В рамках боротьби за здоровий спосіб життя у США, як і в багатьох інших країнах, ведеться кампанія боротьби з курінням. Одним з найостанніших знарядь у цій війні є припинення приймання курців на роботу. А це породжує інше питання – що ще з приватного життя людини може дати працедавцям підставу для відмови у місці праці.
В самому серці тютюнового краю – в штаті Теннессі – Меморіальна лікарня не приймає на роботу курців. Говорить головний директор лікарні Джеймс Гобсон:
«Це стосується створення здорового способу життя, це стосується цілої громади».
Лікарня почала проводити аналізи сечі для виявлення курців серед претендентів на робочі місця. Якщо аналіз позитивний – роботи не буде (на роботу не беруть). Це подобається не усім:
Медсестра і курець Кристі Едмонсон каже:
«Лікарня не повинна диктувати нам, що робити поза роботою».
Але гоніння на курців шириться по країні – їх не приймають на роботу до Аляскинських авіаліній, до клівлендської клініки і в повіті Саратога у Флориді. І це стосується вже не тільки праценаймання.
Професор хірургії Колумбійського університету, відомий телевізійний коментатор і практикуючий медик Мехмет Оз не бачить сенсу в операціях на серці курців. Він каже:
«Я серцевий хірург. Вважаю, що оперувати курців – хіба що це аварійна ситуація чи негайна загроза життю – безглуздо».
Безглуздо, тому що – за його словами – коли людина продовжуватиме курити, то операція нічого не дасть.
Є люди, що вважають таку позицію дискримінаційною. За їх словами, це може допровадити до відмови у працевлаштуванні людей з – скажімо – надмірною вагою чи надто активним статевим життям, тобто до втручання в приватне життя:
Говорить президент Національного інституту робочих прав Луїс Малтбі:
«Це дорога вниз. Ми зіштовхувались з випадками, зовсім не пов’язаними з курінням. Наприклад, людину було звільнено, тому що керівник, який вважає випивку гріхом, побачив, що працівник випивав в суботу ввечері. А керівник мав на це право».
Але є штати, де прийнято закони на захист працівників. 29 штатів прийняли закони, які захищають курців. Малтбі продовжує:
«Більшість людей вважає, що вони мають свободу слова, не усвідомлюючи, що це право зникає, коли втручається їх керівник».
Принаймні коли йдеться про куріння, то працедавці наполягають, що проблеми із здоров’ям настільки вагомі, що це виправдовує їх дії. І так довго, як закон буде по їх стороні, а кошти на лікування пов’язаних з курінням хвороб зростатимуть, – така практика ширитиметься.
