Прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак на своїх сторінках у Фейсбук та Твіттер розмістив відеоролик на підтримку України під назвою «Ми віримо в свободу».

«Разом ми ніколи не відступимо, разом ми будемо сильні, разом ми захистимо Україну», - пише у себе на сторінці у Фейсбук Ріші Сунак.

«Я вірю у свободу. Я вважаю, що ми повинні відстоювати основні права, які так важливі для всіх нас. За наш суверенітет, за наше самовизначення та за основи стабільного світового порядку, за відновлення якого ми всі боремось. Українському народу загрожують бомбардування вдень та відключення електроенергії вночі. Але ми знаємо, що наші друзі завжди будуть поруч, щоб допомогти нам пройти через це. Велика Британія – один із наших найстійкіших союзників. Вони дають зброю для нашої боротьби, обладнання, щоб ми могли зігрітися, і дружбу, щоб відновити наш дух. Ми знаємо, вони нас ніколи не підведуть, поки ми боремось за перемогу у цій війні. З вашою допомогою ми отримаємо нашу свободу. Разом ми ніколи не відступимо, разом ми будемо сильними. Разом ми захистимо Україну та свободи, які ми так цінуємо.», - йдеться у відео.

19 листопада Ріші Сунак здійснив неоголошений візит до Києва, де зустрівся з президентом Зеленським. В ході візиту він оголосив про нову оборонну допомогу від Великої Британії для України, яка включає зенітні установки, радари а також засоби боротьби з дронами. Також він заявив про розширення програми тренувань Збройних Сил України, "щоб залучити спеціалізовану експертизу британських медиків та інженерів" а також збільшення допомоги в зимовий період.

Колишній американський астронавт Скотт Келлі відвідав у київському "Охматдиті" дітей, що постраждали від російської війни в Україні.

Зокрема, Келлі зустрівся із 13-річною Катериною Іоргу, яка втратила матір під час російського обстрілу залізничної станції у Краматорську. "[Коли] я бачу цих поранених дітей, я не знаю, як людина, відповідальна за таке, може спати вночі з чистою совістю. Це справжнє зло, що це відбувається з такою вільною, демократичною країною, як Україна", - сказав Келлі.

58-річний астронавт у відставці, який за чотири польоти у космос провів рекордні 520 днів на орбіті Землі, бере участь у благодійній ініціативі зі збору коштів на карети швидкої допомоги в Україні. "Росія знищує 10 українських машин швидкої на тиждень. Будь ласка, приєднайтесь до мене у зборі коштів для заміни цих засобів порятунку життя", - звернувся він до своїх понад 5 мільйонів підписників у Twitter.

"Я підтримую вас, і є багато людей у США та в усьому світі, які підтримують вас, тому що вони розуміють, що це вторгнення є неправильним. Це аморально, це незаконно. І вони також вірять у демократію, і вони, як і я, цінують те, що ви не тільки захищаєте свою власну країну, але ви захищаєте демократію в усьому світі від диктатора", - сказав астронавт.

У статті використано матеріали Reuters

Провідні російські прихильники президента Росії Володимира Путіна дедалі більше використовують «геноцидну риторику», коли обговорюють українців та методи війни в Україні, відзначають західні аналітики у ті дні, коли в Україні вшановують жертв Голодомору 1932-33-го років, який понад 20 країн світу визнали геноцидом проти українського народу.

Кореспондентка американського телеканалу CNBC каже, що ультранаціоналістькі висловлювання стали головним напрямом у Росії, особливо після початку вторгнення 24 лютого. Коментатори на головних телевізійних каналах та військові блогери відверто критикують військове керівництво Москви за воєнні поразки та заохочують до більш жорстоких способів ведення війни, включно зі застосуванням ядерної зброї та зброї масового знищення, мовиться у статті.

Серед прикладів дегуманізації українців у російському публічному просторі, які наводить CNBC, є блог колишнього президента Росії Дмитра Медведєва, який має понад 900 000 підписників у Telegram. Він називає українських урядовців «тарганами», а раніше він казав, що вони «рохкають, як свині».

Слідом за нинішнім президентом Росії Володимиром Путіним, який вважає, що українців як окремої нації не існує, пишуть і інші впливові російські коментатори: наприклад, депутат Московської міської думи та прокремлівський журналіст Андрій Медведєв розповідав своїм 150 000 підписникам у Telegram у середу, що «українці – це росіяни, яких переконали, що вони особливі, більш європейські, расово чистіші та правильніші росіяни».

«Зупинити все це можна лише через ліквідацію української державності в її нинішньому вигляді», – цитує слова Медведєва CNBC.

Дивіться також:

"Очевидно, відбувається геноцид". Чи визнає Вашингтон російські воєнні злочини в Україні геноцидом?

Джулія Девіс, оглядачка видання Daily Beast, яка стежить за російськими ЗМІ та публікує на своїй сторінці у твітері кліпи з найбільш вражаючими висловлюваннями російських пропагандистів. У своїй колонці у виданні вона нагадує, як у жовтні в ефірі державного телеканалу RT, популярний телеведучий Антон Красовський наполягав, що українських дітей, які скаржаться на російську окупацію, потрібно топити, або спалювати живцем.

Головна редакторка RT, не менш відома пропагадистка Маргарита Симоньян, відсторонила Красовського за його висловлювання, але не дала пояснення, як записане і відредаговане інтерв’ю потрапило в ефір, зауважує Девіс. Менше, ніж за місць після інциденту з’явилося повідомлення, що Красовський переходить на постійну роботу у видання «Комсомольская правда».

Постійним об'єктом досліджень Девіс є один з провідних російських пропагандистів Володимир Соловйов, чия риторика за час війни «еволюціонувала» від «денацифікації» українців до підтримки «десатанізації» українців, до якої закликав чеченський диктатор Рамзан Кадиров.

Те, що геноцидні висловлювання не викликають протестів у росіян, на думку аналітиків, означає, що пропаганда досягла успіху.

«Українці настільки демонізовані та дегуманізовані, що багато пересічних росіян уже не ставлять під сумнів необхідність знищення української держави та знищення української національної ідентичності», – пише канадський дослідник Денніс Солтис у статті для вашингтонського дослідницького центру «Атлантична рада».

Дивіться також:

Держдеп: «Війна в Україні пережене Сирію за найбільшою кількістю задокументованих злочинів в історії людства». Інтервʼю

Відомий американський історик Тімоті Снайдер, який стежив за російською офіційною риторикою від початку війни і ще перед нею, вважає, що вона була «геноцидною» відразу, з того моменту, коли російська влада проголосила, що її метою є «денацифікація» українців.

«Денацифікація» в офіційному російському вживанні означає лише знищення української держави і нації. «Нацист», як пояснює підручник з геноциду, – це просто людина, яка ідентифікує себе як українець», – написав історик Єльського університету на початку квітня 2022 року, пояснюючи коріння статті під назвою «Що Росія має зробити з Україною», опублікованій у державному агентстві «РИА Новости». Статтю, що описує репресії, які Росія має застосувати по відношенню до населення України після захоплення країни, історик називає «підручником з геноциду».

У своєму виступі минулого місяця на запрошення німецької аналітичної інституції Центру ліберальної сучасності Тімоті Снайдер сказав, що за ці понад вісім місяців війни, він «впевнений, що кожна окрема геноцидна дія, згадана в статті 2 Конвенції про геноцид 1948 року, була здійснена».

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Країнам-учасницям, а їх на сьогодні 149, вона рекомендує запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії, здійснювані з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.

Але, як кажуть експерти, для застосування Конвенції, потрібно довести намір геноциду. І складністю задокументувати такий намір, зокрема, вони пояснюють той факт, що геноцидам, що були скоєні вже після ухвалення Конвенції, у Руанді, чи в Югославії у 1990-х роках, не вдалося запобігти.

Як каже Сайндер, Росії, навпаки, вдається уникнути відповідальності, як не парадоксально, завдяки тому, що вона надає «забагато доказів» своїх намірів, вона свідомо «перевантажує систему доказами геноциду», каже Снайдер.

«Проблема не в тому, що бракує доказів. Проблема полягає в надлишку доказів, які призводять до свого роду спотвореного циклу, коли люди не впевнені, чи це геноцид», – каже Снайдер. Коли з’являються нові і нові докази геноциду, люди, на його думку, втомлюються, їхня чутливість притупляється, і «ми просто очікуємо все більше і більше».

У своєму виступі Снайдер додає, що він переконаний, що нинішній геноцид Кремля пов’язаний з тим, що Росія ніколи не визнала попередній – Голодомор 1932-33 років, в результаті якого загинуло близько 4-х мільйонів українців.

«Росіяни кажуть, що за Голодомором не міг бути політичний мотив, «це було просто стихійне лихо». І кажучи це, росіяни намагаються перекрити водопостачання та відключити енергопостачання, щоб мільйони українців страждали та гинули», – каже Снайдер.

Він пояснює, що коли Москва заперечує політичний мотив геноциду в минулому, то це допомагає їй заперечити наявність політичного мотиву у її нинішній геноцидній війні проти українців.

Дивіться також:

«Ми сьогодні добре озброєні хлібороби». Українці пам’ятають, як Москва вже намагалася їх знищити, але нині світ допомагає їм захиститися

Загальний темп бойових дій в Україні, ймовірно, збільшиться в найближчі тижні через зниження температури та промерзання ґрунту, вважають експерти американського Інститут вивчення війни (ISW).

"Темп операцій вздовж лінії фронту сповільнився останніми днями через погіршення погодних умов, але, ймовірно, зросте, починаючи з наступних кількох тижнів, оскільки температура впаде, а земля замерзне на всій території бойових дій. Українські та російські звіти з критично важливих прифронтових районів на сході та півдні України, включаючи Сватове, Бахмут і Вугледар, вказують на те, що операції з обох сторін наразі загальмовані сильним дощем", – цитує звіт ISW Радіо Свобода.

Тим часом у британській військовій розвідці повідомляють про інтенсивні бої довкола Павлівки та Вугледара на Донеччині. "Росія та Україна зосередили там значні сили, при цьому російська морська піхота зазнала великих втрат. За цю територію точаться запеклі бої, ймовірно, зокрема тому, що Росія вважає, що ця територія потенційно може стати відправною точкою для майбутнього великого наступу на північ для захоплення решти контрольованої Україною Донецької області. Проте Росії навряд чи вдасться сконцентрувати достатньо якісних сил для здійснення оперативного прориву", - вважають британські експерти.

Раніше колишній командувач Сухопутних сил США у Європі генерал-лейтенант Бен Годжес висловив припущення, що Збройні сили України можуть звільнити території, захоплені Росією після 23 лютого, вже до кінця цього року, а до літа 2023-го ЗСУ звільнять Крим.

Дивіться також:

Росія, ймовірно, знімає ядерні боєголовки з ракет, якими обстрілює Україну, - Британія

Перспективи розвитку світової економіки до 2023 року погіршилися, вказують аналітики, оскільки війна в Україні продовжує ускладнювати торгівлю, особливо в Європі, а ринки чекають на прискорення китайської економіки після місяців карантину через COVID-19.

У Сполучених Штатах ознаки уповільнення ділової активності викликали побоювання щодо рецесії. У всьому світі інфляція зросла, а ділова активність, особливо в єврозоні та Сполученому Королівстві, продовжуває знижуватись.

В аналізі, опублікованому в четвер, Інститут міжнародних фінансів передбачив темп глобального економічного зростання лише на 1,2% у 2023 році, на рівні 2009 року, коли світ лише починав вихід із фінансової кризи.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) погоджується з песимістичним прогнозом. У звіті, опублікованому цього тижня, тимчасово виконуючий обов’язки головного економіста організації Альваро Сантос Перейра написав: "Економічні прогнози складні. Наш головний прогноз — не глобальна рецесія, а значне уповільнення зростання світової економіки в 2023 році, а збереження високої, хоча і з меншим ростом, інфляції в багатьох країнах."

Голос Америки Українською в Telegram Підпишіться

Підпишіться

Ставки у США

У США інфляція та кроки Федерального резерву з її стримування були основними факторами в більшості прогнозів поточного та майбутнього стану економіки.

США пережили найвищий рівень інфляції за 40 років, а ціни швидко ростуть з середини 2021 року. На початок 2022 року ставки в річному вимірі перевищували 6% і у жовтні досягли максимуму в 6,6%.

Починаючи з березня Федеральний комітет відкритого ринку (FOMC) центрального банку, який встановлює базові відсоткові ставки, декілька разів підвищував базову ставку з 0% до 0,25% до 3,75% і 4% тепер.

Ідея ФРС полягає в тому, щоб змінити стимули для споживачів, зробити заощадження більш привабливими, а ставки на запозичення – менш привабливими, центральний банк хоче зменшити попит і так стримати ріст цін.

Загалом ФРС встановив рівень інфляції в 2% в якості довгострокової мети.

США прагнуть уникнути рецесії

Мета ФРС — взяти інфляцію під контроль, не занурюючи економіку в руйнівну рецесію. І хоча низка економічних ознак вказує на те, що спроби уповільнити попит можуть спрацювати, загроза рецесії все ще існує.

Дані, опубліковані цього тижня, показали, що ділова активність у США сокрочується п’ятий місяць поспіль, оскільки компанії реагують на зниження споживчого попиту. Незважаючи на те, що економіка продовжує створювати нові робочі місця, кількість заявок на допомогу з безробіття зросла останнім часом.

Цього тижня Федеральна резервна система опублікувала протокол засідання FOMC на початку листопада, де економісти центрального банку висловлюють песимізм щодо стану економіки США в наступному році.

Вони вважають, що “ймовірність того, що економіка ввійде в рецесію протягом наступного року, майже такою ж імовірною, як і основний прогноз”.

Більшість членів комітету з правом голосу вказали, що настав час уповільнити темпи підвищення процентної ставки, припускаючи, що FOMC відмовиться від нещодавнього підвищення на 0,75% на зустрічі в грудні, можливо, підвищить ставку лише на 0,5%.

Глобальна боротьба

Уряди країн прагнуть підтримати своїх громадян у час, коли ціни різко зростають, особливо на продукти першої необхідності, як-от продовольство та паливо, на які сильно вплинула війна в Україні.

У доповіді цього тижня Міжнародний валютний фонд вказав на складний баланс для урядів: «Оскільки багато людей переживають складнощі, уряди повинні продовжувати надавати першочергову допомогу найбільш уразливим верствам населення, щоб впоратися із ростом цін на їжу та енергію, але уряди також повинні уникати збільшення сукупного попиту, який ризикує підвищити інфляцію. У багатьох розвинутих економіках і країнах, що розвиваються, фіскальні обмеження можуть знизити інфляцію, одночасно зменшуючи борг".

За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), хоча глобальне зростання буде низьким, але позитивним у 2023 році, окремі сфери зазнають спаду. Головним серед них є Європа, де IIF прогнозує падіння сукупного ВВП на 2,0%.

Оптимістичні оцінки для деяких регіонів

У 2023 році у світовій економіці є “яскраві плями” в таких регіонах, як Латинська Америка та Китай.

Для багатьох країн Латинської Америки, де експорт сировини, зокрема деревини, руди та інших важливих економічних ресурсів є рушієм, світова інфляція виявилася корисною, оскільки ціни на ці товари зросли. У звіті IIF прогнозується зростання ВВП на 1,2% у всьому регіоні, незважаючи на економічне скорочення більшості світу.

Китай постраждав економічно внаслідок стратегії президента Сі Цзіньпіна «нульовий COVID», яка призвела до масового блокування цілих міст і регіонів і порушень економічної діяльності. IFF та інші організації очікують значного послаблення політики Китаю в наступному році, що призведе до економічного зростання на цілих 2,0%.

Великобританія

За винятком Росії, яка переживає нищівні санкції, пов’язані з її вторгненням в Україну, Сполучене Королівство стикається з найпохмурішими перспективами наступного року з усіх найбільших економік світу.

Оскільки інфляція значно випереджає інфляцію в інших країнах, очікується, що зростання цін у річному вимірі досягне 10% до кінця року, перш ніж сповільнитися у 2023 році.

Серед країн G-7 Сполучене Королівство є єдиною країною, де економічне виробництво не повернулося до рівня до пандемії, і, за прогнозами, воно буде скорочуватися й надалі. ОЕСР прогнозує, що розмір британської економіки зменшиться на 0,3% у 2023 році та зросте лише на 0,2% у 2024 році.