Спеціальні потреби

Актуально

Елсі Гейстінґс: «Загроза фальсифікацій не справдилась»

Елсі Гейстінґс є членом Палати представників Конгресу США і співголовою Комісії з безпеки і співробітництва в Європі (відомої як Гельсінська). Вперше в Україну як провідний міжнародний спостерігач Елсі Гейстінґс приїхав під час Помаранчевої революції, відтак брав участь у місії спостереження ОБСЄ за виборами до Верховної Ради 2006 р. На цьогорічні президентські вибори в Україні конгресмен Гейстінґс прибув як заступник голови делегації спостерігачів від Конгресу США. Делегація працювала в Україні під егідою Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

В інтерв’ю нашим київським кореспондентам конгресмен Елсі Гейстінґс підбив підсумки спостереження за першим туром президентських виборів в Україні:

«Якщо говорити про головну загрозу – виборчих фальсифікацій – то за нашою оцінкою, така загроза не справдилась. Суттєвих фальсифікацій не було, і загалом наша делегація має позитивне враження про вибори в Україні. На цих президентських виборах був представлений широкий спектр кандидатів, які сповідують альтернативні політичні погляди, і це надавало громадянам можливість вибору.

Ми на власні очі переконалися в тому, що кандидати мали змогу вільно вести кампанію в Україні, ситуація була спокійна і контрольована.
Що ж до побоювань деяких кандидатів – мовляв, їхні конкуренти готують фальсифікації – то це було зумовлено не так реальною загрозою, як негативним попереднім досвідом. Саме колишні зловживання могли створити у громадській уяві брак певності в тому, що ці вибори пройдуть чесно.

Що стосується існуючого виборчого законодавства, то воно, принаймні з мого погляду, виконувалося у належний спосіб. І хоч це законодавство містить певні суперечності, істотних порушень допущено не було.

Центральна виборча комісія загалом працювала добре, дотримуючись встановлених норм і строків. Були деякі проблеми зі списками виборців – а саме деяких виборців доводилося вносити в списки у день виборів, – проте питання такого роду виникають завжди. Усі наші спостерігачі свідчили про те, що кожен виборець міг подати скаргу, якщо він вважав за потрібне це зробити, і ці скарги приймалися і розглядалися.

Ми не зафіксували наразі ніяких суттєвих порушень, пов’язаних з голосуванням удома. Так само не було помічено вкидання в урни зайвих бюлетенів чи приписок голосів. Це, зокрема, буде відображено у нашому звіті. У звіті буде відзначено також, як позитив, що реєстр виборців в Україні покращився, а українське медіа-середовище стало плюралістичнішим: ЗМІ надають широкий спектр різноманітної інформації, особливо щодо провідних кандидатів. Водночас як негатив слід згадати, що висвітлення виборчої теми в теленовинах часто-густо було зумовлено тим, що кандидат платить за це висвітлення, аніж об’єктивним журналістським підходом. Сподіваюся, що ця проблема буде вирішена в майбутньому.

Але зрештою всі ми погодилися з тим, що ці вибори були кращі за попередні президентські вибори в Україні. (як і кращі за парламентські вибори, за якими я спостерігав у 2006 році).

Стосовно ж невисокої явки – що ж, завжди хочеться сподіватися, що кожен виборець прийде і проголосує. Але я не можу сказати, що невисока явка на виборчі дільниці у погану погоду є провиною уряду або свідченням кепської підготовки виборів. Це справа громадян, які мають повне право на власний розсуд вирішувати, голосувати чи ні. Ключове питання полягає у тому, що нікому з громадян не перешкоджали у їхньому праві волевиявлення. А те, чи вони скористалися цим правом, це вже їхня справа. І те, що частина виборців не прийшла на вибори, не є чимось унікальним для України. Я завжди сподіваюся на те, що якнайбільше виборців візьме участь у голосуванні, проте я ніколи не бачив стовідсоткової явки навіть у своєму власному виборчому окрузі», -- сказав конгресмен Гейстінґс в інтерв’ю «Голосу Америки».

А тим часом позитивну оцінку виборам оприлюднила місія спостерігачів ОБСЄ. Як заявив у понеділок на прес-конференції в Києві координатор місії Жоао Суареш: «Ці вибори були високої якості». За його словами, вони стали «кроком вперед порівняно з попередніми виборами в Україні».

Представник ОБСЄ відзначив також, що виборча кампанія здебільшого відповідала міжнародним стандартам, а очікуваних масових фальшувань не було виявлено.

Всі новини дня

ЄС пропонує міжнародний трибунал для суду над Росією за агресію в Україні

Олена Зеленська, дружина президента України, у виступі перед британськими депутатами наголосила, що українці хочуть не просто перемоги у війні, а досягнення справедливості. Лондон 29 листопада 2022 р.

Європейський Союз запропонував створити спеціальний міжнародний суд, який очолив би розслідування воєнних злочинів Росії в Україні, а також розробити механізм використання заморожених санкціями російських активів для фінансування відбудови України.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що спеціальний суд повинен мати підтримку Організації Об’єднаних Націй.

«Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини, включно зі злочином агресії проти суверенної держави. Ось чому ми, і надалі підтримуючи Міжнародний кримінальний суд, пропонуємо створити спеціальний суд з допомогою ООН для розслідування і притягнення до відповідальності за російський злочин агресії. Ми готові почати працювати з міжнародною спільнотою, щоб зібрати якомога ширшу міжнародну підтримку», - наголосила Урсула фон дер Ляєн.

Росія та її олігархи повинні відшкодувати Україні за руйнування і оплатити відбудову країни.
Урсула фон дер Ляєн

Низка міжнародних судів вже розглядають справи пов'язані зі злочинами, скоєними в ході російської війни проти України, зокрема розслідування веде Міжнародний кримінальний суд у Гаазі.

Але існуючі міжнародні суди не мають повноважень розглядати, наприклад, питання агресії однієї держави проти іншої, а також не можуть судити підозрюваних заочно.

США та інші країни вже співпрацюють з Міжнародним кримінальним судом, а також самостійно збирають дані про злочини скоєні російськими військами в Україні.

«Агресія проти України це демонстративне порушення Хартії ООН, і ми маємо щораз більше доказів, що ця агресія супроводжується систематичними воєнними злочинами», - сказала нещодавно «Голосу Америки» спеціальна представниця Державного департаменту США Бет Ван Скаак.

Встановлення справедливості

Україна віддавна закликає до створення спеціального міжнародного трибуналу, звинувачуючи російських військових і політичних лідерів у розв’язанні загарбницької геноцидної війни, в ході якої скоюються воєнні злочини.

Але нам потрібна не лише перемога. Нам потрібна справедливість.
Олена Зеленська

Прикладом для такого спеціального міжнародного суду називають Нюрнберзький трибунал, на якому судили лідерів нацистської Німеччини за злочини скоєні під час Другої Світової війни.

Дружина українського президента Олена Зеленська у виступів перед британськими парламентаріями 29 листопада у Лондоні наголосила, що українці домагаються справедливості.

«Ми не здамося. Але нам потрібна не лише перемога. Нам потрібна справедливість... Неможливо було уявити, що після всіх злочинів нацистів їх залишать непокараними. Так само цього не уявляємо й ми. Так само й ми прагнемо, щоб була справедливість і для наших людей, проти яких спрямовані російські ракетні рейди», – заявила Олена Зеленська.

Конфіскація російських активів

«Росія та її олігархи повинні відшкодувати Україні за руйнування і оплатити відбудову країни», - підкреслила Урсула фон дер Ляєн, вказавши, що зараз вартість спустошень в Україні сягає 600 мільярдів євро.

За словами Урсули фон дер Ляєн «ми маємо засоби змусити Росію заплатити».

«Ми заблокували резерви російського Центрального банку на 300 мільйонів. Ми також заморозили 19 мільярдів євро грошей російських олігархів», - нагадала вона.

Президентка Єврокомісії запропонувала, щоб ЄС з партнерами створили спеціальний фонд для інвестування заморожених коштів, а прибутки передавати Україні.

«А коли санкції будуть зняті, ті кошти треба буде використати таким чином, щоб Росія виплатила повне відшкодування за спустошення вчинене в Україні», - сказала Урсула фон дер Ляєн.

Вона підкреслила, що такі кроки вимагатимуть створення юридичної бази, над якою вона закликала працювати разом з західними партнерами негайно.

Дивіться також:

НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:28 0:00

Митці Лос-Анджелеса продають свої роботи на аукціоні, щоб допомогти Україні пережити зиму. Відео

Художники та скульптори Лос-Анджелеса продають на аукціоні свої роботи, аби допомогти Україні пережити зиму.  У Каліфорнії пройшов аукціон за участю близько 20 митців, яким не байдужа доля України. На події побувала Христина Шевченко. 

Український чемпіонат з футболу під час війни назавжди увійде в історію. Відео

Український чемпіонат з футболу під час війни назавжди увійде в історію. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:56 0:00

У Катарі – Чемпіонат світу з футболу, а в Україні закінчилась перша половина футбольного сезону. Він відбувся у всіх трьох професійних лігах, попри ракетні обстріли. Хоч і за порожніх трибун, український чемпіонат під час війни назавжди увійде в історію. Розповідає Омелян Ощудляк.

В Китаї тривають наймасштабніші за останній час протести: що викликало невдоволення китайців? Відео

У Китаї тривають масштабні протести через так звану політику «нульового ковіду», яка передбачає суворі карантинні обмеження. В Білому домі поки стримано реагують на демонстрації. Кажуть, підтримують право людей по всьому світу виходити на мирний протест.

Байден сподівається на співпрацю в Конгресі у питанні фінансування України та боротьби з COVID-19

Президент Джо Байден з лідером республіканців у Палаті представників Кевіном Маккарті, лідером більшості в Сенаті Чаком Шумером, спікеркою Палати представників Ненсі Пелосі та лідером республіканців у Сенаті Мітчем Макконнелом. Білий дім. Вашингтоні. 29 листопада 2022 року.

На зустрічі з представниками Конгресу президент США Джо Байден заявив, що забезпечення фінансування для України та на боротьбу з епідемією COVID-19 є його пріоритетами до того, як республіканці переберуть контроль над палатою представників на початку наступного року.

У вівторок президент Байден провів переговори з лідерами демократів і республіканців Палати представників і Сенату про плани спільної роботи до кінця року, доки не зміниться баланс сил у Конгресі.

У результаті листопадових проміжних виборів до Конгресу США, республіканці отримали незначну більшість у Палаті представників і з січня можуть ускладнити голосування за порядок денний Байдена на наступні два роки. Демократи Байдена зберегли контроль над Сенатом.

Президент Байден запросив до Білого дому нинішнього лідера сенатської більшості Чака Шумера, лідера республіканців у Сенаті Мітча Макконнелла, діючу спікерку Палати представників демократку Ненсі Пелосі та лідера республіканців у нижній палаті Конгресу Кевіна Маккарті.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер більшості в Сенаті Чак Шумер виходять після зустрічі з президентом США Джо Байденом та іншими лідерами Конгресу в Білому домі у Вашингтоні, США, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Kevin Lamarque
Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер більшості в Сенаті Чак Шумер виходять після зустрічі з президентом США Джо Байденом та іншими лідерами Конгресу в Білому домі у Вашингтоні, США, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Kevin Lamarque

Вони обговорили питання внутрішньої політики, зокрема, фінансування необхідне для продовження боротьби з COVID-19, та головне питання зовнішньої політики і політики національної безпеки – підтримку боротьби України проти незаконного вторгнення Росії.

Президент Байден сказав, що після підписання понад 200 двопартійних законопроектів, які стали законами, він прагне продовжувати сумлінно працювати над зближенням позицій обох партій.

Тим часом Кевін Маккарті дав зрозуміти, що якщо він обійме посаду спікера Палати представників, як він сподівається, співпраця не піде дуже гладко. Зокрема, у питанні України, він сказав, що готовий працювати з демократами, якщо вони «бажають взяти наші витрати під контроль».

Після зустрічі у Білому Домі Кевін Маккарті сказав, що мав три послання до президента Байдена: забезпечити щільність кордонів, скасувати обов'язкову вакцинацію проти COVID в армії та зупинити «необдумані витрати».
Після зустрічі у Білому Домі Кевін Маккарті сказав, що мав три послання до президента Байдена: забезпечити щільність кордонів, скасувати обов'язкову вакцинацію проти COVID в армії та зупинити «необдумані витрати».

«Я вважаю те, що зробила путінська Росія – це неправильно, це звірство. Я вважаю, що якби ми пішли на певні кроки зазделегідь, це, певно могло б запобігти вторгненню. Але я – не за безлімітні чеки на будь-що. Це важкозароблені гроші платників податків, і я хочу переконатися, що будь-яке фінансування, яке ми виділяємо, потрапляє у правильне місце», – заявив Маккрті, чякий раніше багато разів заявляв, що не проти допомоги Україні, але проти того, щоб Україні давали «необмежений чек».

Маккарті також нагадав, що, ще у 2015 році на зустрічі з президентом Байденом «закликав до того, щоб продавати Україні Джавеліни, захисну зброю, яка б зупинила російські танки», але «на жаль, у той день я не досягнув успіху, хоч привів із собою двопартійну групу законодавців».

15 листопада адміністрація Байдена направила до Конгресу на схвалення додаткове фінансування на 9,25 мільярда доларів на боротьбу з COVID-19 і на 37,7 мільярда доларів на підтримку України.

США надали Україні – майже 66 мільярдів доларів з часу російського вторгнення, більша частина цієї суми була виділена на оборону. На думку багатьох експертів, американці не жертвують ці гроші Україні, а інвестують у свою власну безпеку та безпеку союзників. Бо якщо українці переможуть, вони дадуть поштовх для просування свободи по цілому світу, що є в інтересах США.

Більше

XS
SM
MD
LG