Спеціальні потреби

Актуально

Стан відносин між США і Росією за президентства Обами




У перший рік перебування Барака Обами на посаді президента Сполучених Штатів, його адміністрація надумала перезавантажити стосунки США з Росією, які стали ще більш напруженими за період правління Джорджа Буша.

У березні минулого року державний секретар США Гілларі Клінтон зробила міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову невеличкий подарунок. Він символізував бажання адміністрації Обами перезавантажити стосунки з Росією. Це була звичайна кнопка, на якій мало бути написане слово «перезавантаження», перекладене російською мовою.

«Ми довго думали, щоб підібрати правильне слово російською. Ми справилися?» – запитала пані Клінтон.

Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров
відповів:

«Ні, не зовсім. Тут мало б писати «перезавантаження», а написано – «перевантаження».

Та попри неправильний переклад, російський незалежний політичний аналітик Олександр Коновалов схвально ставиться до покращення стосунків між двома державами. За його словами адміністрація Буша, як виглядало, ігнорувала Росію через її відносно невелику економіку і дедалі старіючий ядерний арсенал:

«Головна відмінність адміністрації Обами полягає в тому, що вона провела правильніший, ніж адміністрація Буша, математичний розрахунок. Насправді вплив Росії в світі є набагато більшим. Америці потрібна Росія, так само як і Росії потрібна Америка».

Коновалов говорить, що обидві країни можуть спільно боротися з тероризмом, торгівлею наркотиками, проблемами в Афганістані, атомною програмою Ірану тощо. У липні президент Обама відвідав Москву і підписав з Росією попередню угоду про зменшення на третину двох найбільших у світі арсеналів ядерної зброї. Президент Обама сказав:

«Ми вдалися до важливих кроків у напрямку посилення атомної безпеки, як також запобігання поширенню ядерної зброї. І ми почали зі скорочення власних арсеналів».

Обидві країни працюють над заміною стратегічної угоди про скорочення збройних арсеналів, термін дії якої закінчився у грудні. Білий дім і Кремль говорять, що вже зовсім скоро можуть досягти згоди у цьому питанні. Росія також схвально відгукнулася про рішення Обами не встановлювати системи ПРО у Європі у тому вигляді, в якому це пропонувала адміністрація Буша. І, як відповідь, офіційна Москва навіть дозволила НАТО використовувати свою територію для перевезення поставок солдатам коаліції в Афганістані. Та попри все це російський президент минулого місяця заявив, що його країна розроблятиме нові ракетні технології, чим відразу ж розчарував Вашингтон.

Президент Російської Федерації Медведєв так пояснив свою політику:

«Незважаючи на те, що ми укладемо і підпишемо угоду, ми все одно будемо вирішувати питання розвитку наших стратегічних наступальних сил. Без них ми не зможемо захистити свою країну».

Олександр Коновалов каже, що американсько-російські стосунки значно поліпшилися протягом останніх п’яти років. Втім, вони все ще залишають бажати кращого:

«Попереду нас чекає ще навіть довший шлях, ніж ми пройшли за останній рік. І найголовніше, що зараз потрібно обом країнам, це перейти на цілком новий рівень довірливих стосунків».

Збудником цієї недовіри в багатьох випадках є держави колишнього Радянського Союзу. Адміністрація Обами не визнає вимог Росії щодо спеціальних привілеїв у тих країнах, а офіційна Москва опирається будь-яким намірам НАТО розширити свою присутність у таких державах, як Грузія і Україна.

Всі новини дня

Яку військову допомогу обіцяли Україні під час "Рамштайн-2". Відео

Яку військову допомогу обіцяли Україні під час "Рамштайн-2". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:15 0:00

47 країн, а також представники НАТО та ЄС, взяли участь у другій зустрічі контактної групи з координування зусиль з оборонної допомоги Україні. З подробицями - Юлія Ярмоленко.

Як і коли Україна зможе очистити свою землю від мін. Відео

Як і коли Україна зможе очистити свою землю від мін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

8 років війни на Донбасі та майже три місяці повномасштабного вторгнення Росії зробили Україну однією з найбільш замінованих країн у світі. Скільки часу та грошей потрібно, щоб очистити території та чим оперативне розмінування відрізняється від гуманітарного – в сюжеті Лесі Бакалець.

Шестирічна волонтерка з Дніпра допомагає армії своєю творчістю. Відео

Шестирічна волонтерка з Дніпра допомагає армії своєю творчістю. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:18 0:00

Шестирічна мешканка Дніпра Соломія Реут допомогла зібрати понад сто тисяч гривень, на які було придбано безпілотний літальний апарат, тепловізор, бронежилети, каски та інші речі для українських військових. Як вона долучилася до волонтерства у творчій спосіб – в сюжеті Ярослави Мовчан.

Держсекретар Блінкен та міністр закордонних справ Японії підтвердили свою підтримку України  

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Японії Хаяші Йошімаса під час зустрічі в Токіо привітали співпрацю своїх країн як наріжний камінь миру, безпеки та процвітання в Індо-Тихоокеанському регіоні.

«Вони знову підтвердили свою рішучу підтримку суверенітету та незалежності України та пообіцяли притягнути Кремль до відповідальності за його агресивну війну в Україні», - йдеться в повідомленні Держдепартаменту.

Сторони також засудили запуски Північною Кореєю балістичних ракет, які є порушенням низки резолюцій ООН. Сторони також обговорили їх спільні інтереси у підтримці миру та стабільності в Тайванській протоці. Секретар Блінкен та міністр Йошімаса також привітала запуск Індо-Тихоокеанського економічно мережі, яка має забезпечити інклюзивне економічне зростання та процвітання в регіоні.

В матеріалі використані джерела Держдепартаменту США.

"Тиск на Україну". Експерти реагують на статтю NYT, де мовиться, що Київ для компромісу має поступитись територіями 

Мапа російського уряду щодо вторгнення в Україну. Презентована 25 березня 2022 року 

Низка міжнародних експертів, які спостерігають за подіями в Україні, розкритикували редакційну статтю New York Times, де автори, серед іншого, допустили, що Україна буде змушена поступитись територіями Росії.

“Не в найкращих інтересах Америки - поринути у тотальну війну з Росією, навіть якщо мир шляхом переговорів може вимагати від України ухвалення складних рішень. … Якщо конфлікт все таки призведе до реальних переговорів, українським лідерам доведеться ухвалити болючі територіальні рішення, яких потребуватиме будь-який компроміс”, - мовиться у статті NYT від 19 травня цього року.

“Вирішальна воєнна перемога України над Росією, в результаті якої Україна повертає собі всі території, захоплені Росією з 2014 року, не є реалістичною метою”, - продовжують автори статті.

Вони закликають Байдена виставити рамки, як довго Україну можна підтримувати та допомагати їй: “Байден має чітко дати зрозуміти президенту Зеленському та українському народу, що є межа того, як далеко США та НАТО можуть зайти у протистоянні з Росією, і також є межа, скільки зброї, грошей та політичної підтримки можуть надати США”.

“Пан Путін вклав надто багато особистого престижу у це вторгнення, щоб відступити”, - пишуть редактори газети NYT.

Андерс Аслунд, експерт “Атлантичної Ради”, дивується, чому на Заході турбуються збереженням репутації російського президента.

“Я не розумію, чому б хтось хотів, щоб найгірша зараз людина на землі - Володимир Путін - зміг зберегти своє обличчя? Яку мораль ви відстоюєте? Скажіть мені. Чому ви не хочете, щоб він зазнав поразки і був позбавлений влади, так як я цього хочу?” - твітує Аслунд.

У своєму наступному твіті Аслунд критикує деяких європейських лідерів за загравання з Росією: "Я б закликав Макрона та Шольца припинити балувати Путіна своїми шкідливими телефонними дзвінками. Якщо ви не знаєте, що робити, дотримуйтеся клятви Гіппократа: «Не шкодьте!»

Американський військовий фахівець Джон Спенсер, який очолює кафедру досліджень ведення війни в умовах міста в Інституті сучасної війни, а також автор книги Connected Soldiers, на своїй Twitter сторінці пропонує три умови, після яких Україна може домовлятися з Росією про мир: “1 - Відведення усіх військ Росії від суверенної території України. 2. Повернення додому кожного українського громадянина, викраденого Росією. 3. План щодо виплат за всі руйнування, скоєні незаконним вторгнення Росії”.

Російський політичний активіст Гаррі Каспаров називає статтю в американському виданні NYT тиском на Україну.

“Огидно. Це той самий тиск на Україну з боку її “союзників”, які повторюють лінію Кремля, що він хоче миру, але продовжує путінську окупацію і геноцид. За 24 години одні й ті ж кремлівські меседжі - в New York Times, BBC та від міністра закордонних справ Франції", - пише у Twitter Каспаров.

"Це не випадковість, ця "мирна" кампанія виходить із Кремля саме тоді, коли на шляху з’являється все більше й все краща зброя зі США. Це старий трюк Путіна: захопити територію силою, а потім закликати до припинення вогню для консолідації, із допомогою західних миротворців", - додає у Твітері Каспаров.

Олександр Щерба, який раніше був послом України в Австрії, а нині - головний радник голови правління НАК "Нафтогаз України" не приховує емоцій, коментуючи редакційну колонку газети.

“Лише почитайте ганебну редакційну колонку New York Times. Річ, яку вони не розуміють: очікування “важких рішень” від України (поступитися більшими територіями) означає масовий терор та геноцид на територіях, якими поступились. Ми не можемо годувати крокодила своїми людьми. Відтак ми будемо боротися, зі згодою чи без згоди на це від New York Times", - пише український дипломат.

Його американський колега, колишній посол США в Росії (2011–2014 рр) Майкл Макфол натомість закликає лідерів США та Європи почати надавати Україні більш якісне озброєння і пришвидшити темпи його надсилання.

“Якщо лідери США та Європи хочуть закінчення війни в Україні якомога швидше, тоді вони якомога швидше повинні надати Україні більше зброї і кращу зброю, щоб зупинити окупаційну армію Путіна. Надсилання в Україну менш якісної зброї повільнішими темпами лише продовжуватиме цю війну”, - зазначив американський дипломат.

На позицію редакції NYT відреагував і радник українського президента Михайло Подоляк. За його словами, Україна вважає, що будь-які поступки перед ворогом - це відкладена на пізніше війна. Він запевнив, що Київ не торгуватиме суверенітетом, людьми чи територією.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG