Спеціальні потреби

Актуально

Віктор Янукович - політичний портрет кандидата

Віктор Янукович програв президентські вибори 2004 року. В другому турі президентських виборів - 7 лютого - він змагатиметься за перемогу із головним своїм суперником, теперішнім прем’єр-міністр Юлією Тимошенко.

Янукович - лідер впливової Партії регіонів у парламенті України. Експерт з українських питань із Торонтського університету Френк Сисін каже, що ця партія представляє інтереси різних ділових кіл Півдня та Сходу України:

«Вона походить здебільшого з Донбасу, а , зокрема, Донецької області. Це партія, що представляє сили, які прагнуть втримувати контроль певних олігархів цього регіону і фінансується надзвичайною мірою однією людиною із найбагатших в Україні - Рінатом Ахметовим. Донецька область є в основному, як виглядає, його бастіоном. Ця партія також має впливи по всьому південному і східному регіоні країни, хоч там є й інша опозиційна їй регіональна та економічна еліта. Ця партія має відносно малу підтримку в Центральній Україні і майже ніякої у Західній Україні. До того ж ця партія є в тісному союзі, як це можна бачити, з різними російськомовними інтересами та з Українською православною церквою Московського патріархату в Україні».

Віктор Янукович народився у 1950 році в Дніпропетровську - там де і його головний суперник за президентство Юлія Тимошенко, яка на десять років молодша від нього.

Девід Марплз із Альбертського університету в Канаді говорить про важке дитинство Януковича .

«Він був заарештований у 1968 році і відбував покарання у колонії для малолітніх за вбивство. В 1970 році його знову заарештовано і відправлено у в’язницю за явне побиття людини. Його офіційна біографія була, фактично, переопрацьована і з неї усунуто більшість епізодів з його раннього періоду життя».

Мабуть це іронія долі, каже Марплз, але Юлія Тимошенко також провела деякий час в тюрмі, за, так звані, «чиновницькі» злочини.

«Отже обидва кандидати в президенти України були ув’язненні, що, на мою думку, цілком унікальна річ, коли йдеться про історію президентських виборів у будь якій іншій країні. Втім це дуже різні кримінальні злочини: одну особу заарештовано за корумповану бізнесову практику, а другу - за напад на людину. Отже, один злочин притаманний трудовому класу; а другий, як можна сказати, - бізнесовий злочин із середньої версти».

Янукович має ступінь магістра з міжнародного права і докторат з економіки, як і Тимошенко. Він є також членом Національної Академії наук України. Втім освітній аспект його біографії, як кажуть оглядачі, мабуть не цілком достовірний.

Політична кар’єра Віктора Януковича почалась у середині дев’яностих років у Донецькій області. В 2002 році президент Леонід Кучма призначив його прем’єр-міністром. Янукович займав цей пост упродовж перших двох турів президентських виборів 2004 року, в яких він був кандидатом на пост президента. Перемога Януковича в другому турі виборів викликала громадське обурення і спричинила «Помаранчеву революцію», яку очолив Віктор Ющенко. Відтак Верховний Суд України та міжнародні спостерігачі визнали ці вибори фальсифікованими. В третіх виборах переміг Ющенко.

Тепер Віктор Янукович змагатиметься у другому турі виборів, що відбудуться 7 лютого, з теперішнім прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, яка була також одним із лідерів «Помаранчевої революції».

Янукович, кажуть аналітики, є більш проросійським, ніж Тимошенко. Але вони не думають, що він буде дотримуватись виключно промосковського курсу, бо ділові кола - інтереси які він представляє - не хочуть бути відмежовані від Європейського Союзу. Експерти кажуть, що він тепер значно поміркованіший політик, ніж був п’ять років тому. Втім Девид Марплз погоджується із ними, що уявити Януковича у західних політичних колах було б нелегко.

«Ця постать справді нагадує радянську добу - у нього типовий вигляд радянського «апаратчика».

Багато аналітиків каже, що головним тепер для України є політична стабільність і що лише в стабільній Україні можна провести так необхідні їй економічні реформи.

Тимчасом лондонська газета «Financial Times» помістила у випуску за 11 січня цього року статтю під заголовком «Українська дилема», де пише: «Тимошенко - діаметрально протилежна стабілізаційній силі. Янукович з усіма проявами його вад може виявитись меншим злом». Стаття закінчується словами: «Співчуваємо Україні».

Всі новини дня

Чи може Дональд Трамп балотуватися у президенти США. Відео

Чи може Дональд Трамп балотуватися у президенти США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:17 0:00

Лава присяжних у Нью-Йорку висунула кримінальні обвинувачення Дональду Трампу. Вперше в історії колишнього президента США звинувачують в кримінальному правопорушенні. Що далі?

РФ в ООН: реакції на створення ядерної загрози та головування в Радбезі. Відео

РФ в ООН: реакції на створення ядерної загрози та головування в Радбезі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:11:02 0:00

«Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї» - в Радбезі ООН відбулось засідання щодо розміщення російської ядерної зброї в Білорусі. Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього?

«У роковини масових вбивств у Бучі Росія очолить Радбез», – представник Естонії при ООН. Відео

«Хіба це не показово, що завтра, у роковини масових вбивств у Бучі, Росія очолить Раду Безпеки ООН? Це ганебно, принизливо і небезпечно», – Рейн Таммсаар, постійний представник Естонії при ООН

Ядерні ризики для світу через дії Росії - заяви із скликаного Україною засідання Радбезу ООН

Запуск російської ракети «Іскандер-К» під час військових навчань на полігоні в Росії. Russian Defense Ministry Press Service via AP

Ризик застосування ядерної зброї сьогодні вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни, а війна в Україні є найгострішим прикладом цього ризику. Такі заяви пролунали 31 березня під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України для обговорення розміщення Росією ядерної зброї на території Білорусі.

"Триваюче ігнорування Путіним власних обіцянок"

Заступник постійної представниці США при ООН з особливих політичних питань Роберт Вуд, оцінюючи дії Росії і Білорусі, заявив, що сьогодні ризик застосування ядерної зброї “вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни”, і додав, що "ігнорування Путіним власних обіцянок своїм друзям щодо міжнародних зобов’язань Росії [зокрема зобов’язання перед лідером Китаю ефективно зменшити ризик ядерної війни, - ред.] та його готовність пожертвувати стратегічною стабільністю заради досягнення своїх цілей в Україні є ризиком для порядку денного цієї Ради щодо підтримки міжнародного миру та безпеки”, - повідомив Вуд.

Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї.
Ідзумі Накаміцу

Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї, - сказала заступниця генсека ООН та верховна представниця із роззброєння Ідзумі Накаміцу. Хоча, з її слів, проблема розміщення ядерної зброї існує десятиліттями в різних регіонах світу і за різними домовленостями.

Небезпечна риторика та завуальовані погрози

З огляду на домовленість РФ з Білоруссю про розміщення на її території ядерної зброї Накаміцу заявила: “Ліквідація ядерної зброї залишається найвищим пріоритетом у сфері роззброєння ООН і метою, якій залишаються відданими держави-учасниці [...] Виконання цих зобов'язань є важливим елементом запобігання розповсюдженню та використанню ядерної зброї та її ліквідації. Це лежить в основі підтримки міжнародного миру та безпеки”.

Заради безпеки вона також повторила заклик Генерального секретаря ООН до Російської Федерації та Сполучених Штатів повернутися до повного виконання Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь.

Основними факторами небезпеки уповноважена з питань роззброєння назвала відсутність діалогу, руйнування архітектури роззброєння і контролю над озброєннями. А також поєднання вищезазначеного із “небезпечною риторикою та завуальованими погрозами”.

Накаміцу закликала до неухильного дотримання країнами своїх зобов’язань і виголосила прохання “негайно докласти серйозних зусиль для зменшення ядерного ризику та ескалації напруженості”.

"Бряцання ядерною зброєю"

Тим часом представник Росії в ООН Василь Небензя заявив у відповідь:Сьогодні ми почули чимало критичних зауважень на адресу нашої країни. Загальна логіка наших колишніх західних партнерів про те, що у всіх бідах сьогоднішнього світу винна Росія нас не дивує”.

“Так, ми підтверджуємо, що у ядерній війні не може бути переможців, що було зафіксовано у спільній заяві лідерів Росії та США. Проте ми нагадаємо про динаміку та долю та долі договорів у галузі стратегічної стабільності”, - сказав Небензя, висловивши свої претензії до американської сторони стосовно озброєння. Небензя вважає, що у рамках співробітництва країн НАТО в Європі “вже може бути розміщено близько 100-150 американських тактичних ядерних бомб”, а “точне місцезнаходження американської ядерної зброї не розкривається”.

Представник України в ООН Сергій Кислиця, виступаючи на засіданні Радбезу, пояснив, що Україна ініціювала проведення цієї зустрічі після останньої заяви РФ щодо намірів розмістити тактичну ядерну зброю на території без’ядерної держави Білорусі. “Це черговий провокаційний крок злочинного режиму Путіна, який підриває основні принципи Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, архітектуру ядерного роззброєння та нерозповсюдження, а також міжнародну систему безпеки у цілому”, - сказав Кислиця.

Він нагадав, що ядерний шантаж був одним із інструментів, які Росія використовувала з самого початку свого вторгнення. "Окрім обстрілів та захоплення українських ядерних об’єктів, це також загострило ядерні загрози на глобальному рівні”, - наголосив представник України.

Кислиця також віддав шану Китаю: “Китайська сторона у дуже ввічливій формі нагадала Москві, що ядерну війну неможливо виграти, а розповсюдженню ядерної зброї необхідно запобігти. На відміну від Росії, позиція китайської сторони щодо ядерної зброї тверда і чітка”.

Критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському бряцанню ядерною зброєю та консолідувати спільні і рішучі дії.
Сергій Кислиця

Український посол також нагадав присутнім, що Україна “завжди була відповідальним членом міжнародного співтовариства та зробила безпрецедентний внесок у сфері ядерного роззброєння, підписавши Будапештський меморандум 1994 року про відмову від третього у світі ядерного арсеналу”.

Кислиця також наголосив, що критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському "бряцанню ядерною зброєю" та консолідувати спільні і рішучі дії для забезпечення надійного стримування та запобігання подальшій "ерозії ядерного роззброєння та нерозповсюдження з боку Росії”.

«Ми віримо в перемогу України» – роковини звільнення Бучі від російських військ. Відео

Дипломати Молдови, Словенії та Словаччини відвідали Бучу у роковини звільнення міста від російських військ.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG