Спеціальні потреби

Актуально

Ющенко назвав Тимошенко 'фальсифікатором номер один'

Найбільша загроза фальсифікації виборів виходить від Юлії Тимошенко. Таку думку висловив Віктор Ющенко у вівторок на підсумковій прес-конференції в Києві. Левову частину прес-конференції, на якій глава держави підбивав підсумки свого президентства, він присвятив критиці чинного прем’єр-міністра. Окрім звинувачень у інших тяжких гріхах, Ющенко закинув Тимошенко намір сфальшувати результати голосування у першому турі:

«Загроза номер один буде виходити від Тимошенко», – заявив президент. Як він пояснив, у інших претендентів на вихід у другий тур немає мотивів, аби вдаватися до фальсифікацій. За його словами, «проблема буде лише в однієї сили, в одного кандидата із трьох. І це – Тимошенко».

При цьому Ющенко впевнений: заради захоплення влади прем’єрка «піде на будь-яке суспільне протистояння, на будь-яке ігнорування результатів виборів. Ця людина не цінуватиме ні законності, ні демократії, ні верховенства рішення виборців», – наголосив президент.

А в той час як Ющенко вбачає у Тимошенко «загрозу фальсифікацій номер один», сама Тимошенко каже, що боїться фальсифікацій від Януковича. Ніхто інший, як її головний конкурент у боротьбі за президентську посаду, фаворит перегонів Віктор Янукович – переконана лідерка БЮТ – готує масштабні підтасовки з голосами. Саме для того, щоб цього не допустити, Блок Юлії Тимошенко ініціював позачергове засідання Верховної Ради. Депутати зберуться «під куполом» за лічені дні до виборів – 13 і 14 січня – аби, на вимогу Тимошенко, скасувати норму виборчого закону про голосування вдома. Запрошувати виборчу урну до себе додому – твердять у БЮТ – можна дозволити лиш тим виборцям, які нададуть медичну довідку про нездатність проголосувати на дільниці. Інакше не уникнути масових зловживань і фальсифікацій, – наголошує Тимошенко, і киває на опонентів із Партії регіонів, які не хочуть міняти закон, а отже, за її логікою, хочуть фальсифікувати вибори.

Питання про те – хто з двох фаворитів перегонів найбільш зацікавлений у фальсифікаціях – заплутує ще й та обставина,що за згаданий «фальсифікаторський» закон БЮТ і Партія регіонів колись голосували разом, у єдиному пориві.

Хто з двох – Янукович чи Тимошенко – готовий удатись до виборчих фальсифікацій? Своїми міркуваннями на цю тему з «Голосом Америки» поділилися відомі експерти.

Політолог Віктор Небоженко вважає «загрозою номер один» Януковича:

«Є об’єктивні критерії, які в усьому світі однакові. Якщо існує єдиний електоральний простір і там представлений тільки один кандидат, то там більше всього фальсифікацій. Такий регіон у нас в Україні один, це Східна Україна. Сказати б, свого роду електоральне гетто, в якому безроздільно панує Янукович. Ось там і можливі виборчі фальсифікації. Спробуйте-но сфальсифікувати у тому ж таки Львові, де існує величезне розмаїття політичної, електоральної конкуренції. Це було б дуже важко. Тому Ющенко тут неправий.

З другого боку – якби Ющенко після 2004-го року посадив бодай кількох організаторів фальсифікацій, тоді не було б мотивів більше займатися фальсифікаціями. А вийшло навпаки – люди, які робили фальшування, нагороджені орденами. То як же можна казати, що в них немає мотивів? У них є навіть стимул».

Натомість Кость Бондаренко, директор Інституту проблем управління імені Горшеніна, заперечує:

«Я не вірю, що Янукович буде фальшувати вибори. Якраз хто-хто, а Янукович уже раз обпікся на молоці, то тепер дмухатиме на холодну воду. Проте я не вірю і в те, що Тимошенко фальшуватиме. Адже у Тимошенко насправді немає жодних проблем у першому турі. Вона впевнено виходить і другий тур, фальшувати голоси їй немає жодного сенсу.

Я вважаю, що Ющенко, звинувачуючи Тимошенко, погарячкував. Інша справа, що президент чомусь думає, що він вийде у другий тур, що він якимось чином потрапить у фінал і, можливо, навіть виграє. Коли так, то підстави фальшувати є саме у нього – адже з 3% зробити 30% можна сподіватися виключно з допомогою фальшування, аж ніяк по-іншому. До того ж адмінресурс сьогодні перебуває в руках президента. Це президентська вертикаль – голови обласних, районних адміністрацій. Саме вони можуть найбільш активно впливати на ситуацію на виборчих дільницях».

Своєю чергою, директор фонду «Демократичні ініціативи», один з організаторів екзит-полу Ілько Кучерів сподівається, що фальсифікаціями не буде займатися ніхто з учасників перегонів:

«Я вважаю, це несправедливо, що в Україні так багато говорять про фальсифікації. Я розумію, що є логіка політичної боротьби, але мені здається, що цією темою зловживають. І я сподіваюся, що вибори будуть визнані світовою спільнотою як чесні, справедливі, і це буде корисно для розвитку демократії і в Україні, і в регіоні. Тому я думаю, що в даному випадку кандидат у президенти Ющенко дав трошки емоційну реакцію».

Натомість самі виборці налаштовані не так оптимістично. За даними соціологічного дослідження, яке оприлюднила сьогодні фірма «Юкрейніан сосіолоджі сервіс», абсолютна більшість – майже 87% населення – очікує на виборах порушень і фальсифікацій. У те, що вибори-2010 пройдуть чесно і без шахрайства, вірить лише 4,5% опитаних.

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG