Дженніфер Ґренголм – міністерка енергетики США. У серпні 2021-ого вона очолила американську делегацію, яка прибула до Києва на перший саміт Кримської платформи та святкування 30-тої річниці Незалежності України. Рік потому журналістка Української служби Голосу Америки Юлія Ярмоленко ексклюзивно поспілкувалася із міністеркою Ґренголм про те, як змінила російська війна в Україні європейську енергетичну безпеку, про ситуацію на Запорізькій АЕС, і про те, якою бачить високопосадовиця майбутнє енергетичної співпраці між США та Україною.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Юлія Ярмоленко: Міністерко Ґренголм, дякую, що погодилися на це інтерв’ю. Почнімо із ситуації на Запорізькій атомній електростанції. Російські війська захопили контроль над цією найбільшою атомною електростанцією в Європі на початку війни. Після найостанніших повідомлень про обстріли, Україна закликає створити демілітаризовану зону навколо станції, і запровадити санкції проти Росії за те, що президент Зеленський називає «ядерним шантажем». Наскільки стривожені ви цією ситуацією, і що Сполучені Штати можуть зробити, аби допомогти її стабілізувати?

Дженніфер Ґренголм: По-перше, ми згодні з демілітаризацією, навколо атомної станції не має бути військових дій. Крапка. Це надзвичайно небезпечно. Ми дуже уважно стежимо за ситуацією. У регіоні є датчики, за якими спостерігають наші вчені. Ми рішуче засуджуємо те, що зробила Росія. Ми хочемо, щоб вони повернули контроль над станцією українцям. Ми дуже вдячні працівникам станції, які продовжують її обслуговувати та намагаються дотримуватися правил безпеки. Але ми хочемо, аби Міжнародне агентство з атомної енергії мало доступ, щоб вони могли допомогти з безпекою, могли моніторити і переконатися, що протоколи безпеки впроваджуються. І цього ще не сталося. Тому ми закликаємо Росію повернути контроль українцям. І всі військові дії біля станції мають припинитися.

Ю.Я.: Ви почали говорити про моніторингову місію. Що буде вважатися успішною моніторинговою місією? Чи ви упевнені у її незалежності?

Д.Ґ.: Я упевнена, що інформація, яку ми нині отримуємо з датчиків, не свідчить про підвищення рівня радіації. Але ми, звісно, стурбовані тим, що якщо навколо станції триватимуть військові дії, і якщо буде підвищення радіації, це буде величезна проблема. І Росія це має розуміти, вони давно займаються атомною енергією. Їхні дії просто необачні і безвідповідальні. Отже, успіхом буде: повернути станцію українській владі, переконатися, що ми ведемо постійний моніторинг і не бачимо ознак радіологічного забруднення.

Ю.Я.: Чи є якісь інструменти, які може використати міжнародна спільнота, аби змусити російські сили забратися зі станції? Якщо вони залишаться, чи може будь-хто бути упевненим, що Європа не побачить іще однієї ядерної катастрофи?

Д.Ґ.: Цього, безумовно, ніхто не хоче. І такі радіоактивні опади можуть завдати шкоди і самій Росії. Тому вони повинні розуміти, наскільки це серйозно. Ви знаєте, Сполучені Штати, очевидно, дуже потужно стоять на боці України, і продовжуватимуть підтримувати Україну. Ми підтримуємо демілітаризацію. Звичайно, президент Байден сказав, що американських військ на місці не буде, але через наших союзників і за допомогою наших власних ресурсів ми будемо продовжувати підтримувати Україну.

Ю.Я.: Навіть до початку повномасштабної війни експерти попереджали про те, що Росія використовує енергію як зброю…

Д.Ґ.: Так.

Ю.Я.: …і вони закликали європейських лідерів диверсифікувати джерела енергоресурсів, щоби зменшити залежність від Росії. Тепер Європа готується до дуже складної зими. Чи вважаєте ви, що європейські країни будуть у змозі імпортувати достатню кількість газу із інших джерел, зокрема зі США, аби надолужити нестачі?

Д.Ґ.: По-перше, я думаю, їм слід мати багатосторонню стратегію, і диверсифікація їхніх джерел палива є однією з них. Диверсифікація того, звідки вони отримують паливо, і диверсифікація в напрямку чистої енергії, щоб декарбонізувати свою мережу, щоб споживати чисту енергію, щоб зменшити споживання енергії. І вони дотримуються всіх цих стратегій. Сполучені Штати, президент, зобов’язався відправити більше зрідженого природного газу. Ми працюємо разом з європейцями над низкою технологій, щоб мати можливість зменшити споживання ними енергії та виробляти чисту енергію. Але чесно кажучи, це вторгнення Росії є надзвичайним прикладом того, чому країни повинні відійти від несталості палива з країн, які не дбають про наші інтереси, а також від несталості викопного палива. Якщо ми хочемо бути енергетично безпечними та енергонезалежними, це означає, що ми повинні виробляти власну енергію. Мій колега в Ірландії, тамтешній міністр енергетики якось сказав, що ніхто і ніколи не використовував доступ до сонця як зброю. Ніхто ніколи не використовував вітер як зброю. І можливо, перехід до чистої енергії стане найкращим мирним планом, який коли-небудь знав світ.

Ю.Я.: Тож більше видобутку у короткій перспективі, але у довгій – перехід на відновлювальні джерела енергії?

Д.Ґ.: Так. На жаль, ви бачите, як ціни на паливо у Європі надзвичайно злетіли вгору. Очевидно, що через вторгнення, Росія недоекспортувала мільйони барелів нафти, на додаток до природного газу. Тому ціни в усьому світі зросли. Тепер наш президент та інші закликали збільшити видобуток прямо зараз, щоб ми могли знизити ціни на бензин для споживачів. І президент безумовно стурбований тим, як це вплине на реальних людей, на інфляцію тощо. Але врешті-решт ми повинні перейти до чистої енергії. І про це ідеться у законопроекті, який напередодні підписав президент для Сполучених Штатів. Це найбільше зобов’язання щодо боротьби зі зміною клімату серед усіх країн світу. Це найбільший законопроект, який ми коли-небудь ухвалювали в Сполучених Штатах щодо боротьби зі зміною клімату. Тому це дуже важливо для нашої енергетичної безпеки. І я знаю, що наші європейські союзники намагаються зробити те саме.

Ю.Я.: Чи буде ця зима важкою для Європи?

Д.Ґ.: Я думаю, що так.

Ю.Я.: Наскільки ви упевнені у тому, що європейські країни не зламаються під енергетичним тиском Росії, і не послаблять санкцій у той час, коли їхній справжній ефект лише починає проявлятися?

Д.Ґ.: Я думаю, що наші союзники по НАТО, європейці настільки сильні разом у своєму розумінні, яким чином ця агресія з боку Росії вразила їх, що вони не збираються давати задній хід, і що вони повинні відмовитися від російського палива, або і загалом від палива, яке надходить із країн, які не поділяють наших цінностей. Тому я думаю, що ми єдині. Це буде важко. Без сумніву, це буде дорога зима. Я знаю, що європейські лідери шукають, як вони можуть полегшити біль реальних людей за цих підвищених цін. І я знаю, що зрештою вони мають намір відмовитися від російського палива та перейти до чистої енергії.

Ю.Я.: Тож шляху назад нема?

Д.Ґ.: Шляху назад нема.

Ю.Я.: І ми не побачимо відновлення Північного Потоку-2?

Д.Ґ.: Усі лідери, з якими я спілкувався, мої колеги в ЄС, сповнені рішучості не повторювати помилок минулого.

Ю.Я.: Україна, звісно, теж намагається забезпечити поставки природного газу для обігріву домівок цієї зими. Одна з ідей, яку, за словами українських лідерів, вони запропонували Вашингтону, - це так званий «газовий ленд-ліз». Вони просять у Вашингтона поставок зрідженого газу через термінали у Європі, за який Україна розплатиться пізніше. Чи можете ви прокоментувати цю ідею, і чи є інші шляхи, якими США та союзники можуть допомогти Україні забезпечити енергопотреби цієї зими?

Д.Ґ.: Так, це дійсно важливе питання, як ми збільшуємо постачання, що допоможе зменшити тиск. Прямо зараз, якщо говорити про термінали, які у нас є, ми зріджуємо кожну молекулу природного газу, який маємо, за допомогою існуючих терміналів. Вони працюють на повну потужність. Як відомо, з точки зору інфраструктури, аби додати більшу кількість, потрібен час.

Я знаю, що Норвегія також збільшує свої зобов'язання. Я знаю, що інші країни теж шукають можливостей збільшити постачання.

Звичайно, Україні набагато важче зараз у розпал цієї кризи, тому я вважаю, що всі ідеї повинні бути розглянуті. Щодо питання ленд-лізу - я не маю для вас відповіді. Але я знаю, що ця адміністрація готова розглянути те, що вона може зробити, щоб полегшити біль в Україні.

Ю.Я.: Яким ви бачите майбутнє американсько-української співпраці в енергетичному секторі? Чи це будуть відновлювальні джерела енергії чи щось інше?

Д.Ґ.: Зараз важко сказати, тому що одна з наших розмов стосується малих модульних ядерних реакторів, але з огляду на те, що відбувається в Запоріжжі, з цим можуть виникнути певні питання. Я вважаю, що цей конфлікт має закінчитися, перш ніж ми ухвалимо рішення щодо атомної енергії, але безперечно ми можемо співпрацювати. І ми будемо співпрацювати щодо чистої енергетики. І, знаєте, я мала багато розмов із Германом Галущенком, який є моїм колегою в Україні, міністром енергетики, вони безумовно хочуть рухатися в цьому напрямку. Існують інші типи технологій, у яких вони дуже зацікавлені. Наприклад, чистий водень, прибережна вітрова енергетика, якщо прибережний компонент їм доступний. Є багато всього – сонячна енергія, батареї для накопичення відновлюваної енергії – багато технологій, про які ми говорили, і як тільки цей конфлікт закінчиться, а він закінчиться, і ми очікуємо, що він закінчиться таким чином, що Україна буде незалежною і безпечною, ми сподіваємося на продовження співпраці в енергетичній сфері.

Ю.Я.: Рік тому ви очолили делегацію США на святкуванні 30-тої річниці Незалежності України. Цьогоріч на 24 серпня також припадає 6 місяців з початку повномасштабного вторгнення Росії. Який головний висновок з точки зору західної відповіді ви зробили для себе за ці 6 місяців? Які уроки, на вашу думку, мають винести світові лідери?

Д.Ґ.: По-перше, я досі настільки зворушена тим, яка Україна прекрасна. Під час святкування відбувся парад, де президент Зеленський провів маленьку дівчинку вулицями Києва, зупиняючись на кожній з точок історії - це було настільки красиво. На глядацький трибуні не лишилося нікого, хто б не плакав. Я не українка, але це змусило мене так пишатися Україною, шаленою незалежністю та відчуттям ідентичності, яке має Україна, та невпинним почуттям незалежності. Я була там і на саміті Кримської платформи, а також і на відзначенні 30-річчя. Я ніколи не могла навіть припустити, що через півроку станеться цей жах. І я думаю, що так, уроки є. Один з найбільших уроків для світу полягає у тому, що по-перше, зрозуміло, які наміри має Росія. Але також очевидно, що НАТО та наші союзники повинні залишатися сильними, захищаючи країни, які хочуть вберегти свою свободу.

Мене турбує те, що Росія сприймає це як розкол у світі, що зараз відбувається розкол країн у результаті того, що вони зробили.

На щастя, є набагато більше країн, які підтримують Україну, і які настільки твердо відчувають, що ми маємо триматися разом, коли на суверенітет наших союзників нападають. Отже, це номер один. І по-друге, я, як міністерка енергетики, вважаю, що це дійсно говорить багато про те, скільки нам потрібно зробити, і як швидко ми маємо рухатися до енергетичної безпеки за допомогою чистої енергії.

Ю.Я.: Міністерко Ґренголм, і насамкінець, чи є щось, щоб ви хотіли сказати українцям? У когось буде складна зима, багато людей переживають складні часи зараз. Що б ви хотіли, аби вони знали від США?

Д.Ґ.: Я хочу, щоб вони знали, що Сполучені Штати дуже сильно підтримують Україну, і ми будемо продовжувати це робити. Чи то в енергетиці – і ми працюємо над синхронізацією України з європейською енергосистемою, і ми будемо продовжувати це робити, чи коли йдеться про моніторинг і гарантування усього можливого, аби Запорізька АЕС була безпечною, територія навколо неї та громадяни були у безпеці, чи коли говоримо про забезпечення ресурсів, необхідних Україні для оборони надалі.

І що це дружба, яка триватиме. І ми ніколи не відвернемося від України.

Міністр закордонних справ Естонії підтвердив рішення країни заборонити видачу віз росіянам, вказавши на їхню моральну відповідальність, як громадян країни-агресора.

"Громадян Росії не вітають у Європі. Іхня країна веде війну геноцидного характеру проти невинних людей", - сказав в коментарі Associated Press міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу.

Він зазначив, що "сотні тисяч" росіян, які йдуть через Естонію становлять "очевидну безпекову загрозу" і заявив про моральну відповідальність росіян за агресію РФ.

"Вони мають прокинутись і протестувати проти звірств режиму. Гроші з їхніх податків буквально йдуть на купівлю ракет та бомб, які вбивають дітей в Україні", - додав він.

Естонія оголосила про закриття свого кордону для понад 50 000 росіян з раніше виданими візами. Естонія заборонила в'їзд росіянам, крім дипломатів і тих, хто має близьких родичів в Естонії. Також через Естонію можуть подорожувати росіяни з візами, виданими іншими країнами та в рамках гуманітарних місій.

Тим часом міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто заявив 17 серпня, що рішення Фінляндії скоротити кількість віз, виданих росіянам, може посилити тиск щодо запровадження спільної візової політики ЄС.

«У людей була дуже сильна моральна реакція на зростання туризму за цих обставин, і в той же час Фінляндія приймає багато українських біженців і так далі, тому це наша реакція на цю ситуацію», - вказала Гаавісто.

Про обмеження на видачу нових віз для росіян оголосили Латвія, Фінляндія, Чехія та Польща. Проти обмеження віз для росіян виступила Німеччина. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що готовий обговорювати це питання на європейському рівні, але, на його думку, Європа має залишити можливість для росіян-опонентів Кремля тікати з Росії. "Я вважаю, що це не війна російського народу, це війна Путіна, і ми повинні бути дуже чіткими у цьому питанні”, - заявив Олаф Шольц.

Відомий представник російської діаспори у США аналітик Леонід Бершидський виступив у вівторок з колонкою у The Washington Post, в якій заперечив моральне право російської діаспори виступати проти візової заборони. На думку Бершидського, виступи відомих російських емігрантів, таких як Гарі Каспаров, або Михайло Ходорковський, проти візових заборон справляють враження, що російська діаспора ставить на один щабель як питання віз так і кровопролитної російської війни в Україні.

Бершидський також протиставив російську діаспору емігрантам, які тікали з нацистської Німеччини в 1930-х роках і являли собою радикальне відмінне бачення Німеччини. "Якщо ми не представляємо потужне бачення іншої Росії - морально і конституційно неспроможної на будь-що подібне до путінської версії фашизму - ми щонайменше можемо спробувати бути тихими європейцями", - пише він.

А от російський опозиціонер, колишній високопосадовець Міністерства фінансів РФ Сергій Алексашенко сказав в інтерв’ю британському Times Radio, що заклики в Україні депортувати росіян з Європи, чи обмежити видачу віз, піде на користь Путіну. "Десятки тисяч росіян виїхали з Росії, оскільки боялися політичних переслідувань. Десятки тисяч політичних активістів в Росії зараз ув’язнені чи під слідством у кримінальних справах через їхню відверту позицію щодо війни. Тому я не думаю, що депортація росіян з Європи в Росію, чи заборона на видачу віз росіянам зашкодить Путіну, але це точно послабило б російську політичну опозицію і посилило б режим Путіна", - пише Алексашенко, який також проводить паралелі з емігрантами часів нацизму.

Дивіться також:

Хто за, а хто проти заборони віз для росіян у Європі і чому?

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш під час спілкування із представниками медіа у Львові в четвер, 18 серпня, заявив, що Запорізька атомна станція має бути демілітаризованою, а вся військова техніка та військові мусять бути виведені зі станції.

«Здоровий глузд має переважати, щоб уникати будь-яких дій, які можуть поставити під загрозу фізичну цілісність, безпеку атомної станції. Об’єкт не можна використовувати як частину будь-якої військової операції», - заявив Антоніу Гутерріш.

За словами генсека ООН, потрібна домовленість, щоб відновити статус Запорізької АЕС як суто цивільного об'єкта інфраструктури та забезпечити безпеку регіону.

«У тісному контакті з МАГАТЕ Секретаріат ООН оцінив, що ми маємо в Україні матеріально-технічне забезпечення та безпековий потенціал для підтримки будь-якої місії МАГАТЕ на Запорізькій атомній електростанції з Києва за умови домовленості Росії та України», - заявив Гутерріш.

Генсек ООН наполягає на тому, що військову техніку та військових необхідно вивести зі станції.

«Необхідно уникати подальшого розгортання сил або техніки на місці. Територію необхідно демілітаризувати. Треба сказати, як є – будь-яка потенційна шкода Запоріжжю – це самогубство», - заявив Антоніу Гутерріш.

Дивіться також:

Генсек НАТО закликав Росію вивести військових з ЗАЕС

Нагадаємо, що у Львові президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. «Домовилися про продовження координації в реалізації зернової ініціативи. Обговорили можливі напрямки її розвитку, питання незаконної та примусової депортації українців, звільнення з полону наших військовослужбовців і медиків», – йдеться у повідомленні Зеленського у телеграмі.

Повідомляється, що сторони також обговорили «ядерний шантаж Росії на Запорізькій АЕС». «Цей свідомий терор з боку агресора може мати глобальні катастрофічні наслідки. Тому ООН повинна забезпечити безпеку цього стратегічного об’єкта, його демілітаризацію та повне звільнення від російських військ», – наголошує Зеленський.

Дивіться також: Генсек НАТО: Росія має вивести всіх військових з Запорізької АЕС. Відео

Embed share

Генсек НАТО: Росія має вивести всіх військових з Запорізької АЕС. Відео

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:00:38 0:00

Direct link

• 240p | 1,2MB
• 360p | 1,6MB
• 480p | 2,3MB
• 720p | 8,7MB
• 1080p | 7,0MB

Два російські винищувачі, як підозрюється, порушили повітряний простір Фінляндії в четвер, повідомило Міністерство оборони Фінляндії. Скандинавська країна прагне вступити в НАТО, через вторгнення Москви в Україну.

“Два російські винищувачі МіГ-31 підозрюються в порушенні повітряного простору Фінляндії над Фінською затокою біля Порвоо", - йдеться в заяві Міністерства.

ВПС Фінляндії направили "оперативну місію" для ідентифікації літаків і заявили, що фінська прикордонна охорона почала "попереднє розслідування".

Інцидент стався о 9:40 ранку (06:40 GMT) і тривав близько двох хвилин, коли літаки летіли на захід приблизно на один кілометр, повідомив AFP представник міністерства оборони.

Фінляндія , яка має спільний 1300-кілометровий східний кордон з Росією, після десятиліть військової позаблоковості, прагне стати домагаючись членства в Північноатлантичному альянсі в травні після того, як вторгнення Москви в Україну змінило стратегічні погляди в країні.

Служба безпеки та розвідки Фінляндії (SUPO) у травні попередила, що «Росія має бажання» вплинути на процес подання Фінляндією заявки на вступ до НАТО і що «слід очікувати різноманітних спроб зробити це».