було так соромно за свою країну та свою роботу, як 24 лютого цього року», - написав він у своєму профілі в LinkedIn . Він підтвердив автентичність допису агентству Associated Press.

«Розв'язана Путіним агресивна війна з Україною, а за фактом із усім західним світом, — не лише злочин проти українського народу, а й, мабуть, найтяжчий злочин проти народу Росії, який жирною літерою Z перекреслив усі надії на поступовий розвиток у нашій країні демократичного та процвітаючого суспільства», - написав він.

За його словами, ті, хто розв’язав цю віну, зробили це з метою збереження своїх влади та статків – «залишатися при владі назавжди, жити в помпезних позбавлених смаку палацах, плавати на яхтах, за тоннажем і вартістю порівнянних з усім Військово-Морським флотом Росії, насолоджуючись необмеженою владою та цілковитою безкарністю».

Він вважає, що за останні 20 років робота МЗС РФ деградувала, а міністр Сергій Лавров є ілюстрацією деградації дипломатичної служби Росії, адже він пройшов шлях від інтелектуала та професіонала до «людини, яка постійно транслює заяви, які суперечать одна одній, і погрожує світові (тобто й Росії теж) ядерною зброєю!»

«Сьогодні МЗС не займається дипломатією. Він сіє брехню, розпалює ненависть та війну. Дипломатія обслуговує приватні інтереси вузького кола осіб, які не мають нічого спільного з реальними потребами російського суспільства. У Росії більше не залишилося союзників і пояснення цього - агресивна політика нашої країни, а не горезвісна русофобія, про яку постійно говорять на російському телебаченні», - написав Бондарєв.

Він пояснив, що пішов у відставку, бо залишатися на російській держслужбі означає «зраджувати свою Батьківщину».

«Борис Бондарєв – герой, – сказав виконавчий директор UN Watch Гілель Ноєр. - Ми закликаємо всіх інших російських дипломатів в Організації Об'єднаних Націй і в усьому світі наслідувати його моральний приклад і піти у відставку».

Він запропонував запросити Бондарева виступити на саміті в Давосі, який проходить цього тижня, щоб заохотити більше російських дипломатів наслідувати його приклад.

Згідно із онлайн-довідником ООН в Женеві Бондарєв працював в якості радника місії Російської Федерації при ООН. Його профіль LinkedIn зазначає, що він є фахівцем із контролю над озброєннями, роззброєння, нерозповсюдження зброї та експортного контролю.

Дивіться: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

також:

Більше

XS
SM
MD
LG