Актуально
Як вплине зустріч Обами і Далай-лами на відносини між США і КНР?
Вашингтон і Пекін мають нову причина для напруження із приводу зустрічі президента Обами з духовним лідером Тибету у вигнанні Далай-ламою, що відбулась всупереч енергійним зусиллям Китаю щоб її не допустити. Втім оглядачі кажуть, що принциповість Вашингтону стосовно питання прав людини - не залежно від того чи це подобається Пекіну, чи ні - дасть поштовх подальшому розвитку американсько-китайських відносин.
Китайські високопосадовці, говорячи про Далай-ламу, звичайно називають його «вовком у чернечій рясі» та тибетським сепаратистом. Натомість більшість людей вважають його захисником миру. Зустрівшись у Білому домі з президентом Бараком Обамою, духовний лідер Тибету подякував йому за підтримку в тибетській справі.
«Навіть не будучи ще президентом, під час виборів, він (Барак Обама) телефонував мені. Він розмовляв зі мою по-телефону, ставши президентом. Він завжди щиро цікавився справами і навіть під час візиту до Пекіну висловив занепокоєння із приводу Тибету та інших справ глобального значення, за що я йому вдячний».
Прихильники Далай-лами зібрались назовні, щоб подякувати адміністрації президента Обами за відбуття цієї зустрічі. Вони співали, дехто витирав сльози. Торік у жовтні президент Обама не зустрівся із Далай-ламою, щоб не дратувати Пекін, збираючись із візитом до Китаю.
Таке рішення поставило під знак запитання готовність Обами підтримувати політику захисту прав людини в Китаї, у противагу його попереднику Джорджу Бушу, який нагородив Далай-ламу найвищою цивільною нагородою Америки - Золотою медаллю Конгресу.
Керівник відділу захисту прав людини азійського філіалу «Вахти прав людини» Софія Ричардсон каже, що адміністрація Обами допустила тоді помилку. Вона вважає, що у відносинах із Пекіном уряд США повинен із самого початку чітко і послідовно наголошувати на пошануванні прав людини.
«Я гадаю, що рішення президента не зустрічатись із Далай-ламою, аж після повернення з Пекіну, могло безперечно свідчити про його м’якість у підході до прав людини».
Президент Обама не говорив публічно про свою зустріч з Далай-ламаю, але Білий дім оприлюднив фотознімок із обома лауреатами Нобелівської премії. У заяві, з приводу цієї зустрічі, президент Обама зазначив, що він підтримує унікальну релігію і культурну ідентичність Тибету та закликав китайців і тибетців полагодити взаємні розходження шляхом діалогу.
Зустріч Обами і Далай-лами відбулась у час посилення напруження поміж Сполученими Штатами і Китаєм з приводу взаємних звинувачень про валютне маніпулювання Пекіну, продаж американської зброї Тайваню та накладення обмежень на Інтернет в Китаї.
Пекін вже зробив заяву про «серйозну шкоду» нанесену американсько-китайським відносинам і викликав посла США в Китаї до Пекіну.
Професор Колумбійського університету Роббі Барнет, який спеціалізується у тибетському питанні, вважає запрошення Далай-лами до Білого дому величезним поступом. Від часу зустрічі тібетського лідера з президентом Бушем у 2007 році, Китай приклав усі зусилля, щоб втримати його від подорожування та зустрічей з керівниками світу.
«Америка тепер проявила рішучість і заявила, що цього роду дипломатія, до якоїсь міри загрозлива дипломатія, яку Китай застосовував до Далай-лами, вже більше не діє».
Звичайно це може викликати деяке занепокоєння стосовно подальших дій Китаю, але Софія Ричардсон із «Вахти прав людини» сумнівається, що Китай хоче зайняти сильнішу позицію.
«Якщо китайський уряд реагуватиме у якийсь інший спосіб - це продовжить розмови між людьми про Далай-ламу, про Тибет, про ситуацію із правами людини. А це не є в інтересах Китаю».
Ще один експерт у справах Китаю, Барі Саутман із Гонконгського університету, відкидає думку, що Китай може скасувати плановану подорож президента Гу Джінтао до Вашингтону.
«Я схильний думати, що цього не станеться, бо відтепер до квітня є все ще кілька місяців, а за цей час пристрасті охолонуть».
Більшість аналітиків переконана, що у світлі теперішніх нагальних проблем - глобальної фінансової кризи, торговельних викликів і кліматичних змін - Пекін і Вашингтон знайдуть шлях для розвитку подальших взаємовідносини.
Всі новини дня
Чи може Дональд Трамп балотуватися у президенти США. Відео
Лава присяжних у Нью-Йорку висунула кримінальні обвинувачення Дональду Трампу. Вперше в історії колишнього президента США звинувачують в кримінальному правопорушенні. Що далі?
РФ в ООН: реакції на створення ядерної загрози та головування в Радбезі. Відео
«Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї» - в Радбезі ООН відбулось засідання щодо розміщення російської ядерної зброї в Білорусі. Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього?
«У роковини масових вбивств у Бучі Росія очолить Радбез», – представник Естонії при ООН. Відео
«Хіба це не показово, що завтра, у роковини масових вбивств у Бучі, Росія очолить Раду Безпеки ООН? Це ганебно, принизливо і небезпечно», – Рейн Таммсаар, постійний представник Естонії при ООН
Ядерні ризики для світу через дії Росії - заяви із скликаного Україною засідання Радбезу ООН
Ризик застосування ядерної зброї сьогодні вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни, а війна в Україні є найгострішим прикладом цього ризику. Такі заяви пролунали 31 березня під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України для обговорення розміщення Росією ядерної зброї на території Білорусі.
"Триваюче ігнорування Путіним власних обіцянок"
Заступник постійної представниці США при ООН з особливих політичних питань Роберт Вуд, оцінюючи дії Росії і Білорусі, заявив, що сьогодні ризик застосування ядерної зброї “вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни”, і додав, що "ігнорування Путіним власних обіцянок своїм друзям щодо міжнародних зобов’язань Росії [зокрема зобов’язання перед лідером Китаю ефективно зменшити ризик ядерної війни, - ред.] та його готовність пожертвувати стратегічною стабільністю заради досягнення своїх цілей в Україні є ризиком для порядку денного цієї Ради щодо підтримки міжнародного миру та безпеки”, - повідомив Вуд.
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї.Ідзумі Накаміцу
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї, - сказала заступниця генсека ООН та верховна представниця із роззброєння Ідзумі Накаміцу. Хоча, з її слів, проблема розміщення ядерної зброї існує десятиліттями в різних регіонах світу і за різними домовленостями.
Небезпечна риторика та завуальовані погрози
З огляду на домовленість РФ з Білоруссю про розміщення на її території ядерної зброї Накаміцу заявила: “Ліквідація ядерної зброї залишається найвищим пріоритетом у сфері роззброєння ООН і метою, якій залишаються відданими держави-учасниці [...] Виконання цих зобов'язань є важливим елементом запобігання розповсюдженню та використанню ядерної зброї та її ліквідації. Це лежить в основі підтримки міжнародного миру та безпеки”.
Заради безпеки вона також повторила заклик Генерального секретаря ООН до Російської Федерації та Сполучених Штатів повернутися до повного виконання Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
Основними факторами небезпеки уповноважена з питань роззброєння назвала відсутність діалогу, руйнування архітектури роззброєння і контролю над озброєннями. А також поєднання вищезазначеного із “небезпечною риторикою та завуальованими погрозами”.
Накаміцу закликала до неухильного дотримання країнами своїх зобов’язань і виголосила прохання “негайно докласти серйозних зусиль для зменшення ядерного ризику та ескалації напруженості”.
"Бряцання ядерною зброєю"
Тим часом представник Росії в ООН Василь Небензя заявив у відповідь: “Сьогодні ми почули чимало критичних зауважень на адресу нашої країни. Загальна логіка наших колишніх західних партнерів про те, що у всіх бідах сьогоднішнього світу винна Росія нас не дивує”.
“Так, ми підтверджуємо, що у ядерній війні не може бути переможців, що було зафіксовано у спільній заяві лідерів Росії та США. Проте ми нагадаємо про динаміку та долю та долі договорів у галузі стратегічної стабільності”, - сказав Небензя, висловивши свої претензії до американської сторони стосовно озброєння. Небензя вважає, що у рамках співробітництва країн НАТО в Європі “вже може бути розміщено близько 100-150 американських тактичних ядерних бомб”, а “точне місцезнаходження американської ядерної зброї не розкривається”.
Представник України в ООН Сергій Кислиця, виступаючи на засіданні Радбезу, пояснив, що Україна ініціювала проведення цієї зустрічі після останньої заяви РФ щодо намірів розмістити тактичну ядерну зброю на території без’ядерної держави Білорусі. “Це черговий провокаційний крок злочинного режиму Путіна, який підриває основні принципи Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, архітектуру ядерного роззброєння та нерозповсюдження, а також міжнародну систему безпеки у цілому”, - сказав Кислиця.
Він нагадав, що ядерний шантаж був одним із інструментів, які Росія використовувала з самого початку свого вторгнення. "Окрім обстрілів та захоплення українських ядерних об’єктів, це також загострило ядерні загрози на глобальному рівні”, - наголосив представник України.
Кислиця також віддав шану Китаю: “Китайська сторона у дуже ввічливій формі нагадала Москві, що ядерну війну неможливо виграти, а розповсюдженню ядерної зброї необхідно запобігти. На відміну від Росії, позиція китайської сторони щодо ядерної зброї тверда і чітка”.
Критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському бряцанню ядерною зброєю та консолідувати спільні і рішучі дії.Сергій Кислиця
Український посол також нагадав присутнім, що Україна “завжди була відповідальним членом міжнародного співтовариства та зробила безпрецедентний внесок у сфері ядерного роззброєння, підписавши Будапештський меморандум 1994 року про відмову від третього у світі ядерного арсеналу”.
Кислиця також наголосив, що критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському "бряцанню ядерною зброєю" та консолідувати спільні і рішучі дії для забезпечення надійного стримування та запобігання подальшій "ерозії ядерного роззброєння та нерозповсюдження з боку Росії”.
Форум