Актуально
Вибори в Україні стали темою чергової дискусії у США
У Вашингтоні відбулася чергова конференція, присвячена наслідкам президентських виборів в Україні. Захід організувала Вашингтонська група - об`єднання американсько-українських професіоналів. Учасники конференції, чимало з яких безпосередньо працювали спостерігачами на виборах в Україні, поділилися своїми враженнями щодо проведення голосування та підрахунку голосів. Також присутні розглянули потенційний політичний напрямок нового керівництва на внутрішній та зовнішньополітичній арені, а також майбутнє Україні як частини світового співтовариства.
Найбільший інтерес учасників конференції викликала доповідь політолога Центру американського прогресу Семуєля Чарапа, в якій він спробував розвіяти міфи, які присутні у західній пресі щодо подій в Україні. По-перше, вважає він, перемога Януковича, усупереч думці деяких журналістів, не є беззаперечним свідченням того, що Україна прямує у обійми «матері - Росії». Він зауважив, що політичні кроки не завжди визначаються культурними симпатіями, а послужний список Януковича як прем’єр-міністра свідчить про те, що він може успішно працювати з Заходом. По-друге, Чарап не погодився з переконанням західної преси, що результат виборів в Україні означає «смерть Помаранчевої революції».
«Революціонерами 2004-2005 років не є Тимошенко та Ющенко. Це - звичайні українці, які виступили проти стагнації пострадянського періоду».
Третій міф, на думку Чарапа, у тому, що проведення чесних та справедливих виборів в Україні є ознакою того, що Україна досягла демократії.
«Це - великий компонент демократії, але цього не достатньо, аби вважатися демократичною країною».
І ще одне хибне уявлення західної преси, на думку Чарапа полягає у тому, що «Україна ніби-то безнадійно розділена між Сходом та Заходом».
«По-перше, цінності, згідно з опитуванням суспільної думки, визначаються більшою мірою соціально-економічними факторами, а не регіональними відмінностями. По-друге, люди часто голосують за особистості, а не за представників свого регіону. І стосовно найсуттєвіших питань, які визначають майбутнє України, регіони не грають великої ролі. По-третє, усі регіони демонструють порівняно однакову підтримку політичним та економічним свободам».
Чарап пояснив цей феномен як суперечливою політикою Києва, так і особливістю роботи західної преси.
«Драма Помаранчевої революції була настільки цікавою, що ми хочемо бачити події через призму особистостей – її учасників. Ми бачимо, що вони пішли, і думаємо, що і Помаранчева революція закінчилася. Ми бачимо, що виборчі симпатії розділяють країну навпіл, і ми робимо висновок, що країна розділена. У кінцевому підсумку це результат поверхового сприйняття. Коли ще на Заході пишуть про Україну? Напевно один раз кожні 6 місяців і для західної аудиторії треба все спростити».
Крім того, на конференції говорилося про те, що перемога Януковича означає для Заходу. Тут Деймон Вілсон від Атлантичної ради говорив дещо стримано.
«Тим з нас, хто бачить Україну демократичною, що міцно стоїть на західних цінностях, - потрібно певною мірою зменшити наші очікування щодо України, які виникли під час Помаранчевої революції».
Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер, нині експерт Інституту Брукінґса, зробив наступний прогноз щодо майбутньої зовнішньополітичної стратегії Києва.
«По-перше ми побачимо зменшення напруження між Києвом та Москвою. Але я думаю, що росіяни будуть розчаровані, оскільки певні визначальні моменти української зовнішньої політики залишаться без змін».
Також Стівен Пайфер зазначив, що навряд чи можна чекати поступу України у напрямку НАТО, але конкретне співробітництво триватиме, як і рух у напрямку до Європейського Союзу.
«Я думаю, що Україна продовжуватиме наполягати на поглибленні стосунків з Європейським Союзом… Більшість українців бачать майбутнє України в Європі».
Пайфер зазначив, що Захід продовжує мати важелі впливу на Київ. І, на його думку, Захід має донести до Києва наступні сигнали.
«Захід має привітати Януковича та залучити його до співробітництва як демократично обраного лідера України… Захід має подавати сигнал, що двері до таких інститутів як ЄС та НАТО залишаються відкритими. І це залежатиме від України, як вона визначиться зі свою зовнішньою політикою… А також, якщо президент хоче зробити складні рішення, то найкращий час це робити – на початку його президентського терміну.
Вілсон зазначив, що Україна залишатиметься важливою країною з геополітичної перспективи.
«Україна не вкорінена, її майбутнє ще не вирішено, її майбутнє формується саме зараз. Я не хочу перебільшувати, але це - потенційно небезпечний період її історії… Росія – авторитарна країна з потенціалом збереження імперіалістичних намірів… Ситуація крихка. У випадку успіху, Україна може стати впливовим прикладом у регіоні, якому дуже бракує прикладів успіху демократії та ринкової економіки».
На думку Вілсона і інших учасників конференції, найбільш важливим фактором, який визначить зовнішньополітичні вектори України, буде політика, яку нове керівництво буде проводити в середині країни.
Всі новини дня
- Голос Америки
Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"
Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.
Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.
Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.
“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.
Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.
“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.
Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.
Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.
“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.
У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.
За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.
Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео
Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?
- Голос Америки
Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції
Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.
Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.
«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.
Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.
«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.
Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.
Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».
«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.
Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.
Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.
Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.
Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».
Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.
«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.
- Голос Америки
Блінкен: Оборона, реформи, вступ до ЄС – шлях до процвітання України
Розбудова армії, реформи та інтеграція в Європейський Союз забезпечать не лише безпеку України, але і її процвітання, сказав Державний секретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи в Осло.
«Найкращий захист для України – це мати якомога сильнішу армію, щоб була можливість ефективно стримувати агресію або захищатися від неї, якщо вона все ж таки відбудеться, і якомога сильнішу економіку», – сказав Блінкен в інтерв’ю норвезькому телебаченню NRK TV.
На його думку, від України це вимагає продовження реформ, які вона проводила, а також її подальша інтеграція з Європою.
«З цією довгостроковою допомогою у сфері безпеки та економічною інтеграцією з Європою Україна не тільки виживе, вона буде процвітати. І це буде її найкращий захист від подальшої агресії», – заявив Блінкен.
Нині допомога Україні від західних партнерів зосереджена на тому, щоб Україна змогла повернути більшу частину своєї території, та розбудувати свою оборону так, щоб захиститися від російської агресії у майбутньому, сказав Блінкен.
Відповідаючи на запитання кореспондента норвезького телебачення про те, коли Україна зможе стати членом НАТО, головний американський дипломат нагадав, що це питання мають підтримати всі члени Північноатлантичного альянсу.
Зараз всі зосереджені на наданні підтримки Україні, зауважив Блінкен, щоб вона могла відбити російську агресію та розбудувати свою оборону на майбутнє.
«Ми інтенсивно зосереджуємося на тому, що ми можемо зробити зараз, щоб допомогти Україні, підтримати Україну в зусиллях повернути більшу частину її території від Росії, а також допомогти їй забезпечити її середньо- та довгострокову здатність стримувати агресію у майбутньому та захистити себе від цієї агресії, якщо вона все ж таки відбудеться», – сказав Блінкен.
Він додав, що виходячи з розмов, яку міністри закордонних справ країн НАТО мали на зустрічі в Осло, можна очікувати «дуже потужний пакет як політичної, так і практичної підтримки у Вільнюсі». Але не уточнив деталі цієї підтримки.
Відповідаючи на запитання про те, чи триватиме підтримка України і після президентських виборів у США наступного року, Блінкен сказав, що допомога України виділялася на двопартійній основі. «І я не бачу, щоб це змінилося», – додав він.
Він навів приклад Норвегії та інших союзників, які допомагають Україні, й наголосив, що ця підтримка, яка триває вже понад рік, означає, що президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться «перечекати».
«Він не зможе просто зачекати, поки підтримка України припиниться, а потім продовжувати робити те, що він робить», – наголосив Блінкен.
Держсекретар США Ентоні Блінкен перебуває в Осло, де відбуваються зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Напередодні саміту альянсу у Вільнюсі партнери намагаються зменшити розбіжності щодо прагнення України приєднатися до альянсу, збільшити витрати на оборону, а також запропонувати нову кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО.
Форум