В Білому домі заявили у вівторок, що Сполучені Штати все ще збирають інформацію про повідомлення про удари безпілотників по Москві, підтвердивши, що Вашингтон не підтримує напади всередині Росії та зосереджений на допомозі Україні повернути свою територію.

"Ми бачили новини і все ще збираємо інформацію про те, що сталося. Загалом ми не підтримуємо атаки всередині Росії", — йдеться в заяві речника Білого дому.

Представник Білого дому сказав, що Вашингтон "зосереджений на забезпеченні України обладнанням і навчанням, необхідним для повернення власної суверенної території", і вказав на російські атаки на Київ, який у травні 17 разів завдавали ударів з безпілотників або ракет.

Росія заявила, що українські безпілотники завдали ударів по багатих районах Москви у вівторок, націлившись на райони резиденцій президента Володимира Путіна та іншої російської еліти.

За словами мера Москви, в результаті інцидентів постраждали дві людини. Путін заявив, що напад у вівторок був спробою налякати і спровокувати Росію, і що протиповітряна оборона навколо столиці буде посилена.

Перший перегляд програми Розширеного фінансування для України отримав погодження на рівні персоналу, оголосили сьогодні в Міжнародному валютному фонді. Це відкриває шлях для другого траншу обсягом майже 900 мільйонів доларів, за умови схвалення виконавчим правлінням фонду.

В рамках програми загальним обсягом 15,6 млрд дол., затвердженої наприкінці березня, Україна вже отримала 2,7 млрд доларів.

Всі кількісні критерії програми було виконано, повідомили у Фонді за результатами перегляду.

Голова місії Фонду Гевін Грей наголосив на "визначній стійкості" української економіки, що дало підстави Фонду покращити оцінку української економіки до 1-3 відсотків зростання ВВП, з оцінок на час схвалення програми, які складали від мінус 3% до плюс 1%, коли програму було затверджено.

"На додаток до жахливих гуманітарних жертв, російське вторгнення до України продовжує мати спустошливий вплив на економіку, - йдеться в повідомленні МВФ. - Під час зими Україна зіткнулась зі спустошливими атаками на критичну інфраструктуру і ракетні обстріли тривають по всій країні. Попри це українська економіка виявляє визначну стійкість - економічна діяльність в першому кварталі потужно відновилась і енергосистема відновлюється після атак на критичну інфраструктуру, стабілізовані ринки валюти, інфляція почала уповільнюватись".

Важливим кроком для успішного перегляду стало те, що Верховна Рада напередодні затвердила законопроект 8401 в першому читанні. Законопроект зокрема передбачає повернення до довоєнних рівнів оподаткування для певної категорії малого бізнесу. Затвердження законопроекту демонструє донорам готовність українського уряду приймати складні рішення, каже керівник місії Фонду Гевін Грей.

"Потреби України великі, донори готові допомогти, але важливо з точки зору розподілу тягаря, щоб український уряд відіграв свою роль. Це важливо, щоб забезпечити готовність донорів підтримувати Україну, як вони і заявляли", - сказав Грей відповідаючи на питання Голосу Америки про те, як знайти баланс між необхідністю забезпечити бюджетні надходження та підтримати економічне відновлення в Україні.

"Закон має три компоненти: перше - поновлення перевірок, друге - повернення касових апаратів - це адміністративні заходи, які широко розглядаються, як важливі для рівних правил гри в Україні. Також є зміни до спрощеного режиму оподаткування, що означає повернення до довоєнних рівнів", - додав Грей і сказав, що обговорення цієї реформи тривали з минулого року.

Серед наступних кроків в рамках програми, які, за очікуваннями, Україна втілить восени - повернення системи декларування активів, а також заходи в сфері боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

Дивіться також:

Чого очікує МВФ від України? Інтерв'ю з директором Європейського департаменту МВФ

Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) стверджує, що безпекова ситуація на Запорізькій атомній електростанції продовжує залишитися загрозливою не лише для України, а й для цілого світу.

"За нашою інформацією, окупанти готуються до провокацій", - про це Голосу Америки повідомив Андрій Черняк, представник ГУР МО. За його словами, російські військові збираються організувати радіаційне зараження. Зокрема вони збираються використати атомну електростанцію для зараження свого особового складу, щоб потім звинуватити в цьому Україну.

"Для нас це не дивно. Ми знаємо їхні терористичні методи, як вони порушують норми правил ведення війни. Тому Україна до цього готова і ми зараз збираємо цю інформацію, аналізуємо її, і хочемо донести до всього світу", - пояснив він.

Про загрозу таких провокацій ГУР почав повідомляти наприкінці минулого тижня. За словами Черняка, розвідка бачила, що на ЗАЕС заїжджають вантажівки, і як "окупанти розвантажують певне майно".

"Також ми мали радіоперехоплення, де люди говорили безпосередньо про безпілотні літальні апарати, які могли на собі нести або хімічну зброю, або якісь ядерні матеріали, які могли спричинити зараження особового складу країни-агресора", - додав представник ГУР МО. І наразі, за оцінкою ГУР МО, загроза провокацій з використанням ЗАЕС абсолютно не зникла.

Черняк також додав, що дії, які вчиняє зараз Росія на Запорізькій атомній електростанції, є загрозою і мирному населенні України, "і взагалі це ядерний шантаж Європи і ядерний шантаж світу".

"Тому ми попереджаємо світову громадськість про те, що ядерна загроза теж поки що не зникла", - каже він.

У вівторок за 22.00 за Києвом ситуацію, як склалася довкола захопленою російськими військами ЗАЕС, розгляне на своєму засіданні Рада Безпеки ООН. Головним доповідачем буде генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Очікується, що він надасть оновлену інформацію щодо ситуації на ЗАЕС.

Ймовірно, він вже традиційно зверне увагу на те, що триваючі військові дії впливають на засади ядерної безпеки, до яких належать фізична цілісність і надійне зовнішнє джерело живлення. До цього МАГАТЕ неодноразово зазначало, що ситуація на ЗАЕС залишається небезпечною, особливо з огляду на посилену військову присутність у регіоні. Після свого візиту на ЗАЕС наприкінці березня Гроссі заявив, що "військова активність зростає в усьому цьому регіоні", який "переживає, можливо, більш небезпечну фазу з точки зору триваючого конфлікту".

Також очікується, що у своєму виступі Гроссі згадає і про складну кадрову ситуацію на ЗАЕС і важкі умови праці для персоналу, що залишився, та їхніх сімей. У квітні МАГАТЕ визнавало, що більше третини персоналу, який обслуговував станцію до початку повномасштабного вторгнення, залишив небезпечний район. На місці залишається лише чверть обслуговуючого персоналу, що вже призвело до скорочення обсягів обслуговування ЗАЕС. Очікується, що під час виступу Гроссі також представить свою останню пропозицію щодо забезпечення безпеки найбільшої атомної електростанції в Європі.

Це вже буде четвертий брифінг Радбезу на цю тему. Попередні три скликалися за запитом Росії. Цього разу зустріч ініціювали Еквадор та Франція.