Спеціальні потреби

Актуально

Гілларі Клінтон захищає вільний від цензури Інтернет




У виголошеній у четвер промові державний секретар Гілларі Клінтон заявила, що Сполученні Штати підтримують вільний від цензури глобальний Інтернет, до якого всі люди мають запевнену «свободу доступу». Вона попередила, що свободі Інтернету загрожують деякі уряди, що намагаються будувати електронні бар’єри до всесвітньої мережі.

Пані Клінтон виступила з промою у вашингтонському Ньюзеумі – музеї журналістики і новин – в якому встановлено частину колишньої Берлінської стіни для попередження про зусилля деяких урядів по всьому світі встановити «віртуальні стіни», щоб унеможливити доступ своєму населенню до частин Інтернету. Вона сказала:

«Вони усувають слова, прізвища і вислови з результатів пошукової системи. Вони порушують приватність громадян, які виступають з ненасильницькими політичними зверненнями. Ці дії суперечать Загальній декларації прав людини, в якій говориться, що всі люди мають право «шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів». З поширенням цих обмежуючих практик на більшу частину світу опускається нова «інформаційна завіса».

Пані Клінтон зробила таку заяву серед суперечок з приводу звинувачень з боку базованої у США пошукової системи Інтернету – Ґуґл. Пекінський уряд цензурував її китайську сторінку і втручався в систему електронної пошти китайських активістів руху за права людини.

Хоча Китай твердить, що сторінки Інтернету мусять відповідати місцевим законам, китайська сторона заперечила, що вона здійснила комп’ютерні атаки проти пошукової системи Ґуґл та інших сторінок.

Гілларі Клінтон зарахувала Китай – разом з Тунісом, Узбекистаном, Єгиптом, Північною Кореєю і В’єтнамом, а також деякі інші країни – до тих, де заважають передачі інформації за допомогою Інтернету. Вона сказала, що Сполучені Штати очікують від Китаю проведення вичерпного й прозорого слідства в справі втручання до кіберпростору, що спонукало Ґуґл висловити погрозу про припинення там своєї діяльності:

«Інтернет уже є джерелом величезного поступу в Китаї. І це неймовірно, що так багато людей є тепер онлайн. Але країни, які обмежують вільний доступ до інформації або порушують основні права користувачів Інтернету, ризикують відмежуванням себе від поступу у 21 столітті. У Сполучених Штатів і Китаю є різні погляди щодо цього питання. І ми маємо намір обміркувати ці відмінності відкрито і послідовно».

Пані Клінтон сказала, що так, як у минулому диктатури намагалися блокувати діяльність інакодумців, таку як розповсюдження «самвидаву», нині уряди застосовують заходи проти незалежних мислителів, які користуються Інтернетом.

Вона сказала, що зняті за допомогою мобільного телефону картини вбивства молодої жінки, що протестувала проти результатів спірних президентських виборів в Ірані у червні минулого року, постачило, за її словами, «цифрове звинувачення» тегеранського уряду в брутальності:

«Ми бачили повідомлення, що коли іранці, які проживають за кордоном, поставили в інтернеті заяви з критикою лідерів своєї країни, проти їх родин в Ірані було застосовано відплатні заходи. І не зважаючи на інтенсивну кампанію урядового залякування, відважні громадські журналісти в Ірані далі користуються технологією, щоб показати світові та своїм співгромадянам те, що діється в їхній країні».

Гілларі Клінтон сказала, що іранці, які виступають на захист прав людини, надихали світ і що їх відвага наново визначить те, як використовується технологія для поширення правди і викриття несправедливості.

Держсекретар сказала, що адміністрація президента Обами закликає компанії американського Інтернету зайняти «принципову позицію проти цензури за кордоном, і що це додасть сили міжвідомчій Оперативній групі щодо свободи глобального Інтернету.

Всі новини дня

Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

У Литві відзначають посилення сил НАТО на східному фланзі - про це в інтерв’ю Голосу Америки розповів колишній міністр закордонних справ цієї країни Лінас Лінкявічус. Він також порівняв НАТО з Феррарі, яка задовго стоїть у гаражі.

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG